Форма № Н - 3.04

Протокол від. “____”________________20__ року № ___

Завідувач кафедри (циклової, предметної комісії)________________________

_______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ року

Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол від. “____”________________20___ року № ___

“_____”________________20__ року Голова _______________ (_____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

Ó__________, 20__ рік

Ó __________, 20__ рік

1. Опис навчальної дисципліни

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: для денної форми навчання – 2/4 год.

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: викладання навчальної дисципліни “Методика викладання соціально-політичних дисциплін” є створення умов для формування у бакалаврів філософського факультету навиків і вмінь професійної і самостійної роботи з підготовки та проведення лекцій та семінарських занять з політології на різних факультетах ВНЗ. Реалізація індивідуального творчого потенціалу та підвищення ефективності педагогічної діяльності.

Завдання: Основними завданнями вивчення дисципліни “ Методика викладання соціально-політичних дисциплін ” є ознайомлення із системою методичного забезпечення навчального процесу з політології.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: методи формування професійних якостей у вищій школі; критерії педагогічної майстерності; класифікація методів навчання; принципи та основні характеристики репродуктивного навчання; принципи проблемного та модульного викладання політології; проблемний та модульний підхід до освоєння політологічних знань; методичний потенціал проблемних ситуацій.

вміти: провести лекції та семінарські заняття з політології.

3. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Загальні засади методики викладання у вищій школі.

Тема 1. Предмет і наукові засади методики викладання соціально-політичних дисциплін

Соціально-політичні науки як навчальні дисципліни. Соціально-політичні дисципліни — соціологія, політологія, історія політичних учень, історія політичних партій і рухів та інші у вищих навчальних закладах України. Освітнє і виховне значення вузівських курсів соціально-політичних дисциплін. Формування навичок викладацької ро­боти, педагогічної майстерності як складова підготовки фахівців-політологів.

Місце методики викладання соціально-політичних дисциплін у системі педагогічних та соціально-політичних наук. Предмет методики викладання соціально-політичних дисциплін. Методика викладання соціально-політичних дисциплін як наука про цілі, зміст, форми, методи і засоби викладання соціально-політичних дисциплін. Класифікація методик викладання соціально-економічних дисциплін. Загальна, особлива і часткова методики. Значення ме­тодики для підвищення науково-педагогічного рівня викладання соціально-політичних дисциплін.

Наукові засади методики викладання соціально-політичних дисциплін. Філософія як методологічна основа методики. Використання філософських методів наукового пізнання у дослідженні явищ і процесів суспільного розкритті змісту соціально-політичних наук. Логічні засади методики. Забезпечення цілісності, системності й логічної послідовності викладання соціально-політичних і соціально-економічних дисциплін. Дотримання вимог (законів) логіки у викладанні. Науково-педагогічні засади методики. Основні принципи дидактики, відповідно до яких здійснюється викладання соціально-політичних дисциплін. Психолого-педагогічні засади методики. Урахування особливостей психології студентської молоді, психологічних особливостей сприйняття і засвоєння соціально-політичних знань, спілкування викладача з аудиторією, праці викладача.

Проблеми розвитку методики викладання соціально-політичних дисциплін як галузі наукового знання і навчальної дисципліни. Теоретичні та емпіричні джерела формування методики. Науково-педагогічна література із загальних питань та окремих проблем методики викладання соціально-політичних дисциплін.

Тема 2. Цілі, функції, форми і засоби викладання соціально-політичних дисциплін

Цілі навчання у навчальному процесі з соціально-політичних дисциплін та шляхи їх реалізації. Поняття «меті навчання». Цілі навчання як основний чинник у навчальному процесі і головний критерій його результатів. Основні цілі викладання соціально-політичних дисциплін: набуття студентами глибоких і міцних знань із соціально-політичних наук; формування у студентів навичок застосування набутих знань для вирішення практичних питань; оволодіння студентами соціально-політичними науками як методологією наукового пізнання соціально-політичних явищ і процесів; перетворення набутих студентами знань в їхні особистісні переконання.

