Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Раціоналі́зм (від лат. ratio — розум) — філософська точка зору, яка наголошує на пріоритетності розуму, тобто логічного ходу міркування в пошуках істини. Видатними представниками раціоналізму були Бенедикт Спіноза, Рене Декарт, Готфрід Лейбніц.
Однією із ключових фігур Нового часу є Рене Декарт (1596-1650), французький філософ, математик, фізіолог, психолог. Його латинизоване ім’я – Картезій, тому вчення Р. Декарта отримало назву «картезіанство».
Найважливішими творами Р. Декарта є «Розміркування про метод», «Начала філософії», «Пристрасті душі».
Характерні риси філософії Р.Декарта:
- органічне поєднання праці вченого-природознавця і філософа;
- дуалізм духа та матерії, Бога і світу;
- десакралізація зовнішнього світу;
- раціоналістичний оптимізм;
- віра в консолідуючу силу індивідуального розуму та науки;
- редукціонізм, тобто зведення всієї множиності дійсності до обмеженого числа простих елементів та принципів їх поєднання;
- сильний вплив філософії стоїцизму та філософії Августина (354-430).
Онтологія Декарта. Філософ в основі всього існуючого вбачає дві субстанції: матеріальну і духовну. Обидві ці субстанції створені абсолюно-духовним началом (початком) – Богом. В цьому контексті очевидно, що Декарта не можна вважати безумовним дуалістом.
Духовна субстанція (мисляча) універсуму зосереджена в душі людини, визначає її здібність мислити. Тіло людини, як і все, що існує в межах створеного, матеріальне. Декарт вважає, що реально існує лише одиничне.
В філософії Р.Декарта ідея Бога трактується з позицій деїзма. Бог побудував універсум – складний механізм, дав йому початковий імпульс – першопоштовх. Рослини, тварини, людське тіло, за Декартом, суть механізми. Р.Декарт створив механістично-геометричну картину світу.
В розумінні природи філософ відмовився від принципу телеологізму на користь принципу причинності. В самій природи цілі немає, тому питання: «Для чого?» треба замінити питанням «Чому?»
Гносеологія Декарта. Пізнання, за Декартом, - це пошук розумом істини. Шлях до істини відкриває науковий метод. Істина – всезагальна,
Та необхідна, тобто абсолютна. Всезагальне і необхідне знання не можна вивести із досвіду. Основа такого знання знаходиться в розумі. Р.Декарт вважає, що існують вроджені судження та поняття, але це не готові ідеї, а зачатки ідей. Для іх просвітлення потрібний розум. В розумі полягає вищий критерій істинності – очевидність, ясність, чіткість того, що бачить інтелектуальна інтуїція.
Декарт пропонує великий дослід, експеримент, який відкриває в індивідуальному розумі основи пізнання. Це його методологічний сумнів: Cogito ergo sum – мислю, отже, існую. Сутність його в наступному: можливо засумніватися у всьому, але безсумнівним є акт сумніву. Мислить суб’єкт – «Я мисляще», тобто душа, що мислить – непросторова, неподільна, безсмертна. Отже, я сумніваюсь, отже, мислю, отже, існую як безсмертна душа. Подальше розміркування відновлює аргумент на користь Бога. Бог не може обманювати, тому покладені їм в душу ідеї вірні, справдні. Недосконала людина, яка знайде правильний метод пізнання, може за допомогою розуму, підкорити собі світ.
В праці «Роздуми про метод» Р. Декарт формулює 4 основні правила свого метода істинної дедукції:
1. Приймати за істинне тільки те, що пізнається інтелектуальною інтуїцією безумнівно, ясно.
2. Розкладати кожну складну проблему або завдання на простіші.
3. Методично переходити від відомого і дослідженого до невідомого й недослідженого (від простого до складного).
4. Не робити жодних пропусків у логічних ланках дослідження.
Антропологія Р. Декарта. Людина складається з нематеріальної непротяжної душі, яка мислить, має волю, безсмертна, і тіла – матеріального, протяжного, яке діє рефлекторно, як механізм, що зумовлює потяг людини до задоволення та користі. Душа – сутність людини. Людина відрізняється від автомата цілеспрямованою діяльністю та мовою. Проблему узгодженої дії душі і тіла Р. Декарт пояснює Божественим дивом.
Безпосередніми продовжувачами Р.Декарта стають Бенедикт (Барух) Спиноза (1632-1677) та Готфрід Вільгельм Лейбніц (1646-1716).
Б. Спіноза вважає, що декартівська проблема субстанції не має рішення, тому що вона невірно пставлена. Не існує окремо двох декартівських половинок – матерії та духу, душі і тіла, які спочатку розєднані, а потім якимось чином поєднуються і співпадають.
Субстанція єдина і всеооплююча, включає в свій зміст всі можливі явища дійсності. Мислення і протяжність постають не окремими субстанціями, а атрибутами, тобто найпершими невід’ємними якостями єдиної субстанції.
Всі речі та явища – лише модуси, різні міри поєднання – мислення та протяжності.
Людина найбільш яскраве та виразне поєднання модусу-тіла та модусу-душі. Від універсальності діяльності людини залежить ступінь розвиненості її інтелекту.
