Формулювання гіпотез дослідження

Гіпотези в конкретно – соціологічному дослідженні

Гіпотеза в конкретно-соціологічному дослідженні — це наукове припущення, яке висувають для можливого пояснення певних соціаль- _них фактів, явищ і процесів, котре треба підтвердити або спростувати. У методологічному плані гіпотеза слугує з'єднувальною ланкою між тео­ретичною концепцією та емпіричною базою дослідження, її висувають для перевірки тих залежностей, які внесені до теоретичної схеми і навивчення яких скеровані завдання дослідження. У цьому сенсі гіпотеза є своєрідним прогнозом їх очікуваного розв'язання, який може і не виправдатися, що не применшує її цінності. Важливим, як слушно зазначає В.Шаленко, є те, що висунення гіпотези дає змогу зробити обґрунтований перехід від теоретичних понять до емпіричних даних.

Види гіпотез. Гіпотези – підстави.

Усі гіпотези поділяються на гіпотези -підстави і гіпотези -наслідки, які виводяться з перших. У цьому разі можна визначити таку гіпотезу-підставу: основною причиною виникнення конфлікту між робітниками й

адміністрацією є та, що пов'язана з особистісними характеристиками робітників та невиправданими вимогами до них адміністрації, що має своїм наслідком незадоволення перших і зростання напруженості у трудовому колективі.

Гіпотези – наслідки

Формулювання цієї основної гіпотези супроводжується висуненням гіпотез-наслідків:

· можна припустити, що виникнення конфлікту між робітниками та адміністрацією зумовлене прагненнями останньої в умовах скоро­чення робочої сили позбутися насамперед молодих робітників, людей старшого віку і жінок;

· можна припустити, що саме ці групи робітників передовсім підпа­дають під скорочення внаслідок низької продуктивності їхньої праці, частими невиходами на роботу, захворюваннями тощо;

· можна припустити, що звільнення цих груп робітників у ситуації економічної кризи суспільства й падіння життєвого рівня призведе до стихійних страйків та інших форм соціального протесту цих категорій працівників та інших робітників, які підтримуватимуть страйкарів і чинитимуть опір діям адміністрації;

· можна уявити, що основним способом розв'язання цього конфлікту виступатиме широка поінформованість робітників щодо обґрун­тованості дій адміністрації у вигляді наочних форм роз'яснювальної роботи (як-от стінівки з узагальненими результатами праці робітників різних категорій, зазначенням залежності виробничих результатів од віку, статі тощо). Якщо це і не погасить конфлікт (бо скорочення або звільнення однаково відбудуться), то бодай пом'якшить конфліктну ситуацію і спричинить переадресування вимог груп робітників, які потрапляють під можливе скорочення, від адміністрації до уряду та органів управління загалом.

Розробкою і формулюванням гіпотез завершується методологічна частина програми конкретно-соціологічного дослідження.

РОЗДІЛ IV

Організація і проведення конкретно -соціологічних досліджень

ТЕМА 15

Методична частина програми конкретно -соціологічного дослідження

Розрахунок і обґрунтування вибірки

Основні методи коикретио – соцщіологічного дослідження

Стратегічний та робочий плани дослідження