Для складання модуль-контролю № 2

1. Специфічні риси дисциплінарних деліктних відношень.

2. Дисциплінарне провадження у справах про дисциплінарні проступки, вчинені особами, на яких розповсюджується дія дисциплінарних уставів або спеціальних положень про дисципліну: правове регулювання, заходи стягнення, порядок застосування, суб’єкти, стадії.

3. Службове розслідування у справах про дисциплінарні проступки, його підстави, порядок призначення, суб’єкти, строки.

4. Обставини, що підлягають установленню в процесі службового розслідування.

5. Права та обов’язки осіб, які проводять службове розслідування, та осіб, у відношенні яких воно проводиться.

6. Оформлення результатів службового розслідування.

7. Прийняття рішення у справі про дисциплінарний проступок, його порядок, види, строки, процесуальне оформлення.

8. Оскарження рішення у справі про дисциплінарний проступок, його порядок, строки, види рішень, які можуть бути прийняті.

9. Виконання рішення у справі про дисциплінарний проступок, його порядок, строки, оформлення.

10. Особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців.

11. Особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників прокуратури.

12. Особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників органів внутрішніх справ.

13. Особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів.

14. Особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокатів.

15. Адміністративна юстиція, її поняття, фактори, що обумовили її створення, та ознаки.

16. Адміністративне судочинство, його поняття, завдання, особливості та цілі.

17. Підвідомчість спорів адміністративним судам.

18. Система адміністративних судів і їх повноваження.

19. Територіальна підсудність адміністративних судів.

20. Підстави та порядок передачі справи з одного адміністративного суду до іншого.

21. Правові наслідки порушення правил про підсудність.

22. Принципи адміністративного судочинства.

23. Сторони в адміністративному судочинстві, їх права та обов’язки.

24. Заміна сторони в адміністративному судовому процесі, її підстави та наслідки.

25. Треті особи, які беруть участь у адміністративному судочинстві, їх види, права та обов’язки.

26. Представники в адміністративному судовому процесі, їх правосуб’єктність і повноваження.

27. Особи, що обслуговують адміністративний судовий процес, їх види, права та обов’язки.

28. Особи, що сприяють розгляду адміністративної справи в суді, їх види, права та обов’язки.

29. Експерт як учасник адміністративного позовного процесу: вимоги щодо його особи, підстави для відводу, права та відповідальність.

30. Стадії розгляду адміністративної справи в адміністративних судах.

31. Відкриття провадження в адміністративній справі в суді та підготовка її до попереднього розгляду.

32. Попередній розгляд адміністративної справи, його цілі, завдання, рішення, що можуть бути прийняті за результатами.

33. Розгляд адміністративної справи в суді першої інстанції, його етапи.

34. Винесення рішення в адміністративній справі в суді першої інстанції, його види, зміст, порядок прийняття, оголошення та набрання чинності.

35. Апеляційне оскарження рішення адміністративного суду першої інстанції, його підстави, суб’єкти, строки, попередні процесуальні дії.

36. Розгляд адміністративної справи в апеляційному порядку, його етапи, види рішень, які можуть бути прийняті.

37. Касаційне оскарження рішень адміністративних судів першої та апеляційної інстанцій, його підстави, суб’єкти, строки.

38. Розгляд адміністративної справи в касаційному порядку, його мета та завдання, види рішень, які можуть бути прийняті.

39. Повторне касаційне оскарження рішень адміністративних судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, його підстави, суб’єкти, строки, порядок і види рішень, які можуть бути прийняті.

40. Звернення рішення адміністративного суду до виконання.

41. Заходи процесуального примусу в адміністративному судочинстві, їх поняття, підстави застосування.

42. Порядок застосування заходів процесуального примусу в адміністративному судочинстві.

43. Виконавче провадження, його поняття, правове регулювання та предмет.

44. Правовий статус державного виконавця, його прав та обов’язки.

45. Сторони виконавчого провадження, їх права та обов’язки.

46. Представництво у виконавчому провадженні.

47. Інші особи як учасники виконавчого провадження, їх права та обов’язки.

48. Відводи у виконавчому провадженні: суб’єкти, підстави.

49. Стадії виконавчого провадження.

50. Відкриття виконавчого провадження: підстави, порядок, строки, процесуальне оформлення.

51. Види та зміст виконавчих документів, які приймаються для примусового виконання.

