Тема 5. Організація діяльності апарату державних органів управління

План до вивчення теми

1. Характеристика апарату державного управління: сутність, специфічні ознаки.

2. Вищі органи державної влади і управління економікою України.

3. Правовий статус, основні завдання, принципи діяльності, компетенція місцевих державних адміністрацій. Структура і повноваження місцевих державних адміністрацій.

Методичні поради до вивчення теми

Сутність поняття апарат державного управління (або адміністративний апарат) полягає в тому, що він є основним механізмом реалізації завдань виконавчої влади, здійснення повсякденної практичної діяльності спрямованої на забезпечення виконання законодавчих і підзаконних актів України, і на цій основі: управління об’єктами державної форми власності; керівництво господарською діяльністю державних підприємств і організацій; реалізацію економічної та соціальної політики держави; вирішення й узгодження значної кількості питань політико-адміністративного, соціально-культурного життя; державного регулювання всіма галузями економіки; надання громадянам управлінських послуг.

До органів державного управління можна віднести ті органи, діяльність яких є формою вираження не тільки виконавчої влади: адміністрації державних підприємств, установ, організацій.

Категорія “правовий статус” включає наступні основні елементи: завдання та цілі, компетенцію, відповідальність, порядок формування та процедури діяльності органу.

Органи виконавчої влади — самостійний вид органів державної влади, які відповідно до конституційного принципу поділу державної влади покликані здійснювати функції, покладені на виконавчу гілку влади, надавати громадянам державні послуги та наділені для цього відповідною компетенцією.

Конституція України [27] встановила три організаційно-правових рівнів органів виконавчої влади: 1) вищий; 2) центральний; 3) місцевий.

Відповідно визначені й види органів виконавчої влади:

1) вищий орган у системі органів виконавчої влади;

2) центральні органи виконавчої влади;

3) місцеві органи виконавчої влади.

Варто звернути увагу, що державні органи виконавчої влади не утворюються на рівні адміністративно-територіального поділу – місті, селищі, селі.

Управління на цих територіях здійснюють органи місцевого самоврядування.

Відповідальність (політична) Кабінету Міністрів України – конституційно встановлений обов’язок уряду скласти свої повноваження за встановлених

Відповідальність (крім політичної) органів виконавчої влади – певний стан (режим) організаційних відносин між органами, за яким певний орган (посадова особа) правомочний застосовувати заходи дисциплінарної (службової) відповідальності до інших органів (посадових осіб).

Підзвітність і підконтрольність – це певний стан (режим) організаційних відносин між органами виконавчої влади, за яким один орган має право перевіряти діяльність іншого, включаючи право скасовувати чи зупиняти дію його актів, а інший зобов’язаний створювати необхідні умови для таких перевірок і звітувати про свою діяльність.

Верховна Рада України (парламент) – єдиний орган законодавчої влади в Україні. У своїй діяльності Верховна Рада України (далі -ВРУ) керується Конституцією України, законами України; Законом про вибори народних депутатів та міжнародними Актами.

Конституційний склад ВРУ – 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України. Строк повноважень ВРУ – 5 років.

Структура ВРУ: Голова Верховної Ради України; Перший заступник Голови ВРУ; Заступник Голови ВРУ; Керівник апарату; Апарат Верховної ради України; Комітети ВРУ; Управління справами ВРУ.

Керує Верховною Радою України Голова Верховної Ради України, який обирається народними депутатами таємним голосуванням.

Президент України – глава держави, найвища посадова особа в системі органів держави; Президент України не очолює і не входить у жодну з гілок державної влади, він уособлює державу й державну владу в цілому. Президент є гарантом державного суверенітету й територіальної цілісності; обирається загальнодержавними прямими виборами на 5 років, має право недоторканості.

Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років.

У своїй діяльності Президент України керується Конституцією України; Законом України “Про вибори Президента України”; Законом України про всеукраїнський та місцеві референдуми; Законом України “Про звернення громадян”.

Структура Інституту президентства: Адміністрація Президента України, Постійний представник Президента України у ВРУ; Постійний представник Президента України у Конституційному Суді України; Управління Державного Протоколу та Церемоніалу Президента України; Управління з питань забезпечення зв’язків з ВРУ, Конституційним Судом України і Кабінетом Міністрів України; Консультативна рада; Рада національної безпеки і оборони України; місцеві адміністрації.

Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. КМУ відповідальний перед Президентом України і ВРУ, підконтрольний і підзвітний ВРУ у межах, передбачених Конституцією. КМУ у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами ВРУ, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

До складу КМУ входять Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри, міністри, посади яких за характером повноважень, порядком призначення на посади та звільнення з посад належать до політичних і не відносяться до категорій посад державних службовців, визначених Законом України “Про державну службу”

Міністерство України (далі – міністерство) є центральним органом виконавчої влади (далі – ЦОВВ), підпорядкованим КМУ. ЦОВВ є юридичною особою, мають самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного гербу України та своїм найменуванням.

За станом на 01.12.2010 р. до складу ЦОВВ віднесено 20 міністерств:

Міністерство аграрної політики України;

Міністерство внутрішніх справ України;

Міністерство вугільної промисловості України;

Міністерство з питань житлово-комунального господарства України;

Міністерство економіки України;

Міністерство закордонних справ України;

Міністерство регіонального розвитку та будівництва;

Міністерство культури і туризму України;

Міністерство оборони України;

Міністерство освіти і науки України;

Міністерство охорони здоров’я України;

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;

Міністерство палива та енергетики України;

Міністерство праці та соціальної політики України;

Міністерство промислової політики України;

Міністерство транспорту та зв’язку України;

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту;

Міністерство фінансів України;

Міністерство юстиції України.

Міністерство реалізує державну політику у відповідній галузі. У своїй діяльності Міністерство керується Конституцією України, законами України, постановами ВРУ, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженням КМУ, а також положенням про міністерство.

Ключові терміни та поняття

Апарат державного управління: 1) розгалужена і численна сукупність взаємопов’язаних виконавчо-розпорядчих органів (органів виконавчої влади), які діють від імені держави, на основі та на виконання законів, здійснюючи управління державними справами, і наділені для цього владними повноваженнями, компетенцією, певною структурою і кадрами; сукупність органів виконавчої влади, організованих у систему для реалізації цілей виконавчої влади, відповідно до конституційного принципу поділу державної влади;

2) система взаємопов’язаних органів, які діють від імені держави, мають владні повноваження, компетенцію, визначені структуру і кадри; система виконавчо-розпорядчих органів, які на основі та на виконання законів здійснюють управління державними справами.

Орган державного управління: складова державно-управлінського апарату, який утворюється в порядку, встановленому законом, наділений державно-владними повноваженнями, певною організаційною структурою, територіальним масштабом дії, необхідними для здійснення функцій державної влади в організаційно-правових формах.

Орган державної виконавчої влади або інший державний орган, визначений таким на підставі законодавства

Орган виконавчої влади – первинний елемент апарату державного управління, носій виконавчої влади, що має юридичний статус такого органу, утворюється державою у порядку, встановленому законом, для здійснення від її імені функцій виконавчої влади і наділений для цього державно-владними повноваженнями, певною організаційною структурою, територіальним масштабом дії, необхідними для здійснення функцій державного управління у властивих йому організаційно-правових формах із використанням при цьому необхідних методів управління.

Верховна Рада України (парламент) – єдиний орган законодавчої влади в Україні.

Президент України – глава держави, найвища посадова особа в системі органів держави; Президент України не очолює і не входить у жодну з гілок державної влади, він уособлює державу й державну владу в цілому.

Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. КМУ відповідальний перед Президентом України і ВРУ, підконтрольний і підзвітний ВРУ у межах, передбачених Конституцією.

Урядовий комітет є робочим органом КМУ, до основних завдань якого віднесено формування та реалізація державної політики у відповідній сфері згідно із стратегією, визначеною Урядом.

Міністерство України (далі – міністерство) є центральним органом виконавчої влади (далі – ЦОВВ), підпорядкованим КМУ. ЦОВВ є юридичною особою, мають самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного гербу України та своїм найменуванням.

Державні комітети України (державна служба) є ЦОВВ, діяльність яких спрямовує і координує Прем’єр-міністр України або один із віце-прем’єр-міністрів чи міністрів.

Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом мають визначені Конституцією, законодавством України особливі завдання і повноваження. До них можуть встановлюватися спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, призначення і звільнення керівників. ЦОВВ зі спеціальним статусом очолює його голова.

Адміністративна реформа: 1)вид реформи державного управління, що здійснюється переважно у сфері виконавчої влади і стосується як її організаційної структури, функцій, кадрового забезпечення, так і взаємовідносин з місцевим самоврядуванням;

2) вид політико-правової реформи, що здійснюється у сфері виконавчої влади і стосується як її організаційної структури, функцій, кадрового забезпечення, так і взаємовідносин із місцевим самоврядуванням

питання для самоконтроЛю

1. Дайте визначення та розкрийте сутність поняття “ апарат державного управління” (адміністративний апарат).

2. Які специфічні ознаки апарату державного управління?

