Лабораторна робота №2. Ознайомитися з будовою та роботою основних вузлів токарно-гвинторізного верстата моделі 1К62 і налагодження його на обробку заданої деталі.

Ознайомитися з будовою та роботою основних вузлів токарно-гвинторізного верстата моделі 1К62 і налагодження його на обробку заданої деталі.

Мета роботи:

- вивчення конструкції верстата та його технологічної характеристики;

- навчитися виконувати необхідні розрахунки для нарізання заданої різьби;

- навчитися по виконаних розрахунках налагоджувати верстат на обробку заданих ескізами деталей;

1. Перелік обладнання, пристосувань та інструментів:

- токарно-гвинторізний верстат моделі 1К62;

- штангенциркуль;

- різьбомір;

2. Технічна характеристика верстата:

- модель верстата – 1К62;

- завод-виробник на якому вироблено верстат – Верстатобудівний завод імені Серго Ордженікідзе;

- висота центрів – 200мм;

- відстань між центрами – 1000мм;

- границя частот обертання шпинделя – 12.5-2000 хв^-1.

3. Короткі теоретичні відомості.

Будова та основні вузли токарно-гвинторізного верстата моделі 1К62.

Конструктивною особливістю токарно-гвинторізних верстатів є наявність гвинта, який використовують для обробки різцем різних видів різей. Крім того, на цих верстатах можна виконувати всі інші види токарних робіт. Токарно-гвинторізні верстати застосовують в одиничному й дрібносерійному виробництвах. Промисловість випускає велику кількість типо­розмірів токарно-гвинторізних верстатів. Головним параметром цих верстатів є максимальний діаметр D оброблюваних заготовок, який змінюється в межах D = 100...6300мм, і максимальна дов­жина заготовок L < 24 000 мм.

До основних частин токарно-гвинторізного верстата нале­жать: станина Г (рис. 1), передня А і задня В бабки, коробка подач Е, супортБ, фартух Д, гітараЄ, ходовий гвинт 11 і ходовий валик 10.

Станина служить для з'єднання частин верстата в єдину функціональну систему. Вона є відливкою з сірого чавуну, рідше зварною конструкцією. Більшість частин верстата закріплена постійно на станині, окремі з них можна пересувати. Станина повинна витримувати всі динамічні й статичні навантаження, що виникають під час роботи. Ті елементи станини, які сприй­мають найбільші навантаження, є достатньо масивними і мають поперечні ребра для забезпечення високої жорсткості. Найвідповідальнішими елементами станини є напрямні; по них пересувається супорт, задня бабка і допоміжні вузли.

Останнім часом віддають перевагу напрямним кочення, а поверхні контакту напрямних нерідко виготовляють зі сталевих загартованих накладок. До станини прикріплена зубчаста рейка, зав­дяки якій відбувається поздовжня подача. Є приклади виготов­лення станин із полімербетону з метою підвищення вібростій­кості верстата та певного його здешевлення. Нижня ча­стина станини має корито 8 для збирання стружки й емульсії.

Передня бабка призначена для закріплювання оброблюва­ної заготовки та надання останній різних частот обертання. Передня бабка складається з литого корпуса й коробки швидко­стей, останній порожнистий вал якої називається шпинделем.

Мал. 1. Загальний вигляд токарно-гвинторізного верстата мод. 1К62:

А - передня бабка; Б - супорт; В - задня бабка; Г - станина; Д - фартух; Е - коробка подач; Є - гітара; 1 - патрон; 2 - поперечні полозки; 3 -верхні полозки; 4 -замок; 5 -центр;6 - піноль; 7 - маховичок; 8 - корито; 9-маховичок поздовжньої подачі; 10 - ходовий валик;11 — ходовий гвинт.

Шпиндель обертається в підшипниках кочення високої точності. Значно рідше використовують підшипники ковзання. На кінці шпинделя закріплений пристрій для затиску заготовки (кулач­ковий патрон, планшайба, нестандартні пристрої). Частота обер­тання шпинделя регулюється ступенево коробкою швидкостей або безступенево за допомогою фрикційного варіатора, гідрав­лічного приводу типу гідронасос - двигун чи електродвигуна постійного струму.

