Лекція 3.1.2. Гігієнічні основи виробничої вентиляції

1. Гігієнічні основи виробничої вентиляції та повітряний баланс.

2. Гігієнічні вимоги до системи штучної загальнообмінної та місцевої вентиляції: калориферних установок, вентиляційних агрегатів, повітропроводів, повітряних душів, повітряно-теплових завіс тощо.

3. Поточний санітарний нагляд за експлуатацією вентиляційних установок.

1. Гігієнічні основи виробничої вентиляції та повітряний баланс. Місцева витяжна вентиляція не дозволяє шкідливим виділенням поширюватись і забруднювати великі об'єми повітря приміщення, обмежуючи таким чином зону поширення шкідливостей. При цьому джерело шкідливих виділень поміщають в укриття, всередині якого створюють розрідження, яке перешкоджає проникненню шкідливостей у приміщення. Пристрої місцевої витяжної вентиляції видаляють велику кількість шкідливих утворень при малому об'ємі повітря, яке виводять, що є економічно вигідним і ефективним.

Основним завданням місцевої припливної вентиляції є забезпечення нормальних метеорологічних умов на робочих місцях, відгороджених частково або повністю від решти приміщення. При неповному огородженні робочого місця (ділянки) ефективне влаштування повітряних оазисів, а за відсутності огородження — повітряних душів. Якщо обладнати місцеву вентиляцію технічно важко або джерела шкідливостей не можна локалізувати дією місцевої вентиляції, влаштовують загальнообмінну витяжну вентиляцію. При загальнообмінній вентиляції виділювані з приміщення шкідливості (пил, пара, гази, теплонадлишки, вологонадходження) розбавляють повітрям по всьому об'єму вентильованого приміщення до допустимих рівнів.

Призначення припливних установок полягає у компенсації видаленого забрудненого повітря відповідною кількістю чистого надвірного повітря. На практиці абсолютно недопустиме використання тільки витяжних вентиляційних установок, оскільки крізь нещільності, щілини, відчинені вікна або двері в приміщення надходить як надвірне повітря, так і забруднене із суміжних приміщень. Взимку таке надходження повітря може призвести до значного охолодження приміщення, а іноді до утворення туману з виділенням вологи.

Коли є тільки припливні вентиляційні установки, у приміщеннях створюється підвищений, порівняно з атмосферним, тиск повітря (підпір), і повітря витікає через нещільності, відкриті прорізи як зовні, так і в сусідні приміщення. Створення підпору повітря в приміщенні допускається для запобігання надходження шкідливостей із більш забруднених ділянок приміщення. Необхідного гігієнічного ефекту можна досягти влаштуванням організованої припливно-витяжної вентиляції.

З правильною організацією повітрообміну пов'язане поняття повітряного балансу. Розрізняють зрівноважений, позитивний і негативний повітряний баланс. При зрівноваженому балансі об'єми організованих припливу і витяжки рівні між собою; при позитивному — кількість організовано подаваного повітря більша, ніж та, що виводиться; при негативному — навпаки. Характер повітряного балансу має важливе гігієнічне значення. Зрівноважений баланс забезпечує автономність повітрообміну даного приміщення, позитивний повітряний баланс запобігає надходженню повітря ззовні та із сусідніх приміщень, негативний - запобігає надходженню повітря з вентильованого приміщення із значними виділеннями у приміщення без шкідливих виділень.

Дедалі більше застосовують пристрої для кондиціонування повітря (виробництво машино- і приладобудування, радіотехніки, напівпровідників, фармакологічних і хімічних продуктів, текстильних та інших виробів) у зв'язку з підвищеними вимогами до сталості мікроклімату. Створені кондиційними установками стійкі параметри температури, відносної вологості є сталими незалежно від пори року.