Охрана навколишнього середовища

Вказати можливі джерела забруднення навколишнього середовища, які мають місце на даному підприємстві (в організації). Вибрати найраціональніші методи і засоби по знешкодженню і переробці відходів, що утворюються (механічні, хімічні, біохімічні, фізико-хімічні, біологічні та ін) [14, 15].

Література

1. Закон України «Про охорону праці», листопад 2002 р.

2. ГОСТ 12.0.003 – 74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. – Введ. 01.01.76.

3. Лазарев Н. В. Вредные вещества в промышленности. – М.: Химия, 1976. – Ч. І. – 336с.

4. Лазарев Н. В. Вредные вещества в промышленности. – М.: Химия, 1976. – Ч. ІІ. – 400с.

5. Макаров Г. В. И др. Охрана труда в химической промышленности. – М.: Химия, 1980. – 568 с.

6. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.

7. Долин П. А. Справочник по технике безопасности. - Энергоатомиздат, 1984-824с.

8. СНиП 2.04.05-91 Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1991 г.

9. ДБН В.2.5-28-2006. Інженерне обладнання будівель та споруд. Природне і штучне освітлення. – К.: МінбудУкр., 2006.

10. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.1989.

11. ПУЭ -87. Правила устройства электроустановок. Энергоатомиздат, 1987.

12. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. – Введ. 01. 07. 92.

13. НАП Б Б.03-002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною набезпекою. Наказ МНС №633 від 03.12.2007.

14. Родионов А.И., Клушин В.Н., Торочешников Н.С. Техника защиты окружающей среды. – М.: Химия, 1989. – 512 с.

15. Закон України «Про охорону навколишнього середовища» від 25.06.1991

16. Основи охорони праці: Навчальний посібник / За ред. проф. В.В.Березуцького. – Х.: Факт, 2005. – 480 с.

17. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат, 1980. -110с.

Додаток 1

Державна політика в галузі охорони праці.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

пріоритету життя і здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

комплексного розв’язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності залежно від форм власності та видів діяльності;

адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров’я та психологічного стану;

використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки ы підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об’єднань громадян, що розв’язують проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та,

(їх представниками) між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Додаток 2.

Управління охороною праці на підприємстві

Відповідно до ст. 13 закону України „Про охорону праці” роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

- впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

- забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень, умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі – акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

- здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткування та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відносно до вимог з охорони праці;

- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Додаток 3

Схема управління охороною праці

Роботодавець

Головний інженер

Структурні підрозділи підприємства

Додаток 4

Витяги з типового Положення про службу охорони праці.

Служба охорони праці вирішує задачі:

- забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

- забезпечення працюючих засобами індивідуального і колективного захисту;

- професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів роботи;

- вибору оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;

- професійного відбору виконавців для певних видів робіт.

Служба охорони праці входить в структуру підприємства, установи, організації як одна з основних виробничо-технічних служб.

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства.

Служба охорони праці залежно від чисельності працюючих може функціонувати як самостійний структурний підрозділ так і у вигляді групи фахівців або одного фахівця, в тому числі і за сумісництвом.

Служба охорони праці комплектується фахівцями, що мають вищу освіту і стаж роботи за профілем виробництва не менше 3-х літ. Фахівці з середньою спеціальною освітою приймаються в службу охорони праці у виняткових випадках. Обмеження не стосуються: за виробничим стажем - осіб, що мають спеціальну освіту по охороні праці; по рівню освіти - осіб, які прийняті на посаду до затвердження даного Типового положення.

Перевірка знань по охороні праці працівників служби охорони праці проводиться в установленому порядку до початку виконання ними своїх функціональних обов'язків і періодично, один раз в три роки.

На підставі даного Типового положення з урахуванням специфіки виробництва розробляються і затверджуються власником Положення про службу охорони праці підприємств, установ і організацій.

Положення про службу охорони праці міністерства, державного комітету, концерну, корпорації і іншого об'єднання підприємств, освічених за галузевим, може відмінити у письмовій формі тільки посадовець, якому підлегла служба охорони праці.

