Основи інформаційного забезпечення поліклініки, амбулаторії сімейної лікаря

Буковинський державний медичний університет

«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри сімейної медицини

«_____»__________________2014 р.

Зав. кафедри, професор

С.В.Білецький

Методична розробка

практичного заняття для лікарів-інтернів 1-го року навчання

заочного циклу, на тему:

Основи інформаційного забезпечення поліклініки, амбулаторії сімейної лікаря

Навчальний предмет:

організація охорони здоров’я

зі спеціальності

«загальна практика-сімейна медицина»

Методичну розробку підготував

д.мед.н., професор Сидорчук Л.П.

Чернівці, 2014

Тема: «Основи інформаційного забезпечення поліклініки, амбулаторії сімейної лікаря»

І. Актуальність теми:

Задачі покращення медичного обслуговування населення вимагають від організаторів охорони здоров'я вміння аналізувати статистичні данні про роботу різних лікувально-профілактичних установ і на основі аналізу розробляти конкретні заходи по удосконаленню медичної допомоги.

Успіх впровадження автоматизованих інформаційних систем (АІС) залежить, як правило, від кількох чинників: зацікавленості управлінського персоналу в якості Системи та темпів її розвитку, мотивації безпосередніх виконавців, високої кваліфікації розробників та інтеграторів.

Системи інформаційного забезпечення первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) – є основою для плідної роботи по впровадженню системи медичного документообігу та створенню інформаційних баз даних, як для локального медичного об'єкту, так і підключення філіалів – віддалених поліклінічних відділень, амбулаторій сімейного лікаря, тощо з використанням модемного зв’язку.

ПМСД є провідним і масовим видом медичної допомоги сільському населенню (до 80% від загальної кількості звертань за медичною допомогою), дещо менше – мешканцям міста. Вона надається в амбулаторіях сімейних лікарів, поліклінічних відділах районних лікарень і міських поліклініках.

Дана тема передбачає вивчення основ інформаційного забезпечення амбулаторій сімейного лікаря, поліклінік, АІС медичного документообігу, призначеної для автоматизації процесів роботи з медичними документами в масштабах закладу охорони здоров'я будь-якого рівня для створення медичних інформаційних комп'ютерних технологій на основі формалізованої медичної картки пацієнта для усіх форм медичного обслуговування: профілактичних оглядів, зверненнях при захворюваннях, диспансерному нагляді та лікуванні в стаціонарах. У процесі проведення заняття з даної теми лікарі-інтерни повинні усвідомити та запам’ятати роль і місце автоматизованих систем управління (АСУ) у наданні ПМСД, проведенні диспансеризації та реабілітації хворих, аналізу результатів функціональних досліджень, впровадження телемедицини у практику сімейного лікаря (СЛ), скринінгово контролю та впровадження і використання нових технологій при наданні медичних послуг на засадах доказової медицини.

ІІ. Навчальні цілі:

Знати:

– Автоматизовані системи управління ПМСД;

– Автоматизовані системи диспансеризації та реабілітації хворих;

– Автоматизовані системи аналізу результатів функціональних досліджень;

– Впровадження телемедицини в практику сімейного лікаря;

– Доцільність впровадження нових технологій при наданні медичних послуг на засадах доказової медицини.

Вміти:

- Інтерпретувати загальну характеристику направлень практичного застосування медичної інформатики;

- Аналізувати дані автоматизованої диспансеризації;

- Аналізувати дані телеметричного спостереження за функціональними показниками хворих при серцево-судинних захворюваннях (порушеннях ритму, ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, тощо).

Опанувати практичні навички:

- Обґрунтувати отримані дані методів скринінгу (вимірювання АТ) з метою вивчення впливу окремих чинників ризику на розвиток і перебіг артеріальної гіпертензії;

- Зв'язати отримані дані телеметричного спостереження стану здоров'я населення з метою покращання показників праці діяльності сімейного лікаря.

