Полтава 2007

Курс медичний факультет

Тема: Методи променевої діагностики, променеві ознаки нормального стану та ознаки деяких захворювань репродуктивної системи жінки.

Учбовий предмет:

«Променева терапія»

«Променева діагностика»

\

Навчальна дисципліна	Радіологія
Модуль №	І
Змістовий модуль №	ІІ
Курс	ІІІ
Факультет	Медичний та стоматологічний

Методичну розробку підготували: доц. Югов В.К.

Полтава 2007

Тема: Методи променевої діагностики, променеві ознаки нормального стану та ознаки деяких захворювань репродуктивної системи жінки.

Кількість навчальних годин - 2

1. Актуальність теми.

В теперішній час, коли з’явились методи не пов’язані з радіаційним впливом на гонади та плід (УЗД, МРТ, радіонуклідний аналіз), без них неможливо уявити акушерство, гінекологію, маммологію. Захворювання матки, яєчників, молочних залоз є найчастішими у жінок. Тому студенти повинні знати променеві ознаки нормального стану матки, яєчників та молочної залози та ознаки їх патологічних станів.

2. Навчальні цілі.

Знати, засвоїти (а=II):

· можливості різних методів променевого дослідження при вивченні стану матки та придатків, молочних залоз;

· променеві ознаки нормального стану органів репродуктивної системи та молочних залоз;

· ознаки деяких патологічних станів органів репродуктивної системи жінки та молочних залоз.

Вміти (з допомогою протоколу дослідження, складеного фахівцем з променевої діагностики):

· розпізнати нормальний стан органів жіночої репродуктивної системи та молочних залоз;

· розпізнати деякі патологічні стани органів жіночої репродуктивної системи;

· розпізнати деякі патологічні стани молочних залоз.

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

3.1.Базові знання,вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).

Дисципліна	Знати	Вміти
Фізика	Знати фізичні основи отримання зображень	Вміти пояснити фізичні основи отримання зображень
Анатомія та променева анатомія	Особливості будови та променевого зображення матки, придатків та молочних залоз.	Розпізнати зображення матки, придатків та молочних залоз на променевих зображеннях.
Гістологія	Гістологічну будову матки, придатків та молочних залоз.	пояснити особливості будови цих клітин.
Фізіологія	Характер фізіологічних процесів, які відбуваються в матці, придатках та молочних залоз.	Пояснити фізіологічні процеси, які відбуваються в матці, придатках та молочних залозах.

3.2.Зміст теми.

Променеве дослідження матки та придатків.

Ультразвукове дослідження здійснюється після підготовки кишечнику (увечері та зранку роблять очисні клізми для видалення повітря з петель кишечнику)

Трансабдомінальне УЗД використовують як скринінговий метод, результати якого інколи потребують уточнення іншими методами. Виконують в будь-яку фазу менструального циклу, в будь-який період вагітності, у дівчат, що не живуть статевим життям. Існують проблеми при обстеженні повних пацієнток, при ретропозиції матки.

При трансвагінальному УЗД датчик вводиться в піхву, що дозволяє отримати більш якісні зображення, але при цьому обмежений огляд всієї порожнини тазу. Здійснюється контроль за циклічними процесами в ендометрії, фолікулогенезом (число фолікулів, динаміка їх розвитку). Інколи неповністю відображається дно матки. аномалії розвитку, патологічні утворення складної конфігурації і топографічні взаємовідношення. Все це уточнюється з допомогою МРТ або УЗД в режимі 3D (тривимірне сканування).

Рентгенологічне дослідження маткових труб (здійснюється у І фазу менструального циклу) та порожнини матки (здійснюється у ІІ фазу менструального циклу) проводиться з допомогою метросальпінгографії після введення в порожнину матки верографіну з допомогою обтюратора. У онкологічних хворих фаза менструального циклу не має значення. Але цей метод не дає можливості оцінити зовнішні контури, структуру матки. труб, що доповнюється УЗД, КТ, МРТ.

Ультразвукова метросальпінгографія після введення в порожнину матки 10% розчину глюкози або еховісту не менш точний метод в оцінці змін ендометрію та маткових труб.

Для оцінки функційної непрохідності труб (за рахунок зниження їх перистальтики або спазму) застосовують радіонуклідну метросальінгографію. Для цього в порожнину матки у день передовуляторного зниження температури чи наступного дня за умов І – ІІ ступеню чистоти піхви внутрішньоматково вводять 0,5 мл колоїдного розчину ^99mТс активністю 1,5 – 3 МБк. простежують за допомогою гамма-камери транспорт радіонукліду крізь труби протягом 3 годин, а також через 24 години. У нормі через 1 годину радіонуклід з’являється в черевній порожнині, а через 24 години рівномірно розподіляється на поверхні яєчників. Променеве навантаження 0,15 – 0,24 мЗв.

Пневмопельвіографія. Метод дослідження матки та яєчників, при якому в черевну порожнину вводять до 1,5 л кисню, після чого жінку перевертають на живіт, тазовий відділ тулуба підіймають під кутом 45°,та роблять рентгенограми, на яких на тлі повітря визначається зображення матки, труб та яєчників. Інколи цей метод об’єднують з метросальпінгографією.

Для оцінки гормональної регуляції репродуктивної функції жінки застосовують радіоімунологічне дослідження in vitro шляхом визначення кількості гормонів в порції крові.

Для оцінки наявності вагітності та її порушень застосовують УЗД, МРТ, а також здійснюється оцінка гормонального стану з допомогою радіонуклідних методів.

Променеве дослідження гормонального статусу репродуктивної системи.

Для менструального циклу здорової жінки характерна двофазність. В першу фазу (естрогенну або фолікулярну) здійснюється ріст та дозрівання фолікула. Яєчники виділяють в кров гормон естрадіол, кількість якого підвищується з 0,1 – 0,3 нмоль/л до 0,6 – 0,13 нмоль/л в середині циклу за одну-дві доби до овуляції. В другу фазу циклу – жовтого тіла (лютеїнова фаза) рівень естрадіола знижується до 0,3 – 0,8 нмоль/л. Під впливом естрадіола проліферує слизова оболонка матки. Крім того яєчники виробляють прогестерон, під впливом якого відбувається підготовка ендометрію до імплантації заплідненої яйцеклітини. В І фазу менструального циклу кількість його 2 – 6 нмоль/л, в ІІ – 25 – 55 нмоль/л.

Секреція естрадіолу та прогестерону відбувається під впливом гіпофізу, який продукує гонадотропні гормони: лютропін, фоллітропін, пролактин. Лютропін стимулює вироблення прогестерону, регулює функцію жовтого тіла, запускає овуляцію. Кількість лютропіну на початку та в кінці менструального циклу складає 7 – 15 ОД/л, а в середині циклу 40 – 140 ОД/л.

Фолікулін стимулює ріст гранулярних клітин яєчника, сприяючи дозріванню фолікула. Кількість фоллітропіну найнижча на початку та в кінці менструального циклу – 6-12 ОД/л і найбільша в його середині – 20-40 ОД/л.

Пролактин стимулює секрецію прогестерона жовтим тілом. Кількість його найнижча на початку та в кінці менструального циклу, і найбільша в середині. Кількість пролактина дуже велика в період вагітності та лактації.

Гонадотропна функція гіпофізу регулюється гіпоталамусом. який виробляє рилізинг-гормони: люліберин, фолліберин.

Променева діагностика вагітності та її порушень здійснюється для:

1. Визначення факту вагітності, встановлення місця розташування плоду (в матці, поза маткою), кількості, віку та статі плодів, оцінки динаміки розвитку плоду, відповідності біометрії плоду до терміну гестації, наявності вроджених вад розвитку, а в деяких випадках і встановлення факту внутрішньоутробної загибелі плоду.