52. Підготовчі дії, що направлені на забезпечення своєчасне та ефективне виконання судових рішень.

53. Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження.

54. Здійснення виконавчого провадження: строки, час, місце, порядок.

55. Порядок звернення стягнень на майно боржника при здійсненні виконавчого провадження.

56. Порядок звернення стягнень на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію чи стипендію боржника при здійсненні виконавчого провадження.

57. Порядок вилучення у боржника та передачі стягувачеві певних предметів при здійсненні виконавчого провадження.

58. Примусові заходи виконання судових рішень у немайнових спорах.

59. Закінчення виконавчого провадження, його підстави та порядок.

60. Оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження: суб’єкти, строки, порядок, наслідки відміни.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА ІНДИВІДУАЛЬНІ

НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКІ ЗАВДАННЯ

Самостійна робота та індивідуальні навчально-дослідницькі завдання є видом самостійної роботи курсанта чи студента, яке виконується під керівництвом викладача в межах навчальної програми з адміністративного процесу. Його виконання передбачає наявність певних знань, умінь та навичок, одержаних під час проведення аудиторних занять.

Індивідуальні навчально-дослідні завданнявиконуються в формі наукових статей, виступів (доповідей) на наукових конференціях, рефератів тощо. За надруковану наукову статтю курсант або студент може отримати 20 балів, виступ (доповідь) на науковій конференції – 10 балів, реферат – 5 балів.

Методичні рекомендації щодо виконання індивідуальних

навчально-дослідних завдань

Індивідуальне навчально-дослідне завдання є видом самостійної роботи у межсесійний період. Його рекомендується виконувати під керівництвом викладача в межах навчальної програми дисципліни „Адміністративний процес” з метою отримання певних додаткових знань, умінь та навичок, які доцільно демонструвати під час проведення аудиторних занять. Якісне виконання одного із запропонованих завдань враховується під час складання іспиту.

Індивідуальні навчально-дослідницькі завдання виконуються у формі підготовки наукових статей, виступів (доповідей) на наукових конференціях, написання рефератів, розробки порівняльних схем, оформлення інформаційних пакетів, розробки пропозицій до чинного законодавства у сфері адміністративно-процесуальних правовідносин, створення електронної інформаційної бази з конкретного напряму (питання) навчальної програми курсу тощо.

Написання реферату є однією з форм самостійної та науково-дослідницької роботи при вивченні курсу „Адміністративний процес”.

Реферат виконується на стандартних аркушах паперу А4 /210 х 297 мм/. Його обсяг не повинен перебільшувати 10 аркушів, набраних та надрукованих за допомогою текстового редактора WORD шрифтом Times New Roman розміром 14 через 1,5 інтервали.

Реферат повинен бути написаний грамотно, охайно, розбірливо та оформлений таким чином:

- на обкладинці cлiд вказати прізвище, iм`я та по батькові студента і тему реферату, номер навчальної групи (взводу);

- на другій сторінці реферату подається його зміст;

- питання змісту в тексті повинні бути видiленi в самостiйнi розділи i озаглавлені;

- сторінки (а не аркуші) роботи повинні бути пронумеровані та мати поля для можливих зауважень рецензента;

- у тексті не допускаються перекручення цитат, закреслення, скорочення слів, крім загальновживаних (ООН, НАТО, СНД та iн.);

- наводячи цифрові данi, будь-які факти чи цитати, слід вказати їх джерело. Для цього внизу сторінки під рискою повинні бути виноски з вказівкою прізвища та iнiцiалiв автора, назви джерела, місця й року видання, використаних сторінок. Якщо на тій самій сторінці наведено декілька цитат, то виноски нумеруються: 1,2,3...

Наприклад:

1. Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України: Закон України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV // Офіційний вісник України. – 2006. – № 12. – Ст. 791.

2. Янюк Н. «Посадові» і «службові» особи у національному законодавстві: проблеми розмежування понять // Право України. – 2009. - № 11.- С. 180-184.

3. Кузьменко О.В., Гуржій Т.О. Адміністративне процесуальне право України: Підручник. – К.: Атіка, 2007. – 416 с.

Структура реферату:

- титульна сторінка;

- план роботи;

- вступ;

- головна частина (виклад змісту теми);

- висновки;

- список використаної літератури.

У вступній частині стисло обґрунтовується актуальність обраної теми, вказується на її місце і роль у адміністративно-процесуальних відносинах, аналізується використана література, визначаються проблеми, формуються цiлi дослідження.

