 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Умови задач
|
|
УМОВИ ЗАДАЧ
1.1.
Визначити натуральні показники ефективності використання землі за такими даними:
1. Площа с. г. угідь – 3210 га,
у т.ч. ріллі – 2520 га,
з них, площа посіву зернових культур – 1740 га.
2. Вироблено, ц:
- зерна – 52200;
- молока – 10800.
3. Продукція вирощування, ц:
- великої рогатої худоби – 750;
- свиней – 120;
- м'яса птиці – 86.
1.2.
Визначити показники структури сільськогосподарських угідь та показники інтенсивності використання земельних угідь за такими даними:
1. Площа с. г угідь -7280 га, у тому числі:
- рілля – 4325 га;
- сіножаті – 225 га;
- пасовища – 95 га;
- багаторічні насадження – 200 га;
- інші с. г. угіддя – 335 га;
2. Зрошувані і осушені землі – 2100 га.
3. Загальна площа посівів – 4100 га, з них:
інтенсивні культури – 1480 га.
4. Повторні посіви – 110 га.
1.3.
Визначити вартісні показники ефективності використання земельних угідь в аграрному підприємстві за наступними даними:
1. Площа с. г. угідь - 3450 га.
2. Вартість валової продукції в порівнянних цінах – 7950 тис. грн..
3. Чистий дохід від реалізації продукції – 4500 тис. грн..
4. Виробнича собівартість реалізованої продукції – 2600 тис. грн..
5. Витрати, які пов’язані зі збутом продукції – 160 тис. грн..
6. Чиста продукція – 2300 тис. грн..
7. Нормативна грошова оцінка 1 га с. г. угідь – 12000 грн..
1.4.
Визначити показники економічної ефективності використання земельних угідь за такими даними:
1. Площа с. г. угідь – 3800 га,
у т. ч. ріллі – 3300 га;
2. Вироблено продукції в натуральному виразі:
- зерна – 55 тис. ц;
- насіння соняшнику – 6,5 тис. ц;
- цукрових буряків – 50 тис. ц;
- молока – 18 тис. ц;
- м’яса свиней в живій масі – 2,5 тис. ц;
- яєць – 900 тис. шт.;
3. Посівна площа, всього - 2669га,
у т.ч. зернових культур – 1719 га;
4. Вартість валової продукції – 6 млн. грн.,
у т. ч. рослинництва – 3,6 млн. грн.;
5. Виробничі витрати – 5,0 млн. грн.;
6. Собівартість реалізованої продукції – 3,9 млн. грн..
7. Чистий дохід від реалізації продукції – 4,6 млн. грн..
1.5.
Визначити показники інтенсивності використання землі за такими даними:
1.Загальна площа – 5480 га,
у т.ч. с. г. угіддя – 4900 га,
з них:
- рілля – 4270 га.
2. Меліоровані землі:
- зрошувані землі – 240 га;
- осушені землі – 390 га;
- площа, на який здійснюється вапнування грунту – 120 га.
3.Загальна посівна площа – 4200 га,
у т.ч. інтенсивних культур – 1580 га;
4.Повторні посіви – 420 га.
1.6.
Визначити грошову оцінку 1 га землі за такими даними:
1. Урожайність зернових – 36 ц/га.
2. Поточна ціна реалізації 1 ц зерна – 100 грн..
3. Виробничі витрати на 1 га посіву – 2200 грн..
4. Абсолютний рентний дохід – 1,6 ц/га.
5. Коефіцієнт рентабельності - 0,35.
1.7.
Визначити вартісні показники ефективності використання землі з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь в аграрному підприємстві за такими даними:
1. Площа с. г. угідь – 4500 га.
2. Грошова оцінка 1 га с. г. угідь – 12500 грн..
3. Вартість валової продукції в порівнянних цінах – 6500 тис. грн..
4. Чистий дохід від реалізації продукції в поточних цінах – 6200 тис. грн..
5. Валовий прибуток – 1200 тис. грн..
1.8.
Визначити, яке аграрне підприємство найбільш раціонально використовує землю.
Вихідні дані:
1. Площа с. г. угідь підприємства А і підприємства В – 3000 га.
2. Нормативна грошова оцінка 1 га землі:
- в підприємстві А - 10 тис. грн.;
- в підприємстві В – 12 тис. грн..
3. Вартість валової продукції, отриманої підприємством А – 3,0 млн. грн..
4. Вартість валової продукції, отриманої підприємством В – 3,3 млн. грн..
РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1.1.
1. Урожайність зернових з 1 га в середньому,ц:
52200: 1740=30
2. Визначаємо виробництво окремих видів тваринницької продукції:
- молока на 100 га с. г. угідь, ц:
10800: 3210 ∙ 100 = 336,4
- приросту живої маси великої рогатої худоби на 100 га с. г. угідь, ц: 750: 3210 ∙ 100 =23,4
- приросту живої маси свиней на 100 га ріллі, ц:
120: 2520 ∙ 100 = 4,8
- м’яса птиці на 100 га посівів зернових, ц:
86: 1740 ∙ 100 = 4,9
1.2.
1. Структура сільськогосподарських угідь, %:
- рілля
4325: 7280 ∙ 100 = 59,4 - сінокоси
225: 7280 ∙ 100 = 3,1
- пасовища
95: 7280 ∙ 100 = 1,3
- багаторічні насадження
200: 7280 ∙ 100 = 2,7
- інші с. г. угіддя
335: 7280 ∙ 100 = 4,6
2. Показники інтенсивності використання земельних ресурсів:
- ступінь розораності
(4325 + 200): 7280 = 0,62
- ступінь меліорованності
2100: 7280 = 0,29
- частка інтенсивних культур у загальної посівної площі 1480: 4100 = 0,361 або 36,1%
- коефіцієнт повторного використання землі
(4100 + 110): 4100 = 1,02.
