Структурні елементи «Олімпійського спорту» як наукової та навчальної дисципліни

Олімпійський спорт як наукова і навчальна дисципліна може бути поділена на наступні структурні елементи:

1. Вихідна емпірична основа – різноманітні факти, отримані в ході практичної і дослідницької діяльності, які вимагають ще свого пояснення, теоретичного обґрунтування, інтерпретації, визначення місця в цілісній системі знань.

2. Вихідна теоретична основа включає в себе наступні основні компоненти: ідеї, гіпотези, закономірності, принципи.

Ідеї – концентрована форма відображення реальної дійсності в людській свідомості. Вони визначають перспективи пізнання і практичного перетворення конкретної предметної галузі, її об’єктів або явищ. Ідеї сприяють постановці перспективних цілей і завдань, висуненню гіпотез.

Гіпотези – судження, які припускають певні закономірності розвитку, принципи зв’язку предметів та явищ. При побудові гіпотез слід виходити з реальних фактів, що вимагають розширення існуючих знань, роз’яснення протиріч, які виникають між старими уявленнями і новими явищами дійсності. Гіпотеза повинна мати евристичний характер передбачати нові явища і бути принципово можливою для перевірки.

Закономірності – суттєві необхідні зв’язки між різноманітними факторами, які належать до різних складових олімпійського спорту – історичного, організаційно-управлінського, матеріально-технічного, спортивно-педагогічного порядку.

Принципи – узагальнюючі положення теоретичного характеру, на яких базується система знань у галузі олімпійського спорту і які приймаються за основу в практичній діяльності.

3. Вихідна логічна основа – в системі знань про олімпійський спорт – це поняття, які відбивають основні властивості об’єктів або явищ.

4. Власне теоретична частина – сукупність наслідків, установлень і доказів.