ІІІ. Зміст теми:

Україна знаходиться у процесі переходу від переважно спеціалізованої та вузькопрофільної допомоги до моделі сімейної медицини. Впровадження принципів ПМСД на засадах сімейної медицини вимагає створення єдиного інформаційного простору. А впровадження сучасних медичних інформаційних технологій в діяльність спеціалістів сімейної медицини є важливим фактором підвищення якості медичного обслуговування. З метою створення Єдиного інформаційного поля в системі охорони здоров'я та ефективної реалізації концептуальних положень державної політики України був прийнятий Наказ №127 від 21.05.98 "Про створення єдиного інформаційного поля системи охорони здоров'я України". Згідно наказу повинні створюватися Центри інформаційних ресурсів та медичні інформаційні системи (МІС). Також розроблено комплексну програму "Здоров'я нації" на 2003-2011 р.р., у якій серед інших заходів приділено особливу увагу розвитку інформаційних технологій, реалізації принципу єдиного інформаційного медичного простору, розвитку інформаційних мереж, створенню спеціалізованих банків і баз даних.

Основні завдання роботи центру інформаційних ресурсів:

1. обслуговувати та удосконалювати інформаційні потреби клініки;

2. проводити постійне оновлення веб-сторінки;

3. здійснювати пошук інформації, нормативних актів, літератури в мережі інтернет;

4. проводити навчання і консультації медперсоналу з питань медичної інформатики;

5. запроваджувати принципи доказової медицини.

Для безперебійної роботи центру інформаційних ресурсів на засадах АІС повинен здійснюватись моніторинг стану здоров'я.

Основою системи моніторингу стану здоров’я населення на засадах АІС є:

– стандартизація діагностики та лікування;

– кількісна (цифрова) оцінка симптомів та синдромів;

– уніфікація матеріального носія інформація.

Діяльність сімейного лікаря нині вимагає відповідного рівня інформаційного забезпечення, що зумовлено якісно новими функціями:

1. організатора і менеджера профілактичного процесу;

2. організатора і менеджера лікувального процесу;

3. організатора моніторингу показників здоров’я населення.

Згідно кваліфікаційних характеристик професій працівників системи охорони здоров'я, лікар загальної практики – сімейний лікар повинен:

Ø знати основи медичної інформатики;

Ø передові інформаційні та інтернет технології;

Ø знати основи побудови локальних мереж;

Ø знати та вміти використовувати необхідне програмне забезпечення.

АІС лікувального закладу дає можливість для реалізації як локальні (наприклад, робоче місце сімейного лікаря), так і розподілені інформаційні технології масового медичного обслуговування (амбулаторія, поліклініка, клініка, медсанчастина, діагностичний центр, районне та міське управління охорони здоров’я). Процедура авторизації прав користувачів дозволяє працювати з єдиною базою даних системи багатьом працівникам медичної установи. При цьому кожен із них отримує право доступу до документації тільки у розділах, безпосередньо пов'язаних із його службовими обов'язками.

При розробці структури системи управління медичною базою даних закладу сімейної медицини, доцільно керувались наступними вимогами:

1. медична база даних має бути персоніфікованою;

2. медична база має дозволяти враховувати максимально повний обсяг медичної інформації щодо кожного пацієнта (мешканця району обслуговування);

3. слід сформувати персональний кодифікатор на кожного пацієнта;

4. у базі мають використовуватись стандартизовані довідники і кодифікатори медичних послуг, кадрів, медичних установ, населених пунктів, діагнозів (МКХ-10) та діагностично-споріднених груп (ДСГ).

Інформаційні системи поділяють на:

Ø автоматичні;

Ø ручні;

Ø автоматизовані.

У будь-якій інформаційній системі управління вирішуються задачі наступних типів:

– задачі оцінки ситуації (розпізнавання образів);

– задачі перетворення опису ситуації (розрахункові задачі, задачі моделювання);

– задачі прийняття рішень.

Інформаційні системи включають в себе:

– технічні засоби обробки даних;

– програмне забезпечення;

– відповідний персонал.

Система орієнтована на українську модель медичного документообігу у ПМСД відповідає вимогам до побудови сучасних інформаційних систем. В Системі організовано пошук по банку даних населення та базам даних актуальної інформації за довільними значеннями атрибутів (полів) відповідних баз даних. За допомогою Системи можна обробити інформаційні ресурси медичної установи на всіх посадових рівнях, від працівника реєстратури до адміністрації. До прикладу наведено АІС "Студентська поліклініка" (рис. 1)

Рисунок. 1. Загальний вигляд АІС "ТАЛАН - Студентська поліклініка"

Вимоги, яким відповідає дана система:

системність;

комплексність;

узгодженість;

додержання національних і міжнародних стандартів;

технологічність;

інформаційна доступність;

функціональність;

адаптивність;

безпечність;

масштабованість;

єдиний інформаційний простір.

Система містить інформацію як про кожного пацієнта, так і про всіх пацієнтів в розрізі відділень медичних закладів, дані про роботу кожного співробітника і всього медичного закладу, мінімізується додаткова інформація. Вхідна і вихідна інформація стандартизовані, тобто відповідають встановленим обліково-звітним документам та нормативним актам України, відповідають діючим інформаційним стандартам, які стосуються медичної документації. Система задовольняє запити не тільки адміністрації, а також потреби у інформації керівників структурних підрозділів, відділів статистики, окремих лікарів. Система використовує українську мову.

Основним джерелом інформації про пацієнта (уніфікованим матеріальним носієм інформації) є "Електронна картка пацієнта" ("електронний медичний паспорт"), яка містить в собі інформацію: коли, хто, де і яку надавав допомогу або послугу пацієнту, а також коли, де і ким встановлені діагнози, виконані маніпуляції, обстеження, консультації, тощо. Електронна картка пацієнта формується динамічно на прийомі та обстеженні пацієнтів лікарями, медсестрами, лаборантами або спеціалістами відділу статистики на підставі паперових носіїв інформації.

Основним носієм інформації для створення і поповнення бази даних є "Талон амбулаторного пацієнта" (поліклініка), або звертання хворого до сімейного лікаря (амбулаторія).

Для оперативності в роботі, оптимізації затрат матеріальних ресурсів та часу, в залежності від причин звернення пацієнта до поліклініки талон амбулаторного пацієнта був модифікований, а сам стандартний "Талон амбулаторного пацієнта" використовується при зверненні в поліклініку пацієнта за лікуванням.

Модифіковані талони:

Талон "медичного профілактичного огляду" – використовується при проходженні планового медичного профілактичного огляду;

Талон "амбулаторного обстеження осіб по кабінету" – використовується лікарем при прийомі пацієнтів, які звернулися не за лікуванням, а за консультацією, оформленням довідок, санаторно-курортної путівки та інше);

Талон "диспансерного пацієнта" – талон амбулаторного пацієнта, який знаходиться під диспансерним наглядом.

Основні цілі, які досягаються в розподіленій інформаційній технології медичного закладу, що автоматизується за допомогою Системи:

– збереження установлених правил створення, руху, виконання, організації зберігання медичних документів;

– збереження на початковій стадії впровадження системи паралельного і взаємодоповнюючого існування "паперового" і електронного медичного документообігу, з наступним переходом до безпаперової технології;

– організація ведення і використання банків та баз даних актуального призначення;

– забезпечення комплексного планування та організації медичних профілактичних оглядів, диспансеризації, флюорографічних профілактичних оглядів і щеплень; автоматизація отримання медичної статистичної звітності;

– опрацювання інформаційних ресурсів медичного закладу на всіх посадових рівнях;

– автоматизація інформаційної технології ведення і використання амбулаторних карт та історій хвороби; автоматизація інформаційної технології комплексного планування та організації медичних профілактичних оглядів і диспансеризації;

– автоматизація інформаційної технології медичної статистичної звітності;

– автоматизація інформаційної технології опрацювання інформаційних ресурсів медичного закладу на всіх посадових рівнях;

– забезпечення різноманітного рівня доступу до інформаційних ресурсів і відповідальності за внесену інформацію;

– оперативне відображення медичної інформації про пацієнта у різноманітних формах із метою надання інформаційної підтримки лікаря при діагностиці і лікуванні;

– забезпечення умов фахового росту лікарів і сервісу в їх організаційній і лікувальній діяльності; забезпечення умов безперервності інформаційного аспекту діяльності медичного закладу у зв'язку з переходом на розподілену комп'ютерну технологію;

– забезпечення умов для прийняття об'єктивних рішень по навантаженню спеціалістів; автоматизація інформаційної технології статистичного аналізу інформаційних ресурсів, скорочення часу на документування для дільничних і цехових терапевтів, лікарів-спеціалістів; підвищення якості організації профілактичних оглядів, диспансеризації і діагностики контингентів пацієнтів, що обслуговуються, із перенесенням акценту на профілактику, та знизити захворюваність і інвалідність;

– підвищення інтенсивності і раціональності завантаження персоналу, скорочення часу очікування лікарського прийому;

– створення умов для оперативного планування, ефективної організації і керування діяльністю медичного закладу, а також передумов для гнучкої організації праці і введення нових засобів медичного обслуговування: платних послуг, технологій типу „сімейний лікар";

– створення умов для регулярної оцінки і прогнозування характеристик станів, що узагальнюють здоров'я контингентів;

– проведення скринінгу (масового, селективного, комбінованого).

