Нейроглія. Класифікація (схематично), будова та значення різних типів нейроглії

Середовище, що оточує нейрони. Термін був запропонований Вірховим у 1846. Побудована з клітин. ЇЇ функції: опорна, розмежувальна, трофічна, секреторна, захисна.

Поділяється на:

Макроглію

Астроцити, які зустрічаються винятково в головному та спинному мозку, мають характерний малюнок відростків, що надає клітині зіркоподібного вигляду (завдяки чому в назві з'явився префікс астро-). Головною функцією астроцитів є підтримка, завдяки різним механізмам, сприятливого хімічного середовища для передачі нервових сигналів.

Олігодендроцити, котрі також зустрічаються тільки в ЦНС, формують шарувату жиро-насичену «обгортку», що називається «мієлін», навколо багатьох, але не всіх, аксонів всередині ЦНС. Мієлін відіграє важливу роль у визначенні швидкості розповсюдження електричного нервового сигналу як вибірковий ізолятор. В периферійній нервовіій системі цю функцію електричного ізолятора виконують виробляючі мієлін Шванівські клітини.

Епендимні клітини (або епендимоцити) вистілають заповнені рідиною шлуночки та інші порожнини мозку. Биттям наявних у них війок вони спонукають до руху заповнюючу мозкові порожнини цереброспінальну рідину.

Клітини мікроглії походять безпосередньо від стовбурових клітин («батьківських» клітин для всіх інших типів клітин в нервовій системі; астроцити та олігодендроцити розвиваються вже з мікроглії). Мікрогліальні клітини мають багато функцій, притаманних макрофагам, і є, завдяки цьому, «сміттярами», що поглинають загиблі клітини або відокремлені завдяки деякому ушкодженню частини нормальних клітин. На додаток мікроглія, як і макрофаги в інших тканинах, секретує сигнальні молекули — насамперед широкий спектр цитокінів, котрі також продукуються клітинами імунної системи — що можуть запобігати місцевим запаленням та впливати на процеси виживання або загибелі оточуючих клітин. Завдяки цьому деякі нейробіологи кваліфікують мікроглію як спеціалізований тип макрофагів. В разі ушкодження кількість мікроглії на ушкодженій ділянці значно зростає: деякі з «додаткових» клітин утворюються із вже існуючих в мозку клітин мікроглії, а деякі — з макрофагів, що мігрують до ушкодженої ділянки та потрапляють в мозок через місцеві розриви в кровоносних судинах.