Функції, форми і засоби викладання. Функції викладання: пізнавальна, навчальна, установча (методична), контрольна, виховна. Форми навчання в системі керованого навчального процесу: аудиторні (лекції, семінарські заняття, консультації, заліки, іспити) і позааудиторні (робота з науковою книгою, написання рефератів, курсових і ква­ліфікаційних робіт, участь у роботі теоретичних конференцій, студентських наукових гуртків і проблемних груп, екскурсії тощо). Засоби викладання: навчальна, наукова і методична література; фактичний матеріал; засоби наочності і технічні засоби навчання; публіцистика, твори художньої літератури та мистецтва.

Реалізація функцій викладання через форми і засоби навчання. Проблема вибору та оптимального поєднанні форм і засобів викладання. Розробка методичних заходів із вивчення теми курсу з розподілом інформаційного матеріалу за формами навчального процесу з використанням сучасного комплексу засобів викладання.

Тема 3. Методи викладання соціально-політичних дисциплін

Поняття методу навчання. Класифікація методів навчання: за джерелами отримання знань (словесні, наочні, практичні); за логічними шляхами засвоєння знань (історичний, логічний, аналітичний, синтетичний, метод аналогії); за характером і рівнем пізнавальної діяльності студентів (пояснювально-ілюстративний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький).

Проблемне навчання та його особливості на заняттях із соціально-політичних дисциплін. Необхідність інтенсифікації навчального процесу, впровадження активних методів навчання в умовах науково-технічного прогресу. Об'єктивна потреба використання проблемного методу навчання. Відмінності між продуктивними і репродуктивними методами навчання.

Основні поняття проблемного методу викладання. Навчальна проблема і проблемна ситуація. Особливості застосування методів проблемного навчання у навчальному процесі з соціально-політичних дисциплін. Прийоми створення проблемних ситуацій. Кредитно-модульна система навчання та її застосування у навчальному процеси соціально-політичних дисциплін.

Тема 4. Урахування специфіки вузу і профілю підготовки фахівців у викладанні соціально-політичних дисциплін

Значення зв'язку викладання соціально-політичних дисциплін з профілем вищого навчального закладу. Необхідність урахування профілю закладу освіти (факультету) у викладанні соціально-політичних дисциплін. Методологічні, педагогічні та психологічні засади зв'язку соціально-політичних дисциплін із профілем закладу освіти (факультету).

Основні напрями та умови реалізації зв'язку викладання соціально-політичних дисциплін з профілем закладу освіти (факультету). Особливості викладання соціально-політичних дисциплін у вищих навчальних закладах різного профілю — університетах, гуманітарних, природничих, технічних, сільськогосподарських тощо.

Методична робота кафедри соціально-політичних дисциплін із забезпечення зв'язку викладання з профілем підготовки фахівців. Урахування профілю закладу освіти у розробці навчальних програм, текстів лекцій, планів семінарських занять, навчальних посібників тощо. Урахування профілю закладу освіти у науково-дослідницькій роботі викладачів і студентів. Особливості урахування профілю закладу освіти в умовах заочної форми навчання.

Змістовий модуль 2. Методика підготовки та проведення різних форм навчальних занять.

Тема 5. Педагогічні засоби викладання соціально-політичних дисциплін

Навчальна, наукова і методична література з соціально-політичних наук. Характеристика навчальної літератури як джерела інформації. Визначальна роль навчальної програми у викладанні. Зміст, структура і методичні функції навчальної програми та основні вимоги до її розробки. Підручники і навчальні посібники. Основна вітчизняна та зарубіжна навчальна література з політології. Наукова література як джерело навчальної інформації: узагальнюючі праці, монографічні дослідження, статті у журналах і наукових збірниках. Основні вітчизняні і зарубіжні періодичні видання з політології, соціології і філософії. Довідкові видання — словники, енциклопедії, довідники та їхнє фу­нкціональне призначення. Навчально-методична література (навчальні програми, плани семінарських занять, методичні розробки, збірники завдань і вправ тощо) та її функціональне призначення.

