Пам'ятки

- незруйновані (такі, що збереглися у початковому або перебу­дованому вигляді і мають такий стан, що якби були б перене­сені у час свого створення, то змогли б без капітального ремо­нту використовуватися за початковим призначенням);

- зруйновані і відновлені або відтворені наново (так звані «новороби»)

- зруйновані і не відновлені:

· із значними залишками (руїни стін, підмурки тощо), доступними для огляду (значними вважаємо такі, що можуть дати уявлення принаймні про план споруди);

· без значних залишків, доступних для огляду:

§ позначені на місцевості;

§ не позначені на місцевості.

§

3. Класифікація за формою, призначенням та використанням:

Пам'ятки:

Окремі споруди:

- капітальні будівлі: житлові; громадські; виробничі; господарські; оборонні; сакральні ( храм, дій для молитви, каплиця, дзвіниця); поховальні; інші;

- інші споруди (значна їх частина підпадає під поняття«малі архітектурні форми»):

· оборонні: вали, рови, ескарпи (штучно підрізані схили), стіни (муровані, дерев’яні);

· меморіальні: пам’ятники (на честь окремих осіб, на честь історичних подій); пам’ятний знак;

· поховальні: курган, безкурганне поховання;

· сакральні: статуя (ідол);

· інші, у т.ч. декоративні: вхід до печери, скульптура, фонтан.

- групи (комплекси) споруд:

· стародавні та зниклі населені місця;

· інші: некрополі.

- місцезнаходження

· скарб.

4. Класифікація за хронологією. «Власне пам'ятка» характеризу­йся часом її спорудження. Оскільки однією з найважливіших ознак споруди є її архітектурне обличчя, то межі між періодами проведені щ що враховано домінування на території України того чи іншого мистецького стилю. Таких періодів виділено вісім:

1) архаїка (до 1000 р. до н.е.);

2) залізна доба й античність (1000 р. до н.е. - 527 р.);

3) доба візантійсько-давньоруського стилю (527-1240 рр.);

4) доба готики і ренесансу (1240-1650 рр.);

5) доба бароко (1650-1780 рр.);

6) доба класицизму (1780-1850 рр.);

7) доба еклектики й модерну(1850-1917рр.).

8) радянська й пострадянська доба (після 1917 р. ).

Пам’ятні місця характеризуються часом, коли відбувалися відповідні історичні події. Оскільки для них має значення не домінування архітектурного стилю, а суспільно-політична обстановка, то для пам’ятних місць (а також для стародавніх населених пунктів) розроблено окрему періодизацію:

1) архаїка (до 2000 р. до н.е.);

2) кіммерійсько-скіфсько-сарматська доба (1000 р. до н.е. —238р.);

3) доба великого переселення народів і давніх слов'ян (238-800 рр.);

4) доба Київської Русі (800 - 1240 рр.);

5) доба монголо-татарського, литовського і польського панування (1240-1648 рр.);

6) козацька доба (період визвольної війни і козацької держав
(1648-1775 рр.);

7) доба панування Російської і Австро-Угорської імперій (1771-
1917рр.);

8) революція і громадянська війна (1917-1921 рр.);

9) міжвоєнна доба (1921-1939 рр.);

10)друга світова війна (1939-1945 рр.);

11) післявоєнна доба (1945—1991 рр.);

12) незалежна Україна (з 1991 р.).

Враховуючи специфіку історичного розвитку деяких регіонів України, можна виділити факультативні періоди. Наприклад, для Південного берега Криму:

- античність (600 р. до н.е. - 527 р.);

-християнська цивілізація (527-1475 рр.);

-мусульманська цивілізація(1475-1783 рр.).

5. Класифікація за значенням (цінністю). Пам'ятка може мати всесвітнє (внесена у перелік ЮНЕСКО), європейське, загальнонаціональне (державне), регіональне (обласне) або місцеве значення, яке визначається відповідними критеріями, методами, методиками.

6. Класифікація за будівельним матеріалом (для капітальних будівель): дерево, цегла або камінь, бетон.

7. Класифікація за наявністю укріплень та їхнім типом (для комплексів споруд):

Комплекси споруд:

- без укріплень;

- з укріпленнями: земляними; дерев'яними; мурованими.

8 Класифікація за конфесійною належністю (для сакральних та поховальних споруд, а також для історичних подій у релігійному житті).

9. Класифікація за типом історичної події (для пам'ятників та пам'ятних місць).

Історичні події:

- битви та інші конфлікти із застосуванням зброї з обох боків

- інші події

· у суспільно-політичному житті;

· у військовій сфері;

· у релігійному житті;

· у культурі, мистецтві, науці;

· у техніці та виробництві;

· інші.

10. Класифікація за родом діяльності особи, з якою пов’язане пам'ятне місце. Традиційно виділяють політичних та державних діячів, героїв війни та праці, літераторів, митців, науковців. До цього переліку, що склався у радянській період, можна додати релігійних діячів, підприємців (організаторів виробництва), спортсменів.