Основні характеристики системи.

Основною одиницею в автоматизованій інформаційній системі медичного документообігу є документ. Під документом в системі розуміється стандартний медичний документ, який зберігається в базі даних актуальної інформації та зв'язаний по ідентифікаційному коду з записом в банку даних населення. Таким чином, Систему можна розглядати як деякий "інструмент", що здійснює за запитом користувача пошук тієї чи іншої інформації для перегляду, вивчення, редагування і прийняття рішень.

Система побудована на модульному принципі, що дозволяє при необхідності розширювати і доповнювати її функціональні можливості для вирішення додаткових завдань. В системі реалізовані наступні функціональні модулі:

1. Модуль "Загальні форми" – модуль введення медичних документів про прийом і діагностику пацієнтів;

2. Модуль "Звітні форми" – модуль медичної статистики, аналізу та планування;

3. Модуль "Довідкова інформація" – модуль нормативно-довідкової та умовно-постійної інформації, реєстрації пацієнтів та персоналу, районів та закладів обслуговування;

4. Модуль "Адміністративні функції".

Автоматизована інформаційна система медичного документообігу закладів охорони здоров'я (загального або спеціалізованого профілю, медсанчастин, амбулаторій сімейного лікаря, стаціонару, клініки, діагностичних центрів та ін.) реалізує набір таких АРМів: АРМи для реалізації технології реєстрації, профільного обстеження, лікування пацієнтів спеціалістами; АРМи для реалізації технології адміністрування системи; АРМи для адміністрації медичного закладу, відділу медичної статистики, відділу кадрів, відділу реєстрації.

Автоматизована інформаційна система медичного документообігу закладів охорони здоров'я виконує наступні завдання:

1. створення персоніфікованого реєстру – банку даних населення; розробка і використання актуальних баз даних;

2. планування і контроль проведення медичних профілактичних оглядів, флюорографічних профілактичних оглядів, диспансеризації, щеплень;

3. облік і аналіз стану інвалідності, забезпечення підтримки процесів реабілітації і соціальної адаптації інвалідів;

4. облік і аналіз стану пацієнтів, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, в т.ч. інвалідів ЧАЕС;

5. автоматизація ведення комп'ютерної медичної картки пацієнта, як ядра системи;

6. оперативне відображення медичної інформації про пацієнта в різноманітних формах із метою надання інформаційної підтримки лікаря при діагностиці і лікуванні;

7. аналіз розповсюдженості, захворюваності, диспансеризації, реабілітації, інвалідизації пацієнтів;

8. аналіз і контроль ефективності поліклінічної допомоги;

9. оцінка якості діяльності окремих медичних колективів.

Будь-який документ в системі проходить наступні етапи:

– введення і контроль медичних документів, зв'язаних із записами банку даних пацієнтів;

– збереження актуальної інформації у базах даних;

– пошук, редагування, використання медичних документів;

– архівація банку даних пацієнтів і баз даних актуальної інформації з наступним використанням для аналізу динаміки розповсюдженості та захворюваності пацієнтів.

Вхідними даними для Системи є наступні медичні документи:

1. Талон амбулаторного пацієнта;

2. Талон диспансерного пацієнта;

3. Талон медичного профілактичного огляду;

4. Талон амбулаторного обстеження по кабінету;

5. Картка пацієнта денного стаціонару;

6. Картка пацієнта стаціонару;

7. Списки пацієнтів, які пройшли флюорографічний профілактичний огляд;

8. Списки пацієнтів, яким провели щеплення.

Вихідними даними для Системи є різноманітні оперативні довідки про роботу закладу охорони здоров'я, підрозділів та спеціалістів, довідки про стан здоров'я пацієнтів, систематизовані вибірки по банку даних населення, та наступні звітні форми за будь-який період (рис.2):

– Відомість про відвідуваність спеціалістів;

– Звіт про відвідуваність спеціалістів за рік;

– Диспансерне спостереження, захворюваність, розповсюдженість;

– Зведена відомість вперше виявлених нещасних випадків, отруєнь, травм;

– Хірургічна робота;

– Звіт про роботу денного стаціонару;

– Звіт про роботу стаціонару;

