І. Лекція

План вивчення теми

1. Поняття фінансів підприємств та їх функції.

2. Основи організації фінансів підприємств.

3. Управління фінансами.

4. Грошові доходи, грошові фонди, фінансові ресурси підприємств та їх формування.

5. Організація фінансів підприємства та фінансова діяльність підприємства.

План лекції

1. Поняття фінансів підприємств та їх функції.

2. Основи організації фінансів підприємств.

3. Управління фінансами.

4. Грошові доходи, грошові фонди, фінансові ресурси підприємств та їх формування.

5. Організація фінансів підприємства та фінансова діяльність підприємства.

Домашнє завдання: Ф.М. Поддєрьогін «Фінанси підприємств»с. 5 – 20,

підготуватись до опитування за питаннями на с.20.

І. Основні категорій і поняття

Фінанси підприємств як складова частина фінансової системи функціонують у сфері суспільного виробництва де створюється національний дохід, основне джерело фінансових ресурсів. Тому можна стверджувати, що фінансове становище усієї країни визначається станом фінансів підприємств. Вихідним моментом у розумінні сутності фінансів підприємств є те, що зазначене поняття поєднує в собі дві важливі економічні категорії фінансита підприємство.

Фінанси – це економічні відносини у сфері грошового обігу які пов’язані з формуванням доходу і фондів грошових коштів фінансових ресурсів та їх використання.

Підприємство – це відокремлений техніко-економічний та соціальний комплекс призначений для виробництва суспільних благ.

Виходячи з цього фінанси підприємств можна визначити як економічні відносини, що охоплюють широке коло грошових відносин пов’язаних з формуванням і використанням капіталу, доходів фінансових ресурсів в процесі їх кругообороту і виражених у вигляді різних грошових потоків певного господарського суб’єкту.

Фінанси підприємств є складовою частиною державних фінансів України. Фінанси підприємств включають підприємства різних галузей народного господарства та різних форм власності. Але не залежно від галузі і форми власності, суть і основні функції принципи фінансів підприємств єдині. Це рає змогу об’єднати їх у єдину ланку фінанси підприємств. Від правильної організації фінансів багато в чому залежить досягнення найбільших результатів шляхом раціонального використання матеріальних та грошових ресурсів. Виходячи з цього предметом вивчення курсу є економічні відносини підприємств зв’язані з утворенням розподілом і використання фінансових ресурсів та діюча практика фінансового планування.

Фінанси підприємств представляють сукупність економічних відносин які пов’язані з утворенням, розподілом, і використання грошових доходів і нагромадження.

Фінанси підприємств виконують наступні функції:

· Створення доходу і фінансових ресурсів;

· Використання доходу і фінансових ресурсів.

Результатом першої функції є забезпечення джерелами розвитку підприємства його фінансової стійкості та інтересів власників.

Виділення цих двох функцій, що їх виконують фінанси дає можливість чіткіше показати роль фінансів в економіці. Зрозуміти їх об’єктивну необхідність природу і визначити які результати досягаються або можуть бути досягнуті завдяки їх функціонуванню.

Принципи основної організації фінансів підприємств наступні:

1. Принцип плановості — забезпечує відповідність обсягу продажу і витрат, інвестицій потребам ринку.

2. Фінансове співвідношення термінів — забезпечує мінімальну різницю в часі між отриманням і використанням коштів, що особливо важливо в умовах інфляції і зміни курсів валют. При цьому під використанням коштів розуміється і можливість їх збереження від знецінення при розміщенні в швидко-ліквідні активи (цінні папери, депозити тощо).

3. Гнучкість (маневрування) — забезпечує можливість маневру у випадку недоотримання планових обсягів продажу, перевищення планових витрат із поточної чи інвестиційної діяльності.

4. Мінімізація фінансових витрат — фінансування фінансових інвестицій та інших витрат має забезпечуватись "найдешевшим" способом.

5. Раціональність — вкладення капіталу в інвестиції повинно мати достатньо високу ефективність і забезпечити мінімальні ризики.

