 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
При біліарному цирозі печінки
|
|
А. Скарги :
- прогресуюча жовтяниця;
- свербіж шкіри (спочатку епізодичний, потім постійний, який посилюється після
ванни, вночі);
- загальна слабкість;
- субфебрильна температура тіла;
- схуднення;
- відсутність апетиту.
Б. Анамнестичні дані:
- поступовий початок хвороби (епізоди набряків гомілок, носових кровотеч));
- дія чинників ризику: алкоголь, медикаменти; перенесений гострий гепатит;
- порушення статевих функцій;;
- перенесення захворювань, які сприяють розвитку цирозу.
В. Об’єктивні методи обстеження:
- схуднення;
- гінекомастія;
- ксантоми, ксантелазми.
- інфантилізм;
- асцит («голова медузи») на передній стінці живота;
- судинні «зірочки» на грудях, шиї, обличчі та еритема долонь;
- малиновий язик;
- розчухи на шкірі;
- шкіра суха, блідо-жовтянична з геморагічною висипкою;
- склери і видимі слизові оболонки істеричні;
- гідроторакс;
- гіпотермія;
- збільшення печінки (печінка щільна з гострим краєм) на початку, а потім якщо процес прогресує - зменшується;
- пальпується й збільшена селезінка;
- синдром портальної гіпертензії: виражена спленомегалія, підвищеною
кровоточивістю; кровотечі з розширених вен стравоходу і шлунка;
- анемія, лейкопенія;
- прискорення ШОЕ;
- уробілінурія;
- висока білірубінемія;
- зниження у сироватці крові альбумінів, збільшенням глобулінів.
ІІ етап сестринського процесу - медсестринська діагностика:
Наявні проблеми:
- відчуття тяжкості та повноти в надчеревній ділянці після їди; - здуття живота; - зак-
репи, що змінюються проносами; - тупий ниючий біль у правому підребер’ї; - метео-ризм; - прогресуюча жовтяниця; - свербіж шкіри; - загальна слабкість; - субфебрильна температура тіла; - схуднення; - відсутність апетиту.
Потенційні проблеми:
- можливий розвиток асциту, набряково-асцитичного синдрому, тромбозу ворітної вени, бактеріального перитоніту, цирозу-рак; можливе виникнення кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу та шлунку, гемораїдальних вен тощо.
Складемо медсестринський діагноз: - відчуття тяжкості та повноти в надчеревній ділянці після їди; здуття живота; закрепи, що змінюються проносами; тупий ниючий біль у правому підребер’ї; метеоризм; прогресуюча жовтяниця; свербіж шкіри; загальна слабкість; субфебрильна температура тіла; схуднення; відсутність апетиту, що підтверджується скаргами пацієнта та об'єктивними даними тощо.
ІІІ етап сестринського процесу - планування медсестринських втручань:
- підготовка пацієнта та взяття біологічного матеріалу для лабораторних досліджень;
- підготовка пацієнта до інструментальних методів обстеження;
- спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем;
- виконання лікарських призначень;
- вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта;
- навчання пацієнта та оточуючих само- і взаємодогляду.
ІY етап сестринського процесу – реалізація плану медсестринських втручань:
- підготовка пацієнта та взяття крові для ЗАК, БАК, коагулограми, ІДК, визначення
заліза сироватки крові;
- підготовка пацієнта та взяття сечі для ЗАС;
- підготовка пацієнта та взяття калу на копрограму та дослідження на приховану кров;
- підготовка пацієнта до інструментальних методів дослідження: УЗД, радіоізотопного
сканування, лапароскопії, біопсії печінки, ЕФГДС;
- створення комфортних умов пацієнтові;
- дотримання режиму (залежить від стану пацієнта - палатний, ліжковий, суворий ліжковий);
- контроль за санітарним станом у палаті;
- забезпечення фізичного і психічного спокою пацієнтові;
- контроль та допомога в дотриманні пацієнтом дієти №5 (при портальній гіпертензії) і №7 (при набряково-асцитичному);
- заборона куріння та вживання алкоголю;
- постійний контроль за самопочуттям та об’єктивним станом пацієнта: вимірювання
T0 тіла, АТ, РS, ЧДР, зважування, вимірювання обводу живота при асциті;
- ретельний догляд при носовій кровотечі;
- догляд за порожниною рота, полоскання;
- при свербіжі – обтирання шкіри слабим оцтовим розчином, ванна з чередою;
- при нудоті дача м’ятних крапель;
- застосування газовідвідної трубки при метеоризмі;
- допомога пацієнтові в пересуванні, а в тяжких стадіях – повне обслуговування;
В иконання лікарських призначень:
1. При цирозі печінки (ЦП):
1.1. Етіологічне лікування:
- алкогольний ЦП – припинити вживання алкоголю;
- застійний, кардіальний ЦП – лікування серцевої недостатності;
- вірусний ЦП – противірусні препарати;
1.2. Корекція метаболізму гепатоцитів:
- вітаміни: супрадин, дуовіт, геріавіт фарматон, рибоксин, ліпоєва кислота, кобамамід, вітамін Е;
- гепатоцелюлярна (печінковоклітинна) недостатність – дезінтоксикація: гемодез, глюкоза + альбумін, поліамін, натрія хлорид;
- гепатопротектори: левасил, хофітол, есенціале, гепабене, карсил.