– Списки пацієнтів, які пройшли медичний профілактичний огляд;

– Виконання плану з медичного профілактичного огляду;

– Відомість медичного профілактичного огляду;

– Списки пацієнтів, які пройшли ФПО;

– Виконання плану з ФПО по підрозділах;

– Виконання плану з ФПО по підрозділах за рік;

– Список пацієнтів, що відносяться до групи ризику ФПО;

– Виконання плану з ФПО групи ризику;

– Списки пацієнтів, яким провели АДП-М щеплення;

– Виконання плану з АДП-М щеплень;

– Виконання плану з АДП-М щеплень за рік;

– Звіт по інвалідам по підрозділах;

– Звіт по інвалідності за типами (списки);

– Звіт по пацієнтам, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС;

– Відомість диспансерного нагляду пацієнтів по відділеннях.

Рисунок. 2. Електронна система звітних форм роботи поліклініки.

Як довідково-нормативна інформація в Системі використовуються наступні дані:

1. банк даних населення, який може формуватись з різних джерел: як постійна вибірка з загальнодержавних, територіальних (районних, міських, баз даних відділів кадрів організацій, підприємств, баз даних житлово-експлуатаційних контор), локальних (студентська поліклініка, амбулаторія сімейного лікаря, медсанчастина, лікувально-профілактичний заклад, поліклініка і т.д.); як оперативна інформація (швидка допомога, диспансери, клініки, діагностичні центри, наукові інститути, центри і т.д.). Банк даних населення містить блок персоніфікованої інформації про пацієнта, блок адресних даних, блок даних про фізичний та психічний стан пацієнта;

2. довідник персоналу – за алфавітом та за спеціальністю, години прийому, інша довідкова інформація;

3. довідник району обслуговування (за адресами, за навчальними закладами, за районами міста, за підприємствами);

4. стандартні міжнародні, національні, галузеві та вузькоспеціалізовані довідники.

Робоче місце для впровадження автоматизованої інформаційної системи медичного документообігу повинно бути обладнане персональним комп’ютером з такими мінімальними характеристиками: Операційна система: Windows 98, Процесор: Реntium II 400 МГц, Оперативна пам'ять: 128 МБ, Вінчестер: 40 ГБ, Відеокарта: 4 МБ.

Для розробки медичної бази даних можна використати наступне програмне забезпечення: Microsoft Access, OpenOffice.org Base.

Для зберігання інформації система використовує СКБД Oracle версії не нижче 8.05 (Personal, Standart Edition, Interprise Edition). Вимоги до серверу формуються вимогами Oracle. Дані, що накопичуються на сервері, у перспективі мають бути відкриті для серверу відповідного центрального органу. Сервер є основою інформаційної мережі і акумулює в собі базовий реєстр інформаційних ресурсів. На робочих місцях необхідні персональні комп'ютери з операційною системою Windows 95/98 NT. Реалізація в архітектурі клієнт-сервер на основі серверу баз даних використовується для досягнення наступних цілей:

– оптимального використання пропускної спроможності каналів зв'язку;

– підвищення усталеності до збоїв за допомогою застосування транзакційоного підходу при роботі з даними;

– досягнення максимальної продуктивності функціонування технології в цілому.;

– сучасний графічний інтерфейс користувача з системою допомоги;

– забезпечення ідентифікації користувача з наступним відповідним обмеженням доступу до даних;

– високий ступінь інструментальності, що дозволяє модифікувати структуру і склад первинних даних і виключити небезпеку втрати даних;

– умова високого рівня стандартизації первинних даних і виключення помилок при введенні інформації;

– висока надійність збереження інформації;

Система на сьогодні активно розвивається відповідно до потреб спеціалістів конкретного лікувально-профілактичного закладу. Стандартний блок звітів доповнюється блоком вибірок та звітів за запитом користувачів, додатковим модулем для передачі результатів розрахунків в Ехсеl.

Одним із прикладів є АСУ "Поліклініка". Дана система АСУ знаходить широке застосування в лікувально-профілактичних установах.

З допомогою АСОД (автоматизованої системи обробки даних) АСУ "Поліклініка" забезпечує:

1 – оперативний облік роботи всіх лікарів поліклініки;

2 – аналіз діяльності поліклініки в цілому;

3 – аналіз загальної захворюваності і захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;

4 – інтенсифікацію праці лікарів в результаті розробки раціональних графіків їх роботи;

5 – ефективність організації диспансерного обстеження і т.д.;

6 – своєчасний збір і обробку інформації про діяльність лікарів поліклініки з метою забезпечення ритмічності в роботі;

7 – оптимальний розподіл всієї роботи на профілактичний і лікувальний розділи;

8 – визначення структури відвідування і т.д.

