Методичні поради. Необхідно законспектувати і засвоїти структуру, призначення, роль

Необхідно законспектувати і засвоїти структуру, призначення, роль

будівництва як галузі матеріального виробництва, особливості його матеріально-технічної бази.

Важливо знати основні технології будівництва і основні технологічні

процеси виготовлення важливіших будівельних матеріалів та виробів.

Будівництво є найважливішою галуззю народного господарства України. Разом з машинобудуванням будівництво забезпечує формування технічного рівня економіки. Підприємства будівельних виробів і конструкцій поділяються на типи за рядом ознак:

За економічним призначенням продукції, що виготовляється, всі підприємства будівельних виробів і конструкцій відносяться до групи А (тобто що виробляють засоби виробництва).

За видами будівельних виробів і конструкцій підприємства поділяються на виробництва керамічних матеріалів і виробів зі скла, залізобетонних конструкцій, конструкцій і виробів з легких, силікатних і ніздрюватих бетонів, металевих конструкцій, дерев’яних конструкцій, монтажних вузлів і деталей і ін.

За характером спеціалізації виробництва існують підприємства технологічної спеціалізації (наприклад, заводи товарного бетону), предметної спеціалізації (заводи труб, шпал, опор) і заводи-комбінати (деревообробні, домобудівні).

Значну частину всіх будівельних матеріалів становить будівельна кераміка. Кераміка (цегла червона, черепиця, керамічний камінь і плитка, труби керамічні тощо) об’єднує полікристалічні матеріали, які отримують спіканням природних глин і їх сумішей з мінеральними домішками, а також оксидів металів та інших тугоплавких сполук.

Як сировину для керамічних виробів використовують глини та додаткові матеріали. Додаткові матеріали при виробництві кераміки застосовуються для регулювання властивостей як сировинної маси, так і готової продукції. До них належать: поверхнево-активні речовини і високопластична глина, які покращують формувальні властивості маси; золи ТЕС, паливні і металургійні шлаки, вугілля, які покращують умови випалювання; шамот, дегідратована глина, тирса сприяють процесу сушіння; крім того вугілля, тирса є домішками, які випалюються, що зменшує щільність готового виробу; бій скла, піритні недогарки, залізна руда підвищують міцність і морозостійкість виробів; барвники, рідке скло, кухонна сіль покращують колір виробів, нейтралізують вапнякові включення.

Основними технологічними операціями є

1. Підготовка сировини (пластичним, напівсухим і шлікерним способом).

2.Формування керамічних мас виконують пластичним, напівсухим пресуванням або методом лиття.

3.Сушіння сирцю. Вологість цегли після сушіння не повинна перевищувати 8 %. Як теплоносій використовують повітря, димові гази, суміш нагрітого повітря і димових газів.Сушіння здійснюється в сушильних агрегатах періодичної або безперервної дії. Його тривалість визначається конструкцією сушарок, параметрами теплоносія і властивостями виробу, що сушиться.

4.Випалювання виробів для надання виробу водостійкості і необхідних фізико-механічних показників. Випалювання здійснюють у печах безперервної дії - кільцевих, тунельних та інш. Тривалість випалювання залежно від типу виробу і конструкції печі знаходиться в межах 15—60 годин.

Виготовлення силікатної цегли і каменю. Основна технологічна ознака виробництва силікатної цегли і каменю — автоклавна обробка. Сировинні матеріали для виробництва силікатної цегли та каменю дуже поширені: вапно та кварцовміщуючі речовини, перш за все кварцовий пісок. Технологічний процес виробництва:

1. дозування і попереднього змішування компонентів,

2. витримування суміші з метою гасіння вапна,

3. формування сирцю

4. автоклавна обробка.

Мінеральними в’яжучими речовинами називають тонкоподрібнені порошки, що утворюють при змішуванні з водою пластичне тісто, яке під впливом фізико-хімічних процесів переходить у каменеподібний стан. Цю властивість в’яжучих речовин використовують для приготування на їхній основі розчинів, бетонів, безобжигових штучних кам’яних матеріалів і виробів.

Будівельне вапно одержують шляхом випалу з кальцієво-магнієвих гірських порід – крейди, вапняку, доломіту. Будівельне вапно застосовують для приготування будівельних розчинів і бетонів, в’яжучих матеріалів і у виробництві штучних каменів, блоків і будівельних виробів. Технологічний процес отримання вапна складаєтьсяз видобутку вапняку в кар’єрах, його підготовки (подрібнення і сортування) і обпалювання. Після випалу відбувається помел комкового вапна, при цьому одержують молоте негашене вапно, або після гасіння комкового вапна водою, одержують гашене вапно.

