 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Земляні роботи
|
|
6.2.1.1. Усі земляні роботи, які виконуються під час розробки ґрунтів у траншеях, котлованах і приямках, провадяться відповідно до вимог СНиП-ІІІ-4-80*. Техника безопасности в строительстве (розділ 9), Правил безпечної експлуатації ЕУ споживачів (глава 6.2) і цих Правил.
6.2.1.2. Перед риттям траншей чи котлованів для кабелів, у зоні діючих кабельних та інших підземних комунікацій, необхідно заздалегідь отримати від посадових осіб, відповідальних за експлуатацію цих комунікацій, письмо-вий дозвіл на виконання робіт, який визначає місце можливого проведення та умови виконання земляних робіт і містить вказівки про точне місцезнаход-ження наявних споруд: газових, водопровідних, зв’язку та інших.
Виконання вимог письмового дозволу під час проведення земляних ро-біт являється обов’язковим.
У разі необхідності, для нагляду за виконанням робіт, військова части-на (організація, підприємство) – власник комунікацій, виділяє необхідну кіль-кість наглядачів.
6.2.1.3. Не допускається проведення розкопувань землерийними маши-нами на відстані меншій ніж 1 м і використання клина-молота та подібних ударних механізмів на відстані меншій ніж 5 м від кабелів.
Під час виконання земляних робіт над кабелями застосування відбій-них молотів, для розпушування ґрунту, і землерийних машин, для його виймання, а також ломів і кирок допускається тільки на глибину, на якій до кабелів залишається шар ґрунту, не менший 0,3 м. Подальше виймання ґрун-ту проводиться лопатами, застосування ломів (клинів) та інших анало-гічних інструментів забороняється.
Перед початком роботи під наглядом представника військової частини
(організації, підприємства), що експлуатує кабелі, керівником робіт прово-диться контрольне розкриття ґрунту для уточнення розташування і глибини прокладання кабелів та встановлюється тимчасова огорожа яка визначає межі роботи землерийних механізмів.
6.2.1.4. В зимовий час виймання ґрунту лопатами дозволяється розпо-чинати тільки після його відігрівання. При цьому наближення джерела тепла до кабелів допускається не ближче, ніж на 0,15 м. Відігрівати ґрунт поблизу будинків і споруд методом відкритого вогню із застосуванням пальних рідин забороняється.
Під час електричного відігрівання ґрунту ділянки, що прогріваються, обгороджуються згідно з вимогами розділу 4.3 Правил.
Відстань між огородженнями й контуром ділянки, що прогрівається, повинна бути не менш 3 м. У темний час доби ділянка, що прогрівається, ос-вітлюється.
Прогрів ґрунту допускається струмом напругою до 380 В. Для підводу струму до електродів застосовуються ізольовані проводи, прокладені над землею, на висоті не менш, ніж 0,5 м, або кабель.
Справність проводки при цьому перевіряється щодня і після кожної пе-рекладки.
6.2.1.5. У разі виявлення під час проведення земляних робіт не зазначе-них на планах і схемах кабелів, трубопроводів, підземних споруд тощо, робо-ти призупиняються (до з’ясування характеру виявлених споруд або предметів та отримання відповідного дозволу). Про виявлені споруди або предмети до-повідається керівникові робіт (старшому розрахунку) і у подальшому особо-вий склад діє за його вказівками.
6.2.1.6. У разі появи шкідливих газів роботи негайно припиняються й особовий склад виводиться з небезпечних місць. Подальше проведення зем-ляних робіт допустиме лише після припинення надходження газу, його вида-лення та за наявністю на місці робіт індикаторів для визначення газу й забез-печення протигазами. Особовий склад має бути проінструктований про поря-док виконання робіт у таких умовах.
6.2.1.7. Під час копання траншей у слабкому або вологому ґрунті, коли є загроза обвалу, їх стінки мають бути надійно укріплені.
В сипучих ґрунтах роботи дозволяється вести без укріплення, але з уко-сами, що відповідають кутові природного укосу ґрунту.
6.2.1.8. У ґрунтах природної вологості, у разі відсутності ґрунтових вод, та розташованих поблизу підземних споруд, копання котлованів і тран-шей з вертикальними стінками без укріплення дозволяється на глибину не більшу ніж:
1 м – у насипних, піщаних і гравійних ґрунтах;
1,25 м – у супісках;
1,5 м – у суглинках і глинах;
2 м – в особливо щільних і скельних ґрунтах.
В щільних зв’язаних ґрунтах траншеї з вертикальними стінками копати
роторними й траншейними екскаваторами без встановлення укріплення допускається на глибину не більшу ніж 3 м.
В цих випадках спуск особового складу у траншеї забороняється. В місцях траншеї, де необхідне перебування особового складу, влаштовується укріплення або виконуються укоси.
Взимку розробка ґрунту (крім сухого) на глибину промерзання допус-кається без укріплення.
Протягом усього часу виконання робіт старший розрахунку зобов’яза-ний вести ретельне спостереження за станом укосів траншей і котлованів, вчасно приймаючи міри для запобігання обвалів.
6.2.1.9. За умовами, що відрізняються від наведених у пункті 6.2.1.8 Правил котловани й траншеї розробляються з укосами без укріплення або з вертикальними стінками, закріпленими на всю висоту відповідно до Вимог до котлованів і траншей (додаток 20 до Правил).
6.2.1.10. Укріплення котлованів і траншей глибиною до 3 м має бути інвентарним і виконуватися за типовими проектами.
6.2.1.11. Дощані кріплення котлованів і траншей розбираються у нап-рямку знизу вгору в міру зворотного засипання ґрунту.
Кількість дощок кріплення, що одночасно вилучається по висоті, має бути не більше трьох, а в сипучих і нестійких ґрунтах – не більше однієї. В міру вилучення дощок розпірки переставляються, при цьому існуючі розпір-ки вилучаються тільки після встановлення нових.
6.2.1.12. Під час копанняям, траншей та котлованів будівельні матеріа-ли й земля, що викидається з траншей та котлованів, розміщуються на відста-ні не менше 0,5 м від краю ями, по можливості в межах огородженого місця або осторонь від нього, але так, щоб не заважати рухові транспорту й пішо-ходів.
6.2.1.13. Місце проведення робіт у разі копання ям, котлованів та тран-шей огороджується захисним огородженням. На огородженні повинні бути застережні написи й знаки, а у нічний час на огородженні встановлюється сигнальне освітлення.
6.2.1.14. Для пішоходів і проїзду транспорту через траншеї переки-даються містки відповідної вантажопідйомності.
6.2.2. Підвішування кабелів і муфт
6.2.2.1. Розкриті муфти закріплюються на міцній дошці, підвішеній за допомогою дроту або троса до перекинутих через траншею брусів й для запо-бігання пошкоджень кабелю закриваються заздалегідь виготовленим коро-бом. Одна зі стінок короба повинна зніматися і закріплюватися без застосу-вання цвяхів.
6.2.2.2. Забороняється використовувати для підвішування кабелів сусід-
ні кабелі, трубопроводи тощо.
6.2.2.3. Кабелі необхідно підвішувати, не допускаючи їх зміщення.
6.2.2.4. На короби, що закривають відкопані кабелі, вивішується плакат “Стій напруга”.
6.2.3. Розкриття муфт, розрізання кабелю
6.2.3.1. Перед розкриттям муфт або розрізанням кабелю необхідно впевнитися в тому, що ці операції будуть проводитися на тому кабелі, на яко-му потрібно, що цей кабель відключено й вжито технічних заходів, необхід-них для допуску до робіт на ньому.
6.2.3.2. Кабель, що підлягає ремонту, визначається:
простеженням, звіркою розкладки з кресленнями та схемами, пере-віркою за бирками – в разі прокладання кабелю у тунелі, колекторі, каналі, по стінах будівлі;
звіркою його розташування з кресленнями прокладки – в разі прокла-дання кабелю у землі.
Для цього заздалегідь викопується контрольна траншея поперек пучка кабелів, яка дозволяє бачити всі кабелі.
6.2.3.3. В тих випадках, коли немає впевненості у правильності визна-чення кабелю, що підлягає ремонту, застосовується кабелепошуковий апарат. 6.2.3.4. На КЛ перед розрізанням кабелю або розкриттям з’єднувальної муфти перевіряється відсутність напруги. Перевірка проводиться за допомо-гою спеціального пристосування, яке складається з ізолювальної штанги й стальної голки або різального наконечника. Пристосування має забезпечити прокол або розрізання броні й оболонки до жил із замиканням їх між собою і на землю. Кабель у місці проколу заздалегідь прикривається екраном. В туне-лях, колекторах і колодязях таке пристосування допускається застосовувати тільки у разі наявності дистанційного управління.
6.2.3.5. Визначення кабелепошуковим апаратом відключеного кабелю й перевірка відсутності напруги проколюванням і заземленням жил прово-диться коли на муфті або на кабелі є сліди електричних пошкоджень (прога-ри, розриви муфт тощо).
Якщо внаслідок пошкоджень кабелю відкриті всі струмовідні жили, то відсутність напруги дозволяється перевіряти покажчиком напруги без проколу.
6.2.3.6. Прокол кабелю виконує керівник робіт у присутності допускача і старшого розрахунку або допускач (старший розрахунку) під наглядом ке-рівника робіт. Всі вони повинні мати не нижче групи IV. Проколювати ка-бель слід у діелектричних рукавичках і захисних окулярах, стоячи під час проколювання на ізолювальній основі (у ботах) зверху траншеї, якнайдалі від кабелю, що проколюється.
6.2.3.7. Коли точно встановлено, що відключено й заземлено кабель, який підлягає ремонту, а також коли виконано прокол кабелю із заземленням
його жил, розкриття муфт і розрізання кабелю допускається без заземлення інструменту й без застосування діелектричних рукавичок й ізолювальної ос-
нови. В інших випадках інструмент заземлюється.
6.2.3.8. Для заземлення пристосування для проколу використовують спеціальний заземлювач, що заглиблюється в ґрунт на глибину, не меншу 0,5 м, або броню кабелю. Заземлюючий провідник приєднується до броні за допомогою хомутів (бронестрічку під хомутом слід очищувати).
Якщо бронестрічка піддавалася корозії, допускається приєднання за-землюючого провідника до металевої оболонки.
Під час робіт на кабельній чотирижильній лінії напругою до 1000 В ну-льова жила від’єднується з обох кінців.
6.2.4. Розігрівання кабельної маси та компаундів і заливання муфт
6.2.4.1. Бітумна кабельна маса для заливання муфт розігрівається в спе-ціальному металевому посуді з кришкою й носиком. Кабельна маса з розкри-тої банки виймається підігрітим ножем (у теплий час року) чи відколюється зубилом (у холодний час).
Підігрівати нерозкриті банки з кабельною масою забороняється.
6.2.4.2. Заливання бітумної кабельної маси та епоксидних компаундів проводиться у брезентових рукавицях та захисних окулярах.
6.2.4.3. Епоксидний компаунд готується в заводській тарі чи спеціаль-ній ємності з кришкою. Тара виготовляється з білої або оцинкованої жерсті, скла, пластмаси. Під час роботи з епоксидними компаундами номер розра-хунку зобов’язаний одягти бавовняний халат із застібкою позаду і шапочку, пластмасові нарукавники, захисні окуляри, медичні чи поліетиленові рука-вички на бязевій підкладці. Спецодяг повинен зберігатися і пратися окремо від іншого одягу й білизни.
Забороняється під час роботи з епоксидним компаундом і поблизу, де виконуються роботи з ним, курити й приймати їжу.
6.2.4.4. Епоксидний компаунд, що потрапив на шкіру, видаляється за допомогою м’якої серветки, із послідуючим обмиванням цього місця гаря-чою водою з милом чи 3 % розчином оцтової чи лимонної кислоти з темпе-ратурою +20–25ºС. У випадках сильного забруднення шкіри (якщо паперо-вою серветкою не можливо видалити епоксидний компаунд) дозволяється застосовувати ацетон, після чого необхідно шкіру промити теплою водою з милом, осушити паперовими рушниками і жирно змазати вазеліном чи касто-ровою олією.
Під час виконання робіт з епоксидним компаундом розрахунок забезпе-чується аптечкою (сумкою) першої медичної допомоги укомплектованою відповідно до вимог Правил. Змивати зі шкіри епоксидний компаунд бензи-ном чи соляркою забороняється.
6.2.4.5. Розігрівати, знімати й переносити ківш або казанок із припоєм, а також посуд із кабельною масою слід у брезентових рукавицях і захисних
окулярах. Якщо довжина рукавиць не досягає до ліктя, рукави одягу зав’язу-ються біля зап’ястя поверх рукавиць. Забороняється передавати казанок або
ківш із припоєм чи посуд із масою з рук у руки, під час передачі необхідно ставити їх на землю або на міцну основу.
6.2.4.6. Перемішувати розплавлену масу слід чистою металевою мішал-кою, а знімати нагар із поверхні розплавленого припою – металевою ложкою. Мішалка й ложка перед використанням підігріваються. Попадання вологи в гарячу масу (для запобігання розбризкування) неприпустиме.
Перемішувати епоксидний компаунд можна сухою чистою дерев’яною лопаткою.
6.2.4.7. В холодну пору року з’єднувальні та кінцеві муфти перед зали-ванням масою підігріваються. Безпосередній нагрів муфти або компаунду відкритим вогнем (паяльною лампою, газовим пальником тощо) забороня-ється.
6.2.5. Навантаження й розвантаження барабанів із кабелем, прокладен-ня, перекладення кабелів і перенесення муфт
6.2.5.1.Усі роботи з навантаження й розвантаження барабанів із кабе-лем, прокладення, перекладення кабелів і перенесення муфт виконуються в брезентових рукавицях.
6.2.5.2. Навантаження й розвантаження барабанів із кабелем здійсню-ється тільки вантажопідіймальними машинами та механізмами.
Вантажопідіймальні машини (механізми) і вантажозахоплюючі прист-рої, що застосовуються під час навантаження та розвантаження барабанів із кабелем, повинні відповідати вимогам державних стандартів або ТУ на них. Стропування барабанів із кабелем виконується інвентарними стропами. Спо-соби стропування повинні виключати можливість падіння або ковзання заст-ропованого барабану.
Завантаження й розвантаження барабанів із кабелем з автомобільного транспорту, якщо в кабіні або кузові знаходяться люди, забороняється.
Під час перевезення барабанів із кабелем на транспортних засобах вони повинні бути надійно закріплені.
Забороняється скидати барабани з кабелем із транспортних засобів на землю.
6.2.5.3. Перед початком перекочування барабана необхідно закріпити кінці кабелю і видалити цвяхи, які стирчать із барабана.
Барабан із кабелем допускається перекочувати тільки по горизонталь-
ній поверхні, по твердому ґрунту або міцному настилу. Під час перекочуван-ня барабана з кабелем уживаються заходи по запобіганню захоплення ним виступаючих частин одягу особового складу.
6.2.5.4. Забороняється розміщувати кабелі, порожні барабани, механіз-ми, пристосування та інструмент ближче ніж за 1 м від краю траншей.
6.2.5.5. Розкочувати кабель із барабанів дозволяється тільки у разі наявності гальмового пристосування.
6.2.5.6. Під час ручного прокладання кабелю кількість особового скла-
ду має бути такою, щоб на кожного припадала ділянка кабелю масою, яка не перевищує 35 кг.
6.2.5.7. Під час прокладання кабелю забороняється стояти всередині ку-тів повороту, а також підтримувати кабель вручну на поворотах траси. Для цього встановлюються кутові ролики.
6.2.5.8. Для прогрівання кабелів електричним струмом забороняється застосовувати напруги понад 380 В.
6.2.5.9. Перекладати кабелі і переносити муфти можна тільки після від-ключення кабелю та його заземлення.
6.2.5.10. Перекладання кабелів під напругою (у разі необхідності), до-пускається (на відстань до 7 м) за умови виконання таких вимог:
кабель, що перекладається, має температуру не нижчу чим +5°С;
муфти на ділянці кабелю, який перекладається, жорстко закріплені хо-мутами на дошках так, що виключена можливість їх зміщення та вигину або натяжки кабелю коло них;
особовий склад виконує роботи у діелектричних рукавичках, зверху яких (для захисту від механічних пошкоджень) одягнуті брезентові рукавиці (рукавиці повинні бути коротше чим діелектричні рукавички);
роботи виконуються з допомогою спеціальних кліщів;
особовий склад, який виконує роботи, має досвід прокладання кабелів;
керівник робіт має групу V, а під час прокладання кабелів напругою до 1000 В – групу IV.