Дані, отримані АСОД, щомісячно поступають у розпорядження завідуючих відділеннями, головних лікарів і їх замісників, головних спеціалістів Міськохорони здоров'я (по профілям служб).

АСОД в АСУ "Поліклініка" дозволяє здійснювати оперативне управління всіма розділами поліклінічної допомоги населенню міста.

Єдиний уніфікований талон на прийом дозволяє враховувати данні прийому пацієнтів лікарем, дані про проведені медичні огляди, по диспансерному спостереженні та ін.

Інформація з талону та інших вхідних документів дозволяє формувати з допомогою ЕОМ різноманітні бази даних про функціонування поліклінічних служб:

- про особи, підлягаючі медичному огляду;

- по розділу "Диспансеризація";

- про роботу дільничних лікарів і т.ін.

Одержані дані в АСУ "Поліклініка" можуть бути використані в АСУ охороною здоров'я більш високого рівня.

Ряд поліклінік, виконуючи звичайну функцію, є одночасно і консультативними центрами. Таким чином, формується комплекс задач "Консультативний центр", який забезпечує:

1 – аналіз різних аспектів роботи лікарів всіх спеціальностей;

2 – контроль обґрунтованості направлення хворих на консультації;

3 – аналіз і контроль повноти обстеження і якості діагностики як на місцях, так і в консультативному центрі;

4 – управління диспансеризацією хворих з визначеними захворюваннями. Вирішення вказаних задач з допомогою ЕОМ дозволяє:

1) підвищити якість медичного обслуговування;

2) скоротити час чекання консультаційного прийому;

3) допомагає в формуванні плану диспансеризації.

Є можливість узгодженої підготовки медичних даних і знань для передачі їх каналами зв’язку із використанням телекомунікацій для адресного обміну медичною інформацією між різними медичними установами. Це питання вивчає телемедицина. Для цього міжнародною спільнотою створені спеціальні стандарти:

1. Стандарти взаємної сумісності інформаційних технологій в медицині розробляє організація Health Level Seven International (HL7).

2. DICOM (Digital Imaging and COmmunications in Medicine) – це стандарт створення, зберігання, передавання та візуалізації медичної інформації у графічному вигляді.

За допомогою інформаційних технологійпроводиться оптимізація процесу управління закладом, установою, системою (реінжиніринг).

Підсистема АСУ "Стаціонар"

Відповідно заданої програми, ЕОМ після обробки і формалізації інформації видає визначену кількість таблиць з вихідними даними, які щомісячно аналізуються головним лікарем і його заступниками.

Дані табличних зведень дозволяють одержати достовірну інформацію:

1) про склад хворих;

2) про середню тривалість перебування хворих в стаціонарі;

3) про непоказану і непрофільну госпіталізацію;

4) про своєчасність початого лікування і його якість;

5) про якість і кількість обстежень на догоспітальному етапі;

6) про розходження діагнозів;

7) про строки доставки хворих за екстреними показами;

8) про закінчення ("исход") захворювання;

9) про працездатність виписаних хворих.

Характеристика соціального складу вибувших хворих:

1) за статтю;

2) за віком;

3) за професією;

4) за профілем захворювання і т.ін.

У масштабах міста, району, республіки дозволяє здійснювати планування мережі спеціалізованої допомоги.

Обробка формалізованих карт на вибувших із стаціонару підвищує:

1) інформативність статистичних даних,

2) об'єктивність оцінки показників діяльності стаціонару,

3) розробка і своєчасне здійснення комплексу заходів по покращенню роботи стаціонару.

Підсистема АСУ "Стаціонару" вимагає використання методів автоматизованого складання розкладу роботи лікарняних діагностичних підрозділів, що пов'язано з забезпеченням лікарень новими діагностичними засобами і значними труднощами при традиційному обслуговуванню заявок.

З допомогою ЕОМ різних комплексів і типів (в залежності від потужності лікарні) вирішуюються комплекси задач: "Диспансеризація", "Статистика", "Ліжковий фонд", "Аптека" і ін.

