Oacute; Національна академія

Внутрішніх справ, 2013

ВИТЯГ

з навчального плану для студентів

3-К-Н курсу з підготовки фахавціф освітньо – кваліфікаційного рівня «бакалавр» (термін навчання – 3 роки)

№ з/п	Назва дисципліни	Передбачено годин	Форма контро-лю
Лекції	Семі-нари	Прак- тичні заняття	Письмові роботи
1.	Україниська мова (за професійним спрямуванням)					екзамен
2.	Іноземна мова	-	-			екзамен
3.	Теорія держави та права			-		екзамен
4.	Державне право зарубіжних країн			-		залік
5.	Конституційне право України			-		екзамен
6.	Адміністративне право				курсова	екзамен
7.	Цивільне право			-		екзамен
8.	Кримінальне право					екзамен
9.	Сучасні релігійні течії та об’єднання в Україні			-		залік
10.	Вступ до маркетингу			-		залік
11.	Банківстку право			-		залік
12.	Ринкова економіка			-		залік
13.	Конфліктологія			-		залік
14.	Основи бухгалтерського обліку			-		залік

УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)

Без оволодіння мовою як засобом спілкування, мислення, пізнання, самоутвердження у громадському житті неможливе формування духовно багатої особистості.

Як відомо, практична діяльність правознавця пов’язана з інтенсивним усним і писемним спілкуванням, з підготовкою й оформленням юридичних документів. А це вимагає належного знання норм і правил усного і писемного мовлення української мови, його особливостей в офіційно-діловій сфері. Від дотримання юристами у професійній діяльності, у побуті прийнятих норм мовлення, адекватності відображення змісту інформації, правильного і доречного використанння термінів і слів, правильного формулювання окремих фраз, речень, грамотного складання й оформлення текстів документів залежить формування суспільної думки про рівень загальної і професійної культури юриста, залежить його власний авторитет і авторитет органу держави чи установи, які він представляє.

Курс пов’язаний з дисциплінами, що передбачені навчальними планами і програмами за спеціальністю “Правознавство”: конституційним правом, теорією держави і права, юридичним нормопроектуванням, політологією, адміністративним правом, кримінальним правом, цивільним правом, кримінальним і цивільним процесом, криміналістикою, юридичним документознавством, технікою нормотворчості, юридичною лінгвістикою, риторикою, психологією тощо.

Основні терміни

Національна мова – мова, що є засобом писемного та усного спілкування нації. Вона охоплює загальнонародну мову як літературну, так і діалекти, професійні й соціальні жаргони, розмовну лексику. Національна мова існує: у вищій формі загальнонародної мови – сучасної української літературної мови та у нижчих формах загальнонародної мови – її територіальних діалектах.

Державна мова – закріплена законодавством мова, вживання якої обов'язкове в органах державного управління та діловодства, установах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, у сферах зв'язку та інформатики.

Мовна група - група осіб, що проживає в Україні, яка має спільну рідну мову.

Мовна меншина - група осіб, що проживає в Україні, яка має спільну рідну мову, що відрізняється від державної мови, та яка за своєю чисельністю менша, ніж решта населення держави.

Регіональна мовна група - група осіб, що проживає у певному регіоні (населеному пункті), яка має спільну рідну мову.

Регіональна мова або мова меншини - мова, яка традиційно використовується в межах певної території держави громадянами цієї держави, які складають групу, що за своєю чисельністю менша, ніж решта населення цієї держави, та/або відрізняється від офіційної мови (мов) цієї держави.

Рідна мова - перша мова, якою особа оволоділа в ранньому дитинстві.

Мови національних меншин - мова меншини, що об'єднана спільним етнічним походженням.

Міжнародна (світова) мова – це мова, що є засобом спілкування народів різних держав.

Мова права – функціональний різновид літературної мови, її підсистема, яка задовольняє потребам комунікації та правовій сфері життя суспільства. Мова права є надзвичайно важливим засобом втілення в життя державної волі, якою та розмовляє з народом.

Мовлення – діяльність людей, які використовують засоби мови для спілкування, для передачі певної інформації, для спонукання до дії. Мовлення є втіленням, реалізацією мови, яка виявляє себе тільки в мовленні і тільки через нього виконує своє комунікативне призначення.

Усне і писемне мовлення – дві форми вияву мови, два різновиди реалізації системи мови у різних видах мовної матерії, які можуть бути сприйняті на слух або через органи зору. Усне мовлення – важлива форма реалізації мови, що являє собою “говоріння”, тобто мовний акт.

Мовна норма – це прийняті у суспільно-мовленнєвій практиці людей правила вимови, граматичні та інші засоби мови, правила слововикористання.

Комунікативна деонтика – це сукупність нормативних приписів, які визначають поведінку людини при користуванні словом для досягнення будь-якої мети.

Юридичними термінами є словесні визначення державних і правових понять, за допомогою яких виражається зміст нормативно-правових приписів держави.

Багатозначність (полісемія) – це наявність у слова двох чи більше значень, між якими існує певний семантичний зв’язок (акт, захисник, опонент, стаття, справа).

Пароніми – це спільнокореневі слова, які подібні за структурою й вимовою, мають загальні граматичні ознаки, належать до однієї частини мови, але відрізняються своїм значенням (обшукати – ошукати, погроза – загроза).

Омоніми – це однакові за звучанням, але різні за значенням слова, які семантично не пов’язані між собою (мотив (мелодія) – мотив (причина –мотив злочину); топити (нагрівати) – топити (розплавляти) – топити (примушувати тонути).

Синоніми – слова однієї частини мови, які повністю чи частково збігаються у лексичному значенні, але відрізняються значеннєвими відтінками, емоційно-експресивним забарвленням, сферою стилістичного використання (правознавство – юриспруденція, завдавати шкоду – заподіювати шкоду – спричиняти шкоду).

Текст – ряд речень, об’єднаних семантичними і синтаксичними відношеннями, що виражаються лексичними, граматичними, лексико-граматичними засобами; склад­не синтаксичне ціле, цілісний уривок мовлення, що має ознаки змістового й синтаксичного зв’язку між реченнями й абза­цами.

Юридичним текстом є повідомлення, об’єктивоване у формі письмо­вого документа, оброблене відповідно до типу цього документа, що складається з низки особливих єдностей, які сполучені між собою різними типами лексич­ного, граматичного, логічного й графічного зв’язку.

Кількість годин: лекції – 4 години, семінари – 2 години, практичні заняття – 6 годин, консультації – 2 години, екзамен.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ п/п	Назва теми	Кількість годин
Лекції	Семінарське заняття	Практичні заняття
1.	2.	3.	4.	5.
1.	Універсальність мови як засобу людського спілкування. Правове регулювання мовної політики в Україні		-	-
2.	Інтеграційні зв`язки правознавства й лінгвістики. Мова права як функціональна підсистема загальнолітературної мови	-		-
3.	Літературна мова. Нормативність української літературної мови.Функціонально-стилістична диференціація сучасної української мови
4.	Українська юридична термінологічна система
1.	2.	3.	4.	5.
5.	Українська юридична термінологія та її функціонування в праві України
6.	Синтаксичні норми сучасної української мови в офіційно-діловому стилі
Всього

Форма контролю – екзамен.