Працівники служби охорони праці не можуть притягуватися до виконання функції, не передбачених Законом” Про охорону праці" і даним Типовим положенням.

Додаток 5

Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників (приклад).

Шкідливі і небезпечні виробничі чинники	Джерела їх виникнення
Токсичні речовини (SiO2, MqO, CaO, тальк)	Технологічне обладнання
Запиленість (сода)	Змішувач
Шум	Вентиляційна система, технологічне обладнання
Електрична напруга (380, 220 В)	Щит управління, електроприводи
Вибухо-пожежонебезпечність –розчинник (tспл< 28 0С)	Малярне обладнання

Додаток 6

Характеристика шкідливих речовин, які зустрічаються на виробництві(приклад)

Речовина	Токсичність	ГДК, мг/м3	Клас небезпеки
Тальк	Впливає на органи дихання
Кремнезем, що вміщує пил	Впливає на органи дихання

Додаток 7.

Оптимальні та допустимі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень для холодного та теплого періоду року.

Період року	Категорія робіт по енерговитратах	Температура,0С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с (не більш)
Оптим.	Допуст.	Оптим	Допуст	Оптим	Допуст
Холодний	Легка –I а	22 - 24	21 - 25	40 - 60		0,1	0,1
Легка –I б	21 – 23	20 – 24	40 – 60		0,1	0,2
Середньої важкості – IIа	18 – 20	17 – 23	40 – 60		0,2	0,3
Середньої важкості – IIб	17 – 19	15 – 21	40 – 60		0,2	0,4
Тяжка – III	16 – 18	13 – 19	40 – 60		0,3	0,4
Теплий	Легка –I а	23 – 25	22 – 28	40 – 60		0,1	0,1-0,2
Легка –I б	22 - 24	21 - 28	40 - 60		0,2	0,1-0,3
Середньої важкості – IIа	21 - 23	18 - 27	40 - 60		0,3	0,2-0,4
Середньої важкості – IIб	20 - 22	16 - 27	40 - 60		0,4	0,2-0,5
Тяжка - III	18 - 20	15 - 26	40 - 60		0,4	0,2-0,6

Додаток 8

Нормоване значення КПО при природному освітлені та освітленість на робочих поверхнях при штучному освітленні для виробничих приміщень.

Додаток 8а

Значення коефіціенту світлового клімату

Світлові прорізи	Орієнтація світлових прорізів за сторонами горизонту	Коефіцієнт світлового клімату, m
Автономна республіка Крим, Одеська обл.	Решта території України
В зовнішніх стінах будівель	ПН	0,85	0,90
ПНС, ПНЗ	0,85	0,90
З, С	0,80	0,85
ПДС, ПДЗ	0,80	0,85
ПД	0,75	0,85
В прямокутних і трапецієподібних ліхтарях	ПН-ПД	0,80	0,80
ПНС-ПДЗ	0,75	0,80
ПДЗ-ПНЗ	0,70	0,75
В ліхтарях типу «Швед»	ПН	0,80	0,80
В зенітних ліхтарях	-	0,70	0,80
Примітка. ПН - північ, ПНС – північ-схід, ПНЗ – північ-захід, С – схід, З – захід, ПН-ПД – північ-південь, С-З – схід-захід, ПД – південь, ПДС – південь-схід, ПДЗ – південь-захід.

Додаток 9.

Допустимі рівні звукового тиску та звуку

Види трудової діяльності, приміщення, робочі місця	Рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах зі середнєгеометричними частотами, Гц	Рівні звуку та еквівалентні рівні звуку, дБа
31,5
Крайні частоти в октавних смугах, Гц										22 – 11520
Види трудової діяльності
1. Творча діяльність, конструювання, програмування, викладання і навчання, лікарська діяльність і т. п.
2. дміністративно-управлінська діяльність, вимірювальні і аналітичні роботи в лабораторіях, конструкторських приміщеннях
3. Робота, яка потребує постійного слухового контролю, робота оператора, диспетчера
4. Робота, яка потребує зосередженості, в кабінетах спостереження і дистанційного управління, лабораторіях із шумним обладнанням

Додаток 10

Класи виробничих приміщень по ступеню небезпеки