2. Визначення положення, розмірів і стану плаценти, амніону та навколоплідних вод.

3. Визначення розмірів тазу і стану пологових шляхів для визначення перешкод для пологів (викривлення тазу, екзостози, пухлини тощо).

4. Визначення гормонального статусу вагітної.

Ультразвукове дослідження один із точних методів встановлення факту вагітності. Застосовуючи данні ультразвукової біометрії за спеціальними таблицями можна встановити термін вагітності у першому триместрі з точністю до одного тижня. Існують також таблиці з даними різних параметрів плоду в різні періоди вагітності.

Вже на 5 – 6 тижні вагітності на сонограмах виявляється зображення плідного яйця, яке розташоване в порожнині матки асиметрично і має вигляд порожнини з ехонегативним центром та ехопозитивним обідком.

Визначення стану плаценти здійснюється з початку ІІ триместру вагітності. На УЗ зображенні вона візуалізується як пласке ехонегативне утворення гомогенної зернистої структури. Його межа, яка направлена в порожнину матки, чітка, тоді як інша сторона, що прилягає до стінки матки нечітка. Максимальної товщини плацента (35 – 40 мм) набуває до 35 тижня вагітності, потім вона тоншає і ущільнюється. Якщо це трапляється в більш ранні терміни вагітності, то це є несприятливою ознакою і спостерігається при багатоводді, гіпотрофії плоду тощо. В таких випадках знижується кількість в крові плацентарного лактогену і прогестерону. Відстань між нижнім краєм плаценти і внутрішнім вічком шийки матки не повинно бути менше 7 см. Якщо ця відстань менша, то це або низьке розташування плаценти або часткове її передлежання. У таких жінок в пологах можливі кровотечі.

Для оцінки стану фетоплацентарного комплексу в період вагітності радіоімунологічно можна визначити стероїдні лактогенні та соматотропні гормони: плацентарний лактоген (ПЛ), альфа-фетопротеїн (АФП), прогестерон, естріол.

Плацентарний лактоген (ПЛ)-хоріонічний соматомаммотропін з’являється в крові з 5-6 неділі вагітності.Кількість його зростає до 34 неділь вагітності. На 36 неділі звичайної вагітності рівень гормона складає 5-6мкг/мл.Рівень нижче 4мкг/мл після 35 неділь вагітності свідкує о дисфункції плаценти і опасності для плоду.

Альфа-фетопротеін синтезується печінкою плода,тому його рівень в крові матері повністю залежить від правільного розвітку плода.

Рівень естріола в крові матері також відображає стан плода, хоча він синтезується в основному у плаценті

Пргестерон і плацентарний лактоген синтезуються в основному в плаценті і тому вибірково характеризують ії функційний стан.

Зображення ембріону можливо побачити після 7 тижня вагітності. Частота серцевих скорочень в цей період 110 – 130 за 1 хвилину, а до 9 – 10 тижня вона досягає 200 за 1 хв. В цей період визначається голівка, а до 10 – 11 тижня – кінцівки. На 14 – 15 тиждень визначається грудна клітка плоду. Порожнини серця визначаються з 18 – 20 тижня. У ІІ триместрі виявляють черевну порожнину, від половини до 2/3 якої займає печінка. Нирки та їх внутрішня структура добре визначаються з 20 тижня. Вимірювання кінцівок проводять з ІІ триместру. Швидкість росту кінцівок становить 3 мм за тиждень, а під кінець вагітності 1,5 мм за тиждень.

Плацента виявляється на початку ІІ триместру. Плідні оболонки (хоріон) можна побачити з 5 тижня вагітності. Розмір плідного яйця до шостого тижня вагітності повинен досягати 17 мм (середній діаметр) і збільшуватись за добу на 1,13 мм. Якщо рівень людського хоріонічного гонадотропіну (ХГ) перевищує 1000 мМЕ/мл, то при трансвагінальному УЗД в порожнині матки повинно візуалізуватися плідне яйце, якщо плідне яйце не візуалізується, то можлива ектопічна вагітність. Жовточний міхур візуалізується, коли середній діаметр плідного яйця досягає 20 мм при трансабдомінальній ехографії, і тарнсвагінально, коли розмір плідного яйця перевищує 8 мм. Серцебиття візуалізується, коли куприково-тім’яний розмір ембріону більше 9 мм при трансабдомінальній ехографії і більше 5 мм при трансвагінальному скануванні.

Променеві ознаки нормального стану репродуктивної системи.

На УЗ зображеннях, КТ, МРТ аксіальних зображеннях матка має вигляд поперечно видовженого овалу, на сагітальних зображеннях має грушоподібний вигляд. Розміри матки залежать від віку жінки та фази менструального циклу. Найменші вони в проліферативну фазу, а найбільші – в секреторну фазу, перед менструацією. Довжина 4 – 7 см, товщина 2 – 4,5 см, ширина 3 – 6,5 см. Шийка матки складає 1\3 розміру матки. Піхва на сагітальних зображеннях визначається між сечовим міхуром та прямої кишкой. Довжина задньої стінки, яка контактує з прямої кишкої 9см,а передньой 6-7см

На УЗ зображеннях визначається шкіра, підшкірна клітковина, м’язи, очеревина у вигляді одного шару, товщина якого залежить від ваги жінки. Потім візуалізується сечовий міхур (гіпоехогенний) оточений гіперехогенною стінкою. За сечовим міхуром розташована матка, яка у разі поздовжнього сканування має вигляд грушоподібного утворення, а при поперечному сканування має вигляд овалу. Ехогенність стінок матки середня, структура однорідна у вигляді крапчастих ехосигналів, контури рівні. У проліферативну фазу менструального циклу порожнина виглядає як лінійний сигнал підвищеної ехогенності 2 – 3 мм. Але інколи порожнина матки погано простежується. У секреторну фазу порожнина матки визначається завжди, у зв’язку з тим, що товщина ендометрію досягає 10 – 12 мм.

Яєчники на УЗ зображеннях мають ехогенність подібну до матки, але неоднорідну структуру – в них візуалізується декілька анехогенних структур, що являють собою антральні фолікули. За 5 днів до овуляції один із яєчників збільшується, в ньому простежується домінантний фолікул у вигляді округлого анехогенного утворення з чіткими контурами, величина якого перед овуляцією збільшується до 2,5 см в діаметрі. Після овуляції формується жовте тіло, яке визначається в місті розташування фолікула у вигляді анехогенного (темного) утворення до 1 см в діаметрі з нерівними контурами та неоднорідними включеннями.

На КТ та Т1 – ЗЗ порожнина матки не визначається. Щільність матки на КТ +50 Н (як і м’язів). На КТ широкі зв’язки матки та маткові труби не визначаються. Яєчники на УЗ зображеннях, КТ, МРТ мають овальну форму, довжиною 2,8 – 3,2 см, товщина 1,9 – 2,1 см, ширина 2,7 – 2,9 см. Щільність на КТ +30 Н.

МРТ зображення матки.

На Т1 – ЗЗ матка дає сигнал середньої інтенсивності однорідної структури, а зовнішня поверхня матки чітко відмежовується від оточуючих структур. Шийка матки на Т1 ЗЗ дає сигнал низької інтенсивності і ії зображення маже не відрізняється від оточуючих структур але цервікальний канал, вкритий слизовою оболонкою, дає сигнал трошки більший чим кісткові м’язи.

