Список використаних джерел. Список використаних джерел – це перелік цитованих, розглядуваних, згадуваних та використаних джерел інформації

Список використаних джерел – це перелік цитованих, розглядуваних, згадуваних та використаних джерел інформації.

Джерелами інформації є закони України, постанови Кабінету Міністрів України, інші нормативно-правові акти, що стосуються організації і планування аудиту.

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині курсової роботи, наводять у кінці тексту курсової роботи, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту повинні бути посилання.

Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання).

Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис, загальні вимоги та правила складання»).

Список використаних джерел, на які посилаються в роботі, повинно бути наведено наприкінці роботи, починаючи з нової сторінки.

Список використаних джерел вимагає розміщення всіх використаних джерел інформації у такій послідовності:

– закони України (у хронологічній послідовності);

– укази Президента, постанови Уряду (у хронологічній послідовності);

– директивні матеріали міністерств (у хронологічній послідовності);

– монографії, брошури, підручники (абетковий порядок);

– статті з журналів (абетковий порядок);

– інструктивні, нормативні та інші матеріали (абетковий порядок);

– іншомовні джерела;

– електронні джерела.

Список використаних джерел може також оформлятися по мірі згадування в тексті роботи.

Бібліографічні описи виконують, як правило, на мові джерела інформації.

Кількість опрацьованих літературних джерел за темою курсової роботи має становити не менше 35 найменувань.

Приклад оформлення бібліографічного опису наведено у додатку В.