Фактичний матеріал у викладанні соціально-політичних дисциплін. Основне функціональне призначення фактичного матеріалу у навчальному процесі, в реалізації цілей навчання. Поєднання історичного і логічного підходів у викладанні. Статистичний матеріал у системі джерел навчальної інформації. Класифікація статистичного матеріалу— міжнародний, зарубіжний, національний, місцевий. Основні зарубіжні та українські статистичні видання. Основні вимоги щодо використання у навчальному процесі фактичного матеріалу: достовірність; критичний підхід дооцінки фактичного матеріалу; урахування конкретно-історичних умов; поєднання відносних та абсолютних показників; вибір типових і перевірених фактів.

Засоби наочності і технічні засоби навчання у викладанні соціально-політичних дисциплін. Засоби наочності і технічні засоби навчання як чинник підвищення ефективності навчального процесу. Поняття наочності у викладанні. Психолого-педагогічні засади використання засобів наочності. Класифікація засобів наочності: за характері матеріалу, що подається (натуральні, зображувані, умовно-схематичні); за способом зображення (образні, умовно-схематичні); за змістом (понятійні, ілюстративні); за тривалістю практики використання (традиційні, сучасні).: Зовнішня і внутрішня наочність.

Місце і роль технічних засобів у навчальному процесі. Основні види технічних засобів навчання: комп'ютерна техніка, відеозапис, звукозапис, діапроекція, навчальні кінофільми. Основні вимоги щодо використання засобів наочності і технічних засобів навчання у навчальному процесі. Комплексне використання технічних засобів навчання і у спеціалізованих аудиторіях.

Публіцистика, твори художньої літератури і мистецтва у викладанні соціально-політичних дисциплін. Публіци­стика в системі засобів навчання. Види творів соціально-політичної публіцистики: статті-репортажі, проблемні і науково-популярні статті, документальні нариси. Художня література і мистецтво в системі засобів навчання. За­соби і прийоми використання творів та образів літератури і мистецтва у навчальному процесі: посилання на твір, нагадування образу, цитування, демонстрація, коментування.

Тема 6. Методика підготовки і читання лекцій із соціально-політичних дисциплін

Лекція — провідна форма навчального процесу. Виникнення лекційного викладання та основні етапи його розвитку. Переваги і недоліки лекції як форми навчання. Лекція — вихідна і визначальна форма навчального процесу. Основні функції навчальної лекції з соціально-політичних дисциплін: освітня, мотиваційна, виховна. Основні вимоги до вузівської лекції із соціально-політичних дисциплін.

Методика підготовки лекції. Основні етапи процесу підготовки лекції: визначення теми, мети і складення плану лекції; збирання, відбір і вивчення літератури; складення робочих записів. Тема лекції як складова навчальної дис­ципліни. Визначення кола питань для розгляду в лекції та складення її плану. Структура лекції: вступ, основна частина, висновки та основі вимоги до її елементів. Співвідношення змісту лекції з навчальною програмою і підручником. Написання тексту лекції. Значення робочих записів викладача, їх види і методика складення при підготовці о лекції.

Методика читання навчальної лекції. Формулювання теми, питань плану і мети лекції. Повідомлення списку рекомендованої літератури. Дотримання логічної послідовності у викладенні матеріалу, розкритті змісту питань основної частини лекції. Формулювання визначень. Аргументованість викладення матеріалу. Активізація пізнава­льної діяльності студентів. Використання проблемних методів, засобів наочності і технічних засобів навчання. Закінчення лекції.

Викладач як суб'єкт лекції. Основні вимоги до мови лектора. Емоційність викладення матеріалу. Встановлення контакту і зворотного зв'язку з аудиторією. Темп читання та обсяг навчальної лекції.

Особливості методики читання окремих видів лекцій із соціально-політичних дисциплін. Види навчальних лекцій із соціально-політичних дисциплін: вступна, установча, систематична (нормативна), оглядова, підсумкова. Особливості методики їх читання. Особливості методики читання лекцій студентам заочної форми навчання. Конт-| роль за якістю лекцій як складова навчально-методичної роботи кафедри. Форми контролю якості лекцій. Основні положення рецензії на навчальну лекцію.

