Методи навчання. Методи навчання – засоби спільної роботи викладача та студентів, за допомогою яких у тих, хто навчається формуються потрібні знання

Методи навчання – засоби спільної роботи викладача та студентів, за допомогою яких у тих, хто навчається формуються потрібні знання, навички, вміння. Кожний метод – це струнка система взаємопов’язаних прийомів: усний виклад навчального матеріалу, обговорення матеріалу, показ (демонстрація) вправи, практичні роботи, індивідуальні роботи. Використовуються наступні методи навчання:

- організації та здійснення навчальної діяльності: словесні (розповідь, бесіда, лекція), наочні (показ, демонстрація), практичні, репродуктивні і проблемні, самостійної роботи і роботи під керівництвом викладача;

- стимулювання і мотивації навчання: формування інтересу (аналіз проблемних ситуацій), формування відповідальності в навчанні (роз'яснення суспільної і особової значущості навчання, пред'явлення педагогічних вимог);

- контролю і самоконтролю (усний і письмовий контроль, фронтальний і диференційований, поточний і підсумковий).

4. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Під час навчання одним із важливих моментів є критерії оцінювання знань студентів, які є невід'ємною складовою частиною будь-якого навчального процесу.

4.1. До контрольних заходів належать поточний, модульний (проміжний) та семестровий (підсумковий) контролі, які проводяться з метою оцінювання результатів на певному етапі навчання.

Поточний контроль – це оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу під час проведення лекцій; практичних, семінарських, лабораторних занять тощо.

Модульний (проміжний) контроль – це оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу, блоків змістових модулів, винесених на цей контрольний захід. Модульний контроль проводиться під час тижнів модульного контролю за розкладом навчальних занять.

Семестровий (підсумковий) контроль – це залік в обсязі навчального матеріалу, визначеного цією робочою програмою дисципліни.

4.2. Кожний блок змістових модулів обов'язково оцінюється. Студент повинен позитивно скласти модульний (проміжний) контроль. Незадовільні оцінки складання модульного контролю вважаються академічною заборгованістю, яка не може бути компенсованою за рахунок позитивного складання інших блоків змістових модулів.

4.3. Відповідно до умов кредитно-модульної системи організації навчального процесу передбачається оцінювання успішності студентів з дисципліни в балах.

4.4. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується в університеті, а саме: оцінки виставляються згідно з таблицею співставлення шкал (табл. 4.1).

Результати складання семестрового (підсумкового) контролю у формі заліку оцінюються таким чином: «зараховано» – мінімум 60 балів, «не зараховано» – до 60 балів за університетською шкапою з подальшим переведенням у національну та ЕСТS шкали.

Таблиця 4.1

Шкала перерахунку оцінок результатів контролю знань студентів

Національна	Університетська	ЕСТS
5 (відмінно)	90- 100 балів	А (відмінно)
4 (добре)	85-89 балів	В (дуже добре)
75-84 балів	С (добре)
3 (задовільно)	70-74 балів	О (задовільно)
60-69 балів	Е (достатньо)
2 (незадовільно)	35-59 балів	РХ (незадовільно) – з можливістю повтор-ного складання блоку змістових модулів
3 -34 балів	Р (незадовільно) - з обов'язковим повтор-ним вивченням блоку змістових модулів

4.5. Об'єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю.

4.6. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

4.7. Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою в діапазоні від О до 100 балів (включно).

4.8. Для організації поточного контролю в даній робочій програмі розподілена загальна кількість балів, за якими оцінюється вся поточна робота, між відповідними об'єктами контролю.

4.9. За рішенням кафедри студентам, які брали участь в позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо – можуть присуджуватись додаткові бали за результати поточного контролю. При цьому загальна кількість балів, що вноситься до відомості за поточну роботу не може перевищувати 100 балів.

4.10. Об'єктами поточного контролю знань студентів є:

а) систематичність та активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях;

б) виконання завдань для самостійного опрацювання;

в) виконання модульних (контрольних) завдань. Оцінювання проводиться за такими критеріями:

- розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;

- ступінь засвоєння матеріалу дисципліни;

- ознайомлення з рекомендованою літературою, а також із сучасною літературою з питань, що розглядаються;

- уміння поєднувати теорію з практикою при розгляді виробничих ситуацій, розв'язанні задач, проведенні розрахунків при виконанні завдань, винесених для самостійного опрацювання та завдань, винесених на розгляд в аудиторії;

- логіка, структура, стиль викладу матеріалу в письмових роботах і при виступах в аудиторії, вміння обґрунтовувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації та робити висновки.

4.11. При контролі систематичності та активності роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінці підлягає рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на практичних заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на практичні заняття тощо.

4.12. При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання оцінці підлягають самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань; написання письмової роботи, підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів тощо.

4.13. При виконанні модульних (контрольних) завдань оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування певною модуля. Модульний контроль проводитися у формі відповідей на теоретичні питання.

4.14. В разі невиконання певних завдань поточного контролю з об'єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

4.15. Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю оформлюється під час останнього семінарського заняття відповідного семестру.

4.16. Для визначення оцінки під час модульного контролю враховуються результати поточного контролю з практичних занять, результати захисту індивідуальних завдань, передбачених з цієї навчальної дисципліни, для студентів заочного відділення – також ураховуються результати написання контрольної роботи.

4.17. Виконання індивідуального завдання є обов'язковим моментом для студентів заочної форми навчання. Індивідуальне завдання складається з виконання розрахунків добового раціону з урахуванням віку людини, умов праці, дієтичного харчування.

Для оцінювання індивідуального завдання передбачені наступні критерії:

20-30 балів нараховується студентові, який досить повно та послідовно представив розрахунки та висновки індивідуального завдання;

15-19 балів нараховується студентові, якщо студентом допущені незначні неточності у розрахунках та висновках індивідуального завдання;

0 балів ставиться студентові, який представив неправильні відповіді на поставленні завдання та допускає грубі помилки у формулюванні термінів дисципліни.

4.18. На тижнях модульного контролю студент може відпрацювати окремі пропущені практичні заняття, захистити індивідуальні завдання, отримати консультацію, а також виконати інші види робіт, необхідні для позитивного оцінювання виконання ним індивідуального навчального плану.

Студент вважається допущеним до модульного (проміжного) контролю, якщо він виконав усі види робіт, які передбачені цією робочою програмою з вивчення відповідного блоку змістових модулів цієї дисципліни,

4.19. У разі недопущення студента до модульного (проміжного) контролю або відсутності на ньому викладач проставляє йому у відомості 0 (нуль) балів. У разі поважної причини відсутності, декан факультету надає студентові дозвіл на проходження відповідного модульного контролю в індивідуальному порядку. Оцінки модульного контролю з певної дисципліни можуть виставлятися за результатами поточного контролю навчальної роботи студента.

4.20. Результати модульного контролю доводяться до відома студентів не пізніше наступного робочого дня після дати його проведення.

4.21. Студент, який не погоджується з одержаною оцінкою, мас право звернутися до викладача й отримати обґрунтоване пояснення. У разі незгоди з рішенням викладача студент має право звернутися з письмовою апеляцією до завідуючого кафедрою не пізніше наступного робочого дня після оголошення результатів модульного контролю.

4.22 Оцінки результатів модульного контролю виставляються за університетською шкалою. Результати складання заліку вносяться у відомість і навчальну картку студента за двобальною шкалою («зараховано», «не зараховано»), а також за університетською шкалою та шкалою ЕСТЗ. У залікову книжку викладачвиставляє «зараховано».

До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточного контролю. Оцінки виставляються згідно з таблицею 4.2.

Таблиця 4.2.

Шкала перерахунку оцінок результатів контролю знань студентів.

Оцінка	Бали
5 (відмінно)	40-34
4 (добре)	33-27
3 (задовільно)	26-20
2 (незадовільно)	20-0

Приклади типових питань, що виносяться на підсумкову семестрову роботу

1. Соціальний характер проблеми харчування. Роль харчування для організму людини

2. Предмет та задачі фізіології харчування. Зв'язок фізіології харчування з іншими дисциплінами.

3. Вплив порушень у складі харчування в надбанні людиною «хвороб цивілізації».

4. Будова та роль ротової порожнечі в травленні їжі. Вплив харчових речовин на її стан.

5. Будова та роль підшлункової залози у травленні окремих речовин. Фактори, що стимулюють та гальмують діяльність підшлункової залози. Активатори ферментів підшлункової залози.

6. Роль печінки в травленні їжі. Склад жовчі. Регуляція діяльності печінки, вплив харчових подразників на жовчовиділення та жовчовиведення. Фактори, що стимулюють та гальмують процеси жовчовиділення та жовчовиведення.

7. Будова та функції тонкого кишечнику. Стимуляція діяльності тонкого кишечнику.

8. Будова та функції товстого кишечнику. Фактори, що впливають на його діяльність.

9. Шляхи вимірювання енерговитрат – пряма та непряма калориметрія.

10. Таблично-хронометражний метод визначення енерговитрат.

11. Основний обмін, його залежність від статі, віку та інших факторів.

12. Критерій оцінки якості джерел білків. Біологічна цінність білків.

13. Дефіцитні амінокислоти, харчові джерела, добова потреба.

14. Значення нестачі та надлишку білків у харчуванні. Харчові джерела.

15. Роль нестачі та надлишку ліпідів у харчуванні. Незамінні ліпіди. Норми ліпідів у харчуванні.

16. Джерела холестерину в раціоні. Роль фосфатидів в обміні холестерину, їх джерела в їжі.

17. Поліненасичені жирні кислоти, біологічна роль, джерела в їжі. Роль ліпідів у розвитку атеросклерозу.

18. Роль вуглеводів у організмі.

19. Добові норми споживання різних видів вуглеводів.

20. Значення баластних вуглеводів у харчуванні. Шляхи зменшення вживання цукру.

21. Дефіцитні водорозчинні вітаміни в їжі та основні причини їхньої нестачі.

22. Дефіцитні жиророзчинні вітаміни в їжі та основні принципи їхньої нестачі.

23. Антихарчові компоненти їжі.

24. Захисні компоненти їжі.

25. Токсичні компоненти харчових продуктів

26. Дефіцитні мінеральні речовини та шляхи усунення їхньої нестачі. Поняття про абсолютну та відносну нестачу.

27. Поняття про раціональне, збалансоване харчування. Поживна цінність молока та виробів із молока (молочних продуктів).

28. Адекватне харчування.

29. Роль харчування в забезпеченні здоров’я, працездатності, опору до пошкоджуючих дій навколишнього середовища.

30. Співвідношення харчових речовин, що рекомендуються в раціонах харчування. Загальні принципи побудови харчових раціонів. Вимоги до режиму харчування.

31. Альтернативні види харчування.

32. Фізіологічні особливості дитячого організму. Норми споживання основних харчових речовин дітьми різних вікових груп.

33. Особливості харчування дітей у школах.

34. Особливості харчування підлітків у ПТУ.

35. Особливості харчування дітей в оздоровчих закладах.

36. Особливості харчування дітей, що займаються спортом.

37. Значення віку, статі, характеру праці, побуту, клімату для вибору харчування. Гіпокінезія та надмірна вага тіла як соціальні проблеми.

38. Харчування осіб розумової праці.

39. Особливості харчування студентів.

40. Харчування осіб похилого віку.

41. Основні принципи лікувального (дієтичного) харчування.

42. Види щадіння шлунково-кишкового тракту. Особливості кулінарної обробки харчових продуктів для дієтичного харчування.

43. Предмет і завдання гігієни харчування. Структура санітарної служби України. Органи Державного санітарного нагляду.

44. Основні принципи гігієни харчування, соціальне значення.

45. Форми та завдання санітарного нагляду.

46. Харчові інфекції мікробного походження. Які мікроорганізми найчастіше викликають їх? Можливість виникнення їх серед працівників підприємств харчової промисловості і споживачів. Заходи щодо їх запобігання.

47. Кишкові інфекції (дизентерія, холера, черевний тиф, паратифи А і В). Які мікроорганізми найчастіше викликають їх? Причини виникнення кишкових інфекцій і заходи щодо їх запобігання.

48. Стафілококовий токсикоз. Які основні прояви стафілококового токсикозу? Які продукти спричиняють стафілококовий токсикоз? Заходи щодо його запобігання.

49. Ботулізм. Біологічні особливості збудника і токсину. Причини виникнення ботулізму. Заходи щодо його запобігання.

50. Які причини виникнення бомбажу консервів? Як реалізуються бомбажні консерви?

51. Які харчові продукти здебільшого викликають токсикоінфекції? Причини захворювання та профілактика токсикоінфекцій.

52. Профілактика харчових захворювань і її особливості на підприємствах харчової промисловості і підприємствах харчування.

53. Принципи регламентування й контролю харчової продукції за мікробіологічними показниками.

54. Загальні напрямки профілактики харчових захворювань мікробного походження.

55. Харчові отруєння немікробного походження. Заходи щодо їх запобігання.

56. Що таке мікотоксикози? Які продукти можуть спричинити мікотоксикози? Заходи щодо їх запобігання.

57. Забруднювачі хімічної природи. Основні джерела їх надходження до харчових продуктів.

58. Що таке сторонні (чужорідні) речовини? Принципи класифікації їх у харчових продуктах.

59. Що таке фітотоксикози? Які рослини їх викликають? Заходи щодо їх запобігання.

60. Гігієна зернових продуктів (зерно та борошно, крупи та зернобобові, хліб), У чому полягає небезпека наявності домішок бур’янів?

61. Які радіонукліди становлять найбільшу небезпеку для здоров’я людей? Шляхи надходження радіонуклідів до харчових продуктів.

62. Принцип розрахунку гранично допустимих рівнів вмісту токсичних елементів у нових продуктах харчування.

63. Які гриби викликають харчові отруєння? Як їм запобігти?

64. Вміст яких важких металів у продуктах харчування становить реальну небезпеку для здоров’я людей?

65. Що таке пестициди? На чому засновано їх класифікацію? Заходи щодо уникнення попадання їх до харчових раціонів населення.

66. Методи дослідження мікотоксинів у борошні.

67. Що ви знаєте про використання антибіотиків та гормональних препаратів у сільському господарстві? Заходи щодо запобігання попадання їх до організму людини.

68. Як оцінюють м’ясо, заражене фінами та трихінелами? Методи знезараження умовно-придатного до споживання м’яса.

69. Санітарно-епідеміологічний контроль за вмістом токсичних елементів у продовольчій сировині та харчових продуктах.

70. Гігієнічна оцінка м’яса (джерела інфікування м’яса, умови одержання доброякісного продукту, харчові захворювання, які передаються через м’ясо).

71. Гігієна м’ясних та ковбасних виробів (характеристика окремих видів виробів, умови їх одержання, умови та терміни зберігання та реалізації).

72. Гігієнічне оцінювання риби, ураженої личинками гельмінтів.

73. Гігієна риби (жива, морожена, солона, копчена). Які харчові захворювання виникають при вживанні неякісної риби?

74. Які інфекційні захворювання та отруєння можуть виникати при вживанні м’яса? Як запобігти їх поширенню?

75. Гігієнічна оцінка яєць та яйце продуктів. Які інфекційні захворювання та отруєння можуть виникати при вживанні яєць? Профілактика.

76. Гігієна та види псування овочів, фруктів та ягід, їхня характеристика. Умови зберігання та обробки.

77. Гігієнічна оцінка молока та молочних продуктів. Які інфекційні захворювання та отруєння можуть виникати при вживанні молока?

78. Експрес-методи оцінки якості м’яса, молока та яєць.

79. Чому виникає картопляна хвороба хлібних виробів? Які види хлібних виробів найчастіше нею вражаються? Заходи щодо її запобігання.

80. Які основні види псування м’яса та м’ясопродуктів ви знаєте? Шляхи запобігання.

81. Які гігієнічні вимоги ставлять до сировини, технологічного процесу та умов зберігання кондитерських виробів?

82. Методи дослідження якості меду.

83. Харчові добавки – специфічний компонент харчових продуктів. Гігієнічні вимоги до них.

84. Методи дослідження вмісту харчових добавок у харчових продуктах.

4.5 Зразок екзаменаційного білета

Х Д У Х Т	Форма № У - 5.09
(назва вищого навчального закладу)	Затв. Наказом Мінвузу УРСР
	від 3 серпня 1984 р. № 253
Напрям	6.051701 «Харчові технології та інженерія»	Семестр 5
НАВЧАЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ Основи фізіології та гігієни харчування
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №
Теоретичні питання: 1. Основні принципи раціонального харчування. 2. Особливості харчування студентів. Приклад меню на 1 день. 3. Забруднювачі хімічної природи. Основні джерела їх надходження до харчових продуктів. 4. Гігієна риби (жива, морожена, солона, копчена). Які харчові захворювання виникають при вживанні неякісної риби?
Затверджено на засіданні кафедри гігієни харчування та мікробіології
протокол № від «» р.
Зав. кафедрою	.	ЕКЗАМЕНАТОРи
	(підпис) (прізвище)		(підпис) (прізвище)
			(підпис) (прізвище)

5. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ДИСЦИПЛІНИ

5.1 Основна література

1 Дуденко Н.В., Павлоцька Л.Ф., Горбань В.Г. та ін. Основи фізіології та гігієни харчування. – Суми: Університетська книга, 2009. – 508с.

2 Павлоцька Л.Ф., Дуденко Н.В. та інші. Основи фізіології, гігієни та безпеки харчування. Суми, ВАТ, видавництво «Козачий вал», 2004, ч.І – 352 с., ч. ІІ – 278 с

3 Дуденко Н.В., Павлоцька Л.Ф., Артеменко В.С. Основи фізіології харчування, Х.: Торнадо, 2003. - 401 с..

4 Химический состав блюд и кулинарных изделий // Справочник в 2 т., М.: Журналистское агентство «Гласность», 1994. – 707 с.

5 Корзун В.Н. Гігієна харчування К.: Київський національний торгівельно-економічний університет, 2003. – 236 с.

6 Мудрецова-Висс К.А., Кудряшова А.А., Дедюхина В.П. Микробиология, санитария и гигиена, М.: Деловая литература, 2001. – 378 с

5.2. Додаткова література:

7 Дуденко Н.В., Павлоцька Л.Ф. Фізіологія харчування, X., 1999. – 392 с.

8 Смоляр В.І Фізіологія та гігієна харчування К.: Здоров'я. 2000.: – 302 с.

9 Ванханен В.В., Ванханен В.Д. Учение о питании. 1 т. Питание здорового и больного человека, Донецк: Донеччина. 2000. – 352 с.

10 Ципріян В.Г. та інші. Гігієна харчування з основами нутриціології. К.: Здоров'я, 1999. – 568 с.

11 Сміян І.С. Слободян Л.М. Харчування і розвиток дитини. К.: Здоров'я 1992. – 252 с.

12 Лабораторный практикум по микробиологии пищевых продуктов животного происхождения. М.: ВО Агропромиздат 1990. – 224 с.

5. ПРОТОКОЛ УЗГОДЖЕННЯ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ ДИСЦИПЛІНИ

Навчальне видання

Укладачі:

ДУДЕНКО Ніна Василівна

ГОРБАНЬ Віктор Григорович

ЧЕРНОВА Людмила Олександрівна

АНТОНЕНКО Світлана Павлівна