Випускні дані

Це частина вихідних відомостей, у яких дається виробничо-поліграфічна характеристика видання. Згідно із проектом нового українського стандарту, випускні дані повинні містити: 

• формат паперу та частку аркуша;

• наклад (тираж);

• обсяг видання в умовних друкованих аркушах;

• номер замовлення виготівника видавничої продукції;

• назву та місцезнаходження видавця;

• відомості про видачу видавцю свідоцтва про внесення до Державного реєстру України видавців, виготівни- ків і розповсюджувачів видавничої продукції (далі — Державний реєстр);

• назву та місцезнаходження виготівника видавничої продукції, а також відомості про його внесення до Державного реєстру.

Контрольні запитання

1. Елементи службової частини на початкових сторінках.
2. Елементи службової частини на прикінцевих сторінках.

Список рекомендованої літератури

1.Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи. – Львів: Афіша, 2006. – 416с.

2.Мильчин А.Э. Методика редактирования текста. – М.: Логос, 2005. – 524с.

3.Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця: Практичний посібник. – К.: НВЦ НКМ,2006. – 559с.

4.Сикорский Н.М. Теория и практика редактирования. – М.: Высшая школа, 1980. – 328с.

5.Капелюшний А.О. Редагування в засобах масової інформації. – Львів: ПАІС,2005. – 304с.

ЛЕКЦІЯ № 15

План

1. Тенденції розвитку видавничої справи на сучасному етапі.

2. Українська видавнича справа в порівнянні з європейськими країнами.

У цілому ситуація в українській книговидавничій галузі наприкінці 90-х рр. минулого століття характеризувалася такими особливостями:

1. Знизилася до критичної межі кількість освітніх та наукових видань, що спричинило поглиблення кризи освіти і науки в державі.

2. Припинилося бюджетне фінансування бібліотек і цільових видавничих проектів, покликаних забезпечити поповнення фондів бібліотек.

3. Упав авторитет країни в очах європейської спільноти, яка почала сприймати Україну як державу, де влада не опікується книгою, освітою, культурою.

4. Україна стала джерелом прибутків для видавництв ближнього зарубіжжя, які мають змогу поставляти до нашої держави значно дешевшу та якіснішу щодо поліграфічного виконання книжкову продукцію.

5. Втрачалися кваліфіковані фахівці, а відтак знижувався загальний фаховий рівень видавничої сфери, зростала кількість підприємств, які припиняли видання книжок і перепрофільовувалися.

6. Прогресував занепад поліграфічних підприємств, спричинений значним зменшенням замовлень, а також моральним і фізичним старінням обладнання, пов’язаним із браком коштів на його модернізацію.

7. Стрімко зросла собівартість української книги, внаслідок чого вона стала недоступною пересічному читачеві.

Найголовнішими проблемами в період від 1990 по 2005 рр було:

· Економічно невмотивований, а отже, практично згубний для майбутнього держави податковий тиск на друковане слово.

· Відсутність чітко продуманої протекціоністської державної політики щодо інформаційної сфери в цілому і книговидавничої справи зокрема.

Контрольні запитання

1. Тенденції розвитку видавничої справи у світі.
2. Розвиток видавничої справи в Україні.

Список рекомендованої літератури

1.Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи. – Львів: Афіша, 2006. – 416с.

2.Мильчин А.Э. Методика редактирования текста. – М.: Логос, 2005. – 524с.

3.Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця: Практичний посібник. – К.: НВЦ НКМ,2006. – 559с.

4.Сикорский Н.М. Теория и практика редактирования. – М.: Высшая школа, 1980. – 328с.

5.Капелюшний А.О. Редагування в засобах масової інформації. – Львів: ПАІС,2005. – 304с.