3. Що таке орган державного управління? За якими ознаками класифікують органи державного управління? Які їх види Ви знаєте?

4. Розкрийте сутність поняття і правовий статус органів виконавчої влади.

5. Які вищі вітчизняні органи державної влади й управління економікою Вам відомі?

6. Дайте характеристику повноважень Верховної Ради України.

7. Охарактеризуйте основні повноваження Президента України.

8. Яка структура і компетенція Кабінету Міністрів України.

9. Які повноваження і компетенція Прем’єр-міністра України?

10. Які склад функції і повноваження Міністерства України.

11. Визначте місце державних комітетів в системі центральних органів виконавчої влади України. Які Державні комітети України Вам відомі?

12. Які завдання, склад і призначення центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом в Україні?

13. Охарактеризуйте правовий статус, основні завдання, принципи діяльності, компетенція місцевих державних адміністрацій.

14. Яка структура і повноваження місцевих державних адміністрацій?

Завдання для поглибленого самостійного вивчення

1. Апарат державного управління – це:

а) сукупність органів виконавчої влади, організованих у систему для реалізації цілей виконавчої влади, відповідно до конституційного принципу поділу державної влади;

б) система типових заходів законодавчого, виконавчого і контрольного характеру, які здійснюються відповідними державними органами та громадськими організаціями;

в) юридичний вплив на соціально-правову сферу та її окремі елементи у процесі впорядкування суспільних відносин, основним учасником якого є державна влада;

г) спосіб впливу вищих органів на об’єкт управління за допомогою адміністративних важелів (указів, наказів тощо), обов’язкових для виконання.

2. Орган державного управління – це:

а) інструмент забезпечення існування держави та досягнення її цілей, її обов’язковий атрибут;

б)складова державно-управлінського апарату, який утворюється в порядку, встановленому законом, наділений державно-владними повноваженнями, певною організаційною структурою, територіальним масштабом дії, необхідними для здійснення функцій державної влади в організаційно-правових формах;

в) орган державної виконавчої влади або інший державний орган, визначений таким на підставі законодавства;

г) вірні відповіді б та в.

3. Юридичний статус Національного банку України визначається:

а) Конституцією України та Законом “Про банківську сиситему України”;

б) Конституцією України та Законом “Про Національний банк України”;

в) Конституцією України та Законом “Про місцеві державні адміністрації ”;

г) Конституцією України.

4. За територіальними масштабами діяльності органи державного управління бувають:

а) галузеві, міжгалузеві, національні, міжнаціональні;

б) місцеві, галузеві, центральні, національні;

в) центральні, республіканські, місцеві, міжтериторіальні;

г) центральні, республіканські, місцеві, міжнаціональні.

5. Орган виконавчої влади – це:

а) первинний елемент апарату державного управління, носій виконавчої влади, що має юридичний статус такого органу, утворюється державою у порядку, встановленому законом, для здійснення від її імені функцій виконавчої влади;

б) складова державно-управлінського апарату, який утворюється в порядку, встановленому законом, наділений державно-владними повноваженнями, певною організаційною структурою, територіальним масштабом дії;

в) первинний елемент апарату державного управління, носій виконавчої влади, що має юридичний статус такого органу, утворюється державою у порядку, встановленому законом, для здійснення від її імені функцій законодавчої влади;

г) вірна відповідь відсутня.

6. Конституція України встановила три організаційно-правових рівнів органів виконавчої влади:

а) нижчий, середній, вищий;

б) вищий, центральний, місцевий;

в) національний, наднаціональний;

г) місцевий, обласний, регіональний.

7. Вищим органом у системі органів виконавчої влади є:

а) Кабінет Міністрів України;

б) Президент України;

в) Прем’єр-міністр України;

г) Верховна рада України.

8. Верховна Рада України (парламент) – це:

а) єдиний орган виконавчої влади в Україні;

б) єдиний орган судової влади в Україні;

в) єдиний орган законодавчої влади в Україні

г) єдиний орган конституційної влади в Україні.

9. Конституційний склад ВРУ:

а) 350 народних депутатів України, які обираються строком на 3 роки;

б) 350 народних депутатів України, які обираються строком на 5 років;

в) 450 народних депутатів України, які обираються строком на 3 роки;

г) 450 народних депутатів України, які обираються строком на 5 років.

10. Які з перелічених повноважень виконує ВРУ:

а) внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених цією Конституцією; затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього;

б) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави; призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях;

в) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики;

г) участь у формуванні та реалізації державної політики і стратегії розвитку у відповідній галузі; розроблення цільових перспективних програм, заходів, спрямованих на поглиблення економічної реформи.