Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
2.4.1. Визначити сумарне теплове навантаження житлового района – ∑QЖР, МВт, з урахуванням втрат теплоти в тепломережі для трьох режимів за формулою:
∑ Q ЖР = (1,05 – 1,15) (Q опал + Q ГВП + Q вент) (2.1)
Результати визначення навести у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Позн. | Один. виміру | Визначення результата | Значення для режимів | ||
МЗ | ТЗ | Л | |||
∑QЖР | МВт | МЗ: ∑QЖР = ТЗ: Л: |
2.4.2. Визначити експлуатаційний режим роботи котельні як режим з одним водогрійним котлом, що працює з “базовим” температурни режимом і рівномірним розподілом теплового навантаження для решти котлів.
2.4.3. Визначити експлуатаційну температуру води на вході у всі котли – t′ВК, оС, для трьох режимів за рекомендацією п. 2.1.3.
- для МЗ режима: t′ВК = 70 о С
- для ТЗ та Л режимів: t′ВК = 60 о С –70 о С
Результати визначення навести у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Позн. | Один. виміру | Визначення результата | Значення для режимів | ||
МЗ | ТЗ | Л | |||
t′ВК | оС | МЗ: t′ВК = ТЗ: Л: |
2.4.4. Визначити експлуатаційну температуру води на виході з базового котла – t″ВК.Б, оС, для трьох режимів за рекомендацією п. 2.1.3.
t″ВК.Б = t″ВК.НОМ
Результати визначення навести у таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Позн. | Один. виміру | Визначення результата | Значення для режимів | ||
МЗ | ТЗ | Л | |||
t″ВК.Б | оС | МЗ: t″ВК.Б = ТЗ: t″ВК.Б = Л: t″ВК.Б = |
2.4.5. Визначити експлуатаційну температуру грійної води на вході в теплообмінники технологічної, сирої, хімочищеної води та на вході в деаератор – t′ТОА , оС для трьох режимів за рекомендацією п. 2.1.4.
t′ТОА = t″ВК.Б
Результати визначення навести у таблиці 2.6.
Таблиця 2.6.
Позн. | Один. виміру | Визначення результата | Значення для режимів | ||
МЗ | ТЗ | Л | |||
t′ТОА | оС | МЗ: t′ТОА = ТЗ: t′ ТОА = Л: t′ ТОА = |
2.4.6. Визначити експлуатаційну температуру води на виході з теплообмінників технологічної, сирої та хімочищеної води – t″ТОА , оС, для трьох режимів за рекомендацією п. 2.1.20.
t″ТОА= 65,0 о С
Результати визначення навести у таблиці 2.7.
Таблиця 2.7
Позн. | Один. виміру | Визначення результата | Значення для режимів | ||
МЗ | ТЗ | Л | |||
t″ТОА | оС | МЗ: t″ТОА= ТЗ: t″ТОА= Л: t″ТОА= |
2.4.7. Визначити витрату води з деаератора на підживлення (компенсацію втрат) тепломережі – GДАпідж, т/год, за формулою:
GДАпідж = Gубут (2.2)
Результати визначення навести у таблиці 2.8.
Таблиця 2.8
Позн. | Один. виміру | Визначення результата | Значення для режимів | ||
МЗ | ТЗ | Л | |||
GДАпідж | т/год | МЗ: GДАпідж = ТЗ: GДАпідж = Л: GДАпідж = |
2.4.8. Визначити витрату грійної води з “базового” водогрійного котла на деаератор – GДАгр.в, т/год, та теплове навантаження деаератора – QДА, МВт, за формулами:
GДАгр.в = (1 + αвип) · Gпідж · (tДА – tхов″) / [(t′ТОА – tДА)] (2.3)
QДА = (GДАгр.в/3,6) · 4,2· (t′ТОА – tДА) · 10 –3 (2.4)
Результати визначення навести у таблиці 2.9.
Таблиця 2.9
Позн. | Один. виміру | Визначення результата | Значення для режимів | ||
МЗ | ТЗ | Л | |||
GДАгр.в QДА | т/год МВт | МЗ: GДАгр.в = QДА = ТЗ: GДАгр.в = QДА = Л: GДАгр.в = QДА = |
2.4.9 Визначити витрату води з деаератора – G″ДА, т/год, для трьох режимів за формулою:
G″ДА = (1 – αвип) · Gпідж + GДАгр.в (2.5)
Результати визначення навести у вигляді таблиці 2.10.
Таблиця 2.10
Позн. | Один. виміру | Визначення результата | Значення для режимів | ||
МЗ | ТЗ | Л | |||
G″ДА | оС | МЗ: G″ДА = ТЗ: G″ДА= Л: G″ДА= |
2.4.10 Визначити витрату хімочищеної води, що надходить в деаератор – GХОВ , тЇгод, для трьох режимів за формулою:
GХОВ= (1 + αвип) · Gпідж (2.6)
Результати визначення навести у таблиці 2.11.
Таблиця 2.11
Позн. | Один. виміру | Визначення результата | Значення для режимів | ||
МЗ | ТЗ | Л | |||
Gхов | т/год | МЗ: Gхов = ТЗ: Л: |
2.4.11. Визначити витрату сирої води для підживлення теплової мережі – Gс.в., т/год, для трьох режимів за формулою:
Gс.в. = Кхво · Gхов., (2.7)
Результати визначення навести у таблиці 2.12.
Таблиця 2.12
Позн. | Один. виміру | Визначення результата | Значення для режимів | ||
МЗ | ТЗ | Л | |||
Gс.в. | т/год | МЗ: Gс.в. = ТЗ: Л: |
2.4.12. Визначити теплову потужність підігрівника сирої води (ПСВ) – QПСВ, МВт, та витрату високотемпературної грійної води на ПСВ – GПСВ , т/год, для трьох режимів за формулами:
QПСВ = (Gс.в. /3,6) · 4,2· (t″с.в – t′с.в) · 10 –3 (2.8)
GПСВ гр.в = QПСВ· 3,6 · 10 3 / [4,2 · (t′ТОА – t″ТОА)] (2.9)
Результати визначення навести у таблиці 2.13.
Таблиця 2.13
Позн. | Один. виміру | Визначення результата | Значення для режимів | ||
МЗ | ТЗ | Л | |||
QПСВ GПСВгр.в | МВт т/год | МЗ: QПСВ = GПСВгр.в = ТЗ: QПСВ = GПСВгр.в = Л: QПСВ = GПСВгр.в = |
2.4.13 Визначити теплову потужність підігрівника хімочищеної води (ПХВ) – QПХВ, МВт, та витрату грійної води води на ПХВ – GПХВгр.в, т/год для трьох режимів, за формулами:
QПХВ = (Gс.в. /3,6) · 4,2 · (t″ хов – t′ хов) · 10 –3 (2.10)
GПХВгр.в = QПХВ · 3,6 · 10 3 / [4,2 · (t′ТОА – t″ТОА)] (2.11)
Результати визначення навести у таблиці 2.14.
Таблиця 2.14
Позн. | Один. виміру | Визначення результата | Значення для режимів | ||
МЗ | ТЗ | Л | |||
QПХВ GПХВ гр.в | МВт т/год | МЗ: QПХВ = GПХВгр.в = ТЗ: QПХВ = GПХВгр.в = Л: QПХВ = GПХВгр.в = |
2.4.14 Визначити витрату технологічної води на підігрівник технологічної води (ПТВ) –Gтехн.в, т/год, теплову потужність ПТВ – QПТВ, МВт, та витрату грійної води води на ПТВ – GПТВгр.в, т/год, для трьох режимів, за формулами:
Gтехн.в = QПП · 3,6 ·10 3 / (4,2 · t″ техн.в) (2.12)
QПТВ = (Gтехн.в /3,6) · 4,2 · (t″ техн.в – t′ техн.в) · 10 –3 (2.13)
GПТВгр.в = QПТВ ·3,6·10 3 / [4,2 · (t′ТОА – t″ТОА)] (2.14)
Результати визначення навести у таблиці 2.15.
Таблиця 2.15
Позн. | Один. виміру | Визначення результата | Значення для режимів | ||
МЗ | ТЗ | Л | |||
Gтехн.в QПТВ GПТВгр.в | т/год МВт т/год | Gтехн.в = QПТВ = GПТВгр.в = |
2.4.15 Визначити сумарну витрату грійної води з “базового” котла на на внутрішнє споживання котельні – ΣGвнгр.в, т/год, для трьох режимів за формулою:
ΣGвн гр.в = GПТВгр.в + GПХВ гр.в + GПСВгр.в + GДАгр.в (2.15)
Результати визначення навести у таблиці 2.16.