1.3. Патогенетичне лікування:
- ГКС (метилпреднізолон, преднізолон, дексаметазон);
- активний ЦП - азатіоприн, плаквеніл, делагіл.
1.4. Пригнічення розростання сполучної тканини в печінці: колхіцин.
1.5. При набряково-асцитичному синдромі:
- діуретики: урегіт, спіронолактон, фуросемід, манітол (обов’язково приймати з і ще препарати калію (аспаркам, калія хлорид, панангін, аспаркам);
- білкові препарати: альвезин, альбумін, свіжозаморожена плазма, поліамін;
- при резистентному асциті - абдомінальний парацентез, після чого альбумін;
- асцитосорбція;
- ультрафільтрація крові.
1.6. Якщо є кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу та шлунку:
- холод на епігастрій;
- збільшення об'єму циркулюючої крові (глюкоза, поліглюкін, натрія хлорид, альбумін);
- зниження портальної гіпертензії (вазопресин+соматостатин, натрія нітропрусид або нітрогліцерин);
- гемостатичне лікування: свіжозаморожена плазма, дицинон, вікасол, епсилон – свіжозамо-рожена кров, АКК, фібриноген, кальція хлорид або кальція глюконат, контрикал,;
- усунення анемії - переливання еритроцитів;
- лазеро- та ендоскопічне склерозування (склерозант);
- балонна тампонада;
- запобігання енцефалопатії та комі:
- видалення крові з кишки за допомогою очисних клізм (зранку і ввечері);
- введення в кишку через зонд неоміцина сульфат;
- дезінтоксикація: глюкоза, гемодез;
- профілактика кровотеч з варикозно розширених вен стравоходу та шлунка:
- β- адреноблокатори: пропранолол, надолол + нітрати (ізосорбіта моно- нітрат), антагоністи кальцію: верапаміл, ніфедипін.
1.7. Якщо є хронічна печінкова енцефалопатія:
- усунення інтоксикації аміаком та гіперазотемії:
- пригнічення мікрофлори кишки: метронідазол, неоміцина сульфат;
- знешкодження та виведення аміаку: глютамінова кислота;
- корекція метаболічного алкалозу: глюкоза + калія хлорид;
- дезінтоксикація: тіаміна бромід, альбумін, піридоксин, глюкоза, натрія хлорид, аскорбінова кислота, никотинамід, гемодез, натрія тіосульфат, свіжозаморожена плазма, гемосорбція, ентеросорбція (ентеросгель, ентеродез);
- підвищення рівня розгалужених амінокислот: ізолейцин, валін, лейцин.
1.8. Якщо є гіперспленізм: ГКС, пентоксил, натрія нуклеїнат, переливання еритроцитів, тромбоцитів.
1.9. Оперативне лікування: на кровоносних і лімфатичних судинах, часткова резекція печінки, спленектомія, трансплантація печінки.
2. При первинному біліарному ЦП:
2.1. Вітаміни: супрадин, дуовіт, геріавіт фарматон, рибоксин, ліпоєва кислота, кобамамід, вітамін Е.
2.2. Базисне (патогенетичне) лікування: жовчні кислоти (уреодезоксихолева кислота).
