Класифікація НС

Небезпеки класифікують за: походженням; сферою проявлення; локалізацією; шкодою; наслідками; часом проявлення; структурою; характером дії таким чином:

- за природою походження: природні, техногенні, антропогенні, екологічні, змішані;

- виробничі небезпеки: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні, організаційні;

- за місцем локалізації у навколишньому середовищі: атмосферні, гідросферні, літосферні;

- за сферою діяльності людини: побутові, виробничі, спортивні, військові, дорожньо-транспортні тощо;

- за видом збитку, що завдається: соціальний, технічний, економічний, екологічний тощо;

- за характером дії на людину: активні (чинять безпосередню дію на людину шляхом притаманних їм енергетичних ресурсів); пасивно-активні (що активізуються за рахунок енергії, носієм якої є сама людина, нерівності поверхні, ухили, підйоми, незначне тертя між дотичними поверхнями і ін.); пасивні - виявляються опосередкованими (до цієї групи відносяться властивості, пов'язані з корозією матеріалів, накипом, недостатньою міцністю конструкцій, підвищеними навантаженнями на устаткування тощо. Виявляються у вигляді руйнувань, вибухів тощо);

- добровільні і примусові небезпеки: дії небезпек можна піддаватися як добровільно, наприклад, займаючись гірськолижним спортом, альпінізмом або працюючи на промисловому підприємстві, так і примусово, знаходячись поблизу місця подій у момент реалізації небезпек. Такий підхід дозволяє виділяти небезпеки виробничі і невиробничі (ризик для населення);

- за зосередженістю: сконцентровані (наприклад, місце поховання токсичних відходів) і розсіяні (наприклад, забруднення ґрунту атмосферними викидами теплових електростанцій).