Типологія визначень культури

ЛЕКЦІЯ

ТЕМА: «Культурологія як наука. Поняття про культуру.»

План

1. Культурологія як наука. Теорія культури.

2. Поняття, структура та функції культури.

3. Матеріальна та духовна культура.

4. Релігійні основи світової культури.

5. Поняття світової та національної культури.

6. Первісна культура.. Первісні вірування

1. Культурологія як наука.

Формування культурології як своєрідної галузі наукових досліджень розпочалося наприкінці ХХ ст.

Культурологія як наука — це система знань про закономірності й розвиток культури, засоби усвідомлення її суті.

Культурологія відкриває цикл гуманітарних предметів, що викладаються у вузах. Основні функції культурології полягають у тому, що вона знайомить нас із методикою аналізу й вивчення духовних здобутків народів світу.

Культурологія — це особлива галузь гуманітарного знання, що синтезує (поєднує) у собі філософські, історичні, антропологічні, етнографічні, соціологічні та інші дослідження культури, тобто специфічний спосіб життєдіяльності людини, го ловним змістом якої є гуманізація природи й суспільства.

Це не тільки комплекс історичних, філософських і культурознавчих дисциплін, а й самостійна наукова дисципліна в системі соціально-гуманітарних знань.

Таким чином, культурологія — це наука, яка вивчає специфіку розвитку матеріальної та духовної культури цивілізацій, етносів, націй у конкретно-історичному періоді, їх взаємозв’язки та взаємовпливи.

Термін «культурологія» у 1909 р. запропонував німецький філософ і фізик

Вільгельм Освальд,який виявив різницю між культурологією й соціологією, а також використав цей термін для опису специфічних явищ, яким є культура як феномен суто людської діяльності.

У 1939 р. американський філософ Леслі Уайт (1900—1995 рр.) увів цей термін у контекст антропологічних досліджень про культуру. Антрополо́гія (грец. людина, — слово) — біологічна наука, що вивчає тілесну природу людини, її походження і подальший розвиток, близько стоїть до суспільних наук, також наука про походження й еволюцію людини, утворення людських рас і про нормальні варіації фізичної будови людини. Як самостійна наука сформувалася в середині 19 століття.)

Його праця «Наука про культуру» (1949 р.) сприяла виділенню культурології в окремий напрям досліджень, поставила питання про необхідність визначення предмета культурології як науки та започаткувала цілісний підхід до вивчення явищ культури.

Як окремий напрям наукового дослідження «культурологія» закріпилася в Україні та ряді країн СНД, поєднавши у собі культурно-історичний, філологічний, просвітницький та ідеологічний аспекти культури, філософію, міфологію, етнографію, психологію, художню практику. І визначається як сукупність матеріальних і духовних надбань людства.

Отже, культурологія — це наука, що орієнтується на етику соціального й гумаітарного знання про людину й суспільство, вивчає культуру як цілісність, як специфічну функцію й модель людського буття.

2. Поняття, структура та функції культури

Поняття “ культура” складне і багатогранне. Чимало філософів та інших дослідників давніх і новітніх часів цікавились цим питанням. Саме слово “культура” латинського походження і означає “обробіток”, “догляд”.

Вперше це поняття вжив видатний римський мислитель, оратор і державний діяч, Марк Тулій Цицерон (106-43 рр. до н.е.). своему творі «Тускуланські диспути» У культурі він вбачав, з одного боку, діяльність по перетворенню природи на благо людини, а з іншого – засіб удосконалення духовних сил людини, її розуму. Цицерон писав: «Як родюче поле без обробітку не дасть урожаю, так і душа. Обробіток душі – це ї є культура». Отже культура за Цицероном, це «обробка душі».

«Те, що відрізняє людину від тварини, ми називаємо культурою» В. Освальд.

Пізніше слово “культура” все частіше починає вживатися як синонім освіченості, вихованості людини, і в цьому розумінні воно увійшло по суті у всі європейські мови. У середні віки поняття “культура” асоціюється з міським укладом життя, а пізніше, в епоху Відродження, з досконалістю людини.

Нарешті, у ХVІІ ст. слово “ культура ” набуває самостійного наукового значення.

Український філософ Г.Сковорода вперше поставив питання про культуру як окремий, незалежний від природи, символічний світ, у якому вищі цінності людського буття, все святе і божественне, розкриваються і побутують у символічній формі.

Типологія визначень культури

Сьогодні не існує загальноприйнятого визначення культури. У світовій літературі можна знайти більш як 500 визначень поняття “культура”. Ось деякі з них: