Перелік посилань.............................................................................................27

Вимоги до оформлення курсової роботи.......................................23

6 Організація проектування і захист роботи...................................25

Перелік посилань.............................................................................................27

Додаток А - Орієнтовний перелік тем курсових робіт..........................................28

Додаток Б - Форма № У 6.01....................................................................................31

Додаток В - Приклади екранних форм з інтерфейсу інформаційної системи.....33

Вступ

На сучасному етапі бази даних стали невід'ємною частиною нашого повсякденного життя. Вони введені й успішно використовуються практично в усіх областях людської діяльності. У сучасних умовах однієї з найбільш розповсюджених задач для користувача комп'ютерних систем є використання баз даних, а для прикладного програміста – розробка програмних застосувань для баз даних.

Метою курсу є вивчення основних питань проектування й організації баз даних (БД), вивчення мови SQL, ознайомлення з сучасними системами управління БД (СУБД), придбання практичних навичок проектування, розробки та експлуатації баз даних і інформаційних систем, створених на їхній основі. У ході вивчення дисципліни студенти повинні придбати:

- знання й уміння розробки концептуальних, логічних і фізичних моделей даних;

- знання, необхідні для вибору, обґрунтування та реалізації найкращих рішень по розробці інформаційних систем на підставі баз даних;

- навички використання СУБД (Microsoft Access, BDE зі складу Borland Builder C++/Delphi) для роботи з базами даних та створення програмних застосувань;

- навички розробки застосувань для база даних (середовище програмування Borland Delphi).

Дисципліна "Організація баз даних та знань" має за мету надання студентові базових знань з теорії баз даних, придбання студентом навичок у розробці баз даних та опанування сучасних інструментальних засобів розробки та супроводження баз даних.

Виконання курсової роботи передбачає виконання студентом цілої низки дій по розробці програмного забезпечення - від постановки задачі до програмної реалізації, випуску програмної документації та захисту проекту. Таким чином, курсове проектування є не тільки завершальним етапом у викладанні дисципліни "Організація баз даних та знань", але й закріпленням теоретичних й практичних знань, отриманих з інших дисциплін. Курсове проектування пов’язане з проектуванням та розробкою завершеного програмного застосування, що дозволить на практиці застосувати отримані протягом двох років навчання знання з проектування дружнього інтерфейсу користувача, документування та тестування програмного проекту.

Крім того, курсова робота передбачає творчий підхід до вирішення поставленої задачі, що дозволить студентові самостійно приймати інженерні рішення та відчути рівень своєї професійної підготовки під час створення закінченого програмного продукту.

1 Мета курсового проектування

Метою курсового проектування є закріплення знань, здобутих при вивченні дисципліни "Організація баз даних та знань", придбання навичок у розробці баз даних та знань, опануванні програмних засобів розробки інформаційних систем, що засновані на базах даних.

В процесі виконання роботи студент повинен навчитися:

- аналізувати довільну предметну галузь та проводити постановку задачі на створення інформаційної системи в цій галузі;

- будувати концептуальну модель предметної галузі, логічну модель бази даних та фізично її реалізовувати;

- вибирати, обґрунтовувати та реалізувати найкращи рішення стосовно розробки інформаційних систем на підставі баз даних;

- наповнювати та супроводжувати бази даних;

- підготовлювати програмну документацію.

Крім того, під час захисту курсової роботи студент повинен проявити такі властивості як впевненість у знаннях, вміння відстоювати власну думку, уміння виступати перед аудиторією.

2 Тематика курсових робіт

На сучасному етапі розвитку суспільства бази даних стали невід'ємною частиною нашого повсякденного життя. Вони успішно використовуються практично в усіх областях людської діяльності. У зв’язку зі зростаючими темпами росту інформації сучасні підприємства та організації як ніколи потребують інформаційних систем, що дозволять впорядковувати, зберігати та ефективно використовувати цю інформацію.

Для курсового проектування обираються теми, пов’язані з розробкою баз даних та відповідних інформаційних систем. Типовими тематичними напрямками в рамках курсового проектування можна вважати створення інформаційних систем для автоматизації тієї чи іншої діяльності в межах сучасного підприємства або організації.

У якості курсової роботи може бути обрана тема, пов’язана з розробкою інформаційної системи в тій предметній галузі, що особисто цікавить студента. Доцільною була реальна тематика курсового проектування, що враховує замовлення підприємств, науково-дослідних організацій, навчально-методичних і наукових підрозділів університету. Курсова робота може бути логічним продовженням або частиною науково-дослідної роботи, що виконується студентами на підприємстві або на кафедрі.

Якщо студент не пропонує своєї теми в наданий для цього термін, викладач надає йому власну тематику. Орієнтовний перелік тем курсових робіт наведено у додатку А. Нижче наведено типові розгорнуті постановки задач на курсове проектування.

Тема № 1: „Інформаційна система (ІС) „Ресторан”

Існує інформація про блюда: номер блюда, назва блюда, вид блюда (закуска, суп, гаряче і т.п.), рецепт (технологія готування блюда), вихід (вага порції); а також про продукти, що входять до складу блюда: назва продукту; калорійність; вага продукту, що входить у блюдо. По кожному постачанню продуктів є інформація: найменування постачальника, адреса, назви продуктів, що поставляються, дата постачання, обсяг і ціна постачання. Існує інформація про щоденне споживання блюд (витрата): назва блюда, кількість проданих порцій, дата споживання.

Необхідно реалізувати:

1. Уведення, збереження і редагування інформації про блюда, їхні витрати, постачальниках і постачаннях продуктів.

2. Пошук, сортування і фільтрацію даних по найбільш часто використовуваних полях.

3. 2-3 найбільше часто виникаючих до бази даних запита.

4. Можливість звертання з довільним запитом до бази даних.

5. Перегляд запасів продуктів харчування: найменування продукту; кількість продукту; дата постачання; термін збереження; дата, до якого продукт повинний бути спожитий (обчислювальне поле).

6. Автоматизацію процесу планування закупівель продуктів харчування для забезпечення тижневого запасу (задача для автоматизації);

8. Складання звітної документації по витраті продуктів за місяць: дата; найменування продукту; кількість витраченого продукту; залишок (звіт).

9. Формування відомості по постачаннях продуктів: найменування постачальника, дата постачання; найменування продуктів; кількість постачання; ціна постачання (звіт).

Псевдонім (аліас) OBD повинний прописуватися системою програмно.

Тема № 2: „ІС "Приймальна комісія ВНЗу"

По кожному абітурієнті є наступна інформація: анкетні дані (Ф.І.Б., рік народження, стать, адреса, відношення до військової служби, пільги (чорнобилець і т.п.), родинний стан, середній бал атестата і т.і.); вивчав або не вивчав українську мову; спеціальність, на яку надходить; наявність медичної довідки. Також існують дані про спеціальності ХНУРЕ, що автоматично обновляються в міру реєстрації нових абітурієнтів і включають назви спеціальностей у ВНЗі, число місць і число поданих заяв по кожній спеціальності.

Необхідно реалізувати:

1. Уведення, збереження і редагування анкетних даних абітурієнтів і даних про спеціальності.

2. Пошук, сортування і фільтрацію даних по найбільш часто використовуваних полях.

3. 2-3 найбільше часто виникаючих до бази даних запита.

4. Можливість звертання з довільним запитом до бази даних.

5. Визначення конкурсу по спеціальностях (обчислювальне поле).

6. Формування потоків на здачу вступних іспитів зі спеціальностей таким чином, щоб число абітурієнтів на потоці не перевищувало 30. В одному потоці повинні бути всі абітурієнти або що вивчали або не вивчали українську мову (задача для автоматизації).

7. Формування довідки/звіту про запитаного абітурієнта.

8. Формування довідки/звіту про поточний конкурс по спеціальностях (назви спеціальностей, число місць і число поданих заяв).

Псевдонім (аліас) OBD повинний прописуватися системою програмно.

Тема № 3: „ІС „Приймальне відділення готелю”

По кожнім клієнті є інформація: Ф.І.Б., рік народження, стать, адреса, N і серія паспорта, ціль приїзду, пільги (член профспілки і т.п.). Існує інформація про номери готелю, що автоматично обновляється в ході обліку наданих номерів і послуг і включає інформацію про кількість і вартість місць у кожному номері на кожному поверсі, наявності туалету, ванни, холодильника, телевізора.

Необхідно реалізувати:

1. Уведення, збереження і редагування інформації про клієнтів і готельні номери.

2. Пошук, сортування і фільтрацію даних по найбільш часто використовуваних полях.

3. 2-3 найбільше часто виникаючих до бази даних запита.

4. Можливість звертання з довільним запитом до бази даних.

5. Облік вільних місць у готелі (обчислювальне поле).

6. Бронювання номерів або місць у номерах. Система повинна підбирати місця для бронювання на одному поверсі, враховувати стать вже проживаючих клієнтів у випадку підселення, а також термін проживання (задача для автоматизації).

7. Поселення в номер з видачею карти гостюючого та квитанції про оплату проживання (2 звіти).

Псевдонім (аліас) OBD повинний прописуватися системою програмно.

Тема № 4: „ІС „Студентський гуртожиток”

По кожному студентові є наступна інформація: Ф.І.Б., рік народження, стать, адреса, N і серія паспорта, студентська група, N студентського квитка, пільги, N кімнати, у яку поселяють студента. Існує інформація про кімнати гуртожитку, що автоматично обновляється в ході поселення нових студентів і включає інформацію про кількість місць у кожній кімнаті, поверсі, вартості проживання, наявності туалету, ванни, холодильника на поверсі.

Необхідно реалізувати:

1. Уведення, збереження і редагування інформації про студента, що поселяється в гуртожиток, а також про кімнати.

2. Пошук, сортування і фільтрацію даних по найбільш часто використовуваних полях.

3. 2-3 найбільше часто виникаючих до бази даних запита.

4. Можливість звертання з довільним запитом до бази даних.

5. Облік вільних місць у гуртожитку (обчислювальне поле).

6. Поселення в кімнату шляхом підбора найбільш зручного варіанта з урахуванням кількості місць у кімнаті, статі, спеціальності і курсу вже проживаючих у кімнаті студентів (задача для автоматизації).

7. Формування пропуску в гуртожиток (звіт).

8. Надання інформації про наявність вільних місць у кімнатах і проживаючих у них студентах у виді переліку номерів кімнат, у яких є вільні місця, із указівкою статі і кількості вільних місць, із вказівкою інвентарю, що мається в кімнаті (звіт).

Псевдонім (аліас) OBD повинний прописуватися системою програмно.

Тема № 5: „ІС „Виплата кредитів”

Необхідно організувати облік виплати кредитів працівниками підприємства. Існує наступна інформація про службовців: підрозділ; Ф.І.Б.; посада і посадовий оклад. Також є інформація про виплати по кредитах: вид виплати у відсотках від суми або визначений внесок; сума внеску (якщо вона є); загальна сума, яку необхідно виплатити; рахунок одержувача; банк одержувача.

Необхідно реалізувати:

1. Уведення, збереження і редагування інформації про працівників підприємства і виплачуваних кредитів.

2. Пошук, сортування і фільтрацію даних по найбільш часто використовуваних полях.

3. 2-3 найбільше часто виникаючих до бази даних запита.

4. Можливість звертання з довільним запитом до бази даних.

5. Перегляд інформації про сумарні кредитні виплати працівників (обчислювальне поле).

6. З обліком поданої в бухгалтерію заявки на оформлення кредиту (загальна сума придбання, види кредитів (номер виду кредиту, термін, розмір щомісячно виплачуваних внесків)) прорахувати найбільш прийнятний вид кредитування. Врахувати, щоб розмір зарплати, після відрахування усіх внесків не був менше прожиткового мінімуму (задача для автоматизації).

7. Сформувати "Реєстр виплати кредитів" для заданого підрозділу за заданий місяць: підрозділ; місяць; Ф.І.Б.; виплачена сума; невиплачений залишок суми; рахунок одержувача; банк одержувача; підсумкова сума утриманого для підрозділу (звіт).

8. Сформувати довідку, що містить таку ж інформацію для конкретно заданого працівника (звіт).

Псевдонім (аліас) OBD повинний прописуватися системою програмно.

Тема № 6: „ІС „Табелювання робочих днів”

Існує інформація про підприємства та службовців, що включає дані: номер відділу, назва відділу, Ф.І.Б. службовця, дату народження, стать що служить, адреса, табельний номер службовця, посада й оклад за посадою. Існує також інформація про лікарняні аркуші, що приносив службовець за пропущені робочі дні: дата початку і закінчення лікарняного, діагноз хвороби, номер лікарні, у якій стояв на обліку службовець.

Необхідно реалізувати:

1. Уведення, збереження і редагування інформації про службовців і пропуски робочих днів через хворобу.

2. Пошук, сортування і фільтрацію даних по найбільше часто використовуваних полях.

3. 2-3 найбільше часто виникаючих до бази даних запита.

4. Можливість звертання з довільним запитом до бази даних.

5. Виводити інформацію про службовців з переглядом інформації про кількостей днів, пропущених через хворобу, і кількості реально відпрацьованих днів (обчислювальне полючи).

6. Робити нарахування зарплати службовцем з урахуванням посадових окладів і з обліком того, що лікарняні оплачуються в розмірі не більш 40 днів у році, а лікарняні по відходу за дітьми жінкам оплачуються цілком. Лікарняні від 40 до 60 днів оплачуються в розмірі 50% від посадового окладу (задача для автоматизації).

7. Сформувати "Реєстр лікарняних аркушів ", що включає номер і найменування відділу; Ф.І.Б. службовця, що хворів; період хвороби (початкова і кінцева дата хвороби); діагноз хвороби (звіт).

8. Сформувати довідку про кількість працівників підприємства, яки підверглись виробничим травмам.

Псевдонім (аліас) OBD повинний прописуватися системою програмно.

Тема № 7: „ІС „Обмін і продаж квартир”

Існує інформація про квартири, що підлягають продажу або обміну: місто, район, вулиця, поверх, будинок, квартира, кількість кімнат, балкони, метраж кожної кімнати, зручності, наявність телефону, ремонт, ціна або вимоги до обміну, будинок цегельний або блоковий. Необхідно реалізувати:

1. Уведення, збереження та редагування інформації про квартири, що підлягають продажу або обміну.

2. Пошук, сортування та фільтрацію даних по найбільш часто використовуваних полях.

3. 2-3 найбільше часто виникаючих до бази даних запита.

4. Можливість звертання з довільним запитом до бази даних.

5. Перегляд інформації про квартири, адреса, метраж по кімнатах і загальний метраж (обчислювальне поле).

6. Підібрати варіанти обміну заданої квартири (відомості про неї уже введені і зберігаються). Відомості про побажання можуть включати: кількість кімнат; підходящі поверхи; район; будинок цегельний або блоковий; побажання по розміру житлової площі; наявність телефону. Необхідно врахувати всі різновиди обміну: n=n, n=(n-1)+1 і т.і.

7. Сформувати довідку, що містить інформацію про квартири, що продаються, із заданою кількістю кімнат, розташованих у зазначеному районі, площа яких не менш заданої, вартість - не більш заданої: адреса; поверх; телефон; житлова площа; вартість.

8. На основі підібраних варіантів сформувати довідку по варіантах обміну.

Псевдонім (аліас) OBD повинний прописуватися системою програмно.

Тема № 8: „ІС „Продаж квитків на автостанції”

Існує інформація про авто-засоби (маршрутках і автобусах): номер авто-засобу, тип засобу, кількість місць, станція відправлення і кінцева станція прибуття авто, список станцій, що проїжджаються. Існує інформація про продаж квитків на авто-засоби: код квитка, номер авто, N місця; дата відправлення; час відправлення; вартість квитка, станція від'їзду і прибуття пасажира.

Необхідно реалізувати:

1. Уведення, збереження і редагування інформації про авто-засоби і продані квитки.

2. Пошук, сортування і фільтрацію даних по найбільш часто використовуваних полях.

3. 2-3 найбільше часто виникаючих до бази даних запита.

4. Можливість звертання з довільним запитом до бази даних.

5. Перегляд інформації про авто-засоби з відображенням інформації про загальну кількість місць в авто, кількості проданих і квитків, що залишилися (обчислювальне поле).

6. Автоматизувати підказку по маршрутах, тобто якщо пасажирові необхідно добратися з одного пункту в інший, а прямих маршрутів немає, то потрібно сформувати можливі варіанти пересування з пересадженнями, а потім і автоматичне проведення продажу квитків на всі автобуси, що потрапили в цей ланцюжок.

7. Сформувати єдиний квиток на автобусний проїзд із пересадженнями (звіт).

8. Сформувати "Касову відомість", що містить інформацію з дат за зазначений місяць про сумарний обсяг отриманих грошей по різних автобусних напрямках (звіт).

Псевдонім (аліас) OBD повинний прописуватися системою програмно.

Тема № 9: „ІС „Нарахування зарплати”

По кожному співробітникові підприємства є наступні дані: Ф.І.Б.; підрозділ; рік народження; стать; посада; професія; дата надходження на роботу; табельний номер; зайнятість співробітника (1 ставка, 1.3 ставки і т.п.); оклад на ставку; пільги при нарахуванні податків; наявність обов'язкових утримань (кредит, аліменти й ін.). Існують табелі обліку робочого часу, у яких фіксується кількість годин і днів, відпрацьованих співробітниками, а також кількість днів, коли співробітники були відсутні з поважних причин.

Необхідно реалізувати:

1. Уведення, збереження та редагування інформації про співробітників і відпрацьовані дні.

2. Пошук, сортування та фільтрацію даних по найбільш часто використовуваних полях.

3. 2-3 найбільше часто виникаючих до бази даних запита.

4. Можливість звертання з довільним запитом до бази даних.

5. Перегляд зайнятості співробітників по основній роботі (розмір зайнятості <= 1 ставки) і по сумісництву (те, що більше 1 ставки) (обчислювальне поле).

6. Реалізувати розрахунок зарплати співробітників по закінченню робочого місяця (аванс і зарплата) з урахуванням розміру зайнятості, окладу, відпрацьованих днів і обов'язкових утримань (задача для автоматизації).

7. Формування довідки про доходи заданого співробітника за заданий період часу (звіт).

8. Формування касових відомостей на одержання зарплати й авансу по кожному підрозділові (звіт).

Псевдонім (аліас) OBD повинний прописуватися системою програмно.

Тема № 10: „ІС „Облік продукції на складі”

Існує інформація про виробництво підприємством продукції, що потім надходить на склад підприємства: найменування продукції, код продукції, дата виробництва партії продукції, обсяг партії продукції (у штуках). Існує інформація про відвантаження готової продукції зі складу продавцям: код і найменування продукції, дата відпустки продукції, кількість відпущеної продукції, покупець, адреса і контактний телефон покупця.

Необхідно реалізувати:

1. Уведення, збереження і редагування інформації про надходження і відвантаження зі складу готової продукції.

2. Пошук, сортування і фільтрацію даних по найбільш часто використовуваних полях.

3. 2-3 найбільше часто виникаючих до бази даних запиту.

4. Можливість звертання з довільним запитом до бази даних.

5. Перегляд стану складу: код і найменування готової продукції, сумарний обсяг партій, що надійшли на склад, продукції, сумарний обсяг відвантажених партій продукції й обсяг продукції, що залишилася на складі, (обчислювальне поле).

6. Планування виробництва продукції: з урахуванням середнього обсягу куплених за останні 6 місяців партій продукції припускаємо, що наступних 6 місяців буде відбуватися відвантаження продукції по цьому середньому обсязі, тоді необхідно прорахувати мінімальний обсяг щомісячного виробництва продукції на цей період з урахуванням ще наявного на складі запасу (задача для автоматизації).

7. Формування відпускних накладних з інформацією про покупця, наше підприємство, партіях продукції, що відпускається (звіт).

8. Формування звітної відомості приходу-відходу готової продукції на склад по датах за визначений місяць (звіт).

Псевдонім (аліас) OBD повинний прописуватися системою програмно.

3 Структура і зміст курсової роботи

За результатами курсового проектування кожний студент індивідуально складає пояснювальну записку.

Структура пояснювальної записки з курсового проектування:

- титульний лист - 1 с.;

- завдання на курсове проектування – 2 аркуші (дивись додаток Б);

- реферат - 1 с.;

- зміст - 1-2 с.;

- вступ – 2-3 с.;

- суть - 15-30 с.;

- висновки - 1 с.;

- перелік посилань - 1 с.;

- додатки.

Титульний лист містить інформацію про дисципліну по який виконувалося проектування, темі індивідуального завдання, упорядника пояснювальної записки.

Завдання на курсове проектування заповнюється за формою № У 6.01 (дивись додаток Б).

Реферат містить:

- відомості про обсяг пояснювальної записки, кількості частин записки, кількості ілюстрацій, таблиць, додатків, кількості джерел по переліку посилань;

- текст реферату;

- перелік ключових слів.

Текст реферату повинен відбивати мету курсового проектування, метод вирішення задачі, отримані результати.

Перелік ключових слів повинен включати від 5 до 15 слів або сполучень із тексту записки, що у найбільшій мірі характеризують її зміст і забезпечують можливість інформаційного пошуку. Ключові слова приводяться в називному відмінку і друкуються прописними літерами у рядок через кому [1].

Зміст поміщають безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки. Зміст включає: перелік умовних позначок, символів, одиниць, скорочень і термінів; вступ; послідовно перераховані найменування всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) суті записки; висновки; перелік посилань; найменування додатків і номера сторінок, на яких міститься початок матеріалу.

В вступі коротко викладають: оцінку сучасного стану проблеми, відзначаючи при цьому практично вирішені задачі, що існують проблеми в даній предметній області, ведучих вчених і фахівців у даній області; світові тенденції рішення поставлених задач; актуальність даної роботи та підстави для її проведення; ціль роботи та галузь застосування. У вступі можна вказати на те, наскільки актуальними зараз є бази даних, наскільки ваша предметна галузь має потребу в розробці відповідної бази даних, як база даних полегшить життя людям, що працюють у даній галузі. Вступ повинен плавно підвести до мети, яку потрібно явно написати: „Метою даної курсової роботи є проектування... і розробка... і т.і.”. Вступ повинен займати 2-3 сторінки тексту А4.

Крім того, у вступі необхідно написати, яке програмне забезпечення і яка СУБД були обрані. По тексту вступу та всьому тексту записки повинні зустрічатися посилання на джерела [2]. Посилання в тексті записки на джерела варто вказувати порядковим номером по переліку посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у роботах [1-7]...».

Суть пояснювальної записки викладають розділяючи матеріал на розділи. Розділи можуть поділятися на пункти або на підрозділи і пункти. Пункти, якщо необхідно розділяють на підпункти. Кожний пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію. Пропонується наступна структура суті пояснювальної записки:

1 Аналіз предметної області

2 Постановка задачі

3 Проектування бази даних

3.1 UML-моделювання

3.2 Побудова ER-діаграми

3.3 Побудова схеми реляційної бази даних у третьої нормальній формі

4 Опис програми

4.1 Загальні відомості

4.2 Виклик і завантаження

4.3 Призначення і логічна структура

4.4 Опис фізичної моделі бази даних

4.5 Опис програмної реалізації

4.6 Опис задачі автоматизації

У розділі „Аналіз предметної області” необхідно описати обрану предметну область (Про), так щоб не знайомому з нею людині було зрозуміло:

- які в Про існують проблеми;

- навіщо в Про потрібна база даних і інформаційна система;

- яку інформацію потрібно закласти в базу даних;

- як інформаційна система може полегшити роботу людини.

Підчас відповіді на ці питання, студент повинен показати, які об'єкти існують у Про, які їхні властивості (характеристики) необхідно зберігати в базі даних (майбутні атрибути). Необхідно проаналізувати, які задачі можуть і повинні бути реалізовані в інформаційній системі, навіщо вони потрібні. Аналіз предметної області повинен завершитися побудовою концептуальної моделі предметної області, що у графічному виді відобразити основні поняття області та головні зв'язки між ними [3, 4]. Обсяг розділу аналізу повинен бути не менш 3-х аркушів.

У розділі „Постановка задачі” необхідно привести повну постановку задачі, що повинна логічно виводитися зі зробленого аналізу предметної області.

В розділі „2. Тематика курсових робіт” методичних вказівок наведено приклади загальних постановок задач для деяких тем курсового проектування. Такі постановки повинні зробити й студенти. Але, загальна постановка задачі повинна бути розширена й містити:

- перелік задач, які необхідно вирішити для того, щоб реалізувати відповідну інформаційну систему;

- перелік інформації, що повинні бути закладена в БД;

- перелік функцій, що повинна підтримувати інформаційна система (для функцій сортування, пошуку та фільтрації інформації повинно навести конкретні поля, по яким буде проводиться пошук і таке інше);

- формулювання запитів, на які повинна давати відповідь програмна система;

- перелік звітів, що повинна формувати система;

- формулювання задачі автоматизації, що повинна реалізовувати система.

Задачею автоматизації може вважатися задача, що не може бути вирішена простим використанням будь-яких запитів, а потребує розробки аналітичних програмних функцій.

Обсяг розділу повинен бути не менш двох аркушів.

Розділ „Проектування бази даних” є одним з головних розділів, що освітлює питання розробки схеми бази даних. Пропонується розбити його на декілька підрозділів. В підрозділі „3.1 UML-моделювання” необхідно показати основні результати проведеного бізнес-моделювання та попереднього проектування БД. Для однієї з задач, що буде вирішуватися системою, необхідно навести розроблені моделі бізнес-прецендентів, діаграми видів діяльності та діаграми послідовностей; інші моделі, які більш детально розкривають результати аналізу поставленої задачі. Рекомендується за задачу для UML-моделювання взяти задачу для автоматизації, яку Ви сформулювали в розділі „Постановка задачі”. Таке її описання допоможе краще зрозуміти сутність задачі автоматизації і побачити позитивний ефект від її програмної ралізації. Обсяг цього підрозділу повинен бути не менш 3-х аркушів.

В підрозділі „3.2 Побудова ER-діаграми” необхідно показати, які сутності можуть бути отримані на підставі концептуальної моделі предметної області, що була отримана в першому розділі; які відносини між ними існують. У результаті всі сутності, атрибути і зв'язки повинні бути організовані у виді ER-діаграми [3, 4]. Обсяг цього підрозділу повинен бути не менш двох аркушів.

У підрозділі „3.3 Побудова схеми реляційної бази даних у третій нормальній формі„ на підставі побудованої діаграми варто побудувати схему реляційної бази даних. А потім обов'язково провести аналіз отриманої бази даних з метою перевірки, чи знаходиться вона в 3-й нормальній формі. Якщо так, то це необхідно довести, якщо ні - провести її нормалізацію. Увесь процес нормалізації повинен бути описаний досить детально: повинні бути наведені функціональні залежності, доведено що отримані відносини задовольняють усім вимогам 1-ї, 2-ї та 3-ї нормальних форм. Обсяг розділу повинен бути не менш трьох аркушів.

Далі наводиться не менш важливий розділ „Опис програми”. В його підрозділі „4.1 Загальні відомості” необхідно описати, у якому середовищі створювався даний програмний продукт, яка СУБД використовується і чому, який обсяг пам'яті займає програма. Необхідно привести характеристики персонального комп’ютеру, що необхідні для нормального функціонування програми (процесор, монітор, установлене програмне забезпечення).

В підрозділі „4.2 Виклик і завантаження” необхідно описати, як здійснити виклик програми, який псевдонім бази даних, чи створюється псевдонім автоматично, або його необхідно налагоджувати користувачеві на якусь папку.

В підрозділі „4.3 Призначення і логічна структура” описуються функції, що може виконувати програма, у яких модулях реалізована кожна з перерахованих функцій. Обсяг підрозділу повинен складати не менш одного листа.

В підрозділі ”4.4 Описання фізичної моделі бази даних” повинні бути наведені структури реалізованих у базі даних таблиць з урахуванням обраної СУБД [5, 6]: найменування полів, обрані типи даних та обмеження. Структури таблиць можуть бути представлені у виді знімків форм з утиліти DataBase Desktop [6]. Обсяг підрозділу повинен складати не менш одного листа.

В підрозділі „4.5 Опис програмної реалізації” необхідно описати інтерфейс користувача для кожної з перерахованих у підрозділі 4.3 функцій програми. Екранні форми програми можуть бути приведені прямо тут, або можуть бути винесені в додаток. Якщо екранні форму виносяться в додаток, то в підрозділі необхідно вказувати посилання на них. Під час описання екранних форм і принципів роботи з ними необхідно наводити тексти найбільш цікавих з погляду програмної реалізації кодів. Також в підрозділі повинні бути наведено тексти найбільш цікавих запитів, що реалізує система (не менш 5-ти запитів). Обсяг підрозділу повинен складати не менш п’яти листів.

В підрозділі „4.6 Описання задачі автоматизації” необхідно окремо описати реалізовані можливості по автоматизації тієї чи іншої діяльності в предметній області. Необхідно навести екранну форму, у якій відображається результат автоматизації; описати алгоритм рішення задачі автоматизації; привести текст «оброблювача», що реалізує задачу автоматизації. Обсяг підрозділу повинен складати десь біля двох листів.

У висновках наводять оцінку отриманих результатів роботи (у тому числі негативних); запропоновані області використання результатів роботи; народногосподарську, наукову, соціальну значимість роботи. Фактично висновки повинні підтвердити: те, що було заплановано в постановці задачі, виконано. Студент повинен описати, що було зроблено в курсовому (розроблене, проаналізовано, вивчено, обране...), яка БД була розроблена і яка інформаційна система. Що дозволяє робити розроблена інформаційна система, яка її користь.

4 Методичні вказівки з виконання курсової роботи

Основні етапи виконання курсової роботи:

- обрання теми;

- аналіз предметної галузі;

- розробка постановки задачі;

- UML-моделювання та ER-моделювання;

- розробка схеми бази даних та її нормалізація;

- розробка прикладної програми;

- тестування програми;

- наповнення бази даних;

- оформлення пояснювальної записки;

- захист курсової роботи.

Обрання теми. Студент повинен отримати у керівника курсового проектування тему роботи, або запропонувати власну тему. В останньому разі тема погоджується з керівником курсового проектування. На цьому етапі формується також попередня мета розробки, яка підлягає коректуванню на етапі постановки задачі.

Аналіз предметної галузі. Під час цього етапу необхідно виявити об’єкти та процеси які характерні для галузі, взаємодію різних об’єктів між собою та їх участь у процесах. Після цього, керуючись попередньою метою розробки, треба окреслити коло тих об’єктів які необхідні для наступного розгляду, тобто таких що безпосередньо мають відношення до мети розробки.

При детальному аналізі об’єктів розглядаються властивості об’єктів, їх взаємодія та участь у тих процесах, що мають відношення мети розробки. При необхідності змінюється склад об’єктів - не важливі об’єкти вилучаються, а суттєві додаються. Підсумком аналізу предметної галузі є концептуальна модель побудована на підставі мети розробки. Приклад концептуальної моделі для теми №1 (см. розділ 2) „ІС „Ресторан” наведено на рисунку 4.1.

Рисунок 4.1 - Концептуальна модель предметної області

Розробка постановки задачі. Розробка постановки задачі необхідна для визначення конкретних цілей розробки. На цьому етапі визначаються ті процеси, які необхідно автоматизувати у розробці. Формулюються вимоги до бази даних та прикладної програми у вигляді набору функцій які необхідно реалізувати. При необхідності може виникнути потреба повернутися до попереднього етапу. Приклади загальних постановок задач наведено в розділі 2 методичних вказівок.