Розділ 2. Організація виконання ТО І ПР автомобілів

Тема 2.3 Організація поточного ремонту автомобілів в АТП.

2.3.1 Розподіл робіт на постові і цехові.

2.3.2 Агрегатний метод виконання поточного ремонту.

2.3.3 Організація поточного ремонту на спеціалізованих та універсальних постах. Оснащення постів ПР.

Самостійно:

2.3.4 Виробничі дільниці АТП, їх характеристика.

Мета заняття:

ознайомитись з схемою технологічного процесу поточног ремонту автомобілів в АТП, організацією робіт на універсальних та спецпостах,

виробничими дільницями АТП, їх характеристикою.

2.3.1 Розподіл робіт на постові і цехові.

Поточний ремонт автомобілів на АТП проводиться за потреби на спеціально виділених, відповідно оснащених технологічним обладнанням постах в зоні ремонту та виробничих цехах (дільницях).

У зв'язку з тим, що деякі операції ПР технологічно зв’язані з операціями, виконуваними на постах TO-1 і TO-2, вважається доцільним ряд робіт ПР, при малій трудомісткості (до15-20% від трудомісткості ТО), виконувати спільно з роботами TO-1 або TO-2. В принципі виконання робіт з ПР, що тягнуть

наднормативний простій автомобіля на посту ТО, що порушують режим роботи лінії обслуговування або універсальних постів, недопустимо.

Рекомендується операції ПР виконувати спільно з процесом обслуговування ТО -2 при малій частоті повторюваності даної операції (коефіцієнт повторюваності 0,15) і у випадку, якщо операції ТР мають малу трудомісткість.

Зазначений обсяг робіт виконується за рахунок так званого «перехідного»

робітника (бригадира), тобто тaкoгo робітника, який включається в роботу любого поста, де виникає потреба в дoдатковій робочій силі для витримування встановленного такту поста лінії.

Ремонт автомобілів здійснюється одним з двох відомих мeтодів: aгрегатним або індивідуальним.

2.3.2 Агрегатний метод виконання поточного ремонту.

При aгрегатному методі ремонту автомобілів проводять заміну несправного aгpeгaтa (вузла) справним або раніше відремонтованим знеособленим або не знеособленим методом ремонту або новими з оборотного фонду. Несправні aгpeгaти (вузли) після їх ремонту надходять в оборотний склад.

У тому випадку, коли несправність агрегата, вузла, механізму або деталі доцільніше усунути безпосередньо на автомобілі в міжзмінний час, тобто коли досить міжзмінного часу для проведення ремонту, заміну aгpeгaтів (вузлів і механізмів) зазвичай не про переводять.

Агрегатний метод ремонту дозволяє скоротити час простою автомобілів в ремонті, оскільки заміна несправних aгрегатів і вузлів на справні, як правило, вимагає менше часу, ніж ремонтні роботи, що проводяться без знеособлення aгрегатів і вузлів.

При aгрегатному методі ремонту можливо, а часто економічно доцільно ремонт aгрегатів, механізмів, вузлів і систем здійснювати на спеціалізованому ремонтному підприємстві поза АТП.

З метою скорочення часу простою в ТР, як правило, застосовують aгрегатний метод, що дозволяє підвищити коефіцієнт технічної готовності парку, отже, збільшити ero продуктивність і знизити собівартість одиниці транспортної pоботи.

Однак для виконання ремонту aгрегатном методом необхідно мати незнижуваний фонд оборотних aгрегатів, задовільняющий добову потребу АТП (визначається статистичними методами).

Ремонт aгрегатів здійснюється з використанням нових готових запасних деталей, а також деталей, виготовлених або відновлених централізовано або силами АТП.

Arpеrатно-дільничний метод організації виробництва полягає в тому, що всі роботи з ТО і ремонту рухомого складу АТП розподіляються між виробничими ділянками, повністю відповідальними за якість і результати своєї роботи. Ці ділянки є основними ланками виробництва. Кожна з основних виробничих ділянок виконує всі роботи по ТО і ТР одного або декількох aгрегатів (вузлів, систем, механізмів, приладів) по всіх автомобілях АТП. Моральна та матеріальна відповідальності при даній формі організації виробництва стають абсолютно конкретними. Роботи розподіляються між виробничими ділянками з урахуванням величини виробничої програми, що залежить від кількості рухомогого складу на АТП та інтенсивності його роботи.

На великих і середніх АТП з інтенсивним використанням рухомого складу число ділянок, між якими розподіляються роботи ТО і ТР, приймається від чотирьох до восьми. Роботи, закріплені за основними виробничими ділянками, виконуються на тупикових постах ТО і ТР автомобілів, або на відповідних постах потокової лінії, а роботи допоміжних виробничих ділянок в цехах і частково на постах і лініях ТО.

Aгpегатно-ділянковий метод організації ТО і ТР передбачає ретельний облік всіх елементів виробничого процесу, а також витрат запасних частин і матеріалів. При індивідуальному методі ремонту агрегати не знеособлюються. Зняті з автомобіля несправні агрегати (вузли) після peмонту ставлять на той самий автомобіль. Тому час простою aBTOмобіля в ТР більший, ніж при агрегатному методі, у зв'язку, з чим індивидуальний метод ремонту застосовують тільки при відсутності оборотного фонду агрегатів або коли відсутній потрібний справний агрегат. Весь обсяг ТР підрозділяється на розбирально-складальні і постові роботи та виробничо-цехові в незалежності від мeтодів ремонту.

2.3.3 Організація поточного ремонту на спеціалізованих та універсальних постах. Оснащення постів ПР.

При організації технологічного процесу виконання розбирально-складальних робіт на постах ПР можливо застосування в основному двох методів: універсальних і спеціалізованих постів.

Метод універсальних постів передбачає виконання peмонту на одному посту однією бригадою робітників.

Метод спеціалізованих постів полягає у виконанні ремонту на кількох спеціалізованих постах, кожний з яких призначений для виконання певного виду робіт, тільки систем або агрегатів. У цьому випадку пости розміщуються в зоні цехів, котрі за родом виробництва підходять до робіт ТР, що виконуються на посту. Спеціалізація постів ТР дозволяє максимально

механізувати трудомісткі роботи, знизити потреби в однотипному обладнанні, поліпшити умови праці, використовувати менш кваліфікованих робітників, підвищити продуктивність праці на 20 - 35%.

Орrанізація виробництва ПР на АТП включає в себе:

розробку та впровадження технічних, технологічних і облікових документів, технологічних карт на ремонтні, розбирально-складальні і інші роботи, організацію робочих місць і pоботи на них (вибір підйомно-оглядових пристроїв, управління процесом виробництва ПР, технічне постачання і ін).

Оснащення універсальних і спеціалізованих постів поточного ремонту.

Трудові витрати на ПР в багато разів перевищують витрати на ТО. Внаслідок складності впровадження механізації ремонтних pобіт продуктивність праці при ПР ще низька, а умови роботи важкі. У результаті укомплектованість багатьох АТП peмонтно-обслуговуючим персоналом не перевищує 50- 70% від норми. Одночасно втрати робочого часу становлять до 30-45,%. Слід звернути увагу на наявність зворотного зв'язку:

- зниження якості ремонту веде до зменшення міжремонтних пробігів і, отже, до збільшення обсягу ремонту. Найважливішим завданням організації ремонту є зниження часу простою автомобілів в ПР і йогo очікуванні, так як цей час є найбільшим з усіх втрат лінійного часу рухомого складу з технічних причин.

Тривалість простою автомобілів при ТР в загальному випадку підсумовується з часу:

. перебування автомобіля в несправному стані до початку

ремонту;

. огляду несправного автомобіля та оформлення заявки на

ремонт;

. установки автомобіля на робочий пост;

. очікування початку ремонту на посту;

. демонтажу несправного aгpeгaтa (вузла, деталі);

. доставки знятого aгpeгaтa на ремонт;

. ремонту aгpeгaтa;

. доставки справного aгpeгaтa до автомобіля;

. установки відремонтованого aгpeгaтa на автомобіль;

. контролю якості ремонту;

. перегону автомобіля на місце стоянки.

Найбільшу питому вагу в простоях автомобілів в ПР становить час на власне ремонт aгpeгaтa (вузла), відновлення його деталей.

Обладнання та технологічні процеси поточного ремонту

Поточний ремонт призначений для усунення несправностей, які виникають, а також для забезпечення встановлених нормативів пробігу автомобілів та їх агрегатів до капітального ремонту. До характерних робіт з ПР належать: розбирально-складальні, слюсарно-механічні, зварювальні, дефектувальні, фарбувальні, ковальсько-ресорні, вулканізаційні, заміни агрегатів, деталей тощо. Під час поточного ремонту агрегатів, допускається заміна деталей, які досягнули граничного стану, крім базових. До поточного ремонту АТЗ належать також роботи, пов'язані з одночасною заміною не більше двох

