Ознаки та сучасні тенденції розвитку правових систем традиційного типу

Філософсько-традиційний (далекосхідний) тип правової системи має давню історію та характеризується рядом специфічних ознак, що в першу чергу полягають в тісному взаємозв’язку правової системи із системою звичаїв, традицій та філософсько-етичних норм.

Держави Далекого Сходу характеризуються різноманітністю історичних умов розвитку, особливостей правової культури, сучасного стану правової системи та концепцій соціального розвитку. Найбільш характерною ознакою, що відрізняє цей підтип від інших типів правової системи свого (релігійно-общинного) типу, є специфічне праворозуміння. На відміну від західного розуміння права як виключно важливого інструменту соціального життя щодо впорядкування суспільних відносин, далекосхідне розуміння наділяє право допоміжною функцією в регулюванні суспільних відносин, і схильне відноситися до права, як до засобу забезпечення соціального порядку та справедливості.

Вихідними засадами цієї концепції є те, що соціальний порядок забезпечується переважно методами переконання, технікою посередництва, самокритичними оцінками поведінки, духом поміркованості та згоди.

На розвиток далекосхідного підтипу особливий вплив мала китайська та індійська (індуська) філософсько-світоглядна доктрина і правова культура. Особливо впливовим у свій час було конфуціанство, яке і заклало філософсько-релігійні (традиційні) основи даного підтипу. Зокрема, ще у давнину сформувався (на базі конфуціанства) традиційний скептицизм по відношенню до узагальнюючих формулювань приписів нормативно-правових актів (норм права і до всіх форм застосування їх судами. Ці традиції і на сьогодні мають певний вплив на право КНР, у свій час сприяли формуванню права даного типу у Японії, Монголії, Кореї, має відповідне значення для китайців, що проживають у Гонконзі, Індонезії,

Малайзії, Бірмі та інших країнах Індокитаю.
Вищезазначені традиційні устої суспільства виявилися настільки стійкими, що наступні рецепції континентального і загального права не змогли суттєво змінити сутність та природу даного типу правової сім`ї.

Кодифікація правових систем, що активно розвивається в державах традиційного типу, а також рецепція елементів західних правових сімей не дають підстав стверджувати про повну відмову від традиційного права. Інститути західного права у багатьох випадках є фасадом, за яким здійснюється регламентація суспільних відносин за традиційними моделями. Часто етично-філософські цінності та традиційні способи регулювання відносин

діють через право, тобто трансформуються в нормах права.
Все це дає можливість виділити загальні ознаки далекосхідного підтипу правової системи:

• наявність філософсько-традиційних джерел права щодо врегулювання деяких суспільних відносин;
• вплив філософсько-релігійної доктрини на праворозуміння та формування правової системи;
• наявність значної частини нормативно-правових актів, зокрема, законів; їх кодифікованість;
• дуалізм системи (наявність нормативно-правових актів та традиційних норм);
• рецепція ознак континентального та загального права;
• наявність специфічних способів вирішення юридичних спорів (судових процедур та позасудових).

В той же час можна виділити і ряд тенденцій розвитку даного типу правових систем: