Час проведення 2 години. 1. Форми захисту прав. Становлення державного суду в Римі;

Навчальні питання:

1. Форми захисту прав. Становлення державного суду в Римі;

2. Співвідношення суб’єктивних прав і позовів у римському приватному праві;

3. Поняття та види цивільних процесів із приватноправових спорів;

4. Легісакційний процес: поняття та загальна характеристика;

5. Види позовів у легісакційному процесі;

6. Формулярний процес: поняття, стадії, склад преторської формули;

7. Види позовів у формулярному процесі;

8. Екстраординарний процес: поняття та загальна характеристика;

9. Особливі засоби преторського захисту;

10. Позовна давність.

Методичні вказівки:

При вивченні першого питання необхідно засвоїти загальне поняття судового процесу, простежити його становлення від самоуправства до юрисдикційного процесу. Крім цього, важливо вивчити підсудність, виходячи з того, що "Incoba et his magіstatibus рареге defet, apud guos incola est, et іllіs, apud guos civis est" (місцевий житель повинен підкорятисьмагістратамтам, де він проживає, і там, де є громадянином).

Вивчаючи особливості процесу, доцільно засвоїти одноособовий і колегіальний розгляд справ, легісакційний і формулярний процес, їх становлення, основні риси i відмінності. Необхідно твердо знати стадії формулярного процесу і їх зміст. Крім цього, слід засвоїти екстраординарний процес.

При розгляді другого і третього питання слід знати речові (actio in геm) і персональні (actio in personam) позови та їх відмінності, позови суворого права і доброї совісті, класифікацію речових позовів, особливі засоби преторського захисту.

Опановуючи питання про позовну давність, слід звернути увагу на її природу, основні відмінності від законних строків.

Юридична термінологія:

1. Praetor jus inter cives dicebat – претор провадив суд над громадянами.

2. Actio nihil aliud est quam jus, quod sibi debetur judicio persequendi – позов є не що інше, як право (особи) здійснювати в судовому порядку свою вимогу.

3. Actiones, quas in usu veteres habuerunt, legis actiones appellabantur. quia ipsarum legum verbis accomodate erant (Gai) – позови, які застосовували стародавні (правознавці), називалися "легісакційними", оскільки вониосновувалися на буквальній суті закону.

4. Ex turpi causa acіio non oritur – на незаконній підставі позов не виникає.

5. Consortes lіtis – учасники судового засідання.

6. Audiatur et altera pars – хай буде вислухана друга сторона.

7. Unus testіs - nullus festis – один свідок - не свідок.

8. Res judicata pro verіtate habetur – судове рішення повинно прийматися.

9. Praesumptio juris – презумпція невинності.

10. Alibi – в іншому місці, алібі.

12. Onus probandi – тягар доказування (лежить на позивачі).

13. Actore non probante reus absolvitur – при недоказаності (позову) відповідач звільняється.

14. Error juris – юридична помилка, незнання закону.

15. Manifestum non ebet probatіone – очевидне не має потреби в доказуванні.

16. Probatio liquidissima – найочевидніший доказ.

Контрольні питання:

1. Причини виникнення державного суду.

2. Особливості різних видів судових процесів.

3. Поняття позову.

4. Основні види позовів і їх особливості.

5. Різниця між судовим і преторським захистом.

6. Поняття і характеристика позовної давності.

7. Переривання і припинення строків позовної давності.

Теми рефератів:

1. Способи захисту приватних прав у Стародавньому Римі.

2. Становлення цивільного процесу в давньоримській державі.

3. Легісакційний процес як історично-перший тип давньоримського цивільного процесу.

4. Розвиток цивільного процесу в класичний період.

5. Судовий цивільний процес у посткласичний період.

6. Позови римського права: поняття і класифікація.

7. Особливі засоби преторського захисту.

8. Речово-правові та зобов’язально-правові способи захисту права власності.

9. Поняття та значення позовної давності в римському праві.

Список літератури

1. Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. - Л., 1974. - С.26.

2. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. - М., 1972. - С.42-58.

3. Косарев А.И. Римское право. - М., 1986. - С.105.

4. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. - М., 1956. - С.32, 43.

5. Подопригора А.А. Основы римского гражданского права.- К., 1972. - С.43-62.

6. Римское частное право. - М., 1948. - С.59-68.

7. Шишка P.Б. Римське приватне право в схемах. - Харків: XIВС, 1993.

Змістовий модуль № 3: Особи.

Тема 3-4: Суб’єкти римського приватного права. Сімейні правовідносини.

Тема практичного заняття: Суб’єкти римського приватного права. Сімейні правовідносини.

Навчальна мета заняття: засвоєння курсантами та слухачами поділу населення Римської державина вільних і рабів.