Хід роботи. Економічні збитки від забруднення НПС можна розглядати як забруднення окремих його компонентів: З = За + Зв + Зг

Економічні збитки від забруднення НПС можна розглядати як забруднення окремих його компонентів: З = З_а + З_в + З_г.

А) Збитки від забруднення атмосфери З_а

У тому випадку, коли параметри забруднення атмосфери виражено в тоннах, економічні збитки визначаються за формулою:

де f₁ – коефіцієнт, що враховує розташування джерела викиду і кількість населення, якому завдаються збитки;

Таблиця 2.1

Ø Значення коефіцієнта, що враховує розташування джерела викиду і кількість населення, якому завдаються збитки

f1	Місце розташування об’єкта
0,5	Сільські населені пункти
0,7	Місто з населенням до 100 тис. чол.
	Місто з населенням від 100 до 500 тис. чол.
	Місто з населенням понад 500 тис. чол.
2,5	Поблизу водоохоронних зон, санітарної СЗЗ, заповідних, паркових і лісопаркових зон
3,0	Поблизу курортних місць, історико-архітектурних пам’ятників, місць масового відпочинку людей

f₂ – коефіцієнт, що враховує приведену висоту викиду;

Таблиця 2.2

Ø Значення коефіцієнта, що враховує приведену висоту викиду

f2	Висота викиду, м
1,5	0-15
1,3	16-40
1,0	41-80
0,7	81-150
0,3	151-200
0,15	221-300

З_п – питомі збитки від 1 тонни шкідливої речовини, що надійшла в атмосферу, грн./т;

Таблиця 2.3

Ø Питомі збитки від забруднення атмосфери

Назва полютанта	Питомі збитки, грн./т
Пил
Сірчаний ангідрид (SO3)
Оксиди азоту (N2O, N2O5, NO)
Фтороводень (НF) та інші сполуки фтору
Оксиди вуглецю (СО, СО2)
Вуглеводні (метан, етан, пропан, бутан)

n – кількість полютантів.

Завдання. Підприємство “Хімволокно”, що знаходиться в зоні N, щорічно в атмосферне повітря викидає полютанти А та В відповідно масами М_{вА, т} та М_вВ,, т. Знайти збитки від забруднення атмосфери, якщо висота факела викиду h, м.

Таблиця 2.4

Ø Дані для розрахунку

№ вар.	Місце розташу-вання	К-сть населення, тис. чол.	Висота факела викиду	А	В	МвА,Т	МвВ,Т
	Лісопарк			Оксиди N	НF
	Місто			Пил	СО
	Місто			Метан	Пил
	Місто			NO	Пропан	5,6	7,8
	Місто			Пил	HF	3,4
	Курорт			СО2	HF	4,6	7,8
	Парк			Пил	СО	5,8	6,8
	Заповідник		17,5	Оксид N	Оксид С	6,7	9,75
	СЗЗ			Етан	Пил		12,34
	Місто			СО	Метан
	Місто			HF	СО2		3,456
	Курорт			Пил	СО		9,67
	Місто			Метан	Пил	8,7	5,7
	СЗЗ			N2O5	HF	6,8	5,8
	Курорт			Етан	NO
	Місто			CH4	Сірчан. ангідрид
	Заповідник			СО2	Пил
	Лісопарк			HF	NO
	Місто			Метан	СО
	Курорт			N2O	Пил		4,56
	СЗЗ			Сірчан. ангідрид	HF
	Місто			Пил	Етан
	Курорт		12,45	Оксид N	Пил
	Парк			СО	N2O5		7,8
	Місто			Пил	Метан		8,9
	Парк			Етан	Сірчан. ангідрид	17,9	11,8
	Місто			Пил	СО2	3,456	9,78
	СЗЗ			N2O	HF
	Місто			СО	Пил
	Лісопарк			Етан	Оксид N
	СЗЗ			СО2	NO
	Місто			Пил	СО
	Місто			Метан	Пил
	Місто			NO	Пропан	3,6	8,8
	Місто			Пил	HF	3,5
	Курорт			СО2	HF	2,6	8,8