6.2.6. Роботи в підземних спорудах
6.2.6.1. Огляд колодязів і роботи в них проводяться за Нарядом-допус-ком для виконання робіт на кабельних лініях у підземних спорудах (дода- ток 21 до Правил), не менше ніж двома особами. При цьому біля відкритого люка колодязя встановлюється застережний знак або робиться огородження. В колодязі може знаходитися й працювати одна особа з групою III, а біля лю-ка повинна чергувати друга особа. У нічний час на безлюдних ділянках у ко-лодязя, в якому проводиться робота, повинні чергувати не менш двох осіб.
Огляд тунелів допускається проводити одній особі з групою IV.
6.2.6.2. Працювати в підземних спорудах за температури в них понад +33оС допускається тільки у разі аварії, яка загрожує життю людей або руй-нуванню обладнання під безпосереднім наглядом керівника робіт за умови дотримання необхідних заходів щодо запобігання опікам.
6.2.6.3. Спускатися в колодязь дозволяється тільки по надійно встанов-леним драбинам.
Забороняється опускання в колодязь і робота в ньому без запобіжного поясу та страхувального каната, виведеного назовні.
Кінці страхувальних канатів, що виведені назовні, знаходяться у номе-рів розрахунку, які залишилися на поверхні.
Номери розрахунку, які залишилися на поверхні, зобов’язані:
стежити за станом і сигналами особового складу, який спустився в ко-лодязь та за тим, щоб страхувальні канати не заплуталися, не зачепилися і кінці їх не впали в колодязь;
не послабляючи контролю за особовим складом, який спустився в ко-лодязь, у терміни установлені керівником робіт, перевіряти стан повітря все-редині колодязя. Про результати перевірки доповідати керівникові робіт (старшому розрахунку);
з появою перших ознак поганого самопочуття особового складу, який спустився в колодязь, негайно допомогти їм піднятися на поверхню чи витяг-ти з колодязя за допомогою страхувального каната.
Постраждалого необхідно віднести чи відвести від люка на відстань не менше 5 м проти напрямку вітру і надати йому першу допомогу. Про те, що трапилося, доповісти керівникові робіт (старшому розрахунку) і за необхід-ністю викликати лікаря.
6.2.6.4. В колодязях, колекторах і тунелях, не обладнаних припливно-витяжною вентиляцією, перед початком огляду або роботи перевіряється від-сутність горючих і шкідливих для людини газів. Перевірку проводить особо-вий склад, навчений користуванню спеціальними контрольними приладами. Список цього особового складу затверджується наказом командира військо-вої частини.
Наявність шкідливих речовин перевіряється за методикою наведеною у ДНАОП 1.1.10-1.02-01 Правилах безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій та теплових мереж, затверджених наказом Мініс-терства праці та соціальної політики України від 15 листопада 2001 року № 495 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 3 грудня 2001 року за № 1002/6193.
Гранична допустима концентрація шкідливих речовин та газів у під-земних спорудах не повинна перевищувати значень, наведених в ГОСТ 12.1.005-76 “Воздух рабочей зоны”.
Проби повітря відбираються за допомогою шланга, який опускається в люк підземної споруди (резервуара). Спускатися у підземні споруди (резер-вуари) для відбирання проб повітря та перевірка відсутності газів за допомо-гою відкритого вогню забороняється.
Під час відкривання колодязів (другої кришки) необхідно застосовува-ти інструмент, що не дає іскроутворення, а також уникати ударів кришки по горловині люка.
Забороняється для відкривання колодязів використовувати сталеві ломи, кувалди (ломи і крючки повинні виготовлятися з кольорових металів).
6.2.6.5. У разі появи газу роботи в колодязях, колекторах і тунелях припиняються, а особовий склад, до виявлення джерела загазування і його усунення, виводиться з небезпечної зони. Виконання робіт поновлюється тільки після повторної перевірки, яка підтвердить відсутність шкідливих ре-
човин.
Для витіснення газів за допомогою рукава, що спускається в колодязь
(рукав повинен не діставати дна на 0,25 м), від установленого назовні венти-лятора або компресора у колодязь нагнітається повітря.
Застосовувати для вентиляції балони зі стисненими газами забороня-ється.
Перелік підземних споруд, в які необхідно здійснювати нагнітання по-вітря перед проведенням робіт або оглядів визначається наказом командира військової частини.
6.2.6.6. Перед початком роботи в колекторах і тунелях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією, остання вводиться в дію на термін, що визначається місцевими умовами. Відсутність газу в цьому випадку дозволя-ється не перевіряти.
6.2.6.7. У разі робіт у колекторах і тунелях повинні бути відкриті два люки або двоє дверей, так щоб працюючі розміщувалися між ними.
6.2.6.8. Під час робіт у колодязях розпалювати паяльні лампи, встанов-лювати балони з пропан-бутаном, розігрівати мастику та припій дозволяється тільки назовні колодязя. Зазначені роботи проводяться відповідно до Правил роботи з паяльною лампою, газовим пальником та під час термітного зварю-вання (додаток 22 до Правил).
Проводити вогневі роботи в підземних спорудах із застосуванням зрід-жених газів забороняється.
Опускати в колодязь розплавлений припій і розігріту мастику слід у спеціальних ковшах та у закритих посудинах, підвішених за допомогою кара-біна до стального каната (троса).
Під час зазначених робіт слід застосовувати щитки з негорючого мате-ріалу, що обмежують поширення вогню.
Для гасіння пожеж має бути напоготові покривало з негорючого тепло-ізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті.
6.2.6.9. Під час пропалювання кабелів перебувати в колодязях заборо-няється, а в тунелях і колекторах допускається тільки на дільницях між двома відчиненими входами. Нагляд за пропалюванням кабелів здійснює не менше, як дві особи з групою ІІІ. Працювати на кабелях під час їх пропалювання за-бороняється. Для уникнення пожежі після пропалювання кабелі слід огля-нути.