6. Фінансова стійкість — забезпечення фінансової незалежності, тобто дотримання критичної межі частки власного капіталу в загальній його величині (0,5) і платоспроможність підприємства, тобто його здатність погасити свої короткострокові зобов'язання.

7. Зацікавленість в результатах діяльності підприємства — означає, що форми, системи та розмір оплати праці, стимулюючі, компенсаційні виплати та інші види доходів самостійно встановлюються господарюючим суб'єктом.

8. Матеріальна відповідальність — означає, що за порушення договірних, кредитних, податкових зобов'язань підприємство несе матеріальну відповідальність у вигляді штрафів, пені, неустойки; застосування цього принципу залежить від правового поля, в якому функціонує підприємство, яке в сучасних умовах в Україні збалансоване не за всіма нормативними та законодавчими актами та є досить недосконалим.

9. Здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю — передбачає розвиток внутрішнього та зовнішнього вартісного контролю; в Україні достатнього розвитку набув зовнішній контроль за виконанням податкових зобов'язань та використанням державних коштів, а інші види фінансового контролю потребують розвитку та удосконалення.

10. Створення достатніх фінансових резервів — забезпечує захищеність підприємства в умовах недосконалого ринку, інфляції, нерозвинутого правового поля, фінансових та інших страхових ризиків; з розвитком держави, підприємства та ринкових відносин, системи фінансового менеджменту та поліпшення економічного стану в країні значення цього принципу буде поступово знижуватись.

11. Ділення коштів на власні і залучені. Кожне підприємство в момент утворення створює статутний фонд. Але в ході виконання поставлених цілей цих коштів може не хватати і тому підприємство вкладає в оборот мінімальну кількість фінансових ресурсів яка дає можливість забезпечити кругооборот коштів підприємства, але трапляються випадки коли на певну дату підприємстві може не вистачати коштів і тому існує банківська система

Кожна галузь економіки здійснює свою діяльність шляхом управління який здійснює відповідний адміністративний апарат. Управління – це сукупність прийомів і методів ціле направленого впливу на об’єкт для досягнення певного результату.

Управлінню притаманні всі сфери людської діяльності. В управлінні велику роль відіграє держава через свої органи. Важливою системою управління є управління фінансами, що дає можливість власник отримати максимальний прибуток. Важливим в управлінні є вибір найбільш ефективного з числа наявних, або створення умов для раціонального використання застосовуваних методів з метою швидкого вирішення поставлених задач.

В управлінні фінансами виділяються об’єкт і суб’єкт управління.

В якості об’єкта виступають різноманітні види фінансових відносин, щодо суб’єктів то це організаційні структури які здійснюють управління фінансами. На підприємствах як правило головним є фінансовий менеджер, фінансовий відділ. Сукупність всіх організаційних структур, що здійснюють управління фінансами називається фінансовим апаратом.

Незалежно від форми власності і галузі економіки всім підприємствам притаманні єдині прийоми і способи управління. До таких єдиних функціональних елементів управління відносять планування, оперативне управління і контроль.

Планування управління займає важливе місце в ході проведення фінансового планування будь який суб’єкт всебічно дає оцінку фінансових ресурсів їх необхідності та можливості виявлення їх росту. Управлінське рішення процесу планування слід приймати лише на основі аналізу фінансової інформації яка повинна бути повна і достовірна.

В ринкових відносинах до фінансового планування відносяться як до процесу оцінки майбутніх фінансових потреб, але виходячи з того як проводилось попереднє фінансування і на які потреби витрачались кошти. Це в свою чергу дає можливість приймати достовірне рішення з використанням коштів у плановому періоді. Інформаційною базою для управління фінансами підприємств є бухгалтерська, статистична, і оперативна звітність.

Оперативне управління представляє собою комплекс заходів, що розраховують протягом року на основі оперативного аналізу фактичної фінансової ситуації і переслідує мету отримати максимальний ефект при мінімальному ризику за допомогою маневрування фінансовими ресурсами.

