Інфраструктура ринку

Інфраструктура - сукупність галузей та підприємств, зайнятих у обслуговувані сусп в-ва. існує кілька видів: виробнича, соціальна, ринкова.

Ринкова інф – шляхи (підприємства та організації), по яких рухаються товари та послуги, гроші, роб сила, ціні папери. Вона виконує такі функції: 1)забеспечення фінансової підтримки та кредитуванняпід приємств. 2) страховий захист підприєм діяльності. 3)правове та ек консультування підприємств, захист інтересів їх у держ установах та деякі інші послуги. 4)підвишення ефективносі та оперативності роботи субєктів ринку. 5)регулювання руху роб сили. 6)сприяння матеріально технічного забеспечення реалізації товарів та послуг. Інф ринку – це: 1) інф виробничого сектору(транспорт, звязок, комунікаїці) 2)інф ринку праці (заклади освіти, підвищення кваліф, центри зайнятості. 3)інфраструктура фінансового сектору (страхова, банкова система, товарні і фондові біржі)

38. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага

Під попитом розуміють платоспроможну потребу. З цієї причини попит перш за все залежить від ціни товару

При збільшені ціни зменьшується величина попиту на товар, але крива Індивід попиту не пояснює яка ціна із значених варіантів є ринковою. Ціна і величина попиту постійно звязані між собою. При зміні попиту змінюється і ціна, тому має значення закон попиту. Закон попиту – виражається через ек поведінку споживачів. Основними чиниками які впливають на цю повендінку є: ефект доходу, ефект заміщення. Ефект доходу – зничення ціни на споживчі товари рівноважне зростаню доходу, тому за меншу ціну споживач може купити більше якогось товару.

Ефект заміщення - можливість замінити споживання дорогих товарів більш дешевшими, заа умовиЮ якщо вони задовольняють одну потребу. Попит буває індивідуальний і ринковий, проте ринковий не є сумою індивідульних.

Пропозиція – це сукупність товарів, які представлені на ринку. Як функція і результат товарного вир-ва пропозиція представлена відповідним суб’єктом – продавцем. Вирішальною передумовою ринкової пропозиції залишається обсяг вир-ва.

Закон пропозиції встановлює залежність зміни пропозиції від зміни ціни(при підвіщені ціни стає вигідніше виробляти товар і стає більше товарів що постачається на ринок)

Ціна рівноваги та переміщення кривих попиту та пропозиції можна побачити на графіку

За ринкової ціни кількість товарів які виносяться на ринок, = кількості товарів що купують. Проте стан рівноваги як часткової так і загальної на практиці майже не існує, а якщо існує, то дуже короткий час. Існує кілька рухів: по кривих попиту і пропозиції(тільки зміна ціни), рух кривих попиту і пропозиції(не цінові чиники).

До нецінових чиників попиту відносяться кількість покупців, доходи споживачів, очікування спожівачів, ціни на товари. До нецінових чиників пропозиції відносять кількість продавців, очікування підприємців, податки на дотації, ціни на ресурси, технологічний прогрес.

39. Ринкова ціна: механізм формування та функції.*

Ціна встановлюється як загальне для попиту і пропозиції середнє значення ціни певного товару за умови збалансованості пропозиції та попиту.

Ціна товару зумовлюється характером і величиною нерівності між попитом і пропозицією.

Точка, в якій дві криві попиту і проп перехрещуються, відображає відповідність попиту і пропонування, рівновагу ринку, хоча й не стійку. Справді, цілком можливо, що попит на товар зросте. Додатковий попит почне тиснути на ринок. Це призведе до порушення рівноваги, тимчасового підвищення цін аж до встановлення нової ціни попиту. Нова крива попиту, яка проходитиме вище і правіше за стару криву.Нова вища ціна виступає сильним стимулом зростання виробництва і збільшення продажу товарів.

Одночасно нова ціна сигналізує підприємцям з інших галузей, що виробництво товару стає вигідним для вкладання капіталів. Поведінку продавців за цих умов відображає нова крива пропонування, що проходить нижче та лівіше за стару.

В результаті збільшення виробництва зростає пропонування, воно поступово зрівнюється з попитом, і встановлюється нова ринкова рівновага.

Таким чином, ринковий механізм, реагуючи на попит через зміну цін, забезпечує відповідну реакцію виробництва й пропонування.

Попит і пропозизія є головними чинниками, що впливають на формування ринкової ціни. Попит і пропонування однаковою мірою діють на ціну, якщо не береться до уваги фактор часу. У межах короткострокового періоду пріоритет отримує попит (тому що пропонування більш інерційне). Коли ж розглядається довгостроковий період, роль головної ціноутворюючої сили переходить до пропонування.

40. Ек конкуренція: суть, функції та форми.

Конкуренція(з лат.-“змагання“) боротьба між товаро виробниками за найвигідніші умови в-ва і збуту товарів і послуг, за привласнення найбільших прибутків. Конкуренція виникає за наявності великої кількості виробників певного продукту або ресурсу, при свободі вибору госп діяльності виробників, при співвідношені та відповідності між попитом і пропозицією, при наявності ринку засобів в-ва. Функції ек конкуренції: регулююча(кожен виробник вірішує що йому виробляти і якіресурси йому потрібні, тому вони рухаються туди, де в них найбільша потреба), мотивації(кожин виробник що зацікавлений отримати більше прибутку має прислуховуватись до споживачів, інакше він не витримає конкуренції), розподілу(між державою і окремими підприємцями, залежно від їх сум вкладів у виробництво), контролю(ціна встановлюється залежно від кількості конкурентів та якості продукту)

Конкуренція буває: 1) поліополія – велика кількість товаро виробників певного продукту і велика кількість споживачів. 2) олігополія – велика кількість споживачів і мала кількість виробників. 3) один споживач і багато виробників (монополія помиту) 4) одни споживач і одни виробник (двостороння монополія). Також конкур буває досконала і недосконала. Досконала (ціна задана величина, багато продавців і покупців, все виробники виробляють однорідку продукцію, відсутній барєр для входу на ринок, ресурси – мобільні, кожен продавець і покупець має повну і правельну інформ про ціну, витрати і попит на ринку). Недосконала – буває монополістична і олігополістична (меньше 10 виробників.) конкуренція буває також цінова та не цінова, сумлінна та не сумлінна.

42.конкуренція і моделі ринків

Конкуренція(з лат.-“змагання“) боротьба між товаро виробниками за найвигідніші умови в-ва і збуту товарів і послуг, за привласнення найбільших прибутків. Ринок – організована структура, де зустрічаються виробники і споживачі, продавці і покупці, де в результаті взаємодії попиту споживача і пропозиції виробника встановлюються ціни товарів і обсяг продукції. Конкуренція – найважлевіша ланка ринк ек, тому ці поняття не розривні на сьогоднійшній день. На основі форм конкуренції утворились певні моделі ринків: 1) поліополія –породжує досконалу конкуренцію, велика кількість товаро виробників певного продукту і велика кількість споживачів. 2) олігополія –породжує недосконалу конкуренцію, велика кількість споживачів і мала кількість виробників. 3) один споживач і багато виробників (монополія помиту) 4) одни споживач і одни виробник (двостороння монополія).

43. Принципи класифікації ринків

в сучасній економіці існує велика різновидність ринків що взаємодіють між собою. Їх можна поділити за різними ознаками: легальні і тіньові(відповідно до законодавтсва), місцеві, національні, міжнародні, регіональні, світовий(за просторовою зонакою). Ринок товарів, капіталу, валютний ринок, фінансово-кредитний, інформації, трудових ресурсів тощо – розподілені за економ призначенням обєктів ринкових відносин. Всі вони взаємодіють як частини окремої системи і їх назви самі кажуть про те, що є головним предметом купівлі-продажу. На сьогоднішній день дуже актуальним питанням і в Україні є питання нормалізації споживчого ринку, збалансованості попиту і пропозиції.

44.Позичковий капітал. Процент та його економічна природа.

Позичковий капітал – грошовий капітал який надається в позику його власником промисловим та торг підприємствам за умов повернення та сплати процента за користування грошима. Джерелами цього капіталу є: 1)грошові капітали підприємств, що на деякий час звільнилися у процесі кругообігу капіталу 2)”грош підприємці”,що не займаються підприєм діяльністю і дають свій капітал у позику. 3) грошові заощадження і доходи населення які залучаються в цей процес через банки 4) кошти центр та місцевих бюджетів 5) кошти страх компаній...

Цей капітал відрізняється від інших видів капіталу. Капітал це гроші, здатні приносити інші гроші. Основними відміностями виступають такі риси: 1) позичковий капітал є товаром особливого роду що має властивіть бути капіталом і приносити його власнику доход у формі процента. 2) формула руху грош кап: Г-Т-Г¢, Г¢= Г+▲Г 3) формула руху позичкового капіталу Г-Г¢

Зворотній рух еквівалентної вартості відбувається лише через деякий час, коли гроші повертаться кредитору. Приріст грошей створюєтья у торгівлі і розподіляєть на користь капіталіста. Норма позичкового процента=(річний дохід*на позичков кап)/поз каб* 100% ця норма залежить від середньої норми прибутку оскільки процент – лише частра прибутку і не може перевищувати середньої норми прибутку. На поз каб впливають попит і пропозиція на грошовий капітал також інші фактори. Максимальна норма проценту буває в період кризи оскільки товари не реалізуються і виникає потреба в грошах. Мінімальна норма процента – в період депресії, коли немає попиту на гроші, що звільнюється з торгівлі і промисловості.

45.Банки їх роль та функції. Банківський прибуток.

Банком називається фінансова установа, що акомулює тимчасово вільні гроші, надає їх у тимчасове використаня у вигляді кредиту. Банк виступає посередником між підприємствами, установами або окремими особами у взаємних платежах, регулює грошовий обіг в країні, в тому числі випуск нових грошей. Всі банки і кредитні установи утворюють банківську систему, що складається з центрального банку(в УКРАЇНІ-НБУ) і комерційних банків. Головна мета банку – бути посередником в переміщені грошових коштів від кредиторів до позичальників. В позику гроші дають також страхові компанії, пенсійні фонди, інвестеційні, фінансові компанії. Комерційні банки можуть бути як державні так і не державні. Комерційні банки – цеведуча ланка кредитної системи. Основне місце в їх операціях займає кредитування промислових та торгових заходів, фізичних та юридичних осіб.

Функції центральног банку: зберігає резервний валютний державний фонд в золоті, банкнотах, цінних паперах; управляє, керує валютними резервами в комерційних банках; здійснює емісію грошей; здійснює емісію цінних паперів; регулює діяльність кредитної системи та кредитування в країні; здійснює торгівлю монетарним золотом тощо.

Функції комерційних банків: зберігати мінімальні валютні резерви в обсязі, встановленому центральним банком; здійснювати кредитні операції; зберігати тимчасово вільний капітал своїх клієнтів; виконувати різні комерційні операції на доручення клієнтів тощо. В наслідок надання позик перелічені установи отримують прибуток у вигляді позичкового відсотка і надають кредити. Позичковий відсоток – вартість послуги, яка надається кредиторам позичальнику у вигляді надання йому за плату певної суми грошей на певний строк. Кредит - форма руху позичкового капіталу, тобто грошового капіталу, що подається в позику. Банківський прибуток – різниця між відсотками на вкладений капітал і виплатою відсотків за позичками. Саме норма банківського прибутку визначає результативність роботи комерц банку. Прибуток банк отримує і від інших видів діяльності. Оскільки кожен банк зацікавлений мати більше клієнтів, а сьогодні дуже велика кількість банків, в наслідок конкуренції ми спостерігаємо тенденцію до зниження відсотка і подовження терміну кредита що є вигідним для населення.