Поняття діахронного та синхронного порівняння., характеристика внутрішнього та зовнішнього порівняльного дослідження

Право це категорія, що існує в часі і в просторі. Воно має минуле, сьогодення і майбутнє. Предметом порівняння можуть бути правові системи, що існували в минулому та їх компоненти, тобто порівняння може носити історичний (діахронний) характер. Тоді воно називається діахронним порівнянням. Однак найчастіше предметом порівняння є чинні правові системи - синхронне порівняння шляхом застосування якого виявляються тенденції до їх зближення, які і стануть об’єктом порівняльного дослідження. Порівняння правових систем однієї і тієї ж правової сім'ї дозволяє вивчити їх загальні закони розвитку, виявити причини розбіжностей в цих правових системах, обумовлені географічними, конкретно-історичними та іншими факторами, виявити найкращі для тих чи інших умов способи правового регулювання і вивчити питання про можливість взаємного засвоєння юридичного досвіду в галузі правотворчості та правозастосування. Можна вказати і на порівняння правових систем, що відносяться до однієї і тієї ж правової сім'ї, - внутрішньосімейне порівняння, наприклад порівняльне дослідження правових систем сім'ї загального права або романо-германських правових систем. Для порівняльно-правового дослідження не має значення, скільки різних правових систем воно охоплює. Для порівняння може бути взята своя національна правова система і якась одна іноземна. Воно може починатися як мінімум з двох систем і йти далі аж до охоплення всіх правових систем, існуючих на земній кулі. Для порівняння можна обрати правові системи певного географічного регіону - регіональне порівняння - або ж різні міжнародні об'єднання та організації. Однак у всіх випадках потрібно точно виявити співвідносність порівнюваних об'єктів. Порівняння всередині однієї держави (федеративної чи унітарної) може бути охарактеризоване як внутрішнє, а порівняльне дослідження різних національних правових систем - як зовнішнє порівняння. Внутрішні і зовнішні порівняння розрізняються по своєму предмету, цілям і результатам. Внутрішнє порівняння дозволяє дати загальну характеристику певної національної правової системи. При внутрішньому порівнянні найчастіше йдеться про правові системи (законодавствах) федеративних держав. Так, наприклад у США порівняння законодавств різних штатів називають міжштатним порівнянням.