6.2.6.10. Під час тривалих робіт в колодязях, колекторах і тунелях, осо-бовий склад повинен періодично виходити на деякий час на відкрите повітря. Час перебування в них визначає керівник робіт або особа, яка видає наряд, залежно від умов виконання робіт.
6.2.6.11. Перед допуском до робіт і проведенням оглядів в тунелях за-хист від пожеж у них переводиться з автоматичної дії установок пожежега-сіння на дистанційне управління з вивішуванням на ключі керування плаката “Не вмикати працюють люди”.
6.2.6.12. Розводити відкритий вогонь, палити в колодязях, колекторах і тунелях, а також поблизу відкритих люків забороняється.
6.2.6.13. Для освітлення робочих місць у колодязях і тунелях застосову-
ються світильники направленої дії напругою 12 В або акумуляторні ліхтарі у вибухозахищеному виконанні. Освітленість місця робіт повинна бути не мен-ше 30 лк. Акумулятори, трансформатори із заземленою вторинною обмот-кою, вимикачі і штепсельні з’єднання повинні знаходитися на поверхні землі. Застосовувати для цієї мети автотрансформатори забороняється.
6.2.7. Огляд траси КЛ
6.2.7.1. Огляд трас КЛ допускається виконувати за розпорядженням не менше ніж двом особам, одна з яких повинна мати групу ІІІ. На КЛ довжи-ною менше 3 км огляд дозволяється проводити одній особі, яка має групу ІІІ.
6.2.7.2. У разі виявлення в землі оголеного кабелю чи обірваних жил кабелю необхідно пошкоджену ділянку обгородити й вивісити плакати “Стій напруга”. Наближатися до пошкодженої ділянки кабелю ближче ніж на 8 м без застосування засобів захисту забороняється.
6.2.7.3. Наявність напруги на ушкоджених жилах кабелю перевіряється ПВН у діелектричному взутті і рукавичках.
6.2.7.4. Особовому складу, що оглядає КЛ, виконувати під час огляду які-небудь роботи, за винятком підфарбування й виправлення реперів та під-сипання ґрунту в місцях його провалу на трасі, забороняється.
6.3. Особливості робіт на повітрянокабельних лініях електропередач
6.3.1. Випробування й ремонт повітрянокабельних ліній електропереда-чі проводяться за нарядом, при цьому старший розрахунку повинен мати групу ІV, а номери розрахунку – ІІІ.
6.3.2. Огляд трас повітрянокабельних ліній електропередачі дозволя-ється виконувати одноосібно за розпорядженням. Особа, що оглядає трасу, повинна мати групу ІІІ.
6.3.3. Під час проведення випробувань і вимірів КЛ: кабель від’єд-нується від ПЛ, а кінці кабелю на кінцевій муфті ізолюються від проводів ПЛ, між собою і від опори. На проводи ПЛ встановлюється переносне зазем-лення.
6.3.4. Під час проведення випробувань і вимірів ПЛ: її проводи від’єд-нуються від КЛ, а кінці від кабельної кінцевої муфти закорочуються між со-бою й ізолюються від проводів ПЛ. У залежності від характеру робіт пере-носні заземлення на проводи ПЛ можуть не встановлюватися.
6.3.5. Огляд кінцевих кабельних муфт, місць з’єднання КЛ і ПЛ між собою і засобів грозозахисту на лінії, що знаходиться під напругою, прово-диться із землі за допомогою бінокля.
6.3.6. Підйом на опору лінії, зі знятою напругою, за допомогою кігтів проводиться по стійці опори, що не має кабелю. Підйом на одностоїчну опо-ру дозволяється проводити не вище місця виходу кабелю із захисної труби чи короба. В інших випадках необхідно використовувати телескопічну вишку.
6.3.7. Під час заливання кінцевих кабельних муфт, установлених на опорах, посуд з розігрітою кабельною масою піднімається на сталевому кана-ті (тросі) з карабіном.
Під час роботи на муфтах, що знаходяться на опорах, перебування осо-бового складу біля опори забороняється.
6.4. Роботи на КА, КРУ, КРУЗ та КТП
6.4.1. КА
6.4.1.1. Перед допуском до роботи на КА з автоматичним приводом та дистанційним управлінням необхідно виконати наступні технічні заходи:
відключити силові кола приводу, кола оперативного струму й кола пі-дігріву;
закрити й замкнути на замок засувки на трубопроводі подачі повітря в баки вимикачів або на пневматичні приводи і випустити в атмосферу повітря, що в них є (спускні пробки (клапани) залишаються у відкритому стані);
привести в неробочий стан вантаж або пружини, що вмикають КА;
вивісити плакати: на ключах і кнопках дистанційного управління – “Не вмикати працюють люди”; на закритих засувках – “Не відкривати працюють люди”.
6.4.1.2. Для пробних вмикань і вимикань КА під час його налагоджу-вання й регулювання допускається при незакритому наряді тимчасове пода-вання напруги в кола оперативного струму і силові кола приводу, у кола сиг-налізації й підігріву, а також подачу повітря в привід і на вимикач.
Установлення знятих запобіжників, вмикання відключених кіл і від-криття засувок під час подачі повітря, а також зняття на час випробування плакатів “Не включати працюють люди” і “Не відкривати працюють люди” проводить оперативний склад (допускач) або з їх дозволу керівник робіт (старший розрахунку). Дистанційно вмикати або вимикати КА для випробу-вання дозволяється старшому розрахунку, який проводить налагодження чи регулювання або за його вимогою особі оперативного складу.