Б) Економічні збитки від забруднення води З_в

Економічні збитки від забруднення водних об’єктів визначаються за формулою:

де L – коефіцієнт, що враховує розташування джерела викиду та водозабезпеченість регіону;

Таблиця 2.5

Ø Значення коефіцієнта, що враховує розташування джерела викиду та водозабезпеченість регіону

Коефіцієнт L	Характеристика водоспоживання регіону
0,5	Не відчувається дефіциту у водних ресурсах
1,0	Баланс споживання і відведення води зводиться без дефіциту
1,5	Баланс споживання і відведення води зводиться з невеликим дефіцитом
2,0	Водозабезпечення здійснюється з великих водосховищ
3,0	Скид стічних вод передбачено в річки при великому дефіциті води

З_n – питомі збитки від викиду 1 т забруднюючої речовини у водні джерела;

Таблиця 2.6

Ø Питомі збитки від забруднення водних джерел

Токсичні речовини	Питомі збитки Зn , грн./т
Зважені речовини
Важкі метали
Органічні сполуки
Кислоти і луги
Нафтопродукти

М_с – маса викиду у воду, т/рік;

n – кількість забруднюючих речовин.

Завдання. Підприємство “Хімволокно” в результаті своєї діяльності скидає у водні джерела шкідливі речовини C та D, відповідно масами M_cC та M_cD. Знайти збитки, що завдаються НПС з певним водоспоживанням.

Таблиця 2.7

Ø Дані для розрахунку

№ вар.	Водоспоживання	Речовина С	Речовина D	МсС,т	MсD,т
	З водосховищ	Органічні сполуки	Зважені речовини
	Немає дефіциту	Кислоти	Нафтопродукти
	Невеликий дефіцит	Важкі метали	Луги
	З водосховищ	Зважені речовини	Альдегіди
	Великий дефіцит	Нафтопродукти	Кислоти
	Без дефіциту	Луги	Зважені речовини
	Невеликий дефіцит	Органічні сполуки	Кислоти
	З водосховищ	Спирти	Важкі метали
	Великий дефіцит	Зважені речо-вини	Луги
	Немає дефіциту	Кислоти	Нафтопродукти
	Невеликий дефіцит	Луги	Альдегіди
	З водосховищ	Органічні сполуки	Нафтопродукти
	Великий дефіцит	Карбонові к-ти	Луги
	Немає дефіциту	Спирти	Зважені речовини
	Невеликий дефіцит	Важкі метали	Органічні сполуки
	З водосховищ	Нафтопродукти	Спирти
	Великий дефіцит	Кислоти	Важкі метали
	Немає дефіциту	Луги	Органічні сполуки
	З водосховищ	Важкі метали	Кислоти
	Великий дефіцит	Спирти	Луги
	Немає дефіциту	Кислоти	Альдегіди
	Невеликий дефіцит	Зважені речовини	Органічні сполуки
	З водосховищ	Нафтопродукти	Важкі метали
	Великий дефіцит	Кислоти	Спирти
	Немає дефіциту	Зважені речовини	Нафтопродукти
	Невеликий дефіцит	Луги	Важкі метали
	З водосховищ	Органічні сполуки	Нафтопродукти
	Великий дефіцит	Кислоти	Зважені речовини
	Без дефіциту	Важкі метали	Нафтопродукти
	Невеликий дефіцит	Кислоти	Органічні сполуки
	Без дефіциту	Кислоти	Нафтопродукти
	Невеликий дефіцит	Важкі метали	Луги
	З водосховищ	Зважені речовини	Альдегіди
	Великий дефіцит	Нафтопродукти	Кислоти
	Немає дефіциту	Луги	Зважені речовини
	Без дефіциту	Нафтопродукти	Альдегіди

В) Економічні збитки від забруднення земельних ресурсів З_г

Економічні збитки від забруднення земельних угідь визначаються за формулою:

де q – коефіцієнт, що враховує родючість земельних ресурсів;

Таблиця 2.8

Ø Значення коефіцієнта, що враховує родючість земельних ресурсів

q	Райони
0,5	для районів Полісся
0,7	для районів лісостепу
1,0	для районів степу
2,0	для зрошуваних с/г угідь

З_п – питомі збитки від розміщення 1 т забруднюючих речовин на земельні ресурси, грн.;

Таблиця 2.9

Ø Питомі збитки від забруднення відходами земельних ресурсів

Забруднюючі речовини	Питомі збитки Зп грн.//т
Неорганічні відходи
Органічні відходи
Відходи побутових сміттєзвалищ

п – кількість полютантів.

Завдання. Підприємство “Хімволокно” щорічно розташовує відходи певними масами. Знайти економічні збитки від забруднення земельних угідь.

Таблиця 2.10

Ø Дані для розрахунку:

№ вар.	Р а й о н	Маси речовин, т/рік
Неорганічні відходи	Органічні відходи	Відходи побутових сміттєзвалищ,
	С/г угіддя
	Полісся
	Лісостеп
	Степ
	С/г угіддя
	Полісся
	Лісостеп
	Степ
	С/г угіддя
	Полісся
	Лісостеп
	Степ
	С/г угіддя
	Полісся
	Лісостеп
	Степ
	С/г угіддя
	Полісся
	Лісостеп
	Степ
	С/г угіддя
	Полісся
	Лісостеп
	Степ
	С/г угіддя
	Полісся
	Лісостеп
	Степ
	С/г угіддя
	Поліссся
	Лісостеп
	Полісся
	Лісостеп
	Степ
	С/г угіддя
	Полісся

Зробити висновок, визначивши суму збитків З від забруднення атмосферного повітря, води та ґрунтів підприємством.

Питання для самоконтролю

1. Що є критерієм для розрахунку платежів за забруднення довкілля?

2. Поясність сутність поняття “збитки” та назвіть основні аспекти їх прояву.

3. Екологічні збитки від забруднення навколишнього природного середовища.

4. Доцільність визначення та основні види економічних збитків від забруднення навколишнього природного середовища.

5. Методи визначення збитків, заподіяні викидами в атмосферне повітря.

6. Методи визначення збитків, заподіяні стічними водами.

7. Методи визначення збитків від забруднення відходами виробництва.

8. Шляхи удосконалення системи визначення збитків від забруднення навколишнього природного середовища.

Практична робота № 3

Тема: “Розрахунок загальноекономічних збитків від забруднення довкілля”

Мета:навчитись визначати загальні економічні збитки від забруднення навколишнього природного середовища в залежності від концентрацій полютантів (пилу та сірчаного ангідриду)

Хід роботи

Загальні економічні збитки від забруднення довкілля визначаються за формулою:

де ЕЗ_п – загальні економічні збитки від забруднення навколишнього природного середовища, грн.;

З_зн – питомі збитки, що завдаються здоров’ю населення і-им видом забруднювача в певній концентрації, грн.

З_кг – питомі збитки, що завдаються комунальному господарству, грн.

Таблиця 3.1

Ø Питомі збитки від забруднення довкілля в залежності від концентрацій шкідливих речовин

Середньо-річна концент-рація пилу, мг/м3	Питомі збитки здоров’ю населення Ззн, грн.	Питомі збитки комунальному господарству, Зкг, грн.	Середньо-річна концентрація SO3 мг/м3	Питомі збитки здоров’ю населення. Зкг грн.	Питомі збитки кому-нальному господарст-ву Зкг, грн.
0,30			0,10
0,45			0,15
0,60			0,20
0,75			0,25
0,90			0,30
1,05			0,35
1,20			0,40
1,35			0,45
1,50			0,50
1,65			0,55

R – чисельність населення в зоні впливу об’єкта-забруднювача, чол.;

З_сг – питомі збитки (в розрахунку на 1 га), що завдаються сільському господарству, грн.;

З_пр – питомі збитки промисловості (в розрахунку на 1 млн.грн.), грн.;

Якщо в таблицях стоїть “–”, то в такому випадку береться найближче встановлене значення в стовпчику.

Таблиця 3.2

Ø Питомі збитки від забруднення об’єктів господарювання в залежності від концентрації полютантів.