На Т2 – ЗЗ матка дає сигнал неоднорідний: зовнішній товстий шар від міометря – середньої інтенсивності, вузький внутрішній - сполучнотканинний, низької інтенсивності. Ендометрій дає сигнал високої інтенсивності в середній частині матки. Товщина ендометрію менше 5 мм є нормальною, більше 10 мм – патологічна.

Шийка матки на Т2 ЗЗ дає сигнал низької інтенсивності, так як складається з фіброзної тканини, але цервікальний канал, вкритий слизовою оболонкою, дає сигнал високої інтенсивності.

Яєчники на Т1 – ЗЗ дають сигнал низької інтенсивності, навколо них смужка високої інтенсивності від жирової клітковини. На Т2 – ЗЗ яєчники дають також сигнал низької інтенсивності, але фолікули на тлі строми дають сигнал високої інтенсивності. Інколи яєчники не чітко виявляються через прилягання петель кишки.

На гістерограмах після введення в матку 4-5 мл верографіну, або йодоліполу на зображеннях матки в прямій проекції порожнина тіла має схожість з рівнобічним трикутником. Його основа є смуга яка об’єднує обидва роги матки. Вона або рівна, або трішки вдавлена у порожнину матки як і бічні сторони. Чим більший тонус м’язів матки, тим більший ступінь здавленості дна та бічних сторін, тим біль виражену форму приймають роги. Контури дна бічних сторін рівні. У верхівки трикутної тіні матки розташований внутрішній матковий зів. Дістальніше порожнина тіла матки продовжується у порожнину перешийка та шийки матки.Довжина матки 7см.ширина на рівні дна 4см.Розмір порожнини залежить від тонусу м’язів матки. В фазу проліферації тонус м’язів підвищений у зв’язку з дією естрогенів, тому розмір порожнини зменшено. В фазу секреції коли збільшена кількість прогестерона тонус м’язів зніжено, а розмір порожнини збільшено. На мускулатуру перешийка гормони впливають зворотньо.

Зображення слизової оболонки матки в фазу проліферації не одержуємо, тому структура тіні матки однорідна,контури рівні В фазу секреції слизова оболонка висока, Ії поверхня набуває хвилястий характер, тому вона може виявлятись на рентгенограмах у вигляді поздовжньо розташованих смуг білого та темного кольору, яки послідовно розташовані,а структура зображення порожнини матки стає неоднорідною.Межі матки хвилясті. В боковій проекції тінь порожнини матки нагадує овал.

Перешийок матки на рентгенограмах бачимо у вигляді циркулярного перехвату 8-10 мм між анатомічним внутрішнім маточним зівом і нижньої межею гістологічним внутрішнім маточним зівом, яка співпадає з внутрішнім зівом шийки матки. Яка видна якщо ми одержали добре зображення залоз шийки матки,верхня межа розташована там де закінчується ці складки. Форма шийки може бути у вигляді конуса,овалу, циліндра, тощо. Ширина залежить від того,були лі пологи у жінки, вона змінюється під впливом естрогену і прогестерону. Збільшується у фазі проліферації і зменшується у фазі секреції, Також як і перешийок матки. Довжину каналу визначити важко. Складки слизової оболонки каналу мають пір’ястий характер. Контури каналу шийки матки нерівні, внаслідок заповнення верографіном залоз.

Труби мають слідуючи відділи: інтерстиційний (інтрамуральний), істмічний та ампулярний. Інтерстіцийна частина ─ місто переходу рога матки в трубу, яке дуже часто має вигляд циркулярного звуження просвіту труби. Істмічна частина труби знаходиться по відношенню до плівки в різноманітних площинах у вигляді звивистої смужки шириною 0,5-1мм,довжиною 6-9см.У тих місцях де звивини нашаровуються одна на одну на тіні смужки утворюються вузликоподібні тіні. Дуже виражена звивистість труби з багаточисленимі перегинами може вказувати на наявність перітубарних спайок. Скорочення мускулатури матки може змінювати положення та форму труб. Переривистість смужки контрастної речовини в істмічної частині труби яка динамічно змінюється, може бути обумовлено:скороченням мускулатури маточних труб;наявністю пухиря повітря, тощо. Начало ампулярної частини труби може бути виражено не достатньо читко, частіше за всього вона має вигляд раструбу. Контрастна речовина, яка витікає з труб в черевну порожнину, має вигляд стрічки, тіні з не чіткими межами, декількох тіней з не чіткими межами, а при застосуванні йодоліполу утворюються краплі, яки потім збираються в гроноподібні утворення. Труба проходимо якщо контрастна речовина переміщується в віддалені від ампули ділянки. В разі застосування верографіну він може вийти з труби під час введення контрасту,якщо цього не сталося рентгенограми роблять через 10-15 хвилин, а при застосуванні йодоліполу, через 24 години.А при не відомому діагнозі ще раз через добу.

СХЕМА ріс 59 Маршалек

Захворювання репродуктивної системи.

Порушення оваріально-менструального циклу: відсутність менструацій, зміна їх інтенсивності, циклічності тощо. Для вияснення особливостей гормонального статусу застосовують радіо імунологічне дослідження, яке проводять багаторазово, з інтервалом в тиждень. Встановлюють час овуляції за максимальною концентрацією статевих гормонів.

Захворювання матки та яєчників.

Ендометрит, метроендометрит – запалення слизової та м’язової оболонок матки, гострий та хронічний. При гострих процесах рентгенологічний метод не використовується. При УЗД виявляються гетерогенна ехогенність та розширення маткових структур. При гнійному запаленні може бути наявність газу, від якого простежуються реверберації у вигляді „хвоста комети”. На КТ, МРТ від серединних структур визначається гетерогенна щільність та інтенсивність сигналу, наявність рідини в дугласовому просторі (прямо кишково-матковій заглибині).

При хронічному запаленні в порожнині матки виявляються спайки аж до зростання стінок порожнини, що добре виявляється з допомогою метросальпінгографії.

При туберкульозі на гістерограмах виявляють частковий,а інколи повний стеноз каналу шийки матки біля внутрішнього вічка, деформацію порожнини матки, за рахунок внутрішньо маткових спайок. Зовнішній та внутрішній контури матки не рівні, зазубрені.

Запалення маткових труб – сальпінгіт. Під час гострого запалення - рентгенологічний метод дослідження (гістеросальпінгографія) не застосовується. Її застосовують після курсу лікування для визначення прохідності труб, як і УЗД, а також радіонуклідну гістерографію. При спайках в ампулярному кінці труби, в ній накопичується рідина. КТ при наявності невеликої кількості рідини малоефективне. З допомогою УЗД та МРТ можна побачити сртічковидне утворення – на УЗД анехогенне, МР Т1 – ЗЗ гіпоінтенсивне, а на Т2 – ЗЗ – гіперінтенсивна. При появі гною на УЗ зображеннях з’являються гіперехогенні включення. На Т1 – ЗЗ інтенсивність сигналу підвищується. При спайках відмічається зміщення тіла матки, аналогічні ознаки з’являються і при розвитку інтралігаментарних кіст, при яких відсутня клініка гострого або хронічного запалення.

Ендометріоз – розростання в матці або поза маткою тканини, яка морфологічно нагадує ендометрій. При застосуванні гістеросальпінгографії виявляється зміна форми та контурів порожнини тіла матки за рахунок утворень, які нагадують симптом ніші - виразки глибиною 2 – 4 мм глибиною.

Протягом менструального циклу форма і розміри матки змінюються. перед менструацією розмір збільшується. На УЗД зображеннях при ендометріозі відмічається збільшення товщини серединних маткових структур. З’являються перед наступним менструальним циклом анехогенні округлі утворення діаметром 2 – 3 мм, які розташовані біля порожнини матки. Розміри матки не збільшені. При ІІ, ІІІ ступенях збільшуються розміри матки, розміри анехогенних структур, їх кількість. На КТ ендометриоїдні кісти мають щільність +60, +50 Н.