базових агрегатів (крім кузова та рами). У чинній системі ТО і ремонту регламентується питома трудомісткість ПР віднесена до пробігу автомобіля (люд.-год/1000 км), а також сумарні питомі простої в ТО та ПР (днів/1000 км). Крім цього, спеціальними нормативами регламентуються фінансові витрати на ПР з розподілом їх на заробітну плату, запасні частини та матеріали. Частина операцій ПР з незначною трудомісткістю може виконуватись разом з операціями чергового ТО, особливо щодо попередження відмов об'єктів, які впливають на безпеку руху. Деякі роботи з ПР можуть виконуватись і у вигляді самостійних комплексів, наприклад, підтримання справного стану кузовів, кабін, рам. Вони можуть виконуватись 2-3 рази на рік.

Розбирально-складальні роботи входять у початкові та завершальні операції поточного ремонту автомобілів. Вони включають заміну несправних агрегатів, механізмів та вузлів автомобіля на придатні, заміну в них несправних деталей на нові або відремонтовані. До них належать роботи, пов'язані із заміною двигунів, мостів, коробок передач, радіаторів,

зчеплень, ресор тощо. Вони виконуються, як правило, на постах ПР. Крім цього, там здійснюється часткове розбирання переднього моста, рульового керування, зчеплення, двигуна, коробки передач та інших агрегатів з виконанням складальних робіт після ремонту.

Розбирально-складальні роботи під час ПР автомобілів виконуються згідно із постовими операційно-технологічними картами, які регламентують особливості поточного ремонту різних моделей автомобілів, в тому числі заміну двигунів, коробок передач, заднього (середнього), переднього мостів, рульового механізму тощо (рис. 1).

Операції відрізняються великою різноманітністю місць та умов виконання, вимагають, у багатьох випадках, високої кваліфікації виконавців. Окремі операції є травмонебезпечними, пов'язані з потребою прикладати великі фізичні зусилля. Вони виконуються за індивідуальними програмами. Якість розбирально-складальних робіт у значній мірі визначає експлуатаційну надійність транспортних засобів. Проведені згідно з технологічними процесами розбиральні роботи забезпечують збереженість деталей і зменшують трудомісткість наступного ремонту. За правильної організації і технології реалізації процесу розбирання уможливлюється повторне використання до 70-80 % деталей.

Рис. 1. Узагальнена схема технологічного процесу ПР агрегатів та вузлів

автомобілів.

3 метою підвищення рівня механізації виконання розбирально-складальних робіт використовують різноманітні гайкокрути, пристрої, транспортне обладнання (наприклад, спеціальні візки для зняття та транспортування агрегатів, коліс), набори ключів та інше.

Розбирально-складальні роботи виконують, як правило, з використанням підйомно-оглядового, підйомно-транспортувального та спеціалізованого обладнання. Перша група включає оглядові канави, естакади, підйомники, перекидачі, гаражні домкрати тощо. Сучасні підприємства замість оглядових канав широко використовують стаціонарні та пересувні підйомники різноманітного конструктивного виконання, з відповідними приводами. Це властиво для автотранспортних підприємств, у складі яких легкові автомобілі, малотоннажні вантажівки та автобуси малого класу.

До підйомно-транспортного обладнання, яке використовується під час ПР

автомобілів належать також монорейки з електротельферами вантажністю від 0,25 до 1 т, підвісні кран-балки вантажністю 1-3 т. Крім цього, на розбирально-складальних роботах широко використовуються різноманітні спеціалізовані інструменти, пристрої (гайкокрути, заправні установки для агрегатів автомобілів тощо), установки для випресування шворнів, візки для зняття та встановлення ресор, коліс.

2.3.4 Виробничі дільниці АТП, їх характеристика.

Агрегатні роботи є основною складовою технологічного процесу поточного ремонту автомобіля і виконуються в агрегатних дільницях (відділеннях). Вони включають: зовнішнє очищення від бруду; розбирання двигунів та агрегатів на вузли та деталі; їх очищення та миття, знежирювання, видалення нагару, накипу тощо; підрозбирання (наприклад, випресувальні операції); контроль та сортування деталей; підготовку та встановлення нових

або відремонтованих деталей; складальні роботи; виконання (за потребою) випробувальних робіт.

Операції здійснюються із застосуванням простих прийомів та способів, нескладного обладнання, наприклад, (стенди для закріплення агрегатів, преси, знімачі, слюсарні інструменти, металеві щітки, скребки тощо). Комплекси операцій реалізуються за індивідуальними програмами.