1.3.
1. Вартість валової продукції в порівнянних цінах з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.:
7950000: 3450 · 100 = 230,4
2. Чистий дохід (виручка) від реалізації, тис. грн.:
4500000: 3450 · 100 = 130,4
3. Валовий прибуток, тис. грн.:
(4500000 – 2600000): 3450·100 = 55,1
4. Чиста продукція, тис. грн.:
2300000: 3450 = 66,7
5. Чистий прибуток від реалізації продукції, тис. грн.:
(4500000 – 2600000 – 160000): 3450 ·100 = 504,0
6. Землевіддача з розрахунку на 1000 грн. нормативної грошової оцінки земельних угідь, грн.:
(7950000:3450): 12000 ·1000 = 192,0
1.4.
1. Вироблено молока на 100 га с. г. угідь, ц:
18000: 3800 ∙100 = 473,7
2. Вироблено м’яса свиней в живій масі на 100 га ріллі, ц:
2500: 3300 ∙ 100 = 75, 8
3. Вироблено яєць на 100 га площі посіву зернових культур, шт.:
900000: 1719 ·100 = 52356,0
4. Вартість валової продукції на 100 га с. г. угідь, грн.:
6000000: 3800·100 = 1578,95
5. Вартість валової продукції на 1 гривну витрат (окупність витрат), грн.:
6000000: 5000000 = 1,2
6. Вартість валової продукції рослинництва на 100 га площі посіву с. г. культур, грн.:
3600000: 2669·100 = 134881,98
7. Валовий прибуток від реалізації продукції, грн.:
4600000 – 3900000 = 700000
8. Валовий прибуток в розрахунку на 100 га с. г. угідь, грн.:
700000: 3800 · 100 = 18421,0
1.5.
1. Ступінь господарського використання землі:
4900: 5480 = 0,894 або 89,4 %
2. Ступінь розораності:
4270: 4900 = 0,871 або 87,1 %
3. Ступінь меліорованості:
(240 + 390 + 120): 4900 = 0,153 або 15,3 %
4. Частка інтенсивних культур в загальній площі посіву:
1580: 4200 = 0,376 або 37,6 %
5. Коефіцієнт повторного використання землі:
(4200 + 420): 4200 = 1,1
1.6.
1. Диференціальний рентний дохід (Дрд),ц:
[(36 ∙ 100 – 2200) – (2200 ∙ 0,35)]: 100 = 6,3 ц
2. Грошова оцінка землі з урахуванням фактора капіталізації рентного доходу (ГО),грн:
(6,3 + 1,6) ∙ 33 ∙ 100 = 26070
1.7.
1. Вартість валової продукції на 1 га с. г. угідь, грн.:
6500000: 4500 = 1444,44
2. Землевіддача, грн. на 1 га:
1444,44: 12500 = 0,12
3. Чистий дохід (виручка) на 1 га с.г. угідь, грн.:
6200000: 4500 = 1377,8
4. Валовий прибуток на 1 га с. г. угідь, грн.:
1200000: 4500 = 266,67
1.8.
1. Вартість валової продукції на 1га с. г. угідь в підприємстві А, грн.:
3000000: 3000 = 1000
2. Вартість валової продукції на 1 га в підприємстві В, грн.:
3300000: 3000 = 1100
3. Землевіддача в підприємстві А, грн. на 1 га:
1000: 10000 = 0,1
4. Землевіддача в підприємстві В, грн. на 1 га:
1100: 12000 = 0,09
Найбільш раціонально використовує землю підприємство А, в якому вищий показник земле віддачі (показник ефективності з урахуванням якості землі).
ІІ. Персонал аграрних підприємств і продуктивність праці
МЕТОДИЧНІ ПОЯСНЕННЯ
до розв’язування задач
1. Показники забезпеченості аграрних підприємств персоналом:
- середньооблікова кількість працівників за місяць – це сума облікових працівників за всі дні місяця, поділена на кількість календарних днів у місяці;
- середньооблікова кількість працівників за рік – це середньоарифметична величина від суми показників середньооблікової кількості працівників за всі місяці року, поділена на 12
- працезабезпеченість визначають шляхом ділення середньооблікової кількості працівників на площу сільськогосподарських угідь.
2. Показники сезонності:
- помісячний розподіл затрат праці в % до річних витрат;
- розмах сезонності визначається як частка від ділення відпрацьованих людино-годин у місяці їх максимальних витрат на відпрацьовані людино-години в місяці мінімальних витрат;
- сезонне навантаження розраховують діленням відпрацьованих людино-годин у місяці їх максимальних витрат на середньомісячну кількість відпрацьованих людино-годин.
3. Показники ефективності використання робочої сили:
- коефіцієнт трудової активності персоналу – відношення кількості працівників, які фактично брали участь у процесі виробництва, до загальної їх чисельності в господарстві (2.1):
Сз = 
, де (2.1)
Сз – ступінь трудової активності персоналу;
ТРф – працівники, що фактично брали участь у виробництві, чол.;
ТРн – загальна чисельність наявних працівників в господарстві, чол.;
- коефіцієнт використання запасу праці – відношення кількості відпрацьованих постійними працівниками протягом року людино-днів (людино-годин) до можливого фонду робочого часу (запасу праці)?:
Св.пр.= 
, де(2.2)
Св.пр. - коефіцієнт використання праці;
Дф – фактичні витрати робочого часу, людино-днів (людино-годин);
ЗП – можливий фонд робочого часу (запас праці), людино-днів (людино-годин).
Для характеристики річного фонду робочого часу одного працівника можуть використовуватися два показника – номінальний і реальний.
Номінальний розраховують як різницю між календарним фондом робочого часу і вихідними, святковими днями, а також днями трудової відпуски. Він становить 365 – 60 – 10 = 295 днів.