Після випробування, в разі необхідності продовження роботи на КА, особі оперативного складу (допускачу), керівнику робіт (старшому розрахун-ку) слід виконати технічні заходи, що вимагаються для допуску до роботи, вказані в пункті 6.4.1.1 Правил.
6.4.1.3. Підніматися на повітряний вимикач, що перебуває під робочим тиском, дозволяється тільки в разі проведення випробувальних і налагоджу-вальних робіт (регулювання демпферів, зняття віброграм, приєднання або від’єднання провідників від вимірювальних приладів, визначення місць вито-ку повітря тощо).
Піднімання на відключений повітряний вимикач із повітронаповненим відокремлювачем забороняється в усіх випадках, коли відокремлювач пере-
буває під робочим тиском.
6.4.1.4. Вологопроникність (герметичність) повітряних вимикачів пере-віряється за умови пониження тиску відповідно до заводських інструкцій.
6.4.1.5. Перед підніманням на повітряний вимикач для випробування й налагодження необхідно:
вимкнути кола оперативного струму;
заблокувати кнопку місцевого управління та пускові клапани (наприк-лад, від’єднати повітропровідні трубки, замкнути шафи тощо) чи поставити біля вимикача проінструктованого номера розрахунку, який допускав би до оперування вимикачем (після вмикання оперативного струму) тільки одну визначену особу за вказівкою керівника робіт.
В разі перебування людей на повітряному вимикачі, що перебуває під тиском, припиняються всі роботи в шафах управління і розподільчих.
6.4.1.6. Під час вимикання й вмикання повітряних вимикачів у разі пе-ревірок, налагодження й випробування присутність людей біля вимикачів не допускається.
Команду на виконання операцій вмикачем керівник робіт із випробу-вання й налагодження (або призначений ним номер розрахунку) може подати тільки після того, як особовий склад розрахунку буде відведено від вимикача на безпечну відстань або в укриття.
6.4.1.7. Перед допуском до роботи, пов’язаної з перебуванням особово-го складу всередині повітрозбірників, необхідно:
закрити засувки на всіх повітропроводах, якими може бути подане по-вітря, замкнути їх на замок і вивісити на засувках плакати “Не відкривати працюють люди”;
залишивши відкритими пробку в його верхній частині та спускний кла-пан, випустити повітря, що перебуває під тиском у повітрозбірнику;
від’єднати від повітрозбірника повітропровід подачі повітря і встанови-ти на ньому заглушки.
6.4.1.8. Нульове показання манометрів на баках вимикачів і повітро-збірників не може служити достовірною ознакою відсутності стисненого по-вітря.
Спускні пробки (клапани) або засувки дозволяється закривати тільки після загвинчування всіх болтів і гайок, що кріплять кришку лазу.
6.4.1.9. Компресорну установку слід обслуговувати згідно з ДНАОП 0.00-1.13-71 “Правилами устройства и безопасной эксплуатации ста-ционарных компрессорных установок, воздухопроводов и газопроводов”, затверджених Державним комітетом СРСР по гірнотехнічному нагляду 7 грудня 1971 року особовому складу з групою III, закріпленому за цією уста-новкою.
6.4.2. КРУ, КРУЗ та КТП
6.4.2.1. Роботи в КРУ, КРУЗ, КТП ВЕУ проводяться розрахунками в складі не менш двох номерів, старший розрахунку повинен мати групу ІV,
номери розрахунку – ІІІ.
6.4.2.2. У КРУ з обладнанням на візках, що викочуються, забороняється без зняття напруги із шин та їх заземлення проникати у відсіки комірок, не відокремлених суцільними металевими перегородками від шин або від безпо-середньо з’єднаного з КРУ обладнання.
6.4.2.3. Роботи у відсіках комірок проводяться тільки під безпосереднім наглядом старшого розрахунку.
6.4.2.4. Роботи у відсіках комірок, що вимагають піднімання верхніх шторок вручну, допускається виконувати тільки у разі відсутності напруги на шинах КРУ, а піднімання нижніх – у разі відсутності напруги на кабелях, які відходять від комірки.
6.4.2.5. Під час роботи у відсіку комірки КРУ візок з обладнанням ви-кочується з комірки, кабель цієї комірки відключається й заземлюється на протилежному кінці, візок установлюється у зручне для ремонту положення, а шторка відсіку, в якому струмовідні частини залишилися під напругою, за-микається на замок і на ній вивішується плакат “Стій напруга”. У відсіку ви-вішується плакат “Працювати тут”.
Викочування й установлення в робоче положення візків проводиться, стоячи на діелектричному килимі (у діелектричних ботах) та у діелектричних рукавичках.
6.4.2.6. Під час робіт назовні КРУ, на підключеному до нього устатку-ванні або на ПЛ чи КЛ, що відходять, візок із вимикачем необхідно викотити з комірки; верхню шторку або дверцята замкнути на замок і вивісити на них плакати “Не вмикати працюють люди” або “Не вмикати робота на лінії”.
На кабелі, що відходять, у комірках КРУ встановлюються переносні за-землення (вмикаються заземлюючі ножі)
В разі накладання заземлень у комірках КРУ під час роботи на ПЛ, що відходять, необхідно враховувати вимоги розділу 4.7 Правил.
6.4.2.7. У КРУ, оснащених заземлюючими ножами, на приєднаннях, схема яких виключає можливість подавання напруги з іншого боку, відсут-ність напруги перед вмиканням цих ножів допускається перевіряти просте-женням схеми в натурі.