На Т1 і Т2 ЗЗ інтенсивність сигналу від ендометріоідних кіст збільшена, вона може перевищувати інтенсивність сигналу від жиру. З часом в ендометриоїдних кістах можуть утворюватися папілярні розростання та фіброзна тканина навколо них де накопичується гемосідерін, які на Т2 – ЗЗ дають сигнал нижчої інтенсивності, а на КТ нижчу щільність ніж ендометриоїдні кісти.

Фіброміома матки: субсерозні, інтрамуральні, субмукозни вузли.

З допомогою гістеросальпінгографії розрізняють субмукозно розташовану фіброміому. При цьому є збільшення розмірів порожнини матки і її деформація, неоднорідність структури за рахунок дефектів наповнення частіше округлої форми з чіткими межами, що відрізняє їх від дефектів при злоякісних процесах. На пневмопельвіограмах при субсерозний та інтрамуральних фіброміомах розміри матки збільшені, межі поліциклічні. Фіброміоми часто звапнюються і тоді вони на оглядових рентгенограмах виглядають як округлі ділянки звапнення з чіткими межами.

На УЗ зображеннях розміри матки збільшені. контури стають нерівними, визначаються у міометрії вузли зі зниженою ехогенністю.

На КТ щільність вузлів +40 - +60 Н. У випадку некрозу в центрі вузлів на КТ визначаються ділянки зниженої щільності, а на УЗ зображеннях анехогенні або гетерогенні ділянки, які нагадують кісти.

На МРТ на Т1 – ЗЗ сигнал від фіброміоми різної інтенсивності – гетерогенний. На Т2 – ЗЗ фіброміома дає сигнал з низькою інтенсивністю, дегенеративні зміни високої інтенсивності у вигляді розпаду та накопичення рідини вказують на лейоміосаркому.

Рак тіла матки.

На гістеросальпінгограмах виявляють деформацію порожнини матки за рахунок неправильної форми дефектів наповнення з нечіткими контурами при ендофітній формі. При екзофітній є нерівність, нечіткість контурів порожнини матки, розміри якої можуть збільшуватись.

На КТ при раці зменшується щільність міометрія до +30 - +40 Н, при інфільтрації клітковини щільність її збільшується до +60 Н, збільшення розмірів лімфовузлів робить діагноз більш вірогідним. При підсиленні в цих ділянках накопичується контрастна речовина.

На МРТ ознакою раку ендометрію насамперед є збільшення товщини ендометрію понад 5 мм у жінок, які знаходяться в менопаузі і збільшення інтенсивності сигналу від нього на Т1 і Т2 – ЗЗ. Якщо на Т2 – ЗЗ навколо цієї зони зберігається низька інтенсивність сигналу від сполучної тканини, то це свідчить про відсутність інвазії пухлини в ендометрій. На інфільтрацію процесу в параметральну жирову клітковину вказує зниження інтенсивності сигналу від неї, неоднорідність інтенсивністі сигналу.

УЗ діагностика раку ендометрію можлива тільки тоді, коли розміри вузла досягають 1,5 см. До того УЗД картина схожа на ендометріоз, гіперплазію ендометрію тощо. Пухлина більше 1,5 см має вид округлого гіперехогенного утворення, з чіткими межами. З часом межі стають нечіткими, нерівними, структура стає неоднорідною за рахунок ділянок зі зниженою ехогенністю в зонах некрозу.

Захворювання яєчників.

Запальні процеси

Запальні процеси – оофорити. На КТ, МРТ, УЗД відмічається збільшення яєчників, структура стає неоднорідною за рахунок утворення псевдо кіст. В разі інфікування в період розвитку жовтого тіла утворюється абсцес. Відмічається вільна рідина в дугласовому просторі та в порожнині матки. На УЗ зображенні рідина ехонегативна, на КТ щільність її +5 - +15 Н. На МР Т1 – ЗЗ сигнал середньої інтенсивності, на Т2 – ЗЗ великої інтенсивності.

При наявності тубооваріальномго абсцесу картина нагадує рак яєчника, тому обов’язково треба враховувати клініку.

Рак яєчника

На УЗ зображенні злоякісна пухлина яєчника має вигляд багатокамерних кіст зі стінками різної товщини з чіткими контурами, знижену ехогенність. Пізніше чіткість зникає, ехогенність стає середньою за рахунок солідного комплекту та щільних включень від утворень, які розташовуються пристінково на внутрішній поверхні кіст.

На КТ розмір яєчника збільшується, щільність стає неоднорідною, капсула яєчників має неоднорідну товщину, всередині є масивні перетинки, на яких простежуються капілярні утворення.

На МРТ яєчники збільшені. Капсула має нерівномірну товщину, частково не виявляється. Структура неоднорідна за рахунок сигналів різної інтенсивності. Відмічаються кістозни та солідні утворення.

Кісти

Кісти поділяються на фолікулярні, жовтого тіла, тека лютеїнові, ендометриоїдні, дермоїдні. На УЗ зображеннях, КТ, МРТ кісти яєчників мають характерну форму округлого утвору з капсулою рівномірної товщини. На УЗ зображеннях вміст кісти анехогенних (темний), по задній стінці кісти є ефект підсилення. Структура може бути однорідною, але при кістах жовтого тіла всередині кісти є дрібнодисперсні включення. На КТ щільність вмісту +10 - +15 Н.

На МРТ при кістах, утримуючих рідину з низьким вмістом протеїну на Т1 – ЗЗ сигнал від неї низької інтенсивності, на Т2 – ЗЗ високої. При наявності рідини з високим вмістом протеїну на Т1 – ЗЗ сигнал середньої інтенсивності, на Т2 – ЗЗ високої. Після крововиливу сигнал стає інтенсивним і на Т1 і на Т2 – ЗЗ.

Ендометриоїдні кісти на КТ мають щільність +50 Н, так як вони вміщують дерівати гемоглобіну., внаслідок чого вони мають вигляд нечітко відмежованого масивного утвору. На УЗ зображеннях ендометриоїдні кісти частіше мають середню ехогенність, але можуть бути гіпер- і гіпоехогенними. За наявності тромбів всередині кісти ехоструктура кісти стає неоднорідною за рахунок гіперехогенних структур.

Ендометриоїдні утворення (ендометріоми). На МРТ ділянки вражень високої інтенсивності на Т1 – ЗЗ і Т2 – ЗЗ. Крім того на Т2 – ЗЗ в межах зони ураження є зони з низькою інтенсивністю сигналу. Характерна багато камерність з високою інтенсивністю сигналу на Т1 – ЗЗ. В ділянках ураження відсутня жирова тканина. Ця картина дуже нагадує геморагічні кісти та рак яєчника з крововиливом.

На УЗ зображенні ендометріоми виглядають як кісти з гіпоехогенним (анехогенним) сигналом, тонкими стінками, з ефектом підсилення за утворенням, але можуть бути гіперехогенними або середньої ехогенності. Ці кісти поширюються за межі яєчників уздовж широкої зв’язки матки та позаду неї, і частіше розташовуються позаду і збоку від матки.

На КТ ендометриоїдні кісти мають щільність більше +50 - +60 Н. Внаслідок чого вони мають вигляд нечітко відмежованого масивного утвору.

Ілюстративний матеріал:

Слайд №1. Граф логічної структури теми: методи променевого дослідження матки та придатків.

Слайд №2Граф логічної структури теми:інтенсивність сигналу від звичайних тканин матки та придатків на МРТ, щільність на КТ та ехогенність на УЗД.

Слайд №3. Граф логічної структури теми: нормальні показники гормонального статусу жінки під час вагітності

Слайд №4. УЗ зображення плідного яйця.

Слайд №5. УЗ зображення плаценти.

Слайд №6. УЗ зображення плоду.

Слайд №7. Слайд №9. Зображення звичайної матки на гістерограмах, пневмопельвіограмах та яєчників на пневмопельвіограмах.

Слайд №8. Зображення звичайної матки на КТ, МРТ.

Слайд №9. Зображення звичайної матки на УЗД.

Слайд №10. Зображення яєчників на КТ, МРТ у нормі.

Слайд №11. Зображення яєчників на УЗД у нормі у різні фази менструального циклу.

Слайд №12. Гострий ендометрит на УЗД, КТ, МРТ.

Слайд №13. Хронічний ендометрит на гістерограмах.

Слайд №14. Сальпінгіт на гістерограмах.

Слайд №15. Сальпінгіт на УЗД, КТ, МРТ.

Слайд №16. Ендометріоз на гістерограмах, КТ, МРТ, УЗД.

Слайд №17. Фіброміома матки на гістерограмах, УЗД, КТ, МРТ.

Слайд №18. Рак тіла матки на гістерограмах, УЗД, КТ, МРТ.

Слайд №19. Запальні захорювання яєчників на УЗД, КТ, МРТ.

Слайд №20. Рак яєчників на УЗД, КТ, МРТ.

Слайд №21. Кісти яєчників на УЗД, КТ, МРТ.

Слайд №22. Ендометріоз яєчників на УЗД, КТ, МРТ.

3.3.Матеріали підготовки студентів до теми, що викладена в лекції.

Рекомендована література:

· Основна, навчальна

1. Линденбратен Л.Д., Королюк І.П. Медична радіологія і рентгенологія. Основи променевої діагностики і променевої терапії. Москва: „Медицина”,1993.–556с.
2. Рентгенодіагностика За ред.Мілька В.І.-“Нова книга “,2005.-342с

3.Милько В.И.,Лазар А.Ф.,Назимок Н.И.Рентгенологія, Київ.:” Здоров’я“

4.Линденбратен Л.Д., Наумов Л.Б Медицинская рентгенолгия, программированный курс.М.:Медицина.-1974.-179с.

5.Югов В.К. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів по темі: „Методи променевої діагностики, променеві ознаки нормального стану та деяких захворювань репродуктивної системи жінок”. Полтава 2005р.

· Додаткова

1.Променева діагностика за ред. Г.Ю.Коваль. – К.: „Орбіс”, 1998. Т.1 – 527 с.

2. Дуглас С. Кац, Кейвин Р. Мас, Стюарт А. Гроскин. Секреты рентгенологии. – 2003. – 703 с.

3.Шотемор Ш. Ш. Путеводитель по рентгенологическим изображениям. – Москва, 2001. – 396 с.

4.Маршалек Я.,Женишек Л. Рентгенодиагностика женской половой сферы.Прага,1963.-168с.

5.Д.М.Абдурасулов,Г.Т.Ищенко Цервикогистерография в гинекологии.-Т., „ Медицина,1976.-107с.

6.Демидкин П.Н.Рентгенодиагностика в акушерстве.-М.:”Медицина”,1969.-271.

7.Грязнова И.М.Рентгенконтрастная пельвиография и эндоскопия в гинекологии.-

М.:”Медицина”,1972.-300с.

8.Трусов В.В., Зеленин А.А.,Маринин С.А. Радиоиммунологический анализ в биологии и медицине.- Горький:ГМИ им С.М.Кирова,1987.-96с.

9.В.И.Кулаков,Л.В.Адамян,К.Д.Мурватов.Магнитно-резонансная томография в гинекологии.- Атлас.М.: ”Антидор”,1999.-192с.

10.Р.И.Габуния,Е.К.Колесников Компьютерная томография в клинической диагностике.-М.:Медицина,1995.-352с.

11.Персианов Л.С.Демидов В.Н.Ультразвуковая диагностика в акушерстве.Атлас/АМН СССР/.-М.:Медицина,1982.-336с.

12.Зубовський Г.А. Радіоізотопна діагностика в педіатрії.

13.А.Г.Резников Методи определения гормонов. Киев: Наукова думка,1980.-400с.

А.И.Миляковский А.И. Методы диагностики в онкогинекологии. К.:”Здоров’я”,1988.–

3.4.Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою

Основні завдання	Вказівки	Відповіді
Перерахувати методи дослідження матки,придатков та молочної залози	Перерахувати основні переваги та недоліки основних та додаткових методов дослідження матки придатків та молочної залози.
Перерохувати показання та протипоказання до методів
Вивчити променеву анатомию матки придатков та молочної залози	Перерохувати особливості зображення у нормі матки, придатків на гітерограмі, пневмопельвіограмі,УЗД,КТ, МРТ.та молочної залози
Перерохувати особливості зображення у нормі молочної залози на звичайної маммограмі,УЗД,КТ, МРТ.
Вивчити променеве дослідження гормональної регуляції репродуктивної функції жінки.	Перерахувати гормони, що досліджуються при вивченні гормонального статусу жінки.
Вивчити можливості радіоімунолгічного метода дослідження при діагностиці пухлин матки, придатків та молочної залози	Перерахувати вещества,що застосовуються при діагностиці пухлин матки, придатків та молочної залози
Вивчити променеві ознаки звичайної вагітності.	Назвати цифри величин гормонів при нормальної вагітності.
Вивчити променеві ознаки порушеної вагітності.	Назвати цифри величин гормонів при порушеннях гормонального статусу.
Вивчити променеві ознаки матки та придатків при запаленні	Перерахувати променеві ознаки запалення матки та придатків на гістерограмах, пневмопельвіограмах,УЗД, КТ, МРТ, сцинтіграмах
Вивчити променеві ознаки матки та придатків при єндометріозі	Перерахувати променеві ознаки ендометріозу матки та придатків на гістерограмах, пневмопельвіограмах, УЗД, КТ, МРТ, сцинтіграмах
Вивчити променеві ознаки матки при фіброміомі	Перерахувати променеві ознаки фіброміоми матки на гістерограмах, УЗД, КТ, МРТ
Вивчити променеві ознаки матки при раці	Перерахувати променеві ознаки матки та придатків при раці єндометрію
Вивчити променеві ознаки кіст яєчників	Перерахувати променеві ознаки кіст яєчників на пневмопельвіограмах, УЗД, КТ, МРТ.
Вивчити променеві ознаки раку яєчників	Перерахувати променеві ознаки раку яєчників на пневмопельвіограмах, УЗД, КТ, МРТ.
Вивчити променеві ознаки раку молочної залози	Перерахувати променеві ознаки раку молочної залози на маммограмах, УЗД, КТ, МРТ
Вивчити променеві ознаки кіст молочної залози	Перерахувати променеві ознаки кіст молочної залози на маммограмах, УЗД, КТ, МРТ
Вивчити променеві ознаки фіброміом молочної залози	Перерахувати променеві ознаки фіброміом молочної залози на маммограмах, УЗД, КТ, МРТ
Вивчити променеві ознаки мастопатії молочної залози	фіброзної	Перерахувати променеві ознаки мастопатії молочної залози на маммограмах, УЗД, КТ, МРТ
кістозної
змішаної

3.5.Матеріали для самоконтролю

А.Питания для самоконтролю:

1.Методи променевого дослідження матки, придатків, молочних залоз (переваги, недоліки);

2Променева анатомія матки, придатків;

3.Променеві ознаки порушення менструально-оваріального циклу.

4.Променеве дослідження гормональної регуляції репродуктивної функції жінки.

