Визначення тарувальних характеристик динамометричних пластин установки

Для визначення тарувального коефіцієнту динамометричної пластини реактивного моменту електродвигуна, на статор встановлюється лінійка 17 (рис. 4.1 б), на яку в 3-х, точках послідовно підвішується вантаж 19 масою m = 2 кг.

Для визначення відповідної навантаженню ординати зміщення осцилограми , масштаб розгортки попередньо встановлюємо 100:1 (рис. 4.6.). Після натискування кнопки "пуск" розпочинається запис осцилограми для статичного навантаження тарувальною масою момент якої відносно осі валу двигуна

, (8)

де, – прискорення вільного падіння; l – відстань від осі ротора двигуна до точки підвішування вантажу, м.

Далі визначають за допомогою вказівника "миші" відповідне значення напруги на осцилограмі (виході тензопідсилювача) .

Визначають поточне значення тарувального коефіцієнта k _1i, :

(9)

Визначають середнє значення тарувального коефіцієнта k ₁

, (10)

де n ₁ – кількість вимірювань.

Примітка. Значення коефіцієнтів, що різко відрізняються від останніх (через випадкові чинники), слід виключити або повторити дослід при тому ж рівні навантаження.

Аналогічно проводиться визначення тарувального коефіцієнту k ₂ динамометричної пластини 15 гальмівного пристрою (рис. 4, в), для цього лінійка 18 за допомогою гвинта з надітим на нього підшипником встановлюється на вал гальмівного шківа.

Результати тарування заносяться в звіт лабораторної роботи (табл. 1).