Загальні закономірності виникнення держави і права

Держава виникає внаслідок розкладання первісної общини, поступового виокремлення вождів та наближених до них, зосередження у них управлінських функцій, ресурсів влади і соціальних привілеїв.

Важливою економічною передумовою формування держави став перехід людства від добувної економіки до нового способу господарювання – виробничої економіки – «неолітична революція»:

Перший суспільний розподіл праці – вдосконалення знарядь праці сприяло розвиткові нових форм землеробства, виникненню окремого роду занять – кочового скотарства.

Другий суспільний розподіл праці – з розвитком суспільства були відкриті метали, що стимулювало промислову, ремісничу діяльність.

Третій суспільний розподіл праці – спеціалізація видів трудової діяльності привела до зростання її ефективності і продуктивності. Виробництво додаткового продукту створило сприятливі умови для регулярного товарообміну, яким спочатку займалися самі виробники, а з часом з’явилися професійні торгівці.

З цього моменту стає можливим утримання групи людей, які виконують суспільно значущі функції і не беруть участі в матеріальному виробництві. Управлінська праця поступово набуває самостійного значення.

Ускладнення економічних відносин обумовилосоціальну диференціацію, майнове розшарування населення.

Родова община роздрібнюється на патріархальні сім’ї, які виступають вже власниками знарядь і продуктів праці. Колективна власність трансформується в групову, а потім – у сімейну.

Внаслідок введення інцесту впорядковуються шлюбні стосунки між родами, зростають кількість і щільність населення.

Відбувається перехід від кочового до осілого способу життя. Кровно родинні зв’язки змінюються сусідськими. Виникають округи, волості., міста-держави.

Перехід від родового ладу до держави прискорювався завоюваннями одних народів іншими. Воєнна організація племен, яка спочатку захищала їх інтереси, починає шукати і завойовувати кращі території, вести загарбницькі війни. Це призвело до зміцнення влади воєнних вождів, що суперечило суверенітету колективу. Виникає конфлікт громадських і особистих інтересів: ще зберігаються органи общинного самоврядування, які спираються на кровно родинні зв’язки і мононорми («общинне право»), і водночас виокремлюються вожді, які намагаються створити воєнну, корпоративну організацію і підтримувати дисципліну з допомогою воєнних наказів («командне право»). Така вождистсько-корпоративна організація влади мала більш ефективні засоби примушування і насильства і була здатна за умов збільшення спільностей і ускладнення соціальних відносин забезпечити єдиний порядок у суспільстві, його нормальне функціонування.

Вождівство стало першим кроком у напрямку формування нової організації влади – держави з особливим, відокремленим від суспільства апаратом управління і примусу, побудованому в основному на єдиноначальних засадах.