2.3. Симптоматичне лікування:
- лікування шкірного свербіжу і застою жовчі: холестирамін, білігнін, рифампіцин, метронідазол, антигістамінні (дімедрол, тавегіл, супрастин), анальгетики (налоксон, фенобарбітал, зиксорин, гептрал);
- лікування "печінкової остеодистрофії": кальція глюконат, вітамін Д, естрогени жінкам в менопаузі після курсу уреодизоксихолевої кислоти;
- дезінтоксикація: неогемодез, глюкоза, гемодез.
2.4. Еферентні методи лікування: гемо- та лімфосорбція.
2.5. Оперативне лікування: трансплантація печінки.
3. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта.
4. Навчання пацієнта та оточуючих само- і взаємодогляду, спрямування вольового зусилля пацієнта на активізацію саногенних механізмів організму, адаптаця до нових умов життя.
Y етап сестринського процесу – оцінка результатів медсестринського втручання.
1. Покращення самопочуття та об’єктивного стану пацієнта.
2. Виявлення можливих ускладнень (кровотечі, печінкова кома) з відповідною корекцією медсестринських втручань.
Ускладнення:
А) Шлунково-кишкові кровотечі: кров’янисте блювання, мелена.
Допомога:
суворий ліжковий режим;
- холод на надчеревну ділянку;
- в/в і в/м введення вікасолу (2-3 мл 1% р-ну) і дицинолу (2-4 мл і більше 12,5% р-ну);
- всередину приймання амінокапронової кислоти (400-500 мл 5% р-ну);
- всередину приймання антацидів і адсорбентів (альмагель, фосфалюгель);
- при знеженні АТ – поза Тренделєнбурга;
- пацієнта негайно необхідно госпіталізувати в хірургічне відділення;
- у відділенні вводять: в/в антигемофільну плазму (100-200 мл), фібриноген (1-2 г у 250
мл ізотонічного р-у натрію хлориду), амінокапронової кислоти (200 мл 5% р-ну) та
інших гемостатичних засобів;
- в/в вводять поліглюкін (добова доза 1,5-2 л);
- при неефективності консервативного лікування проводять оперативне втручання.
Печінкова кома: різкий головний біль, слабкість, безсоння, збудження, потім розвивається сонливість, нудота, блювання, втрата свідомості, посмикування м`язів обличчя, кінцівок, позитивний симптом Бабінського, з рота чути затхлий, солонку-ватий «печінковий» запах, температура тіла 39-40 градусів С. У кінцевій стадії згасають усі рефлекси, виникає дихання Чейна-Стокса і Куссмауля.
Профілактичні заходи ЦП включають:
- запобігання поширення вірусного гепатиту і його успішного лікування;
- особи, які перенесли це захворювання, підлягають «Д»;
- раціональне харчування;
- уникати вживання алкоголю і впливу токсичних речовин;
- раціональне вживання медикаментів.
Хронічний холецистит
Хронічний холецистит - хронічне поліетіологічне запальне захворювання жовчного міхура, що поєднується з функціональними порушеннями (дискінезіями) і змінами фізико-хімічних та біохімічних властивостей жовчі (дисхолією).
Етіологія.
Екзогенні фактори:
- стафілокок;
- стрептокок;
- лямблії.
Сприятливі чинники:
- застій жовчі (жовчні камені, дискінезія жовчних шляхів);
- жіноча стать;
- травмування слизової оболонки жовчного міхура;
- адинамія;
- вагітність;
- закрепи (звичні);
- ахілія (відсутність вільної соляної кислоти в шлунковому соці);
- особливості харчування;
- пониження опірності організму тощо.
Класифікація:
1. За морфологією:
- некалькульозний холецистит;
- калькульозний холецистит;
- катаральний;
- гнійний;
- гангренозний;
- виразковий.
2. За шляхами попадання:
- гематогенний;
- лімфогенний;
- висхідний (з кишок через жовчні протоки).
3. За фазами:
- загострення;
- ремісія.
4. За ступенем тяжкості:
- Легкий: загострення 1-2 рази в рік, тривалістю до 2-3тиж; болі неінтенсивні, локалізовані в ділянці жовчного міхура, тривалість 10-30хв., зникають самостійно; функція печінки не порушена; ускладнення не виникають.