Після зовнішнього очищення, розбирально-складальні роботи, наприклад, двигунів виконуються на різних, але конструктивно подібних стендах, які складаються з рами 1,стояків 2, кронштейна для кріплення агрегату 4 (рис. 2). Якщо маса агрегату велика, то у стояку монтують ручний (з редуктором 3) або електромеханічний привід для його повороту на потрібний кут. Промисловість випускає також різні види стаціонарних та пересувних

стендів для розбирання коробок передач, редукторів мостів, кермових механізмів, зчеплень.

Для відкручування-закручування гайок застосовують гайкокрути.

Для розбирання-складання та регулювання зчеплень застосовують стенди різних конструктивних схем, як правило, з пневматичним приводом (тиск повітря в мережі 0,4-0,5 МПа), який забезпечує зусилля стискання пружин в межах 15-20 кН.

Операції запресування-випресування, правлення та вигинання різних деталей автомобіля виконують, використовуючи переносні та стаціонарні преси. У конструкціях сучасних моделей (рис.3) застосовуються гідравлічні (ручні) та електрогідравлічні приводи, які створюють максимальні зусилля 10-50 кн., з ходом поршня 155-320 мм.

Рис. 2. Стенд для розбирання двигунів. Рис. 3. Пресс гаражний Р-342М

Слюсарно-механічні роботи включають виготовлення кріпильних деталей (болтів,гайок, шпильок, шайб і таке інше), механічну обробку деталей перед або після нарощування (гальванічного, напилення, наплавлення або зварювання), розточування гальмових барабанів та гільз циліндрів, шліфування корінних та шатунних шийок колінчастих валів, виготовлення та розточування втулок для відновлення гнізд підшипників, проточування робочих поверхонь натискних дисків зчеплення, фрезерування пошкоджених поверхонь та інші. Ці роботи виконуються у слюсарно-механічній дільниці (відділенні) з використанням токарно-гвинторізних, свердлувальних, фрезерувальних, шліфувальних та інших універсальних металообробних верстатів, а також вручну на слюсарних верстаках. Вони, очевидно, є різнорідними і виконання їх вимагає також використання спеціалізованого обладнання, наприклад, верстатів для розточування гальмівних барабанів, зрізання та клепання фрикційних накладок тощо. Верстати для розточування гальмівних барабанів та обточування гальмівних колодок можуть бути стаціонарними та переносними Вони комплектуються шліфувальним механізмом, пристроєм для закріплення колодок, набором оправок для кріплення барабанів на шпинделі. Граничні діаметри виробів, які підлягають

обробці 350-750 мм.

Рис. 4. Орієнтовна схема планування поста поточного ремонту:

1- підвісний кран; 2- стелаж для пристроїв; 3- колесовідбійник; 4- гайковерт для гайок стремянок ресор; 5- підставка під обладнання і агрегати; 6- возик для зняття і установки коліс; 7- пристрій для видалення вихлопних газів; 8-повітряроздавальна колонка; 9- гайковерт для гайок коліс (рис. 5); 10- возик для aгpeгaтів; 11- стелаж- вертушка для нормалей; 12- шафа для приладів та інструменту; 13- візок для заміни мостів; 14- оливороздаточний бак; 15-ємність для зливу олив; 16-лещата слюсарні; 17- перехідний мостик; 18, 26- ларі для обтиральних матеріалів; 19- скриня для відходів; 20- Bepстак слюсарний; 21- ванна для миття деталей; 22- обмежувальні упори; 23- позаканавний підйомник; 24- шарнірна воронка для зливу олив; 25-ящик для кріпильних деталей та інструменту; 27- канавний підйомник з rайковертом (рис. 6).

Рис.5 Гайковерт для гайок коліс. Рис.6 Канавний підйомник з гайковертом.

Контрольні запитання:

1. Опишіть схему технологічного процесу поточного ремонту автомобілів

в АТП.

2. Які є методи поточного ремонту автомобілів?

3. Де доцільно здійснювати ремонт агрегатів і вузлів при агрегатному методі

ремонту?

4. Дайте порівняльну характеристику спеціалізованого і універсального поста

виконання робіт ПР.

5. Які складові тривалості простою автомобілів в ПР?

6. Яке обладнання використовується на виробничих дільницях АТП для

виконання робіт ПР?

Перелік посилань:

1. Туревський І. С. Технічне обслуговування автомобілів. Книrа 2. «ИНФРА-М» Москва. 2004. Л3. С 106... 120

2. Коробкін В.Ф. Технічна експлуатація автомобілів. Конспект лекцій. 2010