6.4.2.8. В комірках КРУ під час робіт, що виконуються згідно з вимога-ми пункту 6.4.2.6 Правил, допускається у разі:
наявності блокування між заземлюючими ножами і візком із вимика-чем – установлювати візок у контрольне положення після вмикання цих но-жів;
відсутності блокування між заземлюючими ножами й візком вимикача, а також заземлюючих ножів у комірках – установлювати візок у положення, проміжне між контрольним і викоченим, за умови замикання його на замок у цьому положенні. Візок може бути встановлений у проміжне положення незалежно від наявності заземлення на приєднанні.
6.4.2.9. Встановлювати в контрольне положення візок із вимикачем для його випробування й роботи в колах управління й захисту дозволяється в тих
випадках, коли роботи назовні КРУ, на ПЛ і КЛ, що відходять, або на під-
ключеному до них устаткуванні (враховуючи механізми, з’єднані з електро-двигунами) не проводять або на цьому приєднанні встановлене заземлення в комірці КРУ.
6.4.2.10. Обслуговування КТП і КРУЗ проводиться відповідно до Пра-вил.
Двері КТП і КРУЗ повинні зачинятися на замки. Навколо КТП і КРУЗ на відстані 2 – 3 м від них повинні бути встановлені стаціонарні огороджен-ня, що мають по периметру із зовнішньої сторони застережні знаки “Обереж-но електрична напруга”. Висота огородження повинна бути не менш 1,7 м.
6.5. Роботи під час обслуговування генераторів і електродвигунів
6.5.1. Генератори й електродвигуни, пускорегулювальна апаратура, контрольно-вимірювальні прилади, пристрої захисту, а також усе електричне й допоміжне обладнання до них повинно відповідати вимогам ПВЕ та ПТЕ.
6.5.2. Вивідні кінці обмоток статора й ротора генераторів, електродви-гунів і перетворювачів та частини, що обертаються (муфти, шківи), повинні бути закриті від випадкового доторкання надійно закріпленими кришками й кожухами. Знімати кришки та кожухи під час роботи машини забороняється.
Кабель, що підходить до виводів, повинен бути укладений у трубу чи металевий рукав.
На електродвигунах і механізмах, що приводяться ними в дію, повинні бути стрілки, що вказують напрямки обертання. На підшипниковому щиті зазначається марка мастила й дата його закладки.
У разі кнопкового управління, кнопки вмикання повинні бути заглиб-лені на 3 – 5 мм за габарити пускової коробки. Вимикачі, контактори, магніт-ні пускачі, рубильники, запобіжники тощо повинні мати написи із зазначен-ням генератора (двигуна), до якого вони належать.
Плавкі вставки запобіжників повинні бути прокалібровані із зазначен-ням на клеймі номінального струму вставки. Клеймо ставиться заводом-ви-робником або контрольно-вимірювальною лабораторією ЕТЗ. Застосування некаліброваних вставок забороняється.
6.5.3. Обслуговування й огляд працюючих електричних машин прово-диться тільки в головному уборі і застебнутому спецодязі, який щільно при-лягає до тулуба, остерігаючись захвату його частинами машини, що оберта-ються.
Роботи повинні проводитися при достатньому освітленні, у діелек-тричному взутті або сточі на діелектричному килимі за допомогою інстру-менту з ізолювальними рукоятками.
6.5.4. Обслуговувати щітковий апарат електричної машини, що працює, допускається одноосібно номером розрахунку чергової зміни або виділеним для цього, підготовленим особовим складом із групою III. При цьому тор-катися руками одночасно до струмовідних частин із різною полярністю або
струмовідних і заземлених частин забороняється.
Шліфування колектору, контактних кілець ротора допускається на електромашині, що обертається, лише за допомогою колодок з ізоляційного матеріалу, із застосуванням захисних окулярів, на знижених обертах і у при-сутності іншої особи.
6.5.5. Електрична машина повинна бути терміново відключена від мережі у разі:
появлення диму, вогню з електромашини або пускорегулювальної апа-ратури та КА;
вібрації більшої від допустимих норм;
поломки привідного механізму, двигуна;
нагріву підшипників більше допустимої температури;
значного зниження частоти обертів, яке супроводжується швидким наг-рівом електромашини.
6.5.6. Забороняється накривати працюючі машини брезентом та інши-ми матеріалами. Дозволяється застосовувати брезентові покриття, які натяг-нуті на каркаси (щити, кожухи) без погіршення умов охолодження.
Спостереження за температурою нагрівання підшипників і окремих частин електромашин здійснює особовий склад чергової зміни.
6.5.7. Не збуджений, працюючий генератор вважається ЕУ, що знахо-диться під напругою (за винятком випадку обертання від валоповоротного пристрою).
6.5.8. Під час випробувань генератора, установлення й зняття спе-ціальних перемичок на ділянках його схеми (після їх заземлення), допус-кається при номінальних обертах генератора зі знятим збудженням і відклю-ченим АГП.
Обслуговування щіток й їх заміна в порядку поточної експлуатації про-водиться тільки після зупинки ротора й відключення кола збудження генера-тора.
6.5.9. У колах статора не збудженого генератора з ротором, що оберта-ється, і відключеним АГП допускається вимірювати значення залишкової напруги й активного опору обмоток та визначати порядок чергування фаз. Ці виміри й випробування проводяться спеціально підготовленим особовим складом за нарядом. Під час цих робіт розрахунок повинен складатися не менш ніж із двох номерів, а старший розрахунку мати групу V.
У разі виконання цих робіт, перед приєднанням (від’єднанням) засобів вимірювальної техніки, до струмовідних шин або виводів генератора, на всі три його фази встановлюється переносне заземлення.
На генераторі з ротором, що обертається, без наряду, із записом в Опе-ративному журналі військової електроустановки, спеціально підготовленим особовим складом, із групою ІV, дозволяється вимірювати опір ізоляції рото-ра.