- Середньої тяжкості: часті затяжні загострення 5-6 разів на рік; біль стійкий, тривалий з характерною іррадіацією, знімаються прийманням спазмолітиків, анальгетиків; з`являються ознаки порушення функції печінки; можливі ураження органів травлення
- Тяжкий: часті та тривалі загострення 1-2 рази на місяць; біль інтенсивний, довготривалий, знімається повторним введенням спазмолітиків, анальгетиків; як правило, формуються камені жовчного міхура; часті ураження органів травлення.
І етап медсестринського процесу – медсестринське обстеження.
Збирання інформації ведеться суб’єктивними, об’єктивними та додатковими методами обстеження.
Суб’єктивні методами обстеження:
А. Скарги :
- ниючий, тупий біль в правому підребер’ї з іррадіацією в праве плече, лопатку після вживання їжі, смажених, гострих страв, газованих напоїв, алкоголю, після фізичних та емоційних навантажень;
- відрижка гірким;
- відчуття гіркоти в роті;
- підвищення температури тіла;
- нудота;
- блювання;
- закрепи;
- метеоризм;
- інколи свербіж шкіри.
Анамнестичні дані:
- стать Ч:Ж = 1:3-4, вік 40-60 р.;
- початок хвороби поступовий;
- нераціональне харчування;
- адинамія;
- наявність осередків хронічної інфекції;
- дія етіологічних чинників;
- сімейна схильність.
Об’єктивні методи обстеження:
- субіктеричність шкіри, склер;
- язик з сіруватим нальотом;
- живіт болючий при пальпації в правій підреберній ділянці;
- надлишок МТ;
- позитивний симптом Ортнера;
- позитивний френікус – симптом;
- емоційна лабільність.
ІІ етап сестринського процесу - медсестринська діагностика:
Наявні проблеми:
- ниючий, тупий біль в правому підребер’ї; - підвищення температури тіла; - нудота;
- блювання, - відрижка гірким, - відчуття гіркоти в роті, - закрепи, - метеоризм,
- свербіж шкіри.
Потенційні проблеми:
- страх перед повторним виникненням болю.
Складемо медсестринський діагноз: - ниючий, тупий біль в правому підребер’ї, підвищення температури тіла, нудота, блювання, відрижка гірким, відчуття гіркоти в роті, закрепи, метеоризм, свербіж шкіри, що підтверджується скаргами пацієнта та об'єктивними даними тощо.
ІІІ етап сестринського процесу –планування медсестринських втручань:
- підготовка пацієнта та взяття біологічного матеріалу для лабораторних досліджень
- підготовка пацієнта до інструментальних методів обстеження
- спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем
- виконання лікарських призначень
- вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта
- навчання пацієнта та оточуючих само- і взаємодогляду
ІY етап сестринського процесу – реалізація плану медсестринських втручань:
- підготовка пацієнта та взяття крові для ЗАК, БАК;
- підготовка пацієнта та взяття сечі для ЗАС;
- підготовка пацієнта та взяття дуоденального вмісту для фракційного дослідження;
- підготовка пацієнта до інструментальних методів дослідження: УЗД жовчного міхура, холецистографії, термографії, ЕКГ;
- контроль за санітарним станом у палаті;
- контроль та допомога в дотриманні пацієнтом правил особистої гігієни;
- створення комфортних умов пацієнтові;
- дотримання режиму (залежить від стану пацієнта);
- контроль та допомога в дотриманні пацієнтом дієти №5 (виключення алкоголю,
обмеження тваринних жирів, м’ясних та овочевих відварів, консервів, смажених,
гострих страв, шоколаду тощо). Харчування 5- 6 разів на добу невеликими порціями;
- постійний контроль за самопочуттям та об’єктивним станом пацієнта: вимірювання
температури тіла, АТ, підрахування ЧД, пульсу,зважування;
- при болях – використання грілки (при відсутності підвищеної температури тіла,
лейкоцитозу);
- при метеоризмі – застосування активованого вугілля та газовідвідної трубки;
- при закрепах – постановка очисної клізми;
- при нудоті – дача м’ятних крапель;
- догляд за ротовою порожниною та пацієнтом під час та після блювання;
- полоскання рота;
- вживання лужних мінеральних вод (Миргородська, Єсентуки) в підігрітому вигляді ½ склянки до їди 4-6 разів в день.
- виконання лікарських призначень:
1. Ліквідація больового синдрому з гіпертонічною дискінезією жовчного міхура:
- антихолінергічні препарати: бускопан, хлорозил, атропін, гастроцепін, платифілін;
- міотропні спазмолітики: но-шпа, папаверин, апрофен;
- нітрати: нітрогліцерин;
- якщо біль не припиняється – ненаркотичні анальгетики: баралгін, анальгін + метео- спазмін +папаверин, но-шпа;
- якщо цього недостатньо - промедол (але не морфін), дроперидол.
2. Ліквідація больового синдрому з гіпотонічною дискінезією жовчного міхур а:
- ненаркотичні анальгетики: анальгін + баралгін, но-шпа або папаверин;
- холікінетики: відвар піжми, берберин, сорбіт, магнія сульфат, обліпихова олія, соняшникова олія, олія маслин;
- синтетичний гормон: холецистокінін – октапептид;
- дуоденальні беззондові тюбажі із сорбітом, росли новою олією (не можна при
калькульозному холециститі);
- прокінетики: домперидон, метоклопрамід.
3. Антибактеріальне лікування (у фазі загострення):
- препарати, які проникають у жовч у високих концентраціях: ампіокс, оксацилін, ампіцилін, лінкоміцин, рефампіцин;
- препарати, які проникають у жовч у достатньовисоких концентраціях: метациклін, доксициклін, олететрин, пеніцилін
- АБ групи цефалоспоринів: І покоління: цефалексин, цефазолін, цефалотин; ІІ по-
коління: цефамандол, цефуроксим; ІІІ покоління: цефтріаксон, цефотаксим;
- похідні нітрофурану: фуразолідон, фурадонін;
- похідні 8-оксихіноліну: нітроксолін (хлорофіліпт);
- при холециститі паразитарного ґенезу:
- при лямбліозі: метронідазол, фуразолідон або фазижин;
- при трихоцефальозі, анхілостомідозі: комбантрин, мебендазол;
- при опісторхозі, фасцільозі, клонорхозі: еритроміцин або фуразолідон + хлоксил;
4. Дезінтоксикаційна терапія: лужні мінеральні води, відвар шипшини, гемодез, глюкоза, натрія хлорид;
5. Ж овчогінні препарати:
- істинні холеретики:
а) препарати з вмістом жовчних кислот: фламін, алохол, фестал, холензим, ліобіл,
холаголум;
б) синтетичні холеретики: оксафенамід, циквалон;
в) препарати рослинного походження: кукурудзяні стовпчики з приймочками,
холосас, хофітал
г) гідрохолеритики: лужні мінеральні води: Боржомі, Поляна квасова, Моршинська,
Настуся
6. Препарати, які стимулюють виведення жовчі:
- холекінетики: сорбіт, берберин, відвар пижми, олія соняшникова, облепіхова,
Маслинова;
- холеспазмолітики: одестон.
7. Нормалізація функції ВНС:
- при вегетосудинній дистонії з невротичним синдромом:
- транквілізатори: медазепам, еленіум;
- седативні: валеріана, настійкА глоду;
- психотерапія.
- при психічній депресії: флуоксетин, паксил;
- при холецистокардіальному синдромі: гангліоблокатори (пентамін, бензогексоній);
- при синдромі соляриту:
- гангліоблокатори: пентамін, бензогексоній;
- транквілізатори: діазепам, нітразепам;
- периферичні М-холінолітики: атропін, платифілін, гастроцепін;
- ненаркотичні анальгетики: анальгін + папаверин або но-шпа, баралгін.
8. Імуномодуляційне лікування та підвищення загальної реактивності організму:
- імуномодулятори: мієлопід, імунозан, левамізол, Т-активін, тимоптин, тималін, натрія нуклеїнат;
- адаптогени: пантокрин, екстракт елеутерокока, настійка женшеня.
9. ФЗТ (в фазі затихання): УВЧ, УЗ, електрофорез, індуктотермія, мікрохвилі.
10. Санаторно-курортне лікування.
11. Оперативне лікування - холецистектомія (при неефективності консервативного лікування).
12. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта.
