Економічна система монополістичного капіталізму

Монополістичний капіталізм — це економічний лад із системою великих і надвеликих підприємств, що уклали між собою різного роду угоди чи союзи, і як монополії займають панівне становище в економіці та ринках недосконалої конкуренції.

Вільна конкуренція між десятками і сотнями більш-менш рівноцінних капіталістичних підприємств поступилася місцем пануванню небагатьох сотень великих підприємств та різноманітних їх об'єднань, які зосереджують у своїх руках значну частку суспільного багатства і виробничих ресурсів. За монополістичної стадії капіталізму зберігається монопсонія на ринку праці, оскільки суб'єкти праці залишаються неорганізованою силою і не захищаються державою.

Закономірності виникнення монополій. Концентрація і централізація капіталу. Доведено, що вільна конкуренція сприяє концентрації виробництва, а ця концентрація на певному щаблі розвитку веде до монополії. Гонитва капіталістів за все більшим прибутком і конкурентна боротьба між ними породжують концентрацію і централізацію капіталу, що веде до концентрації виробництва та зростання розмірів підприємств. Концентрація виробництва у свою чергу тягне за собою концентрацію і централізацію капіталів

Централізація капіталів може бути як добровільною, так і примусовою. Перший спосіб здійснюється на основі добровільного об'єднання капіталів окремих капіталістів у один капітал у тій чи іншій господарсько-правовій формі. Другий спосіб — це поглинання в процесі конкуренції більш великими підприємствами малих і дрібних капіталістичних підприємств.

Акціонерні товариства (корпорації). Акціонерне товариство, або корпорація, — це підприємство, капітал якого утворюється на основі об'єднання багатьох індивідуальних капіталів і особистих заощаджень багатьох домогосподарств шляхом випуску акцій — цінних паперів, кожна з яких дає право їх власникам на одержання дивіденду і на участь в управлінні акціонерним товариством. Капіталістична власність у корпорації набуває асоційованої (колективної) форми.

Якісні зміни в техніці, технології і структурі виробництва, ефект масштабу, акціонування — привели до того, що на рубежі XIX—XX ст. епоха капіталізму вільної конкуренції була замінена монополістичним капіталізмом, в економіці якого головна роль належала монополіям і олігополіям.

Монополія — це ринок, на якому кількість продавців (підприємств) така незначна, що кожен продавець може впливати на загальне пропонування (через виробництво) і ціну товару.

Олігополія на відміну від монополії характеризує таку ситуацію в умовах недосконалої конкуренції, коли виробництво в галузі контролюється невеликою кількістю виробників.

На базі акціонерних товариств створюються такі основні форми монополій і олігополій, як трести і концерни.

Трест — це таке акціонерне товариство, в якому підприємства, що вступають до нього, втрачають не тільки комерційну,ще й виробничу самостійність: вони перетворюються в акціонерів тресту.

Концерн — охоплює багато підприємств різних галузей виробництва, а базовою для концерну є одна галузь — автомобільна, хімічна, електронна тощо. Учасники концерну зберігають формальну самостійність. Теперішні найбільші у світі корпорації — це концерни.