5.Променеві ознаки звичайної та порушеної вагітності.

6.Променеві ознаки захворювання матки та придатків:

- запалення матки та придатків;

- ендометріоз матки;

- фіброміома матки;

- рак матки;

- запалення яєчників;

- ендометріоз яєчників;

- кісти яєчників;

- рак яєчників.

Вивчити:

1.Методи променевой діагности що застосовують при діагностиці репродуктивного стану жинок(показання та протипоказання для застосування).

2.Променеві ознаки нормального стану репродуктивних органів жинок при застосуванні УЗД, КТ, МРТ, гістеросальпінгографії та пневмопельвіографії, сцинтіграфі:

1-матки;

2- яєчників.

3.Променеві ознаки захворювань репродуктивної системи жінки при застосуванні УЗД, КТ, МРТ, гістеросальпінгографії та пневмопельвіографії, сцинтіграфії:

1-ендометріт гострий та хронічний;

2-сальпінгіт;

3-ендометріоз матки;

4-фіброміома матки;

5-рак матки;

6-запалення яєчників;

7-кисти яєчників;

8-ендометріоз яєчників;

9-рак яєчників.

Виконати:

1. вивчити матеріал теми;

2. відповісти на контрольні запитання;

3. вирішити ситуаційні задачі і відповіді записати до зошита;

4. переписати в зошит графологічні структури.

Б.Тести для самоконтролю:

Тести до теми: Променеве дослідження матки і придатків─ I рівня

1. Які рентгенологічні методики використовуються для оцінки стану матки і
придатків?

1.Пневмоцистографія.

2.Пневмополіграфія.

3.Пневмопельвіографія.

2. Гістеросальпінгографія застосовується для оцінки стану:

1.Матки.

2.Передміхурової залози.

3.Сечового міхура.

3. Яка нормальна щільність матки при КТ дослідженні?

1.+40одН.

2.–15одН.

3.+70одН.

4. Яка нормальна щільність яєчників при КГ дослідженні?

1.–100 од Н.

2.+ЗО од Н.

3.–500 од Н.

5. Як зменшується щільність зображення матки при фіброміомі?

1.Збільшується +60одН.

2.Зменшується─30одН.

3.Не змінюється+40одН.

6.Як змінюється щільність матки при раці?

1.Збільшується +80одН.

2.Зменшується─30одН.

3.Не змінюється+40-50одН

. 7. Для ретенційних кіст яєчників характерно:

1.Неправильної форми, не рівними, місцями не чіткими контурами, капсула не рівномірної товщини з утворами, які вростають з капсули в середину кісти, стуктура її не гомогенна за рахунок ділянок щільністю + 15 од Н, + ЗО од Н, з великою кількістю внутрішніх перегородок.

2.Неправильної округлої форми, контури її чіткі, капсула нерівномірної ширини,структура її неоднорідна за рахунок ділянок щільністю - 100 од Н та + 250 од Н,+ 20одН.

3.Округлої форми, чіткі і рівні контури, тонка, рівномірна по товщині капсула, утвір однорідної структури щільністю +16 од Н від внутрішніх перегородок.

8. Для тератом яєчників характерно:

1.Округла форма, чіткі та рівні краї, тонка, рівномірна по товщині капсула. Утвір однорідної структури, щільністю +16 од Н без внутрішніх перегородок.

2.Неправильної форми, округла контури її чіткі, капсула нерівномірної ширини, неоднорідної структури за рахунок ділянок щільністю - 100 од Н, + 250 одН, + 20 од Н.

3.Неправильної форми, з нерівними, місцями нечіткими контурами. Капсула її нерівномірної товщини з утворами, які вростають з капсули в середину кісти.Структура її не гомогенна за рахунок ділянок щільністю + 15 од Н, + ЗО од Н, з великою кількістю внутрішніх перегородок.

9. Для злоякісної пухлини яєчника характерно:

1.Округлої форми, чіткі та рівні краї, тонка, рівномірна по ширині капсула. Утвір однорідної структури щільністю + 16 од Н для внутрішніх перегородок.

2.Неправильної, округлої форми, контури її чіткі, капсула нерівномірної ширини, неоднорідної структури, за рахунок ділянок щільністю - 100 од Н, + 250 од Н, +20 од Н.

3.Неправильної форми, з нерівними, місцями нечіткими контурами. Капсула нерівномірної товщини, з утворами, які вростають з капсули в середину кісти. Структура її не гомогенна за рахунок ділянок+ 16 од Н, + ЗО од Н з великою кількістю внутрішніх перегородок різної товщини.

10.Для гідросальпінкса характерно:

1.Одно- або двосторонній утвір веретеноподібної форми з нечіткими, хвилястими краями, щільністю + 10 од Н, який розміщується збоку від матки.

2.Округлої форми, чіткі та рівні краї, тонка, рівномірна по товщині капсула. Утвір однорідної структури, щільністю + 16 од Н, без внутрішніх перегородок.

3.Неправильної округлої форми, контури її чіткі, капсула нерівномірної ширини, неоднорідної структури за рахунок ділянок, щільністю - 100 од Н, + 250 од Н, + 20одН.

Тести до теми: Променеве дослідження матки і придатків II рівня.

1. Які рентгенологічні методики використовуються для оцінки стану матки і
придатків?

1. Пневмоцистографія.

2. Пневмополіграфія.

3. Пневмопельвіографія.

4. КТ

5. МРТ.

6. УЗД.

7..Гістерографія

2. Пневпельвіографія застосовується для оцінки стану:

1. Матки.

2. Передміхурової залози.

3. Сечового міхура.

4. Яєчників.

5. Труб.

3. Яка нормальна щільність матки при КТ дослідженні?

1. +40одН.

2. –15одН.

3. +70одН.

4. +45од.Н.

4. Які ознаки з’являються на гістеросальпінгограмах при раці матки?

1. Дефект наповнення.

2. Збільшення розмірів порожнини матки.

3. Перегин матки.

4. Неправильної форми порожнина матки.

5. Нерівність контурів порожнини матки.

6. Зменшення розмірів порожнини матки.

7. Додаткова тінь біля порожнини матки.

5. Як зменшується щільність зображення матки при фіброміомі?

1.. Зменшується─30одН.

2.. Збільшується +60одН.

3.. Стає неоднорідною +40-60 одН.

4..Не змінюється+40-45одН

6.Як змінюється щільність матки при раці?

1.Збільшується +80одН.

2.Зменшується +30одН.

3.Не змінюється +40-45одН

4.Стає неоднорідною +30 +45одН.

7. Для ретенційних кіст яєчників характерно:

1. Порожнина кулеподібної форми.

2. Порожнина не правильної форми.

3. Капсула порожнини з нерівними нечіткими контурами.

4. Капсула порожнини має чіткі, рівні контури.

5. Капсула порожнини рівномірної товщини.

6. Щільність тканини кісти +15одН.

7. Щільність тканини кісти +40одН.

8. Порожнина однокамерна.

9. Порожнина багатокамерна.

8. Для тератом яєчників характерно:

1 Порожнина кулеподібної форми.

2 Утворення неправильної форми.

3 Контури утворення чіткі але нерівні.

4 Капсула утворення має чіткі, рівні контури нерівномірної товщини.

5 Капсула порожнини рівномірної товщини.

6 Щільність тканини утворення+15одН. +40одН,–100одН,+250одН.

7 Щільність тканини утворення –850одН +15одН. +40одН

8 Структура утворення неоднорідна.

9 Капсула порожнини нерівномірної товщини.

10 Капсула порожнини рівномірної товщини.

8. Для злоякісної пухлини яєчника характерно:

1. Порожнина кулеподібної форми.