Людина має волю. Воля – це активна властивість людини, яка перевершує розум, а тому пристрасті та бажання збивають людину із шляху істини, вводять у рабство бажань та пристрастей.
Таблиця 2.
Відкриття XVIII ст. Епоха Просвітництва
Дата | Подія, відкриття | Наслідки для історії та культури людства |
Праця Ліннея «Systema naturae» | Праця, ідеї викладені в ній, стали основою ботаніки | |
Вінкельман надрукував «Історію мистецтва античності» | Праця – фундамент для історії мистецтва | |
Франклін сконструював громовідвід | Винахід сприяв сбереженню життя людини | |
Прістлі виділив кисень | Винайден засадничий факт для розвитку хімії | |
1776 р. | Адам Сміт опублікував свою працю «Багатство народів» | Ідеї, викладені в цій праці стали основою для «Політичної економії» |
Гершель відкрив планету Уран | Відкриття започаткувало зоряну астрономію | |
Монгольф’є піднявся на кулі в повітря | Ця подія – початок аеронавтики | |
Вернер сформулював ідею нептунізму, Хатттон сформулював ідею плутонізму | Ці ідеї лежать в основі історії геології | |
1784-1791 | Гердер написав працю «Ідеї до філософії історії людства» | Праця суттєво вплинула на розвиток культурології та осмислення феномену культури |
Кондорсе написав свою працю «Ескіз історичної картини прогресу людського розуму» | Закладені основи «теорії прогресу», праця стала своєрідним фундаментом для історіософії (філософії історії) | |
1789-1791 | Гальвані - засновник сучасних гінекології та акушерства. Першим відкрив те, що ніжка мертвої жаби смикається, якщо через неї пропустити іскру. Продемонстрував, що клітини м'язів і нервів можуть генерувати електрику. Написа трактат про сили електрики при м'язовому русі (De Viribus Electricatitis in Motu Musculari Commentarius). Алессандро Вольта назвав електричні явища в біологічних об'єктах гальванізмомна честь Гальвані. Надалі ім'я Гальвані отримали гальванічні явища, гальванічний елемент, гальванопластика тощо. | Досліди розвинули теорію електрики |
Дженер започаткував щеплення від хвороб. Англійський лікар першим застосував щеплення від віспи. В його часи від віспи вмирали тисячі людей. Він відкрив, що щеплення коров'ячої віспи дає людині імунітет від справжньої віспи. Він запропонував термін вакцинації (лат. Vaccina — коров'яча віспа). | Сприяли збереженню життя людини | |
Мальтус, англійський економіст і священник, у його роботі «Есе про принципи населення» 1798 (переробленої в 1803) наводить доводи необхідності контролю за приростом населення, оскільки населення росте за геометричною прогресією, а кількість продуктів харчування — за арифметичною. Вплинув на формування в Чарльза Дарвіна концепції природного відбору як рушійної сили еволюції. Мальтус розглядав війну, хвороби і голод як необхідні процеси для коректування чисельності населення. | Закладені основи для розвитку демографії, ідеї Томаса Мальтуса стали вихідним пунктом для пізнішої дискусії з питань демографії | |
Лаплас публікує класичн працю «Небесна механіка» (до речі, саме Лаплас ввів цей термін). У монографії викладаються рух планет, їх форми обертання, приливи. Глибина аналізу і багатство вмісту зробили цю працю настільною книгою астрономів XIX століття. У «Небесній механіці» Лаплас підвів підсумки як власним дослідженням в цій області, так і працям своїх попередників, починаючи з Ньютона. Він дав всесторонній аналіз відомих рухів тіл Сонячної системи на основі закону усесвітнього тяжіння і довів її стійкість в сенсі практичної незмінності середніх відстаней планет від Сонця і незначності коливань останніх елементів їх орбіт. Разом з масою спеціальних результатів, що стосуються рухів окремих планет, супутників і комет, фігури планет, теорії приливів і т. д., важливе значення мало загальний висновок, що спростовував думку (яке розділяв і Ньютон), що підтримка справжнього вигляду Сонячної системи вимагає втручання якихось сторонніх надприродних сил. В одній з приміток до цієї книги Лаплас мимохідь виклав знамениту гіпотезу про походження Сонячної системи з газової туманності, раніше висловлену Кантом. | Праці сприяли розвитку астрономії, математики, теорії імовірності | |
Йоганн Фрідріх Бетгер, німецький алхімік і фальшивомонетник, відкрив власну формулу твердого фарфору. Став першим керівником порцелянового заводу в місті Мейсен (Саксонія), заснованому незабаром після блискучого відкриття. | Порцеляна має невелику пористість, через що вона непроникна для газу та води, має доволі високу механічну міцність термостійкість, електроізоляційні властивості. Сприяло підвищенню культури вживання іжі, розвивало смак, естетичні здібності людини. | |
Аркрайт винайшов ткацьку машину | Розвиток ткацтва, підвищення якості та швидкості забезпечення людства необхідними тканинами для пошиття одягу та ін. |
5. Розвиток медичних знань в епоху Середньовіччя та Відродження. Ф. Бекон: філософські погляди в медицині
Врачебное искусство может бить приобретено только
в течение очень долгого времени. Только тогда
оно может принести пользу людям.
Гиппократ
Дата публикования: 2015-09-17; Прочитано: 1121 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!