Горизонтального кола теодоліта 2Т2

Література: [1] стор. 216-218, [2] стор. 60-70, [3] стор. 208-212.

Ексцентриситетом алідади є неспівпадання центру обертання алідади з центром розподілу лімба.

Ексцентриситетом кола називається неспівпадання центру обертання кола з центром розподілу лімба.

Ексцентриситетом осей є неспівпадання центрів обертання алідади і кола.

На рис. 2 точка D – центр розподілу кола, точка А – центр обертання алідади, точка Д – центр обертання кола, - лінійний ексцентриситет алідади,
ДК = l_к - лінійний ексцентриситет кола; - лінійний ексцентриситет осей, Р _α – відлік по лімбу, при якому вплив ексцентриситету алідади дорівнює нулю (напрям лінійного елемента ексцентриситету).

Рис. 2

Розглянемо випадок коли Д та А не співпадають, а індекс у полі зору мікроскопу знаходиться під кутом a до діаметрів поєднаних штрихів (рис. 3).

Рис. 3

Тоді різниця відліків дорівнюватиме

,

де a - постійний кут, який визначає положення індексу; Х – вплив ексцентри-ситету на відлік по лімбу.

З рис. 3 виділимо DАДМ і розглянемо його у загальному вигляді (рис. 4).

Рис. 4.

,

де r - радіус кола. По малості l _a

АМ_і» r» ДМ_і,

тоді . (8)

Якщо М_і – Р_a = 90°,

то , або ,

але X_і = V_i - a, значить V _max = a = f_a,,

де f_a - найбільший вплив ексцентриситету алідади на односторонній відлік по лімбу (кутовий елемент ексцентриситету). значення V_і визначають через 30°від 0 до 330° у прямому ході та від 330 до 0° –у зворотному ході.

На кожній установці проводять відліки М_і - при поєднанні діаметрально протилежних штрихів кола та М΄_і – односторонній відлік по лімбу при поєднанні штриха верхнього зображення з нерухомим індексом алідади.

У теодолітах Т2 та 2Т2 значення V_i визначається формулою

V_i = 4 (М_і - М΄_і). (9)

рекомендується встановлювати кожного разу на шкалі мікрометра відлік, який дорівнює 5′00″.

У теодоліті 2Т2 дослідження ексцентриситету має деякі особливості. Після встановлення на шкалі мікрометра відліку 5′00″ навідним гвинтом алідади горизонтального кола та рукояткою переводу горизонтального кола поєднують штрих 0° кола та цифру 0 шкали десятків хвилин і при цьому точно поєднують верхні та нижні штрихи кола (рис. 5, а).

а б

Рис. 5

повернути рукоятку перемикання кругів на 45°, після чого навідним гвинтом зорової труби точно підвести штрих вертикального кола до середини штриха, розташованого біля цифри 0 шкали десятків хвилин (рис. 5, б). Після цього навідний гвинт зорової труби займати не можна, оскільки штрих вертикального кола буде індексом. Рукоятку перемикання кола знову встановлюють горизонтально і перевіряють точність поєднання верхніх та нижніх штрихів кола. повернувши рукоятку перемикання на 45°, обертанням головки мікрометра встановлюють подвійні штрихи лімба симетрично відносно індексу та беруть відлік М΄_і по шкалі мікрометра. Для контролю поєднання штрихів та індексу повторюють.

При дослідженні ексцентриситету алідади горизонтального кола лімб залишається нерухомим, а переставляється алідада. У цьому випадку спостерігач під час проведення досліджень поступово переміщується навкруги інструменту.

Результати спостережень і розрахунків подано у табл. 6.

Таблиця 6–Визначення ексцентриситету алідади горизонтального кола теодоліта 2Т2

Спостерігач: Байбаков М. Дата: 21.10.2003 р.

Прямий хід	Зворотний хід
Установки алідади, °	Відліки при суміщенні штриха з індексом, ″		Відліки при суміщенні штриха з індексом
І	ІІ	середнє	І	ІІ	середнє
	4΄ 56,3²	57,5²	56,9²	+ 12,4²	4΄58,0″	59,8″	58,9″	+ 14,4²
	56,1	56,8	56,4	+ 14,4	56,6	56,8	56,4	+ 15,6
	56,2	55,4	55,8	+ 16,8	54,9	55,4	55,8	+ 21,2
	54,5	53,5	54,0	+ 24,0	53,7	53,5	54,0	+ 28,0
	54,0	52,6	53,3	+ 26,8	53,6	52,6	53,3	+ 24,8
	54,8	55,4	55,1	+ 19,6	55,9	55,4	55,1	+ 16,4
	55,3	56,1	55,7	+ 17,2	55,9	56,1	55,7	+ 12,8
	57,5	56,5	57,0	+ 12,0	57,5	56,5	57,0	+ 8,4
	59,3	58,9	59,1	+ 3,6	58,9	58,9	59,1	+ 5,6
	59,1	58,5	58,2	+ 7,2	59,2	58,5	58,2	+ 6,0
	56,9	56,0	56,4	+ 14,4	56,4	56,0	56,4	+ 15,6
	4 56,3	56,0	56,2	+ 15,2	4 54,5	56,0	56,2	+ 18,8

При дослідженні коливання двох сусідніх величин V_i не повинно перевищувати 15″. Коливання значень V_i не повинно бути більше 40″.

За результатами досліджень будують графік, де визначають a, P_a, f_a
(рис. 6).

-

На графіку подвійний кутовий елемент ексцентриситету алідади 2 f_a не повинен перевищувати 20². Лінійний елемент ексцентриситету визначається формулою

, (10)

де r - для теодоліту 2Т2 дорівнює 45 мм; r = 206265².

Максимальний розмір кутового ексцентриситету (рис. 7) визначається за формулою

F _max = f_K+f _o, (11)

де f_K – кутовий ексцентриситет кола;

f _o - кутовий ексцентриситет осей.

Величина F _max не повинна перевищувати 40″.

Рис. 7

При дослідженні ексцентриситету кола f_k алідада залишається нерухомою, переміщується тільки лімб. Обчислення проводять за тими ж формулами, що й для визначення ексцентриситета алідади. Значення визначається формулою

. (12)

Питання для самостійної роботи

1. Дати визначення ексцентриситетів алідади, кола та осей. Припустимі значення.

2. Порядок визначення ексцентриситету алідади горизонтального кола. Програма спостережень.

3. Елементи ексцентриситету та їх графічне визначення.

4. Визначення сумарного ексцентриситету.