Реальний фонд робочого часу менший від номінального на кількість неробочих днів, пов’язаних з хворобами, погодними та іншими умовами. Це явочний фонд робочого часу, у середньому він становить близько 276 днів. Множенням цієї кількості днів на середню тривалість робочого дня (6,83 години) отримують ефективний річний фонд робочого часу одного працівника – 1885 годин. Звідси запас праці можна визначити з виразу (2.3):
ЗП = 1885 ∙ЧПп, (2.3)
де ЧПп – чисельність постійних працівників.
- коефіцієнт використання робочого часу зміни (дня) – відношення відпрацьованого робочого часу за зміну (день) до нормативно встановленого робочого часу зміни (дня):
Сврчз = 
, де(2.4)
Сврчз – коефіцієнт використання робочого часу зміни (дня);
Гф – фактично відпрацьований робочий час за зміну (день), год.;
Гв – встановлений робочий час зміни (дня), год.
У сільському господарстві встановлено середня тривалість робочого дня 6,83 години, а робочого тижня – 40 годин.
- загальний коефіцієнт використання робочого часу, який визначають як добуток коефіцієнта використання робочого часу дня (зміни) і коефіцієнта використання праці протягом року;
- коефіцієнт трудової активності – це частка від ділення відпрацьованих постійними працівниками людино-годин на їх чисельність;
- коефіцієнт виконання норм виробітку – це частка від ділення фактичного обсягу виконаних робіт (виробленої продукції) на змінну норму виробітку.
4. Показники динаміки робочої сили:
- коефіцієнт найму (2.5):
Кн = 
, де(2.5)
ЧПпр – чисельність працівників, прийнятих на роботу протягом року;
ЧПнр – чисельність працівників на кінець року.
- коефіцієнт вибуття (2.6):
Кв = 
, де(2.6)
ЧПв – чисельність вибулих працівників протягом року;
- коефіцієнт плинності (2.7):
, де (2.7)
ЧПзвб – чисельність працівників звільнених за власним бажанням;
ЧПзпд – чисельність працівників, звільнених за порушення трудової дисципліни.
- коефіцієнт валового обороту робочої сили (2.8):
Орс = Кн + Кв; (2.8)
- темп зміни чисельності працівників на підприємстві ( 2.9):
Тз = (Кн + Кв) ∙ 100. (2.9)
5. Повні (прямі і зворотні) показники продуктивності праці – визначають за наявностіданих про обсяг виробленої продукції й витрати живої праці шляхом ділення обсягу продукції на витрати праці або навпаки.
6. Неповні показники продуктивності праці є проміжними і розраховуються до отримання продукції.
- неповні абсолютні показники в рослинництві розраховуються (за окремими культурами) за кожною технологічною операцією (посів, догляд за посівом, оранка, збирання) діленням витрачених на ці операції людино-годин на площу посіву відповідної культури.
У тваринницьких галузях, де виробничий цикл займає тривалий період з метою контролю за витрачанням живої праці обчислюють її витрати на 1 голову тварини за певний календарний період – місяць, квартал, рік.
Важливими неповними абсолютними показниками є норма закріплення певного виду тварин за 1 працівником і норма обслуговування ним певних засобів праці (машин, верстатів, обладнання);
- до неповних відносних показників відносять норму виробітку при механізованих роботах.
5. Натуральні показники продуктивності праці визначають, коли валова продукція наведена у фізичних одиницях виміру (ц, тис. шт. яєць) :
- технологічна трудомісткість 1 ц продукції визначається шляхом ділення прямих затрат людино-годин, що виникають у процесі виконання технологічних операцій, на обсяг виробленої продукції;
- загальновиробнича трудомісткість 1 ц продукції – її визначають, коли враховують не лише прямі витрати живої праці, а й непрямі, пов’язані з управлінською діяльністю виробничих підрозділів підприємства;
- трудомісткість виробництва певного виду продукції визначається діленням загальної кількості відпрацьованих прямих витрат праці людино-годин на площу посіву культури або на кількість поголів’я тварин, від якої отримана продукція.
6.Вартісні показники продуктивності праці визначають, коли валова продукція дана в грошовому виразі:
- годинна і денна продуктивність праці визначаються відношенням вартості валової продукції в порівнянних цінах відповідно до відпрацьованих годин і людино-днів;
- річна продуктивність праці визначається відношенням вартості валової продукції в порівнянних цінах до середньорічної кількості працівників.
УМОВИ ЗАДАЧ
2.1.
Визначити ступінь використання запасу праці та вказати, в якому з двох підприємств він використовується більш повно.
Вихідна інформація:
1. Підприємство А:
– чисельність постійних працівників – 90 чол.;
– фактично відпрацьовано за рік – 131670 люд.-год.
2. Підприємство В:
– чисельність постійних працівників – 110 чол.;
– фактично відпрацьовано за рік - 176532 люд.-год.
3. Запас праці 1 працівника за рік – 1885 люд.-год.
2.2.
Визначити показники руху та коефіцієнт валового обороту робочої сили, а також темп зміни чисельності працівників на підприємстві за такими даними:
1. Чисельність працівників на початок року – 60 чол..
2. Чисельність працівників на кінець року - 80
3. Чисельність працівників, прийнятих на роботу на протязі року – 25 чол..
4. Чисельність працівників, що вибуло на протязі року – 5 чол..
2.3.
Визначити показники раціонального використання трудових ресурсів (показники сезонності) в аграрному підприємстві за такими даними:
1. Відпрацьовано одним працівником у місяці максимального використання персоналу - 260 люд.-год..
2. Відпрацьовано одним працівником у місяці мінімального використання персоналу – 110 люд.-год..
3. Відпрацьовано одним робітником в середньому за місяць – 185 люд.-год..
2.4.
Визначити показники використання трудових ресурсів та показники продуктивності праці в аграрному підприємстві за такими даними:
1. Вартість валової продукції - 2,8 млн. грн..