Контроль як елемент управління здійснюється як в ході планування так і протягом оперативного управління. Дає можливість виявляти резерви росту фінансових ресурсів і приймати ефективні рішення для використання ресурсів.

Фінансові ресурси – грошові кошти, які знаходяться в розпорядженні підприємства і призначені для реалізації його фінансових зобов’язань та витрат стосовно розширеного відтворення.

В сучасних умовах немає точного визначення фінансових ресурсів підприємств. Створення фінансових ресурсів на підприємств це створення самого підприємства. Його джерелами бувають акціонерний капітал, пайові внески, бюджетні кошти держави. В процесі виробництва фінансові ресурси підприємств формуються в ході розподілу виручки від реалізації. Основним власним джерелом є прибуток і амортизація.

В сучасних умовах з’явились нові фінансові ресурси – це залучені кошти до яких входять банківський кредит, кошти інвесторів, спонсорські внески, страхові відшкодування, дивіденди і % по цінних паперах.

Формування грошових коштів починається в момент заснування підприємства, коли утворюється статутний фонд (капітал). У подальшому вони інвестуються для забезпечення виробничо-господарської діяльності, розширення та розвитку виробництва. Саме так підприємства дістають можливість виробляти та збувати продукцію, одержувати доходи. Кошти підприємств зберігаються в касах, а також на поточному, валютному та інших рахунках у банківських установах.

У процесі реалізації продукції, робіт, послуг на рахунки підприємств постійно надходять грошові кошти у вигляді виручки від реалізації продукції. Кошти надходять також від фінансово-інвестиційної діяльності підприємств; від акцій, облігацій та інших видів цінних паперів; від вкладення коштів на депозитні рахунки; від здавання майна в оренду.

Виручка насамперед використовується на відшкодування витрат на виробництво, просування па ринок і реалізацію продукції, крім того сюди входить частина витрат, безпосередньо не пов'язаних із виробництвом і реалізацією продукції, але необхідних для одержання прибутку. Після відшкодування витрат здійснюється відрахування до амортизаційного фонду, який за своєю економічною природою призначений для простого відтворення основних фондів. Залишкова частина — це прибуток. Прибуток насамперед направляється на виплату податків та інших відшкодувань до бюджету. Решта розподіляється на цілі накопичення і споживання.

Грошові фонди – це частина грошових коштів, які мають цільове спрямування. До грошових фондів відносяться: статутний фонд, фонд оплати праці, амортизаційний фонд (на державних підприємствах), фонд розвитку виробництва, фонд соціальних потреб, фонд матеріальної допомоги, резервний фонд.

Статутний фонд використовується для інвестування в оборотні та основні фонди. Фонд оплати праці – для виплати основної та додаткової заробітної плати працівникам. Амортизаційний фонд – для фінансування капітальних вкладень і капітального ремонту. Фонд споживання – для фінансування відтворення робочої сили. Фонд накопичення – для розвитку підприємства.

В організаційній та управлінській роботі підприємств особливе місце займає фінансова діяльність.

Фінансова діяльність — це система форм і методів, які використовуються для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів.

Фінансову діяльність підприємства спрямовано на вирішення таких основних завдань:

• фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;

• пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

• виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;

• мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку, збільшення власного капіталу;

• контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

• фінансове прогнозування та планування;

• аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;

• оперативна, поточна фінансово-економічна робота.

ІІ. Структурно-логічні схеми

Рис. 1.1. Класифікація економічних відносин за ознаками

Рис.1.2. Класифікація ознак, притаманних фінансам підприємств

Рис.1.3. Принципи організації фінансів підприємств

Рис.1.4. Формування фінансових ресурсів підприємства

Рис. 1.5.Склад активів підприємства

ІІІ. Питання для самоконтолю

1. Розкрийте загальні і специфічні ознаки фінансів підприємств.

2. Назвіть умови, за яких грошові відносини можуть перетворюватися на фінансові.

3. Сформулюйте визначення фінансів підприємств.

4. Дайте характеристику функцій фінансів.

5. Охарактеризуйте поняття грошових коштів, грошових фондів і фінансових ресурсів.

6. Назвіть джерела формування фінансових ресурсів підприємства.

7. Назвіть джерела та склад фінансових ресурсів підприємств.

8. Що включається в поняття «організація фінансів підприємства» та «фінансова діяльність»?

9. Як галузева специфіка та форми власності впливають на особливості організації фінансів підприємств?

10. Розкрийте зміст фінансової роботи на підприємстві.

11. Розкрийте зміст і завдання управління фінансами підприємства.

12. Розкрийте зміст фінансового механізму та його структуру на підприємстві.

ІV. Тестові завдання

Визначте правильну відповідь.

Тест 1. Фінанси підприємств — це…

1) грошові кошти;

2) кредитні ресурси;

3) економічні відносини в грошовій формі, які виявляються в про­цесі руху вартості;

4) грошові фонди підприємства;

5) немає правильної відповіді.

Тест 2. Об’єктом розподільчих фінансових відносин є...

1) грошові надходження на підприємство;

2) валовий дохід від операційної діяльності;

3) дохід відздачі в оренду майна;

4) необоротні активи підприємства;

5) немаєправильної відповіді.

Тест 3. Грошові кошти підприємства — це...

1) амортизаційні відрахування і прибуток;

2) кошти, що перебувають на всіх рахунках і в касі підпри-
ємства;

3) фонд оплати праці;

4) резервний і страховий фонд;

5) немаєправильної відповіді.

Тест 4. До складу власних і прирівняних до власних джерел фінансових ресурсів входять:

1) статутний капітал;

2) цільові внески юридичних і фізичних осіб;

3) короткострокові банківські кредити;

4) субсидії бюджетні;

5) страхові відшкодування.

Тест 5. До складу залучених джерел формування фінансових ресурсів підприємства не належать:

1) кредиторська заборгованість;

2) довгострокові банківські кредити;

3) кошти, мобілізовані на фінансовому ринку;

4) амортизаційні відрахування;

5) немає правильної відповіді.

Тест 6. Фінанси підприємств не виконують таких функцій:

1) відтворювальну;

2) розподільчу;

3) контрольну;

4) цільову;

5) немає правильної відповіді.

Тест 7. За яким критерієм фінансові ресурси поділяються на фондові й не фондові?

1) За способом формування;

2) за джерелом формування;

3) за часом формування;

4) за способом використання;

5) немає правильної відповіді.

Тест 8. Продовжити визначення: «Фінансові ресурси — це...».

Тест 9. Продовжити визначення: «Фінансовий механізм — це...».

Тест 10. Основний орієнтир для підприємства, що діє в умовах ринку, це…

1) максимізація грошових коштів;

2) максимізація прибутку;

3) максимізація обсягів виробництва;

4) підвищення рентабельності;

5) немає правильної відповіді.

Тест 11. Організація фінансів підприємств базується на:

1) фінансових розрахунках;

2) економічних розрахунках;

3) саморегулюючому механізмі;

4) прогнозних розрахунках;

5) немає правильної відповіді.

Тест 12. До об’єктів фінансового управління не належать:

1) фінансові ресурси підприємства;

2) фінансові відносини з іншими підприємствами;

3) товарний оборот;

4) грошовий оборот;

5) немає правильної відповіді.

Тест 13. За яким із вказаних напрямків не проводиться аналіз фінансового стану?

1) Аналіз та оцінка складу й динаміки майна;

2) аналіз фінансової стійкості підприємства;

3) аналіз ліквідності балансу;

4) комплексний аналіз і рейтингова оцінка підприємств;

5) аналіз і контроль виробничо-господарської діяльності.

Тема. ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ

План вивчення теми

І. Лекція

1.1. Прибуток та підвищення його ролі в ринкових умовах господарювання.

1.2. Економічний зміст прибутку.

1.3. Балансовий прибуток підприємства.

1.4. Прибуток від реалізації продукції, фактори, які впливають на його формування.

1.5. Рентабельність і методи її обчислення.