Технологія експлуатації комплексу задач (підсистеми) “Диспансеризація” передбачає роботу в ній медичного персоналу відділень, лабораторій, операторної ЕОМ. Відповідні заявки в визначений час виводяться на відеотермінали за допомогою мультитермінального макетного вводу (вводяться також номера карти на хворих і числові коди назначених досліджень). Відеотермінали дозволяють візуально звіряти інформацію, виправляти помилки з допомогою програми макетного редактування, змінювати нормативну діяльність досліджень.

Дякуючи автоматизації діагностичних підрозділів значно скорочується об´єм роботи з заявками медичних сестер відділень, персонал звільняється від планування роботи, одержуючи чіткий розклад, заснований на нормативній необхідності.

До речі, вказати, що на базі АСАТІЗ (автоматизована система аналізу травматизму, працевтрат і захворюваності) створена автоматизована система управління періодичними медичними оглядами (АСУ ГМО).

В даній системі ЕОМ враховує контингенти осіб, що підлягають оглядам (це стосується особливо робітників промислових підприємств), групує їх за ознакою дії шкідливих факторів з врахуванням вираженості ступеню ризику по основних синдромах можливих захворювань, визначає не тільки об'єм необхідного дообстеження (у спеціалістів, лабораторно-інструментальні дослідження та ін.), але і черговість (терміновість) і послідовність його виконання для кожного обстежуваного.

Витрата часу на видачу направлень для 600 – 700 чоловік дорівнює 40 – 50 хвилинам. Після завершення огляду ЕОМ бере на себе функцію контролю за виконанням всіх рекомендованих комісійно призначень.

Анкетний метод дозволяє здійснювати динамічне спостереження за станом здоров'я працюючих по окремих цехах заводу, підприємства чи в інших групах на підставі кількісних характеристик ризику (у відсотковому співвідношенні).

Запропонована система визначення посиндромно ступеня ризику (від 0 до 1,0) може вдосконалюватися за рахунок введення в формалізовану анкету додаткових питань і розширення списку аналізуючих синдромів.

Слід розглядати осіб з середнім рівнем ризику (від 0,5 до 8,9) як “групу уваги” і в межах 0,99 – 1,0 – високий (оптимальний) ступінь ризику (фактично хворі). Одержані таким чином дані дають можливість формувати АСУ ГМО чи АСУ "Диспансеризація".

Безпосередньо самі ці системи дозволяють використовувати їх для управління процесом диспансеризації при умові накопичення інформації про кожного обстеженого в пам´яті ЕОМ.

В медичній службі Цивільної оборони лікарня (стаціонар) розглядається як лікувальна установа, що входить в склад лікарняної бази, призначеної для надання висококваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги і лікування заражених хворих в випадках можливості військового нападу.

І в даному випадку АСУ "Стаціонар" може бути використана для розрахунку даних по лікарській базі (ЛБ) – як етап медичної евакуації в системі Цивільної оборони, представляючої собою сукупність лікувальних установ, об´єднаних єдиним керівництвом, розгорнутих в приміській зоні в евакуаційному напрямку для надання враженим і хворим спеціалізованої медичної допомоги і їх лікування до визначеного ісходу враження (захворювання).

Математичне забезпечення являється організуючим началом всієї сучасної технології діагностики і лікування. Недавно в стаціонарах з´явились автоматизовані робочі місця. Невелика персональна ЕОМ з інтегрованою системою, що використовується при цьому, одночасно виконує функції:

1) довідника,

2) архіву,

3) бібліографічного каталогу,

4) записної книжки,

5) щотижневника,

6) обчислювальної системи і т.ін.

Дякуючи цьому, рутинна частина роботи менш докучає лікарю, який може більше приділяти уваги творчому процесу лікування, проводити більш глибокий аналіз своєї діяльності.

Автоматизовані робочі місця об'єднуються в єдину мережу, яка в свою чергу включається в АСУ "Стаціонар". Мережа робить доступними для кожного робочого місця ресурси, пам´ять, програми і технічні пристрої всіх вхідних в неї персональних ЕОМ. Це дозволяє створити загальний банк даних, який містить всю інформацію про кожного і всіх хворих разом.

Завдяки такій системі протягом декількох хвилин можна одержати, наприклад, відомості про хворих, що знаходяться в останні роки на лікуванні з приводу недостатності серця і легень одночасно і виявити, яких ускладнень потрібно боятися, потім порівняти способи лікування і їх результати і виділити найбільш ефективