Основні теоретичні відомості. Водневим показником рН називається від’ємний десятковий логарифм активності іонів водню: , (13.1)

Водневим показником рН називається від’ємний десятковий логарифм активності іонів водню:

,

(13.1)

де [див. рівняння (12.3)].

При 298 К в нейтральному середовищі рН = 7, в кислому – рН < 7, в лужному – рН > 7.

Для слабких електролітів:

.

(13.2)

може бути розрахована за відомою константою дисоціації (довідникові дані) і концентрацією розчину С:

,

(13.3)

де - ступінь дисоціації. Звідки

.

(13.4)

Потенціометричний метод визначення рН полягає у визначенні потенціалу зануреного в досліджуваний розчин електрода, який є оборотним відносно іонів Н⁺. Індикаторними електродами, потенціал яких залежить від концентрації іонів водню, можуть бути водневий електрод (Н⁺|Н ₂, Pt), стибієвий та скляний. При 298 К потенціал водневого електрода пов’язаний з рН розчину рівнянням:

.

(13.5)

У рН- метрах як індикаторний використовується скляний електрод. Він являє собою кульку (мембрану) зі спеціального скла, яка припаяна до звичайної скляної трубки. В середині скляної кульки розміщено хлорсрібний електрод в 0,1 М розчині НСl. Якщо скляний електрод занурити в досліджуваний водний розчин, то на внутрішній і зовнішній поверхнях мембрани перебігатимуть реакції обміну іонами Н⁺ між розчином та склом і виникнуть стрибки потенціалу, які залежать від рН розчинів в кульці та ззовні скляного електрода. Оскільки рН розчину в середині скляної кульки величина стала, потенціал електрода залежатиме тільки від рН зовнішнього розчину.

Потенціал скляного електрода при 298 К виражається рівнянням:

.

(13.6)

Електродом порівняння в рН- метрах зазвичай є каломельний електрод.

Розчини з певною концентрацією іонів водню, рН яких мало змінюється при розведенні та при додаванні незначних кількостей розчинів сильних кислот чи лугів, називають буферними. Буферні розчини готують із суміші слабкої кислоти та її солі або слабкої основи та її солі.

Задача 1. Калібрування шкали рН-метра