13. Навчання пацієнта та оточуючих методики само- і взаємодогляду, режиму
харчування, проведення сліпого зондування, активного і здорового способу життя.
Y етап сестринського процесу – оцінка результатів медсестринського втручання.
1. Покращення самопочуття та об’єктивного стану пацієнта.
2. Корекція медсестринських втручань у випадку виникнення ускладнень.
Прогноз
Прогноз хронічного холециститу сприятливий
Профілактика:
- раціональне харчування;
- особи, які перенесли це захворювання, підлягають «Д»;
- активний спосіб життя;
- лікування глистяних та паразитарних інвазій;
- усунення звичних закрепів;
- позбавлення шкідливих звичок;
- санаторно-курортне лікування;
- профілактичне лікування (мінеральні води, жовчогінні, дуоденальне зондування);
- ЛФК.
Жовчнокам’яна хвороба
Жовчнокам’яна хвороба - обмінне захворювання гепатобіліарної системи, яке
характеризується утворенням каменів у жовчному міхурі, рідше печінкових та
жовчних протоках
Етіологія.
Екзогенні фактори:
- спадкова схильність;
- малорухливий спосіб життя;
- хронічний холецистит, холангіт;
- ожиріння, цукровий діабет;
- інфекційні захворювання кишок;
- паразитарні інфекції;
- деякі медикаменти: вітамін А, клофібрат, естрогени;
- жирна їжа, багата на холестерин (риба, масло, яйця, м'ясо).
Сприятливі чинники:
- вагітність;
- нерегулярне харчування.
Класифікація:
1. За складом жовчних каменів:
- гомогенні (однорідні): холестеринові, білірубінові, вапнякові;
- пігментні (чорні та брунатні);
- змішані.
2. За періодами:
- до клінічний – генетичні фактори;
- клінічний.
3. За особливостями перебігу:
- безсимптомний;
- з клінічними симптомами.
4. За стадіями тя формами:
І- фізико-хімічна;
ІІ- латентна (камененосійство);
ІІІ- клінічна (калькульозний холецистит):
- диспептична форма;
- больова форма;
- стенокардійна форма;
- жовчна коліка;
- синдром Сейнта.
І етап медсестринського процесу – медсестринське обстеження.
Збирання інформації ведеться суб’єктивними, об’єктивними та додатковими методами обстеження.
Суб’єктивні методами обстеження:
А. Скарги :
1- больова форма: ниючий, тупий біль в епігастрії, правому або лівому підребер’ї який посилюється після погрішності в дієті, після фізичних та емоційних навантажень, під час менструації, загальна слабість, знижена працездатність;
2. печінкова коліка: біль інтенсивний, приступоподібний у правому підребер’ї з іррадіацією за тих же умов, що і больова форма у праве плече, лопатку;
- нудота;
- блювання жовчю, яке не приносить полегшення;
- метеоризм;
3. диспептична форма: відчуття тяжкості в правому підребер’ї, печія, відрижка повітрям, нестійкий стілець, здуття живота, гіркота в роті, несприйняття жирної та гострої їжі;
4. стенокардійна форма: болі в ділянці серця, перебої.
Анамнестичні дані:
- стать Ч:Ж = 1:2,6- 1:6, вік 50-70 р.;
- початок хвороби поступовий;
- дія чинників, що провокують приступ (порушення дієти, фізичне перевантаження, інфекція).
Об’єктивні методи обстеження:
- пацієнт неспокійний;
- жовтушність склер, шкіри;
- язик сухий, обкладений;
- підвищення температури тіла;
- підвищення МТ;
- ксантоматоз, ксантелазми;
- позитивний симптом Ортнера, френікус-симптом.
ІІ етап сестринського процесу - медсестринська діагностика:
Наявні проблеми:
- біль у правому підребер`ї; - нудота; - блювання; - відрижка повітрям; - відчуття гіркоти в роті; - нестійкий стілець; - метеоризм; - підвищення маси тіла.
Потенційні проблеми:
- страх перед повторним виникненням нападу печінкової кольки тощо.
Складемо медсестринський діагноз: - біль в правому підребер’ї, нудота, блювання, відрижка повітрям, відчуття гіркоти в роті, нестійкий стілець, метеоризм, підвищення маси тіла, що підтверджується скаргами пацієнта та об'єктивними даними тощо.