Таблиця 2.16
Позн. | Один. виміру | Визначення результата | Значення для режимів | ||
МЗ | ТЗ | Л | |||
ΣGвн гр.в | т/год | МЗ: ΣGвн гр.в = ТЗ: Л: |
2.4.16 Визначити температуру зворотної води на вході мережних насосів (після змішування всіх потоків) – τзвор , оС, за формулою:
τзвор = (G2 ·τ2+ GПТВ гр.в · t″ТОА + GПХВ гр.в · t″ТОА + GПСВгр.в · t″ТОА +
+ G″ДА· t″ДА) / (G2 +GПТВ гр.в + GПХВ гр.в + GПСВгр.в + G″ДА) (2.16)
Результати визначення навести у таблиці 2.17.
Таблиця 2.17
Позн. | Один. виміру | Визначення результата | Значення для режимів | ||
МЗ | ТЗ | Л | |||
τзвор | оС | МЗ: τзвор = ТЗ: τзвор = Л: τзвор = |
2.4.17. Визначити загальну теплову потужність котельні з “виробленої” теплоти – ∑QКОТ, т/год, з урахуванням теплоти, внесеної водою підживлення, трьох режимів за формулою:
∑QКОТ = ∑QЖР + QПТВ + QПХВ + QПСВ + QДА – (Gпідж/3,6) · 4,2 · tс.в·10 –3 (2.17)
Результати визначення навести у таблиці 2.18.
Таблиця 2.18
Позн. | Один. виміру | Визначення результата | Значення для режимів | ||
МЗ | ТЗ | Л | |||
∑QКОТ | МВт | МЗ: ∑QКОТ = ТЗ: Л: |
2.4.18. Встановити типорозмір встановлюваних в котельні водогрійних котлів, їх номінальну теплову потужність – Q ВК.НОМ , МВт, номінальний пропуск води через котли – G ВК.НОМ, т/год, ККД котлів – ηВК.НОМ , од, температурні параметри – t ВК.НОМ, оС, та t״ ВК.НОМ,. оС.
Вибір типорозміру водогрійних котлів здійснити у відповідності до наступної рекомендації:
Приймаючи до уваги, що теплове навантаження котельної в режимі МЗ суттєво перевищує навантаження для інших режимів, та ту обставину, що водогрійні котли не допускається експлуатувати з тепловим навантаженням, нижчим на 30 % від номінального, типорозмір встановлюваних водогрійних котлів потрібно приймати, таким чином, щоб за умови найменшого теплового навантаження котельні в літньому режимі в експлуатації залишався мінімум один котел з навантаженням не нижче 30 % від номінального.
Температурний режим такого котла має бути “базовим”, щоб забезпечити мінімізацію витрат грійної води на внутрішньокотельні потреби.
Наприклад, теплове навантаження котельні в МЗ режимі – 36 МВт, в режимі ТЗ – 22,0 МВт, в режимі Л – 16,0 МВт.
Котлів з номінальною потужністю 16,0 МВт на ринку обладнання не існує.
До встановлення слід прийняти найближчий до мінімальної потужності котельні котел КВ-ГМ-20, з номінальною тепловою потужністю 23,2 МВт (20 Гкал/год).
У цьому разі, в режимі Л в експлуатації буде один котел з навантаженням 16,0 МВт, в режимі ТЗ – два котла з навантаженнім 11,0 МВт кожний, в МЗ режимі – два котла з навантаженням 18,0 МВт кожний.
Результати визначення навести у таблиці 2.19.
Таблиця 2.19
Позн. | Одиниця виміру | Визначення результата | |
Типорозмір котла Q ВК.НОМ G ВК.НОМ η ВК.НОМ t׳ ВК.НОМ t״ ВК.НОМ | - МВт т/год % оС оС |
2.4.19 Визначити число встановлених в котельні водогрійних котлів – NВК.ВСТ, шт., за формулою:
NВК.ВСТ = ∑QКОТ / QВК.НОМ *) (2.18)
Дата публикования: 2015-04-07; Прочитано: 476 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!