2. Середньорічна чисельність постійних працівників – 56 осіб.
3. Фактично відпрацьовано одним робітником – 1785 люд.-год..
4. Вироблено зерна - 15060 ц.
5. Прямі витрати праці на виробництво зерна – 3765 люд.-год..
2.5.
Визначити показники продуктивності праці за такими даними:
1. Площа посіву зернових культур – 1200 га.
2. Поголів’я корів – 360 гол..
3. Кількість доярок на молочної фермі – 15 осіб.
4. Прямі витрати праці на виробництво, тис. люд.-год.:
– зерна – 8,8;
– молока – 30240.
5. Вироблено за рік продукції в натуральному виразі, ц:
– зерна – 44160;
– молока – 1260.
2.6.
Визначити прямі і непрямі показники продуктивності праці в аграрному підприємстві і в його окремих підрозділах за такими даними:
1. Середньорічна кількість працівників, зайнятих в с.г. виробництві – 53 особи, з них:
- в рослинництві – 29 осіб;
- в тваринництві – 24 особи.
2. Поголів’я корів – 240 гол..
3. Поголів’я молодняку великої рогатої худоби – 320 гол.;
4. Вироблено продукції в натуральному виразі, тис. ц:
- зерна – 20;
- насіння соняшнику – 2,6;
- цукрових буряків – 30;
- кормів – 15 к. од.;
- молока – 9;
- приріст живої маси молодняку – 0,9.
5. Витрати праці на виробництво окремої продукції, тис. люд.-год.:
- зерна – 9;
- насіння соняшнику – 3;
- цукрових буряків – 17;
- кормів – 10;
- молока – 16;
- приріст живої маси молодняку – 8.
6. Вартість валової продукції, млн.. грн.:
- рослинництва – 3,2;
- тваринництва – 2,7.
7. Загальні витрати праці - 94446 люд.-год., з них
- в рослинництві – 618;
- в тваринництві - 46828.
2.7.
Визначити вартісні показники продуктивності праці та показники забезпеченості персоналом за такими даними:
1. Площа с. г. угідь – 2450 га.
2. Вартість валової продукції – 3,4 млн. грн..
3. Наявність постійних працівників – 240 чол..
4. Всього відпрацьовано робітниками – 424428 люд.-год..
5. Середня тривалість робочого дня – 7,5 год.
2.8.
Визначити показники забезпеченості аграрного підприємства персоналом,ступінь використання запасу праці та показники трудомісткості продукції за такими даними:
1. Площа с. г. угідь – 6400 га.
2. Розораність – 80 %.
3. Рівень використання ріллі під посіви - 90 %.
4. Структура посівів, %:
- озимі зернові – 35;
- ярі колосові – 15;
- кукурудза на зерно – 20;
- соняшник – 25;
- овочі -5.
5. Урожайність, ц/га:
- озимі зернові – 40;
- ярі колосові – 30;
- кукурудза на зерно – 35;
- соняшник – 20;
- овочі – 140.
6. Прямі затрати праці, тис. люд.-год.
на виробництво:
- зерна озимих -12900;
- ярих колосових – 3320;
- кукурудзи - 45160;
- соняшнику – 55296;
- овочів – 167200.
7. Середньо - облікова чисельність робітників, зайнятих в с. г. виробництві – 250 чол..
8. Відпрацьовано одним працівником за рік – 270 днів.
9. Середня тривалість робочого дня – 7,5 год..
2.9. (не надо)
1. Визначити показники річної і годинної продуктивності праці і заробітної плати в агроформуваннях за базисний і звітний період.
2. Порівняти темпи зростання продуктивності праці та заробітної плати і зробити висновки.
Вихідні дані:
| Показники | Одиниці виміру | 2008р. | 2011р. |
| Вартість валової продукції (в порівнянних цінах 2005 р.) | млн. грн. | 87,2 | 99,4 |
| Середньорічна кількість працівників | тис. чол. | 1,5 | 1,2 |
| Річний фонд заробітної платні | млн. грн.. | 18,6 | 26,4 |
| Відпрацьовано в середньому за місяць з розрахунку на 1 середньорічного працівника | людино-годин |
2.10.
Визначити рівень використання трудових ресурсів, показники сезонності і показники продуктивності праці в аграрному підприємстві за такими даними:
1. Середньорічна кількість працівників – 50 чол..
2. Відпрацьовано 1 середньорічними працівником за рік – 280 днів.
3. Середня тривалість робочого часу по підприємству – 6,83 год..
4. Відпрацьовано в середньому за місяць по підприємству – 1166 люд.-днів.
5. Мінімальний середньомісячний виробіток – 860 люд.-днів.
6. Максимальний середньомісячний виробіток - 1350 люд.-днів.
7. Виробництво окремих видів товарної продукції, тис. ц:
- озима пшениця - 30;
- насіння соняшнику – 3,5;
- цукрових буряків – 2,4;
- молока – 9;
- приріст живої маси великої рогатої худоби – 0,45.
8. Витрати праці на виробництво окремого виду продукції, люд.-год.:
- озима пшениця – 11000;
- насіння соняшнику – 2000;
- цукровий буряк – 20620;
- молоко – 49000;
- приріст живої маси великої рогатої худоби – 13000.
9. Вартість валової продукції в порівняних цінах – 5550 тис. грн.,
у тому числі в рослинництві -3625 тис. грн..
10. Загальні витрати праці по рослинництву – 47 тис. люд.-год..
2.11
Визначити середньоспискову чисельність персоналу підприємства за місяць (березень).
Вихідна інформація.
| Дата | День тижня | Спискова чисельність персоналу | Дата | День тижня | Спискова чисельність персоналу | Дата | День тижня | Спискова чисельність персоналу |
| 01.03 | понеділок | 11.03 | четвер | 21.03 | неділя | вихідний | ||
| 02.03 | вівторок | 12.03 | п’ятниця | 22.03 | понеділок | |||
| 03.03 | середа | 13.03 | субота | вихідний | 23.03 | вівторок | ||
| 04.03 | четвер | 14.03 | неділя | вихідний | 24.03 | середа | ||
| 05.03 | п’ятниця | 15.03 | понеділок | 25.03 | четвер | |||
| 06.03 | субота | вихідний | 16.03 | вівторок | 26.03 | п’ятниця | ||
| 07.03 | неділя | вихідний | 17.03 | середа | 27.03 | субота | вихідний | |
| 08.03 | понеділок | вихідний | 18.03 | четвер | 28.03 | неділя | вихідний | |
| 09.03 | вівторок | 19.03 | п’ятниця | 29.03 | понеділок | |||
| 10.03 | середа | 20.03 | субота | вихідний | 30.03 | вівторок | ||
| 31.03 | середа |
2.12
Визначити середньоспискову чисельність персоналу підприємства за рік, розрахувати показники руху персоналу (коефіцієнти найму, вибуття, плинності).
Вихідна інформація.
1. Середньоспискова чисельність персоналу, осіб:
січень - 130 травень - 144 вересень - 156
лютий - 124 червень - 148 жовтень - 146
березень – 134 липень - 156 листопад - 138
квітень - 136 серпень - 168 грудень - 124.
2. Прийнято на роботу за рік, осіб 48
3. Звільнено всього, осіб: 56
- в тому числі за власним бажанням 32
- за порушення трудової дисципліни 2.
2. 13
Визначитисередньорічну чисельність робітників підприємства, зайнятих в рослинництві та тваринництві. Розрахувати показники працезабезпеченості Вихідна інформація.
1. Середньорічна чисельність робітників підприємства, зайнятих в сільськогосподарському виробництві, становить - 156 осіб.
2. В рослинництві відпрацьовано 103 788 люд.-год. прямих затрат праці, в тваринництві - 178 481 люд. – год.
3. Площа сільськогосподарських угідь підприємства - 3958 га.
4. Середньорічна вартість основних виробничих засобів – 18 452 тис. грн.
В середньому по аграрних підприємствах району з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь припадає 5 робітників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві.
2.14
Визначитипоказники сезонності у використанні персоналу аграрного підприємства (абсолютний розмах сезонності та відносний, коефіцієнт сезонного навантаження) за наступними даними:
Прямі затрати праці, люд.–год.
- у січні - 24 454 (мінімум за рік)
- у липні – 38 659 (максимум за рік)
- середньомісячні витрати праці за рік – 28843.
Назвати причини та шляхи пом’якшення сезонності у використанні персоналу аграрних підприємств.
2. 15
Визначити показники трудомісткості основних товарних видів продукції аграрного підприємства (з розрахунку на 1 ц): зерна та коренеплодів цукрових буряків і трудомісткість їх виробництва. Зробити висновки, яка з двох культур є більш трудомісткою в підприємстві.
Вихідна інформація.
| Показники | Зернові культури | Цукрові буряки |
| Площа посіву, га | ||
| Валовий збір, ц | ||
| Прямі затрати праці на весь обсяг виробленої продукції, люд. – год. | ||
| Витрати виробництва, грн., у тому числі на оплату праці | 2 511 168 413 343 | 1 288 000 386 400 |
2.16.
Визначити річну продуктивність праці по агропромисловому формуванню (АПФ) в цілому та окремих його підрозділах по промисловій та аграрній сфері (на консервному заводі, в рослинництві та тваринництві). Як змінилась в АПФ річна продуктивність праці на виробництві соків фруктових та овочевих в звітному році порівняно з базовим?
Вихідна інформація.
| Показники | Звітний рік | |
| Товарна продукція (чиста виручка без ПДВ), тис. грн. | Середньооблікова чисельність працівників на відповідному виді діяльності або у галузі, осіб | |
| Консерви з овочів та плодів | ||
| Соки фруктові та овочеві | ||
| Продукція рослинництва | ||
| Продукція тваринництва |
В базовому році середньорічна чисельність працівників на виробництві соків становила 240 осіб, а обсяг товарної продукції – 13 583 тис. грн.
2.17
Визначити основні і додаткові показники продуктивності праці на виробництві молока (трудомісткість продукції, трудомісткість виробництва, закріплення корів на одну доярку).
Вихідна інформація.
1. Прямі витрати часу на виробництво молока - 14 700 люд.-год.
2. Кількість корів молочного стада – 350 гол..
3. Кількість доярок - 15 осіб.
4. Вироблено молока за рік в натуральному виразі - 12 250 ц.
2.18.
Визначитиповні прямі показники продуктивності праці по аграрному підприємству в цілому та в окремих галузях аграрного виробництва.
Вихідна інформація.
1. Середньорічна чисельність робітників, зайнятих в с. г. виробництві - 435 осіб.,
з них:
- в рослинництві - 183 особи;
- в тваринництві - 252 особи.
2. Обсяг валової продукції в порівнянних цінах становить, тис. грн. - 8852, в тому числі:
- рослинництва - 4391;
- тваринництва - 4461.
3. Затрати праці в сільськогосподарському виробництві, тис. люд.-год. - 443, з них:
- в рослинництві - 127;
- в тваринництві - 316.
РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
2.1.
1. Запас праці (ЗП) на підприємстві А, люд.-год.:
1885 ∙ 90 = 169650
2. Коефіцієнт використання запасу праці (Кв пр) на підприємстві А:
131670: 169650 = 0,77;
3. Запас праці на підприємстві В, люд.-год.:
1885 ∙ 110 = 207350
4. Коефіцієнт використання запасу праці (Кв пр) на підприємстві В:
176532: 207350 = 0,85
Більш повно використовується запас праці в підприємстві В, але обидва підприємства недостатньо використовують запас праці.
