Протоколи мереж комутації пакетів

До найпоширеніших протоколів передачі даних глобальних мереж відноситься група протоколів, визначена рекомендацією Х.25 для мереж комутації пакетів. Ця рекомендація, запропонована МККТТ, визначає єдині процедури і використовується для установлення процедур взаємодії між робочими станціями. Аналогічним чином підключаються і мережеві сервери. На мережевому рівні рекомендацією Х.25 визначаються формати пакетів і проце­дури керування передачею пакетів між робочою станцією і мережею передачі даних. Вра­ховуючи досить великий набір функцій, виконуваних на мережевому рівні, визначено декі­лька типів пакетів. Заголовок пакета містить службову інформацію, необхідну для взаємодії робочих станцій на мережевому рівні. Основою пакета є його інформаційна частина. Залежно від характеру інформації, що міститься в основі, пакети поділяються на інформа­ційні і керуючі. Інформаційні пакети призначені для передачі блоків даних, одержуваних з транспортного рівня. Керуючі пакети забезпечують виконання процедур мережевого рівня. пов'язаних з управлінням мережею передачі даних при передачі інформаційних пакетів. Ке­руюча інформація, що міститься в інформаційних пакетах, також використовується для ви­рішення задач маршрутизації і керування потоком даних.

До процедур управління передачею пакетів відносяться: встановлення і роз'єднання вір­туального каналу, власне передача даних, керування потоками пакетів, переривання пере­дач даних, відновлення з'єднань після виникнення помилкових ситуацій. Крім того, стан­дарт забезпечує процедури підтвердження, скасування, відновлення помилкових пакетів, керування потоком пакетів, тобто реалізує практично всі функції мережевого рівня еталон­ної моделі взаємодії відкритих систем. Слід підкреслити, що рекомендація Х.25 визначає лише частину функцій мережевого рівня, зокрема, вона не містить алгоритмів маршрутиза­ції. Вважається, що включення всіх функцій мережевого рівня до одного стандарту зробить його громіздким і незручним для користувачів.

Для забезпечення передачі інформації протокол 25/3 визначає 19 типів пакетів. Перші три байти є загальними для всіх типів пакетів. Перший байт містить поле ідентифікатора за­гального формату і поле групового номера логічного каналу. Поле ідентифікатора загаль­ного формату (чотири біти) призначене для фіксації загального формату (структури) іншої частини заголовка, який залежить від типу пакета.

Рекомендація Х.25 допускає одночасне існування певної кількості згрупованих між со­бою логічних каналів. Для зазначення номера групи логічного каналу, відведеного робочій станції, призначене поле групового номера логічного каналу. Це поле займає інші чотири біти першого байта. Другий байт пакета містить поле номера логічного каналу в рамках пе­вної групи. Таким чином, забезпечується ідентифікація 4096 логічних каналів, з яких 4095 надаються користувачу, а один, з номером 0, зарезервований для управління (пакети реста­рту і діагностики). При встановленні віртуального з'єднання робоча станція вибирає вільний логічний канал із числа доступних їй каналів.