Портландцемент – гідравлічна в’яжуча речовина, що твердне у воді і на повітрі. Його одержують тонким помелом опаленої до спікання сировинної суміші вапняку і глини, що забезпечує домінування в клінкері силікатів кальцію. Для регулювання термінів застигання цементу при помолі до клінкеру додають гіпс не менше 1,0 % і не більш 3,5 % від маси цементу. Сировина для виробництва портландцементу повинна містити 75...78 % СаСО3і 22…25 % глини. Для виробництва портландцементу поряд з вапняком і глиною слід застосовувати наповнювачі, що коригують склад і містять значну кількість одного з оксидів, якого не вистачає в сировинній суміші. Як паливо застосовують природний газ, менше – кам’яне вугілля і мазут.

Бетон є одним з найважливіших будівельних матеріалів в усіх сферах сучасного будівництва. Переваги: Різноманітність за формою і розмірами, довговічних будівельних конструкцій, можливість повної механізації бетонних робіт, економічність. Бетон— це штучний камінь, що утворюється внаслідок формування і тверднення раціонально підібраної суміші в’яжучої речовини, води і заповнювачів (піску і щебеню або гальки). Суміш цих матеріалів називають бетонною сумішшю. Бетон у поєднанні із сталевою арматурою називають залізобетоном.

В Україні виробляють різні види скла: віконне, поліроване, армоване візерункове скло; склопакети; архітектурно-будівельні вироби; склопрофілі; склоблоки; дзеркальне скло тощо. Стійкість скла до дії лугів і кислот визначається його хімічним складом. До важливих властивостей скла відносяться їхні оптичні характеристики: коефіцієнти заломлення, пропускання, відбивання і поглинання.

Сировинні матеріали для виробництва скла поділяються на головні і допоміжні. До головних матеріалів відносяться такі, що створюють необхідне співвідношення між кислотними й основними оксидами. Основні оксиди, що утворюють скло: SiO2 (кварцові піски, піщаники); СаО (вапняк, крейда); СаО і МgO (доломіти); Аl2O3 (польовий шпат); Nа2O (сода).

Загальними вимогами до всіх видів скляної сировини є чистота й однорідність за складом. Крім того, обмежується вміст оксидів заліза.

До допоміжних матеріалів відносяться: барвники, знебарвлювачі освітлювачі, інтенсифікуючи добавки.

Технологічний процес складається зі стадій готування скляної шихти; одержання рідкого скла, формування виробів, відпалювання і загартування.

Найбільш поширеними способами формування виробів із скла є човниковий і безчовниковий.

Будівельні стінові конструкції за видом матеріалу можуть бути кам’яними, дерев’яними, з штучних матеріалів (цегла, бетон, залізобетон, скло, метал), комбінованими (типу сендвіч). В процесі будівництва використовують такі технологічні процеси:

1. Кладка – процесс зведення (формування) будівель та споруд з окремих керамічних або силікатних цеглин або стінових каменів (блоків). Шви між цеглою, каменями, блоками заповнюються спеціальними рочинами.

2. Монтаж будівель та споруд із збірних елементів заводського виготовлення ( блоків, плит, панелей, колон тощо.

Така технологія будівництва забезпечує ряд переваг: високу якість будівництва; перенесення трудомістких процесів з будівельного майданчика на завод (індустріалізація виробництва); підвищення продуктивності праці і зменшення кількості ручних операцій; виконання в заводських умовах значної частини оздоблювальних робіт.

3. Монолітне будівництво – виготовлення бетонних та залізобетонних конструкцій і споруд безпосередньо на будівельному об’єкті шляхом заливання бетону в опалубку (розбірно-переставну, об’ємно-блочну або рухому форму).

4. Комбінований метод – використання технологій збірного і монолітного будівництва залежно від умов виконання робіт.

Контрольні запитання

1. Загальна характеристика будівельної галузі.

2. Що складає міжгалузевий будівельний комплекс?.

3. Що є продукцією підприємств будівельних матеріалів?

4. Назвіть основні технологічні процеси виготовлення важливіших будівельних матеріалів і виробів.

5. Загальна характеристика галузі та її структура.

6. Основи технологій виробництва цегли.

7. Основи технологій виробництва цементу.

8. Основи технологій виробництва скла.

9. Які основні компоненти входять до складу бетону і залізобетону?

10. З яких операцій складається технологічний процес виготовлення бетонних і залізобетонних виробів?

11. За допомогою яких методів можна підвищити техніко-економічні показники виробництва бетонних та залізобетонних виробів?

12. Вплив технології виробництв матеріалів будівельного призначення на прибутковість підприємств галузі.

Література: основна [1-5];