Тема 7. Методика підготовки і проведення семінарських занять із соціально-політичних дисциплін

Семінар як форма навчального процесу. Функції семінарського заняття: освітня, контрольна, виховна. Освітні | та виховні завдання, які розв'язуються за допомогою семінарських занять. Особливості семінару як форми навчання, його переваги і недоліки. Співвідношення між лекціями і семінарами. Багатоманітність форм семінарських за­нять із соціально-політичних дисциплін. Основні форми семінарів, їхні переваги і недоліки. Необхідність упровадження активних форм семінарських занять.

Методика підготовки до семінарського заняття. Основні етапи процесу підготовки викладача до семінару: і визначення теми, мети і складення плану заняття; збирання і вивчення матеріалу; складення методичної роз­робки. Методика складання плану семінарського заняття та основні вимоги до нього. Елементи структури семінару: вступ, основна частила, висновки, основні вимоги до них. Зміст і структура методичної розробки до семінарського заняття.

Методика проведення семінару. Початок семінарського заняття. Вступне слово викладача. Методика опитування студентів на семінарі. Прийоми активізації пізнавальної діяльності студентів на семінарі. Значення дискусій, які виникають на семінарському занятті, та роль викладача у їх проведенні. Підсумкове слово викладача. Облік і оцін­ка знань студентів, їх значення. Завдання студентам щодо підготовки до наступного семінару. Загальні та індивідуальні завдання. Оптимальність обсягу літератури, яка рекомендується студентам до семінару.

Тема 8. Організація самостійної роботи студентів із соціально-політичних дисциплін

Місце, значення і форми самостійної роботи студентів у навчальному процесі. Самостійна робота студентів ж одна з найважливіших складових навчального процесу. Підвищення ролі самостійної роботи студентів. Форми і види самостійної роботи студентів. Навчальна самостійна робота та її види. Лекція як об'єкт самостійної роботи. Підготовка до семінарських занять. Вивчення навчальної і наукової літератури. Формування у студентів навичок ' самостійної роботи з книгою.

Науково-дослідницька самостійна робота студентів та її види: участь у роботі теоретичних конференцій, наукових гуртків і проблемних груп, написання рефератів, конкурсних, курсових і кваліфікаційних робіт. Методика на­писання кваліфікаційної роботи з політичних наук. Цілі кваліфікаційної роботи. Основні елементи структури ква­ліфікаційної роботи: вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел та вимоги до них. Вимоги щодо оформлення кваліфікаційної роботи. Організація написання та порядок захисту кваліфікаційних робіт.

Планування та організація самостійної роботи студентів. Загальні положення щодо організації навчального процесу. Обсяг і структура робочого часу студента. Самостійна робота в структурі робочого часу студента. Поняття кредиту як одиниці виміру навчального часу. Організація контролю за самостійною роботою студентів. Консультація як форма навчального процесу. Навчальна, контрольна, організаційно-методична і виховна функції консультацій. Роль консультацій в організації і контролі самостійної роботи студентів. Види консультацій і методика їх проведення.

Тема 9. Форми поточного і підсумкового контролю знань студентів із соціально-політичних дисциплін

Система контролю знань студентів у вищих навчальних закладах. Поточний і підсумковий контроль, його функції. Форми поточного контролю: індивідуальна співбесіда, колоквіум, контрольна робота. Організація поточного контролю у вищих навчальних закладах. Види контрольних завдань: експрес-контроль. контрольна робота, задачі і вправи. Методика виконання контрольних робіт студентами заочної форми навчання. Перевірка і рецензування контрольних робіт.

Залік як форма підсумкового контролю знань студентів. Методика підготовки викладача до заліку. Складення переліку питань. Організація відпрацювання студентами тем пропущених семінарських занять. Зарахування заліку за результатами роботи протягом семестру. Методика проведення заліку та оформлення його результатів.

Методика підготовки і проведення іспиту. Іспит як форма підсумкового контролю знань студентів. Навчальна, контрольна і виховна функції іспиту. Методика підготовки викладача до іспиту. Складення переліку питань до іспиту та екзаменаційних білетів. Проведення передекзаменаційних консультацій. Методика опитування студентів на іспиті. Дидактичні принципи щодо перевірки та оцінки знань. Вимоги до відповідей студентів на іспиті і критерії оцінки їхніх знань. Особливості методики підготовки і проведення державного іспиту.

4. Структура навчальної дисципліни

5. Теми семінарських занять