ІІІ етап сестринського процесу –планування медсестринських втручань:
- підготовка пацієнта та взяття біологічного матеріалу для лабораторних досліджень;
- підготовка пацієнта до інструментальних методів обстеження;
- спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем;
- виконання лікарських призначень;
- вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта;
- навчання пацієнта та оточуючих само- і взаємодогляду.
ІY етап сестринського процесу – реалізація плану медсестринських втручань:
- підготовка пацієнта та взяття крові для ЗАК, БАК;
- підготовка пацієнта та взяття сечі для ЗАС, реакції на білірубін;
- підготовка пацієнта та взяття калу для дослідження на стеркобілін;
- підготовка пацієнта та взяття дуоденального вмісту для фракційного дослідження;
- підготовка пацієнта до інструментальних методів дослідження: УЗД жовчного міхура, холецистографії, рентгенографії органів черевної порожнини, холангіохолецистографії,
комп’ютерної томографії;
- контроль за санітарним станом у палаті;
- створення комфортних умов пацієнтові;
- дотримання режиму (режим палатний)
- контроль та допомога в дотриманні пацієнтом дієти №5 (виключення алкоголю,
обмеження тваринних жирів, м’ясних та овочевих відварів, консервів, смажених,
гострих страв тощо). Харчування 5- 6 разів на добу невеликими порціями;
- постійний контроль за самопочуттям та об’єктивним станом пацієнта: вимірювання
температури тіла, АТ, підрахування ЧД, пульсу;
- при болях - використання грілки, теплої сидячої ванни (при відсутності ознак запалення);
- при метеоризмі – застосування активованого вугілля та газовідвідної трубки;
- при нудоті – дача м’ятних крапель;
- попередження асфіксії та гігієна порожнини рота після блювання;
- виконання лікарських призначень:
1. При І стадїі - фізико-хімічний: активний спосіб життя, нормалізація МТ;
- лікування ендокринних розладів (див. Гіпотиреоз, Цукровий діабет);
- лікування інфекційно-запальних захворювань жовчних шляхів (див. Хронічний холецистит);
- лікування цирозу печінки;
- лікування гемолітичної анемії;
- лікування захворювань кишки (див. ентерит, коліт);
- зменшення гіперхолестеринемії: ліпанор, левакор;
- стимуляція синтезу та секреції жовчних кислот: фенобарбітал + заксодин;
- зменшення літогенності жовчі: ліобіл;
- санаторно-курортне лікування.
2. При ІІ стадії - латентній:
- здоровий спосіб життя, ліквідація гіподинамії, нормалізація МТ;
- нормалізація ліпідного обміну;
- розчинення холестеринових конкрементів: хенодезоксихолева кислота, урсодезо-
ксихолева кислота;
- екстракорпоральна літотрипсія;
- черезшкірнопечінковий холелітоліз: розчинення метилтерцибутиловим ефіром.
3. При ІІІ стадії - клінічній: під час приступу жовчної коліки:
- знеболення: но-шпа, баралгін, анальгін;
- антибіотики, які проникають у жовч у дуже високих концентраціях: рефампіцин, ампіокс, ерициклін,ампіцилін, лінкоміцин, еритроміцин, оксацилін;
- антибіотики, які проникають у жовч у достатньовисоких концентраціях: метациклін, доксациклін, олететрин, пеніцилін;
- АБ групи цефалоспоринів: І покоління - цефалексин, цефазолін, цефалотин; ІІ по-
коління: цефамандол, цефуроксим; ІІІ покоління: цефотаксим, цефтріаксон;
- похідні нітрофурану: фурадонін, фуразолідон;
- похідні нафтиридину, хіноліни: офлоксацин, пефлоксацин, ципрофлоксацин;
- похідні 8-оксихіноліну: нітроксолін;
- хлорфіліпт;
- дезінтоксикаційна терапія: лужні мінеральні води, натрія хлорид; відвар шипшини, гемодез, глюкоза;
- оперативне лікування - класична холецистектомія, лапароскопічна холецистекто-мія.
4. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта.
5. Навчання пацієнта та оточуючих методики само- і взаємодогляду, принципам здорового способу життя, боротьбі з гіподинамією, способам зменшення маси тіла.