Середньо річна кон-центрація пилу, мг/м3	Питомі збитки сільському та лісовому госп., грн.	Питомі збитки промисловості, тис.грн.	Середньорічна кон-центрація SO3 мг/м3	Питомі збит-ки сільському та лісовому господарству, грн.	Питомі збитки промисловості, тис. грн.
0,1		–	0,05		–
0,2		–	0,1		0,1
0,3		–	0,2		0,2
0,5		0,4	0,3		0,3
0,6	–	1,“	0,4		0,45
0,9	–	2,0	0,5		0,6
1,2	–	2,9	0,6	–	0,7
1,5	–	3,7	0,7	–	0,85
1,8	–	4,5	0,8	–	1,0

S – площа с/г угідь, S=№вар • 10га (такий варіант приймається для виконання практичної роботи).

Ф – вартість основних промислово-виробничих фондів, млн.грн.;

n – загальна кількість домішок.

Завдання: знайти загальноекономічні збитки від забруднення атмосферного повітря, якщо відомі середньорічні концентрації пилу та сірчаного ангідриду (SO₃), кількість населення, що піддається впливу даних полютантів та вартість основних промислово-виробничих фондів.

Таблиця 3.3

Ø Дані для розрахунку

№ вар.	Концентрація пилу в середньому на рік, С, мг/м3	Концентрація SO3 в середньому на рік С, мг/м3	Кількість чоловік R1	Вартість промислово-виробничих фондів Ф, млн.грн.
	1,50	0,30
	0,30	0,10
	0,60	0,20		13,9
	0,90	0,30
	1,20	0,40		56,9
	1,50	0,10		43,3
	0,30	0,30
	0,60	0,20
	1,20	0,40
	1,50	0,30
	0,30	0,10		23,6
	0,90	0,20
	0,60	0,40		25,9
	1.20	0,40
	1,50	0,1		45,96
	0,30	0,20
	0,60	0,30
	0,90	0,40
	1,20	0,10
	1,50	0,20
	0,30	0,40
	0,60	0,10		18,5
	0,90	0,20
	1.20	0,30		89,5
	1,50	0,40
	0,30	0,20		30,2
	0,60	0,30		12,8
	0,90	0,40
	1,20	0,10		29,8
	1,50	0,20
	0,30	0,30		75,26
	0,30	0,10
	0,60	0,20		3,9
	0,90	0,30		7,8
	1,20	0,40		5,6
	1,50	0,10		4,3

Зробіть висновок щодо визначених загальноекономічних збитків від забруднення довкілля.

Питання для самоконтролю

1. Повноваження Кабінету Міністрів України в реалізації екологічної політики. Організація служб охорони навколишнього природного середовища.

2. Назвіть основні складові контролю за станом та якістю навколишнього природного середовища.

3. Визначення загально-економічних збитків від забруднення навколишнього природного середовища (коли обсяг полютантів визначений певними концентраціями).

4. Чи може бути впровадження очисних споруд основним заходом у стратегії раціонального природокористування та охорони НПС?

5. Проблеми впровадження ефективних очисних споруд на сучасному етапі.

6. Досвід економічно-розвинених країн у сфері оцінки економічних збитків.

Практична робота № 4

Тема: “Визначення економічного ефекту природоохоронних заходів”

Мета:навчитись визначати економічний результат природоохоронних заходів

Хід роботи

Економічний результат природоохоронних заходів Р виражають у величині відвернених ними річних економічних збитків від забруднення довкілля П і річного приросту прибутку (додаткового прибутку) від поліпшення виробничих результатів діяльності підприємства чи групи підприємств D Д,

тобто

Р = П + D Д (1)

Величина відвернених економічних збитків від забруднення середовища. П дорівнює різниці між розрахунковими величинами збитків, які мали місце до здійснення природоохоронних заходів Зф і залишкових збитків після проведення цих заходів Зм, тобто

П = Зф – Зм (2)

Якщо в періоди будівництва-реконструкції (а також проектні строки експлуатації природоохоронних споруд), величини затрат і результат в період експлуатації істотно не змінюється в часі, то порівнювання варіантів природоохоронних заходів може проводитися за величиною їх річного чистого економічного ефекту Р. Вибір найкращого з кількох варіантів природоохоронних заходів у такому випадку проводиться за формулою:

Р = (П – З) max (3)

Приведені до річної розмірності затрати визначаються за формулою:

З = С + Ен • К (4)

де С – сукупні експлуатаційні витрати, грн.;

К – капітальні вкладення на впровадження природоохоронних споруд, грн.