6.5.10. Під час обслуговування та ремонту генератора необхідно: відключити КА, які з’єднують генератор із мережею, вивісити на їх
приводах плакати “Не вмикати працюють люди” та зачинити силовий щит;
зняти запобіжники з боку вторинних кіл трансформаторів напруги, приєднаних до кола генератора;
перевірити відсутність напруги й установити необхідні заземлення;
від’єднати (за необхідністю) вивідні кінці обмоток статора з боку КА; вжити заходів (під час допуску), що перешкоджають запуску первин-ного двигуна генератора, для чого закрити вентилі повітряного пуску двигу-на та вивісити плакат “Не відкривати працюють люди”, а під час пуску за до-помогою стартера – від’єднати акумуляторну батарею та вивісити плакат “Не вмикати працюють люди”;
закрити синхронізаційні гнізда плакатами “Не вмикати працюють лю-ди”.
6.5.11. Особовий склад, який експлуатує електродвигуни, повинен мати групу ІІ, а який їх обслуговує групу ІІІ.
6.5.12. Під час роботи, пов’язаної з доторканням до струмовідних час-тин електродвигуна або до частин електродвигуна, що обертаються, і меха-нізму, який вони приводять у рух, необхідно зупинити електродвигун і на йо-го пусковому пристрої або ключі управління вивісити плакат “Не вмикати працюють люди”.
На електродвигуні, ротор якого обертається, дозволяється виконувати:
роботи в колі ротора при піднятих щітках або повністю відключеному регулювальному реостаті (виконує розрахунок у складі двох номерів із гру-пою ІІІ у діелектричних рукавичках);
випробування у відповідності до спеціальних програм.
6.5.13. Під час роботи на електродвигуні напругою понад 1000 В або на механізмі, що приводиться ним у рух, пов’язаної з доторканням до струмо-відних частин, або частин, що обертаються, з електродвигуна має бути знята напруга згідно з вимогами пунктів 4.2.2 і 6.4.2.6 Правил.
Під час роботи на електродвигуні напругою до 1000 В або на механізмі, що приводиться ним у рух, зняття напруги й заземлення струмовідних жил кабелю виконується згідно з пунктами 4.2.6, 4.2.7 та 4.6.7 Правил.
У разі виконання робіт на електродвигуні заземлення встановлюється на кабелі (із від’єднанням або без від’єднання його від електродвигуна) або на його приєднанні в РУ.
6.5.14. Перед допуском до роботи на електродвигунах насосів, димосо-сів і вентиляторів, якщо можливе обертання електродвигунів від з’єднаних із ними механізмів, слід зачинити й замкнути на замок засувки й шибери цих механізмів, а також ужити заходів щодо гальмування роторів електродвигу-нів.
6.5.15. Обслуговування щіток та їх заміна проводиться тільки після від-ключення електродвигуна.
Відкривати кришки магнітних пускачів, автоматичних вимикачів, кно-пок вмикання та інших КА електродвигунів, що знаходяться під напругою, забороняється.
6.5.16. Операції з вимикання й вмикання електродвигунів пусковою апаратурою з приводами ручного управління проводяться з ізолювальної ос-нови із застосуванням діелектричних рукавичок.
6.5.17. У багатошвидкісного електродвигуна, що працює, обмотка, яка не використовується, і кабель, що її живить, слід розглядати як такі, що пере-бувають під напругою.
6.5.18. Під час виконання робіт на електродвигуні заземлення вста-новлюється на будь-якій дільниці КЛ, що з’єднує електродвигун із РУ (збір-кою).
Під час роботи на механізмі, не пов’язаній з доторканням до частин, що обертаються, і у випадку роз’єднання з’єднувальноїмуфти заземлювати КЛ не вимагається.
Якщо на відключеному електродвигуні роботи не проводять або їх пе-рервано на кілька днів, то КЛ, які від’єднанні від нього, мають бути зазем-лені з боку електродвигуна.
Утих випадках, коли перерізжилкабелю не дозволяє застосовувати переносні заземлення, допускається у електродвигунів напругою до 1000 В заземлювати КЛ мідним провідником, перерізом не меншим від перерізу жи-ли кабелю, чи з’єднувати між собою жили кабелю та ізолювати їх. Таке за-землення й з’єднання жил кабелю слід враховувати в Оперативному журналі військової електроустановки нарівні з переносними заземленнями.
6.5.19. На однотипних або близьких за габаритом електродвигунах, встановлених поряд із тим, на якому проводять роботи, вивішуються плакати “Стій напруга” незалежно від того, перебувають вони в роботі чи у резерві.
6.5.20. Випробування електродвигуна спільно з виконавчим механіз-мом проводиться з дозволу начальника об’єкта, в якому вони встановлені.
Про видачу та отримання дозволу робиться запис в Оперативному жур-налі військової електроустановки, в якій проводиться випробування електро-двигуна.
6.5.21. Ремонт і налагоджування електросхем електроприводів, не з’єд-наних із виконавчим механізмом, регулювальних органів і запірної арматури дозволяється проводити за розпорядженням.
Дозвіл на їх випробування дає службова (посадова) особа, яка дала роз-порядження на виведення електроприводу в ремонт (налагодження). Про це робиться відповідний запис під час оформлення розпорядження.
6.5.22. Вмикання електродвигуна для випробування до повного закін-чення роботи здійснюється після виведення розрахунку з робочого місця.
Після випробування проводиться повторний допуск з оформленням у наряді.
Під час виконання роботи за розпорядженням на повторний допуск розпорядження дається знову.
Дата публикования: 2015-04-07; Прочитано: 661 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
