Тема 1. Загальне поняття про культуру, її матеріальні та духовні цінності

1. Походження, еволюція та зміст поняття „культура”.

2. Структура культури. Найважливіші складники матеріальної та духовної культури.

3. Функції культури.

4. Поняття „світова”, „національна”, „етнічна” та „регіональна” культура.

5. Загальна характеристика елітарної, масової та народної культури.

6. Мистецтво як важлива складова духовної культури. Класифікація видів мистецтва. Загальне поняття мистецького стилю. Характеристика мистецьких стилів великих культурно-історичних епох.

Література:

1. Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Мартинюк В.М., Нарадько А.В., Передерій І.Г., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2014. – 200 с.

2. Кордон М.В. Українська і зарубіжна культура: курс лекцій / М.В. Кордон. – К.: ЦУЛ, 2003. – 508 с.

3. Кравець М.С. Культурологія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів І – ІV рівнів акредитації / М.С. Кравець, О. М. Семашко, В.М. Піча та ін.; за заг. ред. В.М. Пічі. – Львів: Магнолія плюс, 2003. – 235 с.

4. Культурологія. Конспект лекцій для студентів усіх факультетів різних форм навчання ПолтНТУ. – Полтава: ПолтНТУ, 2004. – 187 с.

5. Культурологія: навчальний посібник / за ред. Є.А. Подольської, В.Д. Лихвар, К.А. Іванової. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 288 с.

6. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / М.М. Закович, І.А. Зязюн, О.М. Семашко та ін.; за ред. М.М. Заковича. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 622 с.

7. Шейко В.М. Історія української культури / В.М. Шейко, Л.Г. Тишевська. – К.: Кондор, 2006. – 264 с.

Методичні рекомендації до семінарського заняття:

Розгляд першого питання бажано розпочати зі з’ясування сутності поняття „культура” та дослідження еволюційних змін у його трактуванні [1, с. 4 – 7].

Структурний аналіз культури передбачає виокремлення духовної та матеріальної культури відповідно до двох основних форм людської діяльності. Варто звернути увагу на те, що цей поділ є відносним, оскільки духовна й матеріальна культури становлять єдину систему культури як її складові частини [1, с. 7 – 8].

Складний і багатоплановий характер культури зумовлює її поліфункціональність. Різновимірність культури як суспільно-історичного явища потрібно розкрити через аналіз найсуттєвіших функцій, які вона виконує в суспільному житті (пізнавальна, світоглядна, комунікативна, нормативно-регулювальна, інтегративна та інші) [1, с. 9 – 10].

За масштабом та етнічною приналежністю культуру поділяють на: світову, національну, етнічну та регіональну. Необхідно з’ясувати єдність, співвідношення і взаємозалежність цих форм культури [5, с. 30 – 35], [1, с. 10 – 13].

За рівнем майстерності й носіями культура може існувати у формі елітарної, масової та народної. Слід окремо проаналізувати кожну з них, визначивши специфіку та характерні ознаки, носіїв і творців відповідної культури [1, с. 13 – 16].

Аналіз мистецтва як галузі культури слід провести через визначення цього поняття, виокремлення видів і стилів мистецтва з їх характеристикою [1, с. 16 – 24].

Ключові поняття: культура, світова культура, національна культура, етнічна культура, регіональна культура, масова культура, елітарна культура, народна культура, мистецтво, вид мистецтва, мистецький стиль.