Ризик та його характеристики

1. Важливою характеристикою небезпеки є шкода — якісна або кількісна

оцінка збитків, заподіяних небезпекою.

2. Кожний окремий елемент шкоди має своє кількісне вираження: чисельність загиблих, кількість поранених чи хворих, площа ураженої території, вартість пошкоджених транспортних засобів тощо. Універсальною одиницею виміру шкоди є збитки у грошовому еквіваленті.

3. Небезпека сама по собі вказує лише на потенційну можливість спричинення шкоди. Для оцінки її імовірності та тяжкості прояву застосовують поняття ризику.

4. Згідно з ДСТУ 2293-99 «ризик - це ймовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості». Чисельно ризик визначається за формулою

R = Р А,

де Р - ймовірність виникнення небезпеки;

А - очікуваний розмір шкоди (збитку), що,може завдати реалізована небезпека.

Оскільки ймовірність - величина безрозмірна, ризик має вимірюватися в одиницях шкоди (збитку), заподіяної небезпекою.

5. Ризик смертельної небезпеки (коли шкода є найтяжчою - смерть людини) розраховується як частота за формулою R = —, де п — кількість подій із

смертельними наслідками; N — максимально можлива кількість цих подій (кількості подій п і N обов'язково визначаються за однаковий інтервал часу, найчастіше — за один рік).

6. При розрахунку загального ризику величина N. у формулі R = є максимальною кількістю всіх без винятку подій; при розрахунку групового ризику величина N — це максимально можлива кількість подій у певній групі населення (виокремлена із загальної кількості людей за певною ознакою, наприклад, за віком, професією, місцем проживання тощо).

7. Як правило, ризик II подається у вигляді числа, записаного у стандартному вигляді

R=a 10ⁿ

де 1 < а < 10, а п — будь-яке ціле число (від'ємне). При цьому пам'ятають, що 10⁰ = 1.

ПРИКЛАД. За даними статистичної звітності у місті протягом року від нещасних випадків, отруєнь і травм у побуті загинуло 434 особи, серед яких 11 дітей віком від 0 до 14 років. Знаючи, що загальна кількість жителів міста 310 тисяч, у тому числі дітей до 14 років – 15 тисяч, визначимо загальний і груповий ризик загибелі людини:

R_заг = смертей/рік

R_гр^діти = смертей/рік

R_гр^дорос = смертей/рік

Отже, ризик.загибелі дорослого вдвічі вищий, ніж дитини.

8. В охороні праці замість ризику R прийнято використовувати коефіцієнт К_ч — частоту травматизму. Ця величина дорівнює кількості травмованих (або загиблих) на 1000 працюючих. За аналогією, можна сказати, що в Полтаві коефіцієнт частоти побутового травматизму становить для дітей - 0,73, а для дорослих - 1,43.

9. Метод, що грунтується на розрахунку ризику за статистичними даними прояву небезпек, називається інженерним методом.

10. Економічний аспект ризику полягає в тому, що він визначає кількісну міру (ймовірність) нанесення шкоди (збитку) внаслідок прояву певних небезпек.

11. Чим більша ймовірність прояву небезпеки, тим менші збитки вона має спричиняти (загальний принцип організації захисту від ризику зазнати збитків).

12. Крім інженерного методу, для розрахунку ризику застосовують такожмодельний, експертний, соціологічний методи. їх бажано використовувати комплексно, одночасно.

13. За ступенем допустимості ризик буває: а) знехтуваним, б) прийнятним, в) гранично допустимим, г) надмірним.

14. При знехтуваному ризику частота, з якою проявляє себе небезпека, є настільки малою, що не перевищує природний (фоновий) рівень.

15. При прийнятному ризику частота, з якою проявляє себе небезпека, вважається суспільством прийнятною (при цьому беруться до уваги досягнуті рівні життя, економічного та соціально-політичного розвитку, а також стан науки і техніки).

16. При гранично допустимому ризику частота, з якою проявляє себе небезпека, вважається суспільством найвищою з тих, що можна дозволити з урахуванням досягнутих рівнів життя, економічного та соціально-політичного розвитку, а також стану науки і техніки.

17. При надмірному ризику частота, з якою проявляє себе небезпека, вважається суспільством занадто високою, щоб її дозволити, виходячи з досягнутих рівнів життя, економічного та соціально-політичного розвитку, а також стану науки і техніки.

18. Суть концепції прийнятного ризику полягає в тому, що для досягнення бажаного, прийнятного для суспільства ризику необхідно знайти баланс і підтримувати відповідне співвідношення між витратами суспільства (як правило, обмеженими), здійсненими у природну, техногенну й соціальну сфери.

19. Оцінюючи ризик небезпеки, одночасно враховують як серйозність імовірних наслідків прояву небезпек, так і ймовірність того, що такі прояви матимуть місце.

20. Серйозність імовірних наслідків прояву небезпек класифікують, поділяючи їх на 4 категорії (категорія І — катастрофічні небезпеки; категорія II — критичні небезпеки; категорія ІП — граничні небезпеки; категорія IV — незначні небезпеки).

21. Якщо ймовірним наслідком небезпеки є смерть людини або знищення систем життєзабезпечення, таку небезпеку відносять до І категорії серйозності.

22. Якщо ймовірним наслідком небезпеки є серйозні травми, стійкі захворювання людей або суттєві пошкодження систем життєзабезпечення, таку небезпеку відносять до П категорії серйозності.

23. Якщо ймовірним наслідком небезпеки є незначні травми, нетривалі захворювання людей або невеликі пошкодження систем життєзабезпечення, така небезпека належить до III категорії серйозності.

24. Якщо ймовірним наслідком небезпеки є несуттєві травми людини і малопомітні пошкодження систем життєзабезпечення, таку небезпеку відносять до IV категорії серйозності.

25. Найбільшої уваги потребують небезпеки, віднесені до І категорії серйозності й означені як катастрофічні небезпеки.

26. Важливим критерієм класифікації небезпек є ймовірність (частота) їх прояву.

27. Небезпека, спричинена подією, що майже обов'язково (з великою ймовірністю) відбудеться, має бути класифікована за рівнем А (частота її прояву є великою).

28. Небезпека, спричинена подією, що може відбутися декілька разів протягом житгєвого циклу, класифікується за рівнем В і означена як небезпека можлива.

29. Небезпека, спричинена подією, що може відбутися один-два рази протягом життєвого циклу, має бути класифікована за рівнем С і означена як небезпека випадкова.

30. Небезпеку, спричинену подією, що скоріш за все не відбудеться протягом життєвого циклу (ймовірність її прояву є близькою до нуля), класифікують за рівнем О і позначають як небезпеку віддалену.

31. Небезпека, спричинена подією, що майже ніколи не відбудеться (ймовірність її прояву практично дорівнює нулю), має бути класифікована за рівнем Е і позначена як небезпека неймовірна.

32. Установлено буквено-цифрову систему оцінювання ризику подій усіх чотирьох категорій серйозності з урахуванням імовірності настання цих подій. Ризики 1А, 1В, 1С, 2А, 2В, ЗА - вважаються надмірними; Ш, 2С, 70, ЗВ, ЗС - гранично допустимими; 1Е, 2Е, ЗЕ, ЗБ, 4А, 4В - прийнятними; 4С, 4Б, 4Е - знехтуваними.

Таблиця 2.1

Матриця оцінки ризику