2. Утворення неправильної форми.

3. Капсула утворення з нерівними нечіткими контурами.

4. Капсула утворення має чіткі, рівні контури.

5. Капсула утворення рівномірної товщини.

6. Щільність тканин +15одН. +40одН

7. Щільність тканин –95одН, +400одН.

8. Структура утворення однорідна.

9. Капсула утворення нерівномірної товщини.

10. Структура утворення неоднорідна.

9. Які ознаки з’являються на гістеросальпінгограмах при раці яєчників?

1. Дефект наповнення.

2. Збільшення розмірів порожнини матки.

3. Перегин матки.

4. Неправильної форми порожнина матки.

5. Нерівність контурів порожнини матки.

6. Зменшення розмірів порожнини матки.

7. Додаткова тінь біля порожнини матки.

10.Для гідросальпінкса на метросальпінгограмах характерно:

1. Порожнина кулеподібної форми.

2. Утворення намистоподібної форми однобічне або двобічне.

3. Краї утворення з нерівні нечіткі.

4. Капсула утворення має чіткі, рівні контури.

5. Щільність тканин +10одН. +4одН

6. Щільність тканин –95одН, +400одН.

7. Структура утворення однорідна.

8. розміщується збоку від матки.

9. Структура утворення неоднорідна.

В.Задачі для самоконтролю променеве дослідження матки і придатків II рівня.:

Задача №1.Пройшло 3 роки,як жінка 32 років вийшла заміж. Чоловікові 39років.Жінка не хворіла захворюваннями полової сфери. Чоловік в дитинстві переніс операцію з нагоди пахової грижі. Жінка не вагітне. Яке променеве дослідження треба провести жінці? Яке променеве дослідження треба провести чоловікові та жінці?

Задача №2. Жінці 54 років, яка скаржиться на біль в правій пахвовій ділянці проведена комп’ютерна томографія. На КТ: знайдений утвір округлої форми, з чіткими і рівними контурами, тонкої, рівномірної по товщині капсулою, однорідної структури щільністю +16 од Н, без внутрішніх перегородок. Ваш висновок?

Задача №3. Жінці 64 років, яка скаржиться на біль в лівій пахвовій ділянці та збільшення живота проведена комп’ютерна томографія. На КТ: знайдено. утвір неправильної форми, з нерівними, місцями нечіткими контурами. Капсула нерівномірної товщини, з утворами, які вростають з капсули в середину кісти. Структура її не гомогенна за рахунок ділянок + 16 од Н, + ЗО од Н з великою кількістю внутрішніх перегородок різної товщини. Ваш висновок?

Задача №4.При КТ дослідженні матки жінки 64р., яка скаржиться на кров’яні виділення з піхви, матка збільшена в розмірі 8х6х6 см, щільність її неоднорідна за рахунок ділянок зниження в центральній частині +30 +35 Н. Після підсилення зображення суттєвої зміни щільності матки немає. Які захворювання насамперед треба виключити у жінки? З допомогою якого променевого методу це можна зробити найдостовірніше?

Задача№5.У жінки 45 років збільшились розміри живота. В черевній порожнині праворуч пальпується пухлиноподібне утворення 5 х 8 см. На МРТ визначається утворення округлої форми чітко обмежене, однорідне. На Т1 – ЗЗ сигнал від нього малоінтенсивний, на Т2 – ЗЗ високої інтенсивності. При якому захворюванні можуть спостерігатись такі ознаки.

4.Матеріали для аудиторної самостійної роботи.

4.1.Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:

· Вирішити тести II рівня в началі заняття.

· Розібрати методи дослідження матки та придатків.

· Ознайомитись з нормальним зображенням матки та придатків на гістеросальпінгограмах, пневмопельвіограммах, КТ, МРТ, УЗД.

· Розібрати променеві ознаки захворювань матки: запалень, раку, ендометріозу, фіброміоми.

· Розібрати променеві ознаки сальпінгіту.

· Розібрати променві ознаки захворювань яєшнику: раку, кіст, ендометріозу, запалень.

· Ознайомитись з зображеннями матки та придатків на КТ, МРТ, УЗД, при вище перерахованих захворюваннях.

· Вирішити ситуаційні задачи.

4.2.Професійні алгоритми щодо опанування навичками та вміннями:

Завдання	Вказівки	Примітка
Відділити рентгенлогічні методи дослідження матки та придатків від інших	Спочатку знайти гістерограму при тугому наповненні, потім пневмопельвіограму, потім гістеросальпінгограму при подвійному контрастуванні, потім гістерограму
Відділити рентгенлогічні методи дослідження від інших	Відділити окремо зображення матки та придатків, що одержані без застосування рентгенівськіх променів.
Відділити окремо зображення матки на КТ, МРТ, УЗД	Спочатку знайти зображення матки на КТ, потім МРТ та УЗД
Відділити окремо зображення придатків на КТ, МРТ, УЗД	Спочатку знайти зображення придатків на КТ, потім МРТ та УЗД
Відділити окремо зображення придатків на КТ, МРТ, УЗД при запаленні, кистах, раку	Спочатку знайти зображення запалення потім кист, потім раку
Відділити окремо зображення матки на КТ, МРТ, УЗД при запаленні, ендометріозі, раку	Спочатку знайти зображення запалення потім ендометріозу, потім раку
Відділити окремо зображення труб на метросальпінгограмах КТ, МРТ, УЗД при запаленні

4,3.Навчальні задачі, тести, завдання, що доповнюють самостійну роботу на практичному занятті, а також довідкові матеріали.

Навчальні задачі III рівня до теми: Променеве дослідження матки і придатків.

Задача№1. Жінка 31 року скаржиться на біль у правій половині миски, збілшення розмірів живота. Було проведено Кт миски де в ділянці розташування правого яєшнику знайдено утворення неправильної форми з нерівними контурами неоднорідної структури, щільністю +15одН. +40одН,–100одН,+250одН, в капсулі рівномірної товщини. Ваша відповідь?

Задача №2. Жинка 43 років скаржиться на посилення та подовження менстрального циклу, на сильний біль,якій з’являється за декілька днів до менструації.Зменьшени проміжк між ними.На УЗД зображеннях відмічається збільшення товщини серединних маткових структур. перед наступним менструальним циклом з’являються анехогенні округлі утворення діаметром 2 – 3 мм, які розташовані біля порожнини матки. Розміри матки збільшені. При ІІ, ІІІ ступенях збільшуються розміри матки, розміри анехогенних структур, їх кількість. На КТ в ендометріі є кісти щільністю +60, +80 Н. Ваша відповідь?

Задача №3. Жинка53 років скаржиться на виділення крові з матки в поза меструальний період. Проведене променеве дослідження. При УЗД дослідженні ендометрій потовщений, в порожнині матки та в міометрії на задній стінки е округле гіперєхогенне утворення до 2см в діаметрі, з нечіткими контурами.

На КТ зменшена щільність міометрія до +30 - +40 Н. При підсиленні в цих ділянках накопичується контрастна речовина.

На МРТ є збільшення товщини ендометрію понад 7 мм і збільшена інтенсивність сигналу від нього на Т1 і Т2 – ЗЗ. Ваше заключення?

Тести третьогого рівня для самоконтролю променеве дослідження матки і придатків.

1.Складіть пари: ділянка дослідження – фаза менструального циклу, в яку досліджується цей орган.

1.трубі матки 1. фаза не має значення

2.матка 2.перша фаза

3. у онкологічних хворих 3. друга фаза

2.Складіть пари: вид променів, які застосовуються для метросальпінгографії ─ речовина, яка при цьому застосовується для введення в труби.