У головній (основній) частині роботи повинен міститися аналіз поставлених в плані питань, а у висновках (заключна частина) – стисло формулюються узагальнені висновки та практичні рекомендації.

Написання реферату включає ряд етапів:

1. Вибір теми.

Студент самостійно вибирає тему з переліку запропонованих тем індивідуально-дослідних завдань та за необхідноті отримує консультацію від викладача щодо порядку написання реферату.

2. Аналіз літератури з даної теми.

Написанню реферату повинне передувати ретельне й поглиблене вивчення літератури, що стосується даної теми. Насамперед, корисно ознайомитися з науковою працею (або зазначеними главами, параграфами, сторінками) у цілому, щоб одержати про неї початкове загальне уявлення, яке може бути розширене за рахунок перегляду передмови, змісту i висновку роботи, якщо вони є. Завдяки цьому усвідомлюються умови й причини, що викликали написання тієї або іншої роботи: мета, яку ставив перед собою автор, теоретичні проблеми поставлені в роботі, а також її значення.

Цей етап роботи над рефератом включає також вивчення додаткової літератури: підручників, журнальних i газетних статей тощо. Головне на цьому етапі - виявити стрижневі проблеми досліджуваної теми й зробити їх основними пунктами плану реферату. В іншому випадку творчий аналіз, як правило, замінюється механічним переписуванням матеріалу з підручників або інших джерел. Ясність розуміння змісту теми повинна знайти реалізацію у планi наукової роботи. Питання плану повинні відбивати найбільш істотні проблеми теми, а послідовність їх розкриття - внутрішню логіку реферату.

3. Виклад змісту теми.

У рефераті необхідно послідовно розглянути всі питання плану. При цьому повинен бути витриманий єдиний порядок розгляду i спосіб аргументації, що надасть роботі чіткості та послідовності. Важливо прагнути до того, щоб теоретичний зміст роботи пов’язувався з аналізом положень нормативно-правових актів України. Студент повинен уміти показати, яке практичне значення має знання принципів, закономірностей i категорій теорії адміністративного процесу, адміністративно-процесуального права та суміжних галузей.

У рефераті можна використовувати виписки i цитати з літературних та наукових джерел у тому випадку, коли в цьому є реальна необхідність. Це може мати місце тоді, коли цитата переконливо підтверджує думку, є вихідним моментом у новій постановці питання, підтверджує основне формулювання, допомагає розкриттю наукових визначень. Не слід занадто захоплюватися цитуванням. Під час роботи з літературою не варто користуватися застарілими роботами, у яких можуть міститися помилкові погляди, неточні формулювання i висновки, застарiлi статистичні данi.

Отже, вміння виділяти головні теоретичні питання i роз’яснювати їх на конкретному матеріалі, логічно та послідовно розкривати зміст теми, використовуючи при цьому сучасну літературу, - такі основні вимоги до написання наукового реферату.

Наукова стаття виконується з урахуванням наступних вимог вищої школи і повинна мати такі необхідні елементи:

- постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними результатами;

- аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;

- формулювання цілей статті (постановка завдання);

- виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

- висновки з даного дослідження і перспективи подальшого розвитку поставленої проблеми.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ КУРСАНТАМ І СТУДЕНТАМ

ЗА ПІДСУМКАМИ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ:

Поточна успішність	Самостійна робота, ІНДЗ	Підсумковий тест (модуль-контроль)	Сума
Всього: 30

Оцінювання знань курсантів і студентів (слухачів) здійснюється за вимогами кредитно-модульної системи і базується на урахуванні кількості балів, отриманих ними в ході проведення поточного, модульного та підсумкового контролю, а також індивідуальної та самостійної роботи.

Поточний контроль (максимальна кількість балів 30) здійснюється під час проведення семінарських і практичних занять, консультацій з проблемних питань навчальної дисципліни та має за мету перевірку засвоєння знань курсантами та студентами, формування необхідних вмінь і навичок з окремих тем. Результати поточного контролю (від „-1” до „3”) заносяться викладачем до журналів обліку відвідування занять та їх успішності.

При підведенні підсумків загальна кількість балів перемножується з коефіцієнтом переводу балів з модульно-рейтингової системи до системи кредитів ECTS, який розраховується в залежності від кількості аудиторних занять та консультацій з курсу за формулою: 30 ÷ Х × Y, де 30 – максимальна кількість балів, Х – кількість семінарських і практичних занять, Y – кількість набраних за поточним контролем балів.

