Хід роботи. Ввімкнути прилад і при нульовому положенні перемикача відведень дати прогрітися 10—15 хв

Ввімкнути прилад і при нульовому положенні перемикача відведень дати прогрітися 10—15 хв. Відрегулювати підсилення так, щоб калібрувальному сигналу в 1 мВ відповідало відхилення плечика на 1 см.

Запропонувати досліджуваному лягти і максимально розслабитися. Підготувати його до дослідження. Для цього передпліччя та гомілки звільнити від одягу й обробити ефіром. Марлеві бинти змочити фізіологічним розчином, підкласти під відвідні електроди, а їх закріпити на руках і ногах гумовим бинтом або затискачами. Підключити до відвідних електродів проводку. Зареєструвати ЕКГ у трьох стандартних відведеннях у положеннях досліджуваного стоячи, лежачи, сидячи. Після цього досліджуваний робить 8-10 присідань; реєструють ЕКГ у трьох стандартних відведеннях у лежачому положенні.

Після відпочинку досліджуваного в лежачому положенні реєструють ЕКГ у трьох відведеннях при затримці дихання на видиху, на вдиху, при глибокому диханні. Зробити аналіз одержаних кривих: визначити амплітуду і тривалість зубців ЕКГ, тривалість інтервалів. До. слідити залежність змін форми кривих ЕКГ від положення тіла досліджуваного, фізичного навантаження, затримки дихання.

При аналізі ЕКГ визначається:

1. Правильність серцевого ритму. Оскільки в нормі водієм ритму є синусовий вузол і збудження передсердь передує збудженню шлуночків, зубець Р повинен мати місце перед шлуночковим комплексом. Тривалість інтервалів R – R має бути однаковою; у нормі зустрічаються незначні коливання, які не перебільшують 0,1 с. Більш виражені відмінності у тривалості інтервалів R – R свідчать про порушення серцевого ритму.

2. Частота серцевого ритму. Для цього слід визна­чити тривалість одного серцевого циклу (інтервал R – R) і обчислити, скільки таких циклів уміститься в одній хвилині. Наприклад, якщо один серцевий цикл продовжується 0,8 сек, то у хвилині таких циклів буде 60: 0,8 = 75.

3. Вольтаж ЕКГ. Вимірюють амплітуду зубців R у стандартних відведеннях. У нормі вона становить 5-15 мм. Якщо амплітуда найвищого зубця R у стандартних відведеннях не перевищує 5 мм, або сума амплітуд цих зубців в усіх трьох відведеннях менша 15 мм, то вольтаж ЕКГ вважається зниженим.

4. Проводиться вимірювання тривалості та величини окремих елементів ЕКГ: зубця Р, інтервалу Р – Q, комплексів QRS, QRST. Вимірювання провадять у тому стандартному відведенні, де зубці виражені найкраще (звичайно у II). Крім того, визначають напрям зубців Р і Г, які можуть бути і позитивні, і негативні; завважують зазубленість, розщеплення зубців ЕКГ, появу додаткових зубців. Ретельно аналізують форму шлуночкового комплексу в усіх відведеннях. Відзначають ізоелектричність інтервалу S – T.

Тривалість комплексу QRST (інтервалу Q – T) залежить від частоти серцевих скорочень. Чим частіше серцевий ритм, тим коротший цей інтервал. Належна величина обчислюється за формулою: Q – T = K√P, де K – константа, що дорівнює для чоловіків 0,37, для жінок — 0,39; Р — тривалість одного серцевого циклу (інтервал R – R) у секундах.

Контрольні запитання:

1. На чому заснована електрокардіографія?

2. Який порядок проведення аналізу ЕКГ?

Таблиця. Показники нормальної електрокардіограми

Зубці та інтервали	Тривалість,с	Напруга, мв	Висота, мм
Зубець Р	0,05-0,10	0,05-0,25	0,5-2,5
Інтервал Р-Q	0,11-0,18	ізоелектричний
Зубець Q	0,03	0-0,3	0-3,0
Комплекс QRS	0,06-0,10
Зубець R		0,6-1,6	6-16
Інтервал S-T	Залежить від частоти	ізоелектричний
Зубець T	0,12-0,16	0,25-0,6	2,5-6,0
Інтервал Q-T	0,35-0,37	ізоелектричний
R-R	Залежить від частоти

Теми рефератів:

1. Вікові особливості функції серця.

2. Механізми нервової регуляції серця.

3. Нервова позасерцева регуляція.

4. Особливості серцевого циклу при м’язовій роботі.

5. Робота серця в різних умовах м’язової роботи.