Y етап сестринського процесу – оцінка результатів медсестринського втручання.
1. Покращення самопочуття та об’єктивного стану пацієнта.
2. Корекція медсестринських втручань у випадку виникнення ускладнень.
Прогноз
Прогноз жовчнокам’яної хвороби здебільшого сприятливий.
Профілактика:
- раціональне харчування з достатнім вмістом вітамінів, білків;
- боротьба з гіподинамією;
- боротьба з ожирінням;
- нормалізація функції кишок;
- лікування інфекційних захворювань травної системи;
- здоровий спосіб життя;
- санаторно-курортне лікування.
Загальні висновки лекції
Хронічні гепатити - поліетіологічгі хронічні ураження печінки запально-деструктив-ного характеру. Порушення функції печінки при хронічних гепатитах суттєво зни-жують якість життя пацієнтів.
Цирози печінки - прогресуючі деструктивні ураження паренхіми печінки. Мають велику кількість ускладнень, які приводять до інвалідізації або смерті пацієнтів, потребують постійного комплексного лікування.
Роль медсестри передбачає ранню діагностику гострого вірусного гепатиту, цирозу печінки, спостереження за пацієнтами після виписування зі стаціонару; запобігання вірусним гепатитам, різним промисловим, лікарським і побутовим інтоксикаціям.
У лекції викладено вчення про хронічний холецистит та жовчнокам`яну хворобу. Особливу увагу приділено медсестринському процесу при даних хворобах: визначення дійсних проблем пацієнта, встановлення медсестринських діагнозів, планування медсестринських втручань, реалізації медсестртинських втручань, виконання лікарських призначення, невідкладній допомозі при жочній колікі, профілактиці захворювань.
Перелік посилань:
1. Антропова Т.О. Невідкладні стани в терапії.- К.: Медицина, 2007.- С. 67-71.
2. Шегедин М.Б. Медсестринство в терапії. - Видавнича фірма. Відродження,
2006.- С. 104-119.
3. Середюк Н.М. Внутрішня медицина. - К.: Медицина, 2006.- С.475-490, 492-500; E - mail: med@books. kiev. ua.
4. Єпішен А.В. Внутрішні хвороби. - Т.: Укрмедкнига, 2005.- С. 464-484.
5. Демченко О.К. Медсестринство в терапії. - К.: Здоров`я, 2001.- С. 167-170,
173-176, 183-184, 186-187.
6. Паращак Г.П. Внутрішні хвороби. - К.: Здоров`я, 1994.- С. 197-210, 212-214.
Список наочних приладь:
1. Таблиця № 7 - «Гепатити»
2. Таблиця №4 - «Лікування цирозу печінки»
3. Таблиця № 8 - «Цироз печінки»
4.Таблиця № 10 - «Схема патогенеза жовчнокам`яної хвороби»
5. Таблиця №16 - «Хронічний холецистит»
6. Таблиця № 17 - «Холецистит»
7. Анальгетики (анальгін, баралгін).
8. Спазмолітини (но-шпа, папаверин).
9. Жовчогінні засоби (алохол).
10. Репаранти (вітаміни В6, В12).
11. Діуретики (урегіт)
Засоби активації слухачів:
Питання:
1. Що означає термін гепатит, цироз, холецистит, жовчнокам`яна хвороба?
2. Які функції виконує печінка?
3. Яка роль холестерину і білірубіну в процесі утворення каменів?
4. Що означає портальна гіпертензія?
5. Які загальні прояви астеновегетативного синдрому?
6. Що означає диспепсичний синдром?
7. Які діагностичні критерії характерні для хронічного холециститу і жовчнокам`яної хвороби?
8. Які жовчогінні препарати, препарати групи гепатопротекторів і засобів для
дезинтоксикації, Ви знаєте?
Проблемні ситуації:
1. Ви ознайомилися з можливими клінічними проявами хронічного гепатиту, цирозу печінки, хронічного холециститу, жовчнокам`яної хвороби. Назвіть їх.
2. Які методи обстеження використовують для діагностики захворювань?
3. Які ускладнення частіше виникають при захворюваннях.
4. Участь медичної сестри в профілактиці захворювань та «Д» пацієнтів.
Дата публикования: 2015-09-17; Прочитано: 1298 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
