Кількість робітників-відрядників можна визначити з виразу

де Тр — нормативна трудомісткість, нормо-години.

Кількість робітників-почасовиків розраховується за формулою

де tобсл — час обслуговування робочого місця (агрегату) за рік.

Спрощений розрахунок загальної потреби в робітниках виконується за формулою

де В — запланований виробіток на одного робітника.

У сучасних умовах дедалі більшого поширення набуває використання штатно-номенклатурного методу, який ґрунтується на планових показниках розвитку виробництва, типових структурах і штатах, а також номенклатури посад, що підлягають заміщенню спеціалістами з вищою освітою. За допомогою цього методу можна визначити як кількісну потребу в спеціалістах на основі штатних розписів, так і якісну — на основі типової номенклатури посад, що визначає рівень класифікації і профіль підготовки спеціалістів.

Типова номенклатура посад розробляється на всіх рівнях управління — від підприємства до міністерства і є вихідною базою нормативів насиченості спеціалістами й потреби в них у розрізі спеціальностей. Нормативний коефіцієнт насиченості (Кн) у кожному плановому періоді розраховується за формулою

де Чнс — нормативна чисельність спеціалістів;

Чco,— середньооблікова чисельність працівників.

Тоді загальна потреба в спеціалістах (Чплс) визначається таким чином:

де К„ — нормативний коефіцієнт насиченості спеціалістами;

Чплпр— планова чисельність працівників у даному періоді.

При розрахунках використовуються такі різновиди визначення чисельності: явкова, облікова, середньооблікова.

Явкова чисельність — це чисельність працівників, які повинні щоденно з'являтися на роботу.

Облікова чисельність включає постійних і тимчасових працівників, прийнятих на роботу терміном на один і більше днів, у том числі осіб, відсутніх на роботі з причин, передбачених трудовим законодавством. Це, зокрема, працівники, які перебувають у службових відрядженнях, на навчанні, виконують державні обов'язки, тимчасово непрацездатні. Враховуються і працівники, які зайняті неповний робочий день.

Середньооблікова чисельність — це число працівників, у середньому включених до списку підприємства за певний період. Розраховується відношенням сумарної кількості працівників за списком за усі календарні дні цього періоду до числа днів у періоді (число працівників за вихідний день приймається рівним числу їх за попередній робочий день).

Середньооблікова чисельність за місяць визначається як сума кількісного складу працівників за кожний календарний день місяця поділена на кількість днів місяця. Середньооблікова чисельність працівників за рік визначається як сума середньомісячної чисельності, поділена на 12:

Де Чр.со1, Чр.со2, Чр.со12 — середньооблікова чисельність робітників за січень, лютий, грудень;

12 — кількість місяців у році.

Середньооблікову чисельність робітників можна визначити і за допомогою таких підходів:

а) за коефіцієнтом середньооблікового складу

Де Чр.яв — явочна чисельність робітників, чол.;

Кс.об — коефіцієнт середньооблікового складу робітників.

де tн — номінальний фонд робочого часу, людино-днів;

tp — реальний фонд робочого часу, людино-днів,

б) за відсотком неявок на роботу

де Няр — загальна кількість запланованих неявок на роботу, %.

Розрахунку чисельності персоналу повинно передувати визначення планового балансу (бюджету) робочого часу одного працівника.

Окрім оцінки персоналу з допомогою групування за названими вище ознаками, у зарубіжній та вітчизняній практиці управління трудовими ресурсами найчастіше використовуються такі показники персоналу:

1. Плинність кадрів

=

(або середньоспискова чис. за рік (плинність вимірюється у % -ах)) × 100 %.

1. Обліковий (списковий склад) = це є число усіх присутніх та відсутніх на виробництві (тобто постійних тимчасових та сезонних працівників)

2. Середньооблікова (середньоспискова) чис. = це є середньозважене число працівників як правило в одному році.

Середньозважене число працівників = число працівників ÷ кількість місяців.

4. Явочний склад чисельності працівників – це кількість працівників які з’являються на роботу = Чпл: Кяв,

де Чпл - планова облікова чисельність працівників, Кяв - коефіцієнт переведення явочної чисельності в облікову.

= 1,1, або це співвідношення номінального і реального фонду робочого часу, також коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову розраховується за формулою , де — плановий процент невиходів робітників на роботу; АБО = кількість днів у році: плановий фонд робочого часу.

5. Стабільність або «відданість» персоналу (середній стаж роботи на даному підприємстві)	=
6. Рівень дисципліни (неявок на роботу)	=
7.Відповідність кваліфікації робітників ступеню складності виконуваних ними робіт	=
8. Співвідношення чисельності окремих категорій працівників

Аналіз руху кадрів на підприємстві проводять за допомогою таких показників:

— коефіцієнта обороту кадрів по прийому;

— коефіцієнта обороту кадрів по звільненню;

— коефіцієнта плинності кадрів;

— коефіцієнта стабільності кадрів;

— коефіцієнта змінюваності кадрів;

— середнього стажу роботи працівників.

Коефіцієнт обороту кадрів по прийому (Коп) визначається з виразу

де Чпр — кількість прийнятих робітників за звітний період, чол.;

Чсо — середньооблікова чисельність робітників, чол.

Коефіцієнт обороту кадрів по звільненню (Коз) можна визначити за формулою

де Чз — кількість звільнених працівників за звітний період, чол.

Коефіцієнт плинності кадрів (Кпк) визначається поділом чисельності працівників підприємства (цеху, дільниці), які вибули з різних причин або звільнені за даний період, на середньооблікову чисельність за той же період:

де Чз.вб — кількість звільнених працівників підприємства за власним бажанням, чол.;

Чз.ів— кількість звільнених працівників підприємства з ініціативи адміністрації, чол.

Коефіцієнт стабільності кадрів (Кс.к) рекомендується використовувати при оцінці рівня організації управління виробництвом, як на підприємстві в цілому, так і в окремих підрозділах:

де Чз — кількість звільнених працівників підприємства за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни за звітний період, чол.;

Чсо — середньооблікова чисельність працюючих на даному підприємстві за період, що передував звітному, чол.;

Чпр — чисельність знову прийнятих за звітний період працівників, чол.

Коефіцієнт рівня дисципліни персоналу:

де Крд — коефіцієнт рівня дисципліни (неявок на роботу);

Няр — неявки на роботу, людино-днів;

tф — фактично відпрацьований час, людино-днів.

Коефіцієнт змінюваності кадрів (Кзмк) визначається відношенням більшого з двох чисел — прийнятих і звільнених — до середньооблікової чисельності персоналу, саме:

Середній стаж роботи працівників на даному підприємстві ("відданість" персоналу) — відношення загальної суми років роботи всього персоналу на даному підприємстві до середньооблікової чисельності, а саме:

Розглянуті вище показники характеризують потенціал трудових ресурсів, його стан, відданість умовам виробництва. Ефективність використання персоналу підприємства виявляється через показники результативності його праці та діяльності підприємства в цілому (продуктивність праці, ефективність використання робочого часу, прибуток та ін.).