Загальна кількість балів за аудиторні заняття, консультації зі змістового модулю навчальної дисципліни не може перевищувати 30 балів.

Модульний контроль (максимальна кількість балів 40) – це контроль знань курсантів і студентів, який здійснюється після вивчення кожної логічно завершеної частини навчальної програми курсу „Адміністративний процес”, тобто змістового модулю. Бали за підсумками модуль-контролю виставляються в журнали обліку відвідування занять та їх успішності. У випадку, коли виявлено незадовільні знання, виставляється незадовільна оцінка з обов’язковим наступним перескладанням. Перескладання модуль-контролю здійснюється тільки одноразово відповідно окремого графіку.

Загальна кількість балів за модуль-контроль не може перевищувати 40 балів.

ТАБЛИЦЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ ЗНАНЬ КУРСАНТІВ І СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ МОДУЛЬ-КОНТРОЛЮ

37-40 балів -свідчить про високий рівень знань, навичок, вмінь, які отримав курсант чи студент з навчальної дисципліни, його вміння самостійно розв’язувати складні теоретичні та практичні завдання; 33-36 балів- результат, вищий за середній, але з декількома несуттєвими недоліками; 29-32 балів -свідчить, що рівень теоретичної та практичної підготовки курсанта чи студента відповідає основним вимогам навчальної програми дисципліни, проте мають місце окремі суттєві недоліки у роботі; 25-28 балів -посередній результат, зі значними недоліками; 20-24 балів -результат задовольняє мінімальним вимогам щодо знань, умінь та навичок з даної дисципліни.

Індивідуальна самостійна робота (максимальна кількість балів 30) здійснюється на основі методичних розробок кафедри. Бали за виконання індивідуальних завдань виставляються у журналі обліку відвідування занять курсантами та студентами і їх успішності окремою графою. Результати цієї роботи враховуються під час підсумкового контролю за 100-бальною шкалою оцінювання знань.

Загальна кількість балів, які курсант і студент може отримати за виконання індивідуальної або самостійної роботи зі змістового модулю навчальної дисципліни не може перевищувати 30 балів.

Методи навчання та методи оцінювання

Методи навчання: лекції з застосуванням перевірок (мультимедійні), робота в Інтернет, моделювання ситуативних задач; виконання індивідуальних завдань; самостійна робота курсантів і студентів; моделювання ситуативних задач, підготовка макетів справ, тренінги, рольові та ділові ігри; контрольні заходи (рішення ситуативних завдань та задач, виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань та ін.).

Методи оцінювання: поточне тестування; оцінки за самостійну роботу та індивідуальні науково-дослідницькі завдання; підсумковий тест (модуль – контроль; залік.

Шкала оцінювання знань курсантів і студентів

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За 100-бальною шкалою
A	відмінно	90-100
В	добре	83-89
C	75-82
D	задовільно	68-74
Е	35-67
F	незадовільно, необхідна подальша робота	1-34

Методичне забезпечення: нормативні документи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України й МВС України, інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД) "Адміністративний процес" – пакет навчально-методичних матеріалів, який містить навчальну програму дисципліни, тексти фондових лекцій, плани семінарських і практичних занять та методичні вказівки до них, тести для самоконтролю, питання до заліку, перелік основної та додаткової літератури, завдання для самостійної роботи, комп’ютерні програми навчаючого та контролюючого характеру.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЮ З ДИСЦИПЛІНИ

1. Адміністративний процес і адміністративно-процесуальне право: співвідношення понять.

2. Предмет, метод адміністративно-процесуального права, його співвідношення з іншими галузями права.

3. Принципи адміністративно-процесуального права, його цілі, завдання та функції.

4. Джерела адміністративно-процесуального права.

5. Структура адміністративного процесу та система адміністративно-процесуального права.

6. Норми адміністративно-процесуального права, їх структура, види та форми реалізації.

7. Адміністративно-процесуальні правовідносини, їх поняття, умови виникнення, елементи, ознаки, особливості та види.

8. Суб’єкти адміністративно-процесуального права їх поняття та класифікація.

9. Провадження у справах про адміністративні правопорушення, його поняття, ознаки, завдання та види.

10. Принципи провадження у справах про адміністративні правопорушення.

11. Суб’єкти у справах про адміністративні правопорушення.

12. Докази й доказування в провадженні у справах про адміністративні правопорушення.

13. Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення.

14. Стадія порушення справи про адміністративне правопорушення, її характеристика.

15. Особи, що мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

16. Стадія адміністративного розслідування у справі про адміністративне правопорушення, її етапи.

17. Органи, що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, розподіл їх компетенції.

18. Стадія розгляду справи про адміністративне правопорушення, її етапи.

19. Перегляд рішень у справах про адміністративні правопорушення.

20. Виконання рішень у справах про адміністративні правопорушення.

21. Особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

22. Особливості адміністративного провадження у справах про корупційні правопорушення.

23. Адміністративне доставляння як захід забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, його поняття, мета та підстави.

24. Адміністративне затримання як захід забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, його поняття, порядок застосування та строки.

25. Особистий огляд і огляд речей як заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, їх підстави та порядок застосування.

26. Вилучення речей і документів як захід забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, його підстави та порядок застосування.

27. Відсторонення осіб від управління та перевірка їх на стан сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів як захід забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

28. Звернення громадян як засіб реалізації їх конституційних прав і законних інтересів.

29. Провадження по розгляду звернень громадян, його поняття, особливості, стадії.

30. Права та обов’язки суб’єктів провадження по розгляду звернень громадян.

31. Стадія порушення справи по розгляду звернень громадян, її характеристика.

32. Розгляд звернень громадян і винесення по ним рішень.

33. Оскарження та виконання рішень у справах по розгляду звернень громадян.

34. Дозвільне провадження, його поняття, види та стадії.

35. Порушення дозвільного провадження, його підстави та порядок.

36. Стадія вивчення компетентним органом заявки на видачу дозвільного документа, її характеристика.

37. Прийняття рішення у справі з видачі дозволу на відповідну діяльність, його оскарження та опротестування.

38. Виконання рішення у справі з видачі дозволу на відповідну діяльність.

39. Дисциплінарне провадження як складова частина адміністративно-процесуального права, його стадії.

40. Стадія службового розслідування у справах про дисциплінарні проступки, її ха-рактерристика.

41. Стадія прийняття рішення у справах про дисциплінарні проступки, її характер-ристика.

42. Стадія оскарження рішення у справах про дисциплінарні проступки, її харак-теристика.

43. Стадія виконання рішення у справах про дисциплінарні проступки, її харак-теристика.

44. Особливості провадження у справах про дисциплінарні проступки прокурорів, суддів, адвокатів, нотаріусів.

45. Адміністративна юстиція, її поняття, фактори, що обумовили її створення, та ознаки.

46. Адміністративне судочинство, його поняття, завдання, особливості та цілі.

47. Підвідомчість спорів адміністративним судам.

48. Система адміністративних судів і їх повноваження.

49. Територіальна підсудність адміністративних судів.

50. Правові наслідки порушення правил про підсудність і підстави передачі справи з одного адміністративного суду до іншого.

51. Принципи адміністративного судочинства.

52. Сторони в адміністративному судочинстві, їх права та обов’язки.

53. Треті особи, які беруть участь у адміністративному судочинстві.

54. Представництво в адміністративному судочинстві.

55. Учасники адміністративного судочинства, які не мають юридичної зацікавленості в результатах вирішення справи.

56. Відкриття провадження в адміністративній справі та його попередній розгляд.

57. Судовий розгляд адміністративної справи, його етапи.

58. Судове рішення в адміністративній справі, його зміст, порядок прийняття та набрання чинності.

59. Апеляційне оскарження та перегляд рішень у адміністративних справах.

60. Касаційне оскарження та перегляд рішень у адміністративних справах.

61. Сутність і правові засади виконавчого провадження.

62. Суб’єкти виконавчого провадження.

63. Порядок відкриття виконавчого провадження.

64. Підстави для відмови у відкриття виконавчого провадження.

65. Порядок здійснення виконавчого провадження.

66. Порядок звернення стягнень на майно боржника при здійсненні виконавчого провадження.

67. Порядок звернення стягнень на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію чи стипендію боржника при здійсненні виконавчого провадження.

68. Порядок вилучення у боржника та передачі стягувачеві певних предметів при здійсненні виконавчого провадження.

69. Примусові заходи виконання судових рішень у немайнових спорах.

70. Закінчення виконавчого провадження та оскарження постанови про його закінчення.

ЛІТЕРАТУРА