Оформлення курсової роботи. Оформлену відповідно до сформульованих вимог та повністю укомплектовану курсову роботу належить зброшурувати

Оформлену відповідно до сформульованих вимог та повністю укомплектовану курсову роботу належить зброшурувати, прошити або скріпити скобами у папці.

Укомплектованість роботи – наявність всіх сторінок, нумерації, всіх складових частин відповідно до змісту, відповідність назв розділів у змісті й у тексті роботи.

Текст роботи треба розміщувати тільки з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм), залишаючи поля зліва 25 мм, справа – не менше як 15 мм, зверху та знизу – не менше як 20 мм. Текст має бути надрукований через 1.5 інтервали, шрифт 14 Times New Roman, (28-30 рядків на сторінці, 70-75 знаків у рядку).

Викладання тексту кожного розділу, а також вступу та висновків слід починати з нової сторінки. Обов’язково писати заголовки, давати назви розділів та підрозділів, проставляти їх номери (наприклад: Вступ або Розділ 1. Теоретичні та правові засади … або 1.1. Поняття та принципи … і т. д.), відокремлюючи їх від основного тексту одним інтервалом та виділяючи їх жирним шрифтом.

Відстань між заголовками та текстом не повинна перевищувати 20 мм або одну пропущену строку. Перенесення слів у заголовках не дозволяються. Заголовок не може бути більшим за одне речення, максимальна кількість – 7 слів у заголовку. Крапка наприкінці заголовка не ставиться.

Скорочення слів у тексті, крім загальноприйнятих, не допускається. При введенні нових абревіатур (скорочень) насамперед обов’язково надають їх повний та скорочений (у дужках) вигляд, зміст і лише потім використовують у тексті. Наприклад: Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ).

Нумерація сторінок має бути наскрізною: номер сторінки проставляється арабськими цифрами у правому верхньому кутку, але на титульний сторінці (перша сторінка роботи) номер проставляти не слід.

Посилання. У тексті обов’язково мають бути посилання на джерела, з яких були запозичені витяги з нормативних актів, будь-яка статистична інформація, таблиці, цитати та точки зору інших авторів, що їх наведено у роботі.

Посилання на першоджерела можна робити при використанні квадратних дужок, в яких позначається порядковий номер у списку використаних джерел та літератури та відповідна стаття нормативного акту або сторінка з книги, з якої взято інформацію. Наприклад: [2, ст.173], де 2 – порядковий номер у списку, а ст. 173 – стаття кодексу або закону, на який дається посилання; [10, с.17], де 10 – порядковий номер у списку, а с. 17 – сторінка, де знаходиться в даній роботі матеріал, на який дається посилання.

Список використаних джерел та літератури повинен становити 15-20 найменувань. Перелік літератури, безпосередньо використаної під час написання курсової роботи і на яку є посилання у тексті, повинен складатися за алфавітом і містити: прізвища, ініціали авторів, повні назви книжок чи статей, місце видання, видавництво, рік видання, сторінки – загальна кількість сторінок підручника чи монографії (624 с.) або інтервал сторінок – для окремих статей (с. 142-152).

У списку, щоб підкреслити новизну роботи, обов’язково повинні міститися нові джерела та література (мінімум 2-3 позиції) – за поточний рік, в якому виконується курсова робота. Зразок оформлення списку використаних джерел дивись в Додатку № 6

Додатки, якщо на них є посилання в роботі, розміщують в кінці роботи, можливо, як виняток, у вигляді ксерокопії. Це деяка кількість фактичного або статистичного матеріалу, який у зв’язку із великим обсягом недоцільно включати безпосередньо до тексту роботи, але він добре ілюструє окремі положення курсової роботи. До складу додатків можуть входити: великі за обсягом схеми, діаграми, графіки, таблиці, витяги з тексту нормативних актів (законів, указів, постанов, положень, інструкцій тощо), зразки бланків, документів тощо. Маленькі, тобто значно менші за сторінку, схеми, діаграми, графіки чи таблиці можна розмістити прямо в тексті курсової роботи, якщо це сприяє кращому викладенню матеріалу та висвітленню концепції автора роботи.