Задня бабка використовується для підтримування за допо­могою центра 5 правого кінця довгої заготовки, а також для закріплювання в конічному отворі пінолі 6 інструмента для об­робки отворів і здійснення руху подачі цього інструмента; бічне зміщення корпуса задньої бабки дозволяє обточувати конуси. Піноль пересувають за допомогою гвинтової передачі обертан­ням маховичка 7. Задню бабку можна з'єднувати спеціальним замком 4 із супортом для здійснення механічної подачі за ра­хунок руху супорта. Залежно від довжини заготовки задню ба­бку пересувають по напрямних станини й фіксують у потрібно­му положенні.

Коробка подач служить для ступеневого регулювання вели­чин поздовжньої і поперечної подач. Вона закріплена на ста­нині нижче від передньої бабки. Коробка подач приводить у рух ходовий гвинт 11 або ходовий валик 10.

Ходовий гвинт використовують під час нарізування різі за допомогою різця.

Ходовий валик застосовують для звичайних поздовжньої і поперечної подач.

Супорт призначений для переміщення закріпленого в різце­тримачі інструмента. Завдяки хрестоподібному розташуванню полозок для поздовжнього

і поперечного руху виконується поз­довжня і поперечна подачі, а також точне позиціювання інструмента. Супорт складається з литої каретки, що перебуває на напрямних станини, поперечних 2 і верхніх 3 полозок. Ос­танні можна повертати довкола вертикальної осі. Кут повороту відлічують на шкалі поперечних полозок. Подача різця під ку­том під час обробки коротких конусів виконується від руки. У великих верстатах цей рух механізований.

Фартух має механізми для перетворення обертального руху маховичка 9, ходового гвинта чи ходового валика в поступаль­ний рух поздовжньої або поперечної подач. Кінцевою передачею кінематичного ланцюга поздовжньої подачі є ходовий гвинт-рознімна гайка або рейкова шестерня - рейка. Кінцевою пере­дачею кінематичного ланцюга поперечної подачі служить гвинт поперечної подачі - гайка. У фартуху є також механізми реверсу поздовжньої і поперечної подач.

Гітара кінематично з’єднує шпиндель із коробкою подач. Переставляючи місцями зубчасті колеса гітари, змінюють вели­чину передавального відношення між шпинделем і коробкою подач.

4. Завдання на виконання лабораторної роботи

Провести необхідні розрахунки та налагодження верстата для нарізання 1-західної та 2-західної різьби з кроком t=1,5 мм у відповідності до вказаних варіантів (Таблиця 1,2) та ескізу (мал.2).

Мал.2. Ескіз деталі.

Таблиця №1

№ варіанту	Розміри деталі у мм.	Матеріал деталі
d1	d2	d3	d4*	l1	l2	l3	l4
									Сталь 35 Сталь 30 Сталь 45 Сталь 35 Сталь 30 Сталь 45 Сталь 35 Сталь 30 Сталь 45 Сталь 35

d₄^*, наприклад, М28×1,5×2 – 8g.

Таблиця №2

Режими різання	№ варіанту
об/хв.
м/хв.
мм/об	1,2	1,4	1,5	1,1	1,0	1,8	2,1	1,6	2,0	1,6

5. Порядок виконання роботи.

5.1 Ознайомитися з будовою та основними вузлами токарно-гвинторізного верстата моделі 1К62.

5.2 Настроїти токарно-гвинторізний верстат моделі 1К62 для нарізання 2-х західної різьби у відповідності до вказаного варіанту та ескізу деталі.

5.2.1. Встановити та закріпити заготовку в самоцентруючому токарному

трьохкулачковому патроні.

5.2.2. Вибрати вимірювальний та ріжучий інструмент в залежності від

типу різьби та матеріалу заготовки. Обов‘язково вказати матеріал

та геометрію РІ.

5.2.3. Скорегувати подачу та частоту обертання шпинделя за паспортними

даними верстата.

5.2.4. Розрахувати дійсну швидкість різання за формулою:

м/хв. (м/с) (1)

де d – діаметр обробки мм.

n_д – дійсна частота обертання шпинделя (корегується по паспортним даним верстата), об/хв..

5.2.5. Виконати схему наладки.

6. Приклад виконання лабораторної роботи.

Мал.3. Ескіз деталі з розмірами.

1. Визначаємо дійсну швидкість різання для нарізання одно західної різьби М28 :

Різець різьбовий, кут φ=60^˚. Матеріал ріжучої частини Т15К6. Переріз державки різця 25 .

2. Визначаємо дійсну швидкість різання для нарізання двох західної різьби М28 :

Різець різьбовий, кут φ=60^˚. Матеріал ріжучої частини Т15К6. Переріз державки різця 25 .