1.рентгенологічне 1.коллоідний розчин технецию

2.ультразвукове 2.верографін

3.радіонуклідний 3.еховіст

3.Складіть пари: назва гормону,що виробляється в І фазу менструального циклу ─ кількість його:

1.естрадиол 1. 7-15 од/л

2.прогестерон 2. 0,1-0,3нмоль/л

3.лютропін 3. 2-6 нмоль/л

4.Складіть пари: гормон – клітинина на які він впливає

1.естрадіол 1. підготовка ендометрія до імплантації заплідненої яйцеклітини

2.прогестерон 2 проліферація ендометрія

3.фоллікулін 3.жовте тіло

4.пролактін 4.клітини яечнику

5.Складіть пари: розміри матки на УЗД,КТ,МРТ – назва розміру.

1.довжина 1. 6,5см

2.ширина 2. 4,5см

3.товщина 3. 7см

6.Складіть пари:фаза менструального циклу ─ товщина ендометрію яка визначається при УЗД.

1.проліферативна 1. 12мм

2.секреторна 2. 3мм

7.Складіть пари: розміри яєчника ─ величина в см.

1.довжина 1. 2,1см

2.товщина 2. 2,9см

3.ширина 3. 3,2см

8.Складить пари: інтенсивність сигналу при МРТ на Т2 ЗЗ ─ вид тканини матки.

1.середньої інтенсивності 1.внутришній сполучнотканинний

2.низької інтенсивності(темний) 2.зовнішній від міометрія

3.високої інтенсивності(білий) 3.ендометрії

4.шийка матки

5.слизова оболонка церві кального каналу

9.Складіть пари: інтенсивність сигналу при МРТ на Т2 ЗЗ ─ вид тканини.

1.низької інтенсивності(темний) 1 жир навколо яєчнику

2.середньої інтенсивності 2.фоллікули

3.високої інтенсивності(білий) 3.строма яєчнику

4. міометрії.

10.Складіть пари: відділ труби матки ─ номер по порядку.

1. 1. істмічний

2. 2. ампулярний

3. 3 інтрамуральний

Довідкові матеріали.

Граф логічної структури теми: м етоди променевого дослідження матки та яєчників.

первинні	Трансабдомінальне УЗД.
Трансвагінальне УЗД.
додаткові	Метод другого вибора	МРТ МРТ ангіографія
По спеційним показникам	Не інвазійні та мало інвазійні	Тримерно УЗД.
Дуплекс(триплекс) УЗД
КТ
КТ ангіографія
інвазійні	рентгенометросальпінгографія
УЗ-метросальпінгографія
радіометросальпінгографія
рентгенопневмопельвіографія
ангіографія

Граф логічної структури теми:

Рівень фетоплацентарних гормонів у нормі під час вагітності

Гормон	Фірма	Страна	Середовище	Показники
естріол	CEA-IRE-SORIN(CIS)	Франція	сиворотка	Неділі вагітності	кількість
20-25	10-100нг/мл
25-30	25-200нг/мл
З0-35	35-300нг/мл
35-40	70-400нг/мл
Прогестерон PROGK	CIS	Франція	плазма	Фолікулярна фаза	17,5-70нг/100мл
Лютеінова фаза	0,47-2мкг/100мл
18-21	5,5-70мкг/100мл
35-40	12-19мкг/100мл
Плацентарний лактоген (ПЛ)-хоріонічний соматомаммотропін	Amersham		плазма	7-10	0,04-0,45мкг/мл
11-21	0,04-2,5мкг/мл
22-41	4-10мкг/мл
Альфа-фетопротеін					200 – 220нг/мл

Граф логічної структури теми:інтенсивність сигналу від звичайних тканин матки та придатків на МРТ, щільність на КТ та ехогенність на УЗД.

Тканина	Т1 ЗЗ	Т2 ЗЗ	КТ	УЗД
М’язи матка	Середньої інтенсивності(сіра)	зовнішній шар від міометря – середньої інтенсивноті(сіра), вузький внутрішній - сполучнотканинний, низької інтенсивності (темна)	+50одН	Середньої ехогенності(сіра)
Порожнина матки	Не видна	Високої інтенсивності(біла)	Не видна	гіперехогенна
ендометрій	Трошки більшої інтенсивності чим міометрій	Високої інтенсивності(біла)	Не видний	Гіперехогенний (білий)
Шийка матки	Низької інтенсивності(темна)	Низької інтенсивності(темна)
Церві кальний канал	сигнал трошки більший чим кісткові м’язи	Середньої інтенсивності		Гіперехогенний (білий)
пихва	Середньої інтенсивності стінки піхви низької інтенсивності	Середньої інтенсивності стінки піхви низької інтенсивності		Середньої ехогенності, стінка гіперехогенна
яєчник	Низької інтенсивності	Високої нтенсивності	+30одН	Середньої ехогенності(сіра)
Домінантний фоллікул	Фокальна ділянка сигналу низької інтенсивності	Ще більш високої інтенсивності		Анехогенне(темне)
Жовте тіло	гіпоінтенсивний	гіперінтенсивний		Анехогенне(темне)
труби			Не видні
Сечовий міхур	стінка низької інтенсивності, сеча високої	Сеча високоі інтенсивності, стінка низької інтенсивності	+10одН	Гіпоехогенний(темний) стінка гіперехогенна

5. Матеріали після аудиторної самостійної роботи студентів.

Тематика науково-дослідної роботи студентів:

1.Особливості нормального зображення матки та придатків при застосуванні

гістеросальпінгографії та пневмопельвіографії.

2. Особливості нормального зображення матки та придатків при застосуванні УЗД.

3. Особливості нормального зображення матки та придатків при застосуванні КТ.

4. Особливості нормального зображення матки та придатків при застосуванні МРТ.

Єталони відповідей до тестів до теми: Променеве дослідження матки і придатків I рівня.

Еталони відповідей до тестів по темі:променеве дослідження матки і придатків II рівня.

3,4,5,6,7	1,4,5	1,4.	1,4,5,6	2,3	2,4	2,3,4,6,8,10	2,3,6,8,10		2,3,5,8,9

Еталони відповідей на задачі II рівня до теми: Променеве дослідження матки і придатків.

Задача №1.Метросальпінгографію.Чоловікові та жінці треба провести визначення гормонального статусу.

Задача №2.Ретенційна кіста.

Задача №3.Рак лівого яєшнику.

Задача№4 1. Рак. 2. МРТ.

Задача №5 Кіста.

Еталони відоповідей на задачи III рівня до теми: Променеве дослідження матки і придатків.

, що доповнюють самостійну роботу на практичному занятті.

Задача №1. Тератома.

Задача №2.Ендометріоз.

Задача №3.Рак матки.

Еталони відоповідей на тести, що доповнюють самостійну роботу на практичному занятті III рівня.

1. 1 – 2; 2 – 3; 3–1.

2. 1─2; 2─3; 3─1.

3. 1 – 2; 2 – 3; 3 – 1.

4. 1-2; 2-1; 3-4; 4-3.

5. 1-3; 2-1; 3-2.

6. 1-2; 2-1.

7. 1 – 3; 2 - 1; 3 -2.

8. 1 - 2; 2 -,1,4; 3 - 3,5.

9. 1 - 3; 2 - 4; 3 - 1,2.

10. 1 - 3; 2 - 1; 3 - 2.

Методична розробка створена доц.. Юговим В.К. Оновлена 9.02.07

Еталони відоповідей на задачи III рівня до теми: Променеве дослідження матки і придатків.

, що доповнюють самостійну роботу на практичному занятті.

Задача №1. Тератома.

Задача №2.Ендометріоз.

Задача №3.Рак матки.