Ен – норматив річної ефективності капіталовкладень (тимчасово приймається в розмірі 0,15).

У тому випадку, коли порівнюються заходи, що забезпечують вихід на заданий рівень якості навколишнього природного середовища, приведені затрати визначають за формулою:

З = К + Т_п • С (5)

де Т_п – нормативний строк окупності капітальних вкладень (величина зворотна Ен)

При виконанні практичної роботи необхідно використовувати формули по знаходженню збитків (Зф та Зм) від забруднення атмосфери шкідливими речовинами з практичної роботи № 2, а також і коефіцієнти f₁ і f₂, що були зазначені в практичній роботі № 2.

Завдання: після проведення екологічної експертизи підприємству було запропоновано ввести нову систему очищення газових викидів. Визначте економічний результат даного заходу, якщо відомо маси полютантів до впровадження ефективного методу очистки, передбачені маси викидів після встановлення нової системи очищення, а також вартість даної установки та величина експлуатаційних витрат.

Таблиця 4.1

Ø Дані для розрахунку:

№ вар.	Маси викидів до впровадження очисних споруд, тис. т/рік	Вартість очисної установки К млн..грн.	Маси викидів після впровадження очисних споруд, тис.т/рік	Експлуатаційні витрати С, тис.грн. на рік
	М пилу	М SO3		М пилу	М SO3
			1,9	0,84	О,18
				1,2	0,3
			0,7	0,2	0,1
			2,3	1,6	1,2
		9,9		1,8	0,6
				1,4	0,6
			2,3	0,56	0,3
				1,2	1,3
					1,9
			8,9	5,6	0,98
					0,9
	6,9	3,2		0,36	0,01
				0,7	0,6
				3,4	1,35
				0,23	0,19
				4,9	2,0
	10,23	16,2	10,8	1,8	1,2
		9,6		2,5	0,9
					0,9
				0,05	0,6
	6,236	8,25	7,8	0,895	0,9
	8,5	7,9		0,56	0,4
				5,6	2,03
				5,23	8,8
			5,8
				1,5	1,9
					0,36
				3,8	4,3
		10,2	7,59	1,4	0,53
		7,5		“,2	1,6
				4,2	5,3
		9,5	30,7	10,2	2,1
			12,3	12,6	1,23
		9,9		1,8	1,6
		2,2	1,8	1,4	2,6

Зробити висновок щодо ефективності впровадження природоохоронних споруд.

Питання для самоконтролю

1. Загальна характеристика природоохоронних заходів.

2. Економічна і соціальна ефективність проведення природоохоронних заходів.

3. У чому полягає екологічна ефективність здійснення природоохоронних заходів?

4. Методика визначення природоохоронних затрат.

5. Методи розрахунку чистого економічного ефекту природоохоронних заходів.

6. Економічне обґрунтування проведення природоохоронних заходів.

7. Вибір природоохоронного заходу на підприємстві.

8. Загальна (абсолютна) ефективність природоохоронних витрат.

9. Характеристика державного фінансування природоохоронних програм у зарубіжних країнах.

10. Екологічний ризик та екстернальні ефекти.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

(ОСНОВНА ТА ДОДАТКОВА)

Основна:

1. Цимбалюк С.Я., Авраменко Н.Л. Практикум з екології: Навчальний посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – 92с.

2. Цимбалюк С.Я., Авраменко Н.Л. Практикум з екології: Навчальний посібник. – Ірпінь: НУДПСУ, 2007. – 88 с.

Додаткова:

1. Авраменко Н.Л., Цимбалюк С.Я.Екологія: навчальний посібник/ Н.Л.Авраменко, С.Я. Цимбалюк. – Ірпінь: НУДПСУ, 2009. – 254 с.