Предмет конституційного права України

- відносини, що визначають правовий статус людини і громадянина (конституційні права, свободи, обов'язки, гарантії їх дотримання);

- відносини, що складаються в процесі реалізації права народу України на самовизначення і пов'язані з державно-територіальним устроєм України;

- відносини щодо організації та діяльності державного апарату України;

- відносини, які визначають діяльність органів місцевого самоврядування;

- відносини політичного характеру (форма правління, форма державного устрою тощо);

- найважливіші економічні відносини (наприклад, регламентація існуючих форм власності та механізмів її захисту)

Конституційно-пpaвoвa норма – це загальнообов'язко­ве правило поведінки, встановлене чи санкціоноване держа­вою з метою регулювання та охорони певних суспільних від­носин, які становлять предмет конституційного права.

Метод конституційно-правового регулювання – це сукупність способів і засобів, з допомогою яких упорядкову­ються суспільні відносини, що становлять предмет конституційного права.

Джерелами конституційного права України є:

- Конституція України від 28 червня 1996 р. в редакції від 02.03.2014 р.;

- конституційні закони;

- звичайні закони;

- інші акти Верховної Ради України та акти всеукраїн­ського референдуму;

- певні нормативні акти Президента України;

- деякі нормативні постанови Кабінету Міністрів України;

- акти Конституційного Суду України.