Відомчий контроль за діяльністю державних виконавців

Існує декілька форм контролю діяльності державного виконавця.

Контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець та керівник вищого органу.

Керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому підпорядкований, а також може зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Із 28.08.2003 р. в Україні сформовано систему відомчого контролю за виконавчим провадженням, що спричинено спростування прокурорського нагляду за діяльністю державних виконавців. Законом України «Про внесення змін та доповнень до Законів України «Про виконавче провадження» та «Про державну виконавчу службу», що набув чинності 28.08.2003 р., введено систему відомчого контролю органів юстиції за процесуальною діяльністю державних виконавців, тобто, з означеного моменту органи прокуратури за нормами Конституції втратили право нагляду за виконавчим провадженням.

На сьогодні час перевірити законність виконавчого провадження мають право лише такі посадові особи:

– Директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та його заступники – виконавче провадження, що знаходиться на виконанні у будь-якому структурному підрозділі органів державної виконавчої служби;

– начальники відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, їх заступники – виконавче провадження, що знаходиться на виконанні підрозділів примусового виконання рішень цих відділів державної виконавчої служби та районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах державної виконавчої служби, що підпорядковані зазначеним управлінням юстиції.

Зазначені посадові особи, вправі витребувати виконавче провадження з відповідного органу державної виконавчої служби для його перевірки, причому на час перевірки виконавче провадження може бути зупинено посадовою особою, яка його витребувала, до моменту закінчення перевірки та повернення виконавчого провадження у відповідний орган ДВС.

Про проведення (призначення) перевірки виконавчого провадження та його витребування відповідною посадовою особою виноситься постанова, яка може бути оскаржена у передбаченому Законом порядку.

Ініціювання зазначеними посадовими особами перевірки законності виконавчого провадження можливе лише за вичерпним переліком підстав, що не підлягають розширеному тлумаченню:

− за дорученням вищої за рангом посадової особи (слід зауважити, що ця норма не вимагає надання доручення саме керівником органу юстиції вищого рівня, оскільки таке доручення може бути надане й іншою компетентною посадовою особою вищого органу юстиції);

− за власною ініціативою;

− під час розгляду скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесеної за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби. Таким чином керівник провадить контроль не лише за діяльністю державних виконавців, а й контролює законність та правомірність здійснення відомчого контролю підлеглими керівниками.

Перевірка законності виконавчого провадження повинна бути проведена протягом 10 робочих днів, а зведеного виконавчого провадження – протягом 15 робочих днів, після надходження витребуваного виконавчого провадження у розпорядження особи, що призначила перевірку виконавчого провадження.

Результати перевірки виконавчого провадження посадовою особою, яка його витребувала, оформлюються відповідною процесуальною постановою, яка є обов’язковою для виконання державними виконавцями та підлеглими посадовими особами державної виконавчої служби.

Постанова про перевірку, проведення чи результат перевірки виконавчого провадження може бути оскаржена до вищої за рангом посадової особи органів державної виконавчої служби або до суду. Судом, який має право розглядати скарги на постанови про проведення перевірки та постанови про результати проведення перевірки виконавчого провадження на підставі ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження» є виключно апеляційні суди за місцем розташування відповідного органу ДВС, в якому працює особа, що призначила або здійснила перевірку виконавчого провадження у порядку відомчого контролю.

Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби, та Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі – через відповідні відділи державної виконавчої служби. Втім, контроль за процесуальною діяльністю державних виконавців не обмежений відомчим контролем – оскільки контроль силами органів юстиції може здійснюватися також таким чином:

− перевірка діяльності державних виконавців під час розгляду пропозицій, скарг та заяв громадян, а також звернень представників юридичних осіб та об’єднань громадян – в порядку, передбаченому Законами України «Про звернення громадян» та «Про інформацію»;

− перевірка організації діяльності органів ДВС із питань примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) у перебігу комплексних, цільових, тематичних, контрольних та інших перевірок територіальних чи регіональних органів ДВС вищими органами юстиції;

− службові розслідування діяльності окремих державних виконавців або окремих органів ДВС у порядку, передбаченому нормами «Порядку проведення службового розслідування» стосовно державних службовців, затвердженого постановою КМУ від 13.06.2000 р. у № 950.

Законом введено заборону втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» – тобто за винятком компетентних органів юстиції та судових органів. Виїмка чи вилучення виконавчого документа або виконавчого провадження здійснюється лише за рішенням суду (постановою суду), яке виноситься у кримінальному процесі. Норма ст. 178 Кримінально-процесуального Кодексу України, що регулює порядок проведення слідчим виїмки (за постановою слідчого) у даному випадку носить загальний характер, тому для виїмки виконавчого провадження слід застосовувати спеціальну норму ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» – слідчий має звернутися до загального суду для винесення вмотивованої постанови про виїмку виконавчого провадження.