При раціональному використанні персоналу коефіцієнт використання запасу праці має дорівнювати 1.
2.2.
1. Коефіцієнт найму (Кн):
25: 60 =0,4
2. Коефіцієнт вибуття (Кв):
5: 60 = 0,08
3. Коефіцієнт валового обороту робочої сили (Орс):
0,4 + 0,08 = 0,48
2.3.
1. Розмах сезонності:
260: 110 = 2,36
Чим більше цей показник у кількісному виразі, тим більша сезонність виробництва на підприємстві та складніше йому вирішувати виробничі завдання.
2. Сезоне навантаження:
260: 185 = 1,41
2.4.
1. Запас праці (ЗП), люд-год.:
1885 ∙ 56 = 105560
2. Фактично відпрацьовано постійними працівниками, люд.-год.:
1785 ∙ 56 = 99960
3. Коефіцієнт використання запасу праці (Кв пр):
99960: 1055600 = 0,95
4. Технологічна трудомісткість 1 ц зерна, люд.-год.:
3765: 15060 = 0,25
5. Погодинна продуктивність праці, грн./люд.-год.:
2800000: 99960 = 28,0
2.5.
1. Технологічна трудомісткість 1 ц продукції зернових культур, люд.-год.:
8800: 44160 = 0,2
2. Трудомісткість виробництва продукції зернових культур (на 1 га посіву), люд.-год.:
8800: 1200 = 7,3
3. Технологічна трудомісткість 1 ц молока, люд.-год.:
30240; 12600 = 2, 4
4. Прямі витрати праці на обслуговування1 голови корів, люд.-год.:
30240: 360 =84,0
5. Навантаження корів на одну доярку, гол.:
360: 15 = 24
2.6.
1. Технологічна трудомісткість 1 ц, люд.-год.:
- зерна
9000: 20000 = 0,45
- насіння соняшнику
3000: 2600 = 1,15
- цукрових буряків
17000: 30000 = 0,57
- кормів (1 ц к. од.)
10000: 15000 = 0,67
- молока
16000: 9000 = 1,78
- приросту живої маси великої рогатої худоби;
8000: 900 = 8,9
2. Трудомісткість виробництва молока, люд.-год. на 1 гол.:
16000: 240 = 66,67
3. Трудомісткість приросту живої маси молодняку, люд.-год. на 1 гол.:
8000: 320 = 25,0
4. Річна продуктивність праці на 1 працівника, грн.:
- по с. г. виробництву
(3200000 + 2700000): 53 = 111320,8
- по рослинництву
3200000: 29 = 110344,8
- по тваринництву
2700000: 24 =112500
5. Годинна продуктивність праці, грн.. на 1 люд.-год.:
- по с. г. виробництву
5900000: 94446 = 62,5
- по рослинництву
3200000: 47618 = 67,2
- по тваринництву
2700000: 46828 = 57,6
2.7.
1. Працезабезпеченість з розрахунку на 100 га, осіб:
240: 2450 · 100 =10
2. Годинна продуктивність праці, грн./люд.-год.:
3400000: 424428 = 8,0
3. Денна продуктивність праці,грн./люд.-днів:
3400000: (424428: 7,5) = 60,1
2.8.
1. Працезабезпеченість аграрного підприємства з розрахунку на 100 га с. г. угідь):
250: 6400 = 4 особи
2. Фактично відпрацьовано часу 1 працівником в середньому за рік, люд.-год.:
7,5 ∙ 270 = 2025
3. Річний запас праці, люд.-год.:
1885 ∙ 250 = 471250
4. Фактично відпрацьовано в с. г. виробництві, люд.-год.:
2025 ∙ 250 = 506250
5. Коефіцієнт використання запасу праці (Кв пр):
506250: 471250 = 1,07
6. Площа ріллі, га: 6400 ∙ 0,8 = 5120
7. Площа ріллі під посівами с. г. культур, га:
5120 ∙ 0,9 = 4608
8. Площа окремих культур, га:
- озимі зернові
4608 ∙ 0,35 = 1612,8
- ярі колосові
4608 ∙ 0,15 = 691,2
- кукурудза на зерно
4608 ∙ 0,20 = 921,6
- соняшник
4608 ∙ 0,25 = 1152
- овочі
4608 ∙ 0,05 = 230,4
9. Валовий збір окремих культур, ц:
- озимі культури
40 ∙ 1612,8 = 64512
- ярі колосові
30 ∙ 691,2 = 20736
- кукурудза на зерно
35 ∙ 921,6 = 32256
- соняшник
20 ∙ 1152 = 23040
- овочі
140 ∙ 230,4 =32256
10. Трудомісткість 1 ц продукції, люд.-год.:
- зерна озимих культур
12900: 64512 = 0,20
- зерна ярих колосових
3320: 20736 = 0,16
- зерна кукурудзи
45160: 32256 = 1,4
- насіння соняшнику
55296: 23040 = 2,4
- овочів
167200: 32256 = 5,2
2.9.
1. Відпрацьовано в середньому за рік середньорічною кількістю працівників, люд.-год.:
- 2008 рік
148 ∙ 1500 = 222000
- 20010 рік
176 ∙ 1200 = 211200
2. Погодинна продуктивність праці, грн.:
- 2008 рік
87200000: 222000 = 392,79
- 20010 рік
99400000: 211200 = 470,64
3. Річна продуктивність праці, грн.:
- 2008 рік
87200000: 1500 = 58133,33
- 2010 рік
99400000: 1200 = 82833,33
4. Темп приросту річної продуктивності праці у звітному періоді, %:
(82833,33 – 58133,33): 58133,33 ∙ 100 = 42,5
5. Темп приросту річного фонду оплати праці у звітному періоді, %:
(26,4 – 18,6): 18,6 · 100 = 41,9
6. Темп приросту місячного фонду заробітної платні у звітному періоді, %:
(2200000 – 1550000): 1550000 ∙ 100 = 41,9
7. Місячна заробітна платня 1 працівника, грн.:
- 2008 рік:
1550000: 1500 = 1033,3
- 2010 рік:
2200000: 1200 = 1833,3
8. Темп приросту місячної заробітної платні 1 працівника,%:
(1833,33 – 1033,33): 1033,33 ∙ 100 = 77,4
9. Середньорічна заробітна платня 1 працівника, грн.:
- 2008 рік:
18600000: 1500 = 12400
- 2010 рік
26400000: 1200 = 22000
10. Темп приросту середньорічної оплати праці 1 працівника, %:
(22000 – 12400): 12400 · 100 = 77,4
Висновок: Темпи зростання продуктивності праці у звітному періоді перевищили темпи зростання річного фонду оплати праці. З розрахунку на 1 % приросту продуктивності праці припадало 0,98 % темпу приросту річного фонду оплати праці. В той же час середня оплата праці 1 робітника за досліджуваний період зросла на 77,4 %. Там перевищення обумовлено переважно скороченням чисельності працівників на 300 осіб або на 20 % у звітному році порівняно з базисним.
2.10.
1. Відпрацьовано робочого часу по підприємству за рік, які брали участь у виробництві:
280 ∙ 50 = 14000 люд.-днів або 14000 ∙ 6,83 = 95620 люд.-год.
2. Розмах сезонності:
- відносний
1350: 860 = 1,6
- абсолютний
1350 - 860 = 490
3. Сезонне навантаження:
1350: 1166 = 1,2
4. Технологічна трудомісткість окремих видів продукції, люд.-год. на 1 ц:
- озима пшениця
11000: 30000 = 0,37
- насіння соняшнику
2000: 3500 = 0,57
- цукровий буряк
20620: 2400 = 8,60
- молоко
49000: 9000 = 5,44
- приріст живої маси великої рогатої худоби
13000: 450 = 28,89
5. Годинна продуктивність праці, грн..:
- по підприємству
5550000: 95620 = 58,04
- по рослинництву
3625000: 336200 = 107,82
- по тваринництву
(5550000 –3 625000): 62000 = 1925000: 62000 = 31,05
6. Денна продуктивність праці, грн.:
- по підприємству
950000: 14000 = 67,86
- по рослинництву
625000: (47000: 6,83) = 90,82
- по тваринництву
325000: (48620: 6,83) = 7118,59
2.11
Середньоспискова чисельність персоналу за місяць
(відношення суми спискової чисельності персоналу за кожен день місяця до кількості календарних днів місяця. Чисельність персоналу у вихідні дні встановлюється за чисельністю персоналу у попередній робочий день):
(152+151+150+150+148+148+148+148+149+150+148+146+146+146+145+146++ 142 + 142 + 140 + 140 + 140 + 141 + 142 +142+ 144+ 146+ 146 +146 +145+ + 144 +142): 31= 4513: 31 ≈ 146 осіб
2.12
| Показники | Розрахунок |
| Середньоспискова чисельність персоналу за рік, осіб | (130 + 124 + 134+ …. + 124): 12 = 142 |
| Коефіцієнт найму | 48:142 = 0,338 |
| Коефіцієнт вибуття | 56: 142 = 0,394 |
| Коефіцієнт плинності | (32 +2): 142 = 0,239 |
По відношенню до середньоспискової чисельності робітників протягом року прийнято на роботу 33,8 % робітників, звільнено 39,4. Плинність середня (показник плинності не перевищує 40%).
2.13
| Показники | Розрахунок |
| Відпрацьовано часу по підприємству в цілому, люд. - год. | 103 788+178 481=282 269 |
| Зайнято в рослинництві, осіб | (103788: 282 269) · 156 = 57 |
| Зайнято в тваринництві, осіб | 156 – 57 = 99 |
| Показник працезабезпеченості, осіб на 100 га | 156: 3958 = 4 |
В середньому по району показник працезабезпеченості вищий проти показника по підприємству.
2.14
| Показники | Розрахунок |
| Абсолютний розмах сезонності | 38 659 – 24454 = 14205 |
| Відносний розмах сезонності | 38659: 24454 = 1.58 |
| Коефіцієнт сезонного навантаження | 38659: 28843 = 1.34 |
2.15
| Показники | Розрахунок | |
| зернові культури | цукрові буряки | |
| Трудомісткість 1 ц продукції, люд.-год. | 27000:52316 = 0,52 | 56000: 112000 = 0,5 |
| Трудомісткість виробництва, люд. –год. на 1 га | 27000:904 = 29,9 | 56000: 280 = 200,0 |
| Питома вага витрат на оплату праці,% | 413343:2511168 · 100% = 16,5 | 386400:1288000 · 100% =30,0 |
Більш трудомісткою культурою є цукровий буряк, оскільки суттєво вищим по даній культурі є показник трудомісткості виробництва та питома вага витрат на оплату праці.
2.16
| Галузі виробництва та види продукції | Річна продуктивність праці на 1 робітника, тис. грн. |
| Консерви з овочів та плодів | 4900:105=46,7 |
| Соки фруктові | 15353:235= 65,3 |
| Разом по промисловій сфері | (4900+15353): (105+235) = 59,6 |
| Продукція рослинництва | 2800:153=18,3 |
| Продукція тваринництва | 1590:69= 23,0 |
| Разом по аграрній сфері | (2800+1590): (153+69) = 19,8 |
По промисловій сфері вищий рівень річної продуктивності праці на середньорічного працівника, ніж по аграрній сфері.
Продуктивність праці на виробництві соків у базовому році 13583:240 = 56,6 (тис. грн.).
У звітному році продуктивність праці зросла на 8,7 тис. грн. (65,3-56,6).
2.17
| Показники | Розрахунок |
| Трудомісткість продукції, люд.-год. на 1 ц | 14700:12250 = 1,2 |
| Трудомісткість виробництва, люд.-год. на 1 гол. | 14700:350 = 42 |
| Навантаження корів на 1 доярку, гол. | 350:15 = 23,3 |
2.18
| Галузі виробництва | Розрахунок | |
| річна продуктивність праці на 1 робітника, тис. грн. | годинна продуктивність праці, грн. на люд. - год. | |
| По підприємству в цілому | 8852:435 = 20,3 | 8852:443=19,98 |
| По рослинництву | 4391:183 = 24,0 | 4391: 127 = 34,6 |
| По тваринництву | 4461: 252 = 17,7 | 4461: 316 = 14,1 |
УІ. Витрати виробництва і собівартість продукції аграрних підприємств
МЕТОДИЧНІ ПОЯСНЕННЯ
до розв’язування задач
У товарному зерновому виробництві розраховується собівартість 1 ц зерна, зерновідходів і нормативна собівартість 1 ц соломи.
У товарному буряківництві визначають собівартість 1 ц коренеплодів методом вилучення із загальної суми витрат нормативної собівартості гички. Одержану суму витрат з урахуванням витрат на транспортування коренів на цукровий завод ділять на одержаний обсяг коренеплодів і одержують собівартість 1 ц основній продукції.
Для визначення собівартості 1 ц насіння соняшнику потрібно загальну суму витрат на вирощування і збирання цієї культури зменшити на нормативну собівартість стеблей та кошиків і одержаний результат поділити на фізичну масу насіння після доробки.
Особливістю визначення собівартості 1 ц картоплі є те, що із загальної суми витрат на її вирощування та збирання віднімається вартість нестандартної картоплі, яка згодована худобі, в оцінці за собівартістю кормових буряків з урахуванням поживності.
Собівартість продукції окремих овочевих культур визначають окремо по культурах відкритого і закритого ґрунту. При цьому в неспеціалізованому овочівництві відкритого ґрунту загальні витрати зменшують на нормативну собівартість гички і потім розподіляють їх залишкову суму за окремими овочевими культурами пропорційно виручці від реалізації основної продукції цих культур.
В скотарстві визначають собівартість молока, приплоду, приросту живої маси молодняку всіх вікових груп і дорослої худоби на відгодівлі, а також собівартість живої маси; у птахівництві – собівартість яєць, приросту живої маси і живої маси за відповідними віковими групами кожного виду птиці; в рибництві – собівартість мальків, цьоголіток, риби однорічного віку і товарної риби.
Собівартість молока і приплоду визначають в такий послідовності. Спочатку розраховують собівартість одного кормодня в молочному скотарстві діленням усієї суми витрат по цій галузі на кількість кормоднів. Нормативно вважають, що собівартість однієї голови приплоду дорівнює собівартості 60 кормоднів. Множенням одержаного приплоду на 60 кормоднів і на собівартість одного кормодня визначають суму витрат, яку відносять на приплід. Загальна сума витрат по молочному скотарству зменшується на витрати, які віднесені на приплід, і на загальну нормативну собівартість гною, яку розраховують множенням планової собівартості 1 т цієї побічної продукції на її загальний обсяг, одержаний протягом звітного року. Залишок витрат відносять на молоко. Діленням цих витрат на обсяг одержаного молока визначають собівартість 1 ц цього виду продукції.
По молодняку великої рогатої худоби і худоби на відгодівлі визначають собівартість 1 ц живої маси і 1 ц її приросту. Щоб розрахувати приріст живої маси, необхідно до живої маси тварин на кінець року добавити живу масу вибулого за рік (включаючи загиблих тварин) і від одержаного результату відняти живу масу поголів’я худоби на початок року, живу масу поголів’я, що надійшло протягом року і живу масу приплоду. Собівартість 1 ц приросту живої маси визначають методом вилучення із загальної суми витрат вартості побічної продукції (гною). У фактичну собівартість приросту живої маси за відповідними видами і групами тварин включають витрати від загибелі молодняку і дорослої худоби на відгодівлі, за винятком втрат, що відшкодовуються за рахунок винних осіб і тих, які сталися внаслідок епізоотії та стихійного лиха.
Загальна сума витрат для визначення собівартості 1 ц живої маси обчислюється сумою початкової балансової вартості тварин на початок року, вартості тварин, переведених на вирощування і відгодівлю протягом року (в обліку – мінус вартість загиблих тварин за обліковою оцінкою на початок року), вартості одержаного приплоду і фактичних витрат звітного року (без вартості побічної продукції), віднесених на приріст живої маси тварин. Одержану суму ділять на живу масу поголів’я, що калькулюється. Вона дорівнює живій масі тварин на кінець року плюс жива маса вибулих протягом року тварин (в обліку без маси загиблих тварин).
У свинарстві в спеціалізованих підприємствах визначають собівартість приросту живої маси за такими віковими групами свинопоголів’я, як основне стадо, поросята двох-чотирьох місяців, поросята старші за чотири місяці, свині на відгодівлі.
В яєчному птахівництві визначають собівартість 1000 шт. яєць. Для цього із загальної суми витрат по стаду віднімають вартість побічної продукції (послід, пух, перо) з подальшим віднесенням залишкової суми витрат на одержану основну продукцію. По молодняку птиці, як і в яєчному птахівництві, розраховують собівартість 1 ц живої маси, вилучаючи з усіх витрат вартість побічної продукції. В інкубаційному виробництві визначають собівартість добового курчати.
В тваринництві для поглибленого аналізу ефективності галузі визначають також собівартість кормодня і 1 ц кормових одиниць.
Дата публикования: 2015-07-22; Прочитано: 2604 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
