Суспільний лад , культура та вірування первісних людей

Приблизно 30 тис. років тому остаточно формується родова община - форма об’єднання людей за кровними зв’язками, яка характеризується спільним володінням засобів виробництва, спільною працею, повним самоуправлінням. В цей час відбувається панування матріархату. Мезоліт і неоліт були епохами розквіту родового строю при якому людське суспільство мало родоплемінну організацію.

В епоху середнього палеоліту зароджується мистецтво та релігійні вірування. В епоху пізнього палеоліту вірування ускладнюються і виникає язичницька релігія у вигляді 4-х основних форм:

Енеоліт

(4-3 тис.рр. до н. е.)

Найбільш яскравою археологічною культурою доби енеоліту на території України є трипільська культура ( відкрита археологом В.Хвойко в 1896 р. в с. Трипілля під Києвом). Трипільці – це землеробсько-скотарські племена, одні з перших цивілізованих суспільних утворень на території України.

ü Походження – 1)автохтоне населення;

2)прафракійці, що прийшли з Нижнього Подунав’я і Балкан

3)синтезний підхід.

ü Розселення – між Карпатами і Дніпром ( на пізньому етапі свого розвитку займали величезну територію Східної Європи: від Слобідської України до Словаччини і Румунії, від Чернігівщини і Полісся до Чорного моря і Балканського півострова);

ü Економічна сфера – основні заняття: зернове землеробство, скотарство; додаткові заняття: гончарство, рибальство, мисливство, вирощували майже всі нині відомі садово-огородні культури (груші, яблука, абрикос).

ü Сфера суспільних відносин – перехід від матріархату до патріархату, зародження елементів приватної власності, міжплемінних об’єднань;

ü Сфера побуту - побудова великих глиняних будівель, утворення гігантських протоміст з населенням майже 15-20 тис. жителів; міграція поселень через виснаження землі кожні 50-100 років; розписна плоскодонна кераміка з орнаментом, що виконаний жовтою, червоною, та чорною фарбами;

ü Духовна сфера – домінування символів родючості, матеріалізація їх у символи добробуту-жіночі статуетки, зображення сонця, місяця, води, глиняні фігурки тварин.

КІМЕРІЙЦІ (ІХ-VI ст. до. н. е.)

Перший народ на території України, назва якого збереглася в давньогрецьких (Гомер «Одіссея», Геродот «Історія») і ассирійських джерелах.

Версії походження:

· Давньоіранський кочовий народ, який прийшов на землі України через Кавказ;

· З’явилися в результаті прогресивного історичного розвитку праіранської степової культури, а іх прабатьківщиною було Нижнє Поволжжя;

· Місцеве населення.

v Розселення – степи Північного Причорномор’я, від Дону до Дунаю.

v Заняття і матеріальна культура – кочовий спосіб життя; війна як джерело прибутків; скотарство,були чудовими металургами (першими на території України освоїли технологію залізного виробництва з болотних руд; мали високий рівень керамічного виробництва; торгівля (Кавказ, Середземномор’я);

v Сфера суспільних відносин і духовного життя – влада належала царям, рабовласницький устрій, знатних людей хоронили в курганах.

СКІФИ (VIІ ст. до. н. е. -ІІІ ст. н. е.)

v Походження – північно-східні давньоіранські племена, прийшли із Сходу із степів між Кавказом, Уралом, Каспієм.

v Розселення – східні кордони Скіфії – Дон (Танаіс), західні – Дунай (Істр), південні – Чорне (Понт Евксинський) і Азовське (Меотійське озеро) моря.

v Заняття і матеріальна культура – основні заняття: кочове скотарство, землеробство (за словами Геродота вирощували найкращу у світі пшеницю); ремесла: обробка заліза і бронзи, вичинка шкіри, виготовлення зброї, гончарство, ювелірна справа, торгівля (античні міста Північного Причорномор’я)

v Сфера суспільних відносин і духовного життя

Характеристику і опис життя скіфів залишив Геродот, він виділяв:

a) Держава скіфів представляла собою союз племен на чолі з царем, а вожді племен очолювали війська під час походів.

b) Найважливіші справи вирішувались на народних зборах всіх воїнів.

c) У скіфів були раби з якими вони поводились дуже жорстоко.

d) Скіфський воїн обов’язково мав свого коня, захисний панцир, основною зброєю були лук із стрілами та щит для захисту, короткий меч-акінак.

e) Релігія: головна богиня – Табіті (богиня домашнього очага), Папай –родоначальник скіфів і бог неба, Апі – богиня землі, дружина Папая, Арей (Вайу) – бог війни. Скіфи вірили в потойбічне життя і безсмертя душі. Це породило складний поховальний обряд. Померлих хоронили разом із зброєю, одягом, посудом, приносили в жертв дружин і рабинь. Царів хоронили у величезних курганах, яких на території України залишилося тисячі. В курганах знайдені дорогоцінні прикраси, наприклад, золотий гребінь із кургану Соломаха на Дніпропетровщині, срібна із позолотою амфора із кургану Чортомлик, нагрудна прикраса - пектораль із Товстої Могили. Найбільш самобутнім елементом скіфської культури є «звіриний стиль».

v Події політичної історії

a) Столицею Скіфської держави було Кам’янське городище (біля м. Нікополь Дніпропетровської області). Найбільшого розквіту держава досягає при царі Атеї, який загинув в битві ізвійськами Філіпа Македонського (339 р. до н. е.)