Стратегія економічної розвідки

Економічна розвідка - сфера таємної діяльності по збору, аналізу і використанню особливо цінної інформації, що охоплює всі сфери ринкової економіки.

Економічна розвідка включає стратегічні і тактичні плани, які визначають характер та проведення окремих її видів:

- складна міжнародна гра під назвою "співробітництво-конкуренція";

- перемежовуюча переговорами конфронтація між основними економічними блоками;

- національні інтереси різних країн, практично без найменших намагань до діалогу між собою;

- міжрегіональна стратегія держав, більш-менш вільна від опіки центрального правління;

- області мовного впливу та етнічні діаспори.

До основних принципів економічної розвідки належать:

- підпорядкованість задач і цілей економічної розвідки ключовим національним економічним інтересам;

- незалежність вибору об'єктів економічної розвідки від політичних, воєнних та інших відносин між державами;

- постійність в її веденні;

- дестабілізуючий та інший деструктивний вплив на об'єкти економіки та економічну структуру розвідувальних держав;

- стимулювання діяльності економічної розвідки компаніями та фінансово-промисловими групами і фірмами, що зацікавлені в одержанні розвідувальної інформації.

Найбільший інтерес для економічної розвідки становлять:

- науково-дослідні і конструкторські праці;

- фінансові операції компаній, з них фінансування проектів, інвестиційна політика;

- особливості технологічного процесу, результати досліджень;

- маркетинг, зокрема: режим поставок, список замовників, кон'юнктура ринку, відомості про укладені угоди, звіти про реалізацію продукції;

- організація виробництва;

- комерційна філософія керівників фірм-конкурентів, стратегія їх бізнесу та ін.

Головна мета економічної розвідки - забезпечення конкурентної переваги, що є найважливішою умовою досягнення успіху в ринковій економіці.

Існує дві форми конкуренції:

- добросовісна конкуренція передбачає одержання максимальних прибутків шляхом створення кращих товарів і надання більш якісних послуг;

- недобросовісна конкуренція включає економічний шпіонаж, корупцію, неправдиву рекламу, демпінг, які використовуються з метою підриву економічних здобутків конкурента або витіснення його з ринку тощо.

Способи одержання конфіденційної інформації про діяльність конкурентів умовно можна поділити на законні і незаконні.

Законні методи:

- збір і аналіз інформації з офіційно опублікованих джерел;

- відвідання виставок та ярмарок, влаштованих конкурентами;

- придбання і дослідження виробів конкурентів (так звана зворотна інженерія).

Незаконні та непорядні методи:

- вивідування потрібної інформації у спеціалістів конкурента;

- переманювання ведучих спеціалістів для одержання потрібної інформації;

- підкуп співробітників із ключових відділів конкурента;

- засилка агентів на фірму чи в близьке оточення ведучих спеціалістів;

- викрадення креслень, документів, зразків виробів;

- негласний контроль за кореспонденцією;

- незаконне одержання інформації у державних чиновників шляхом підкупу;

- одержання інформації з використанням технічних засобів;

- обманні переговори про укладення договору чи угоди і, після одержання інформації, відмова від них;

- обманне пропонування роботи спеціалістам із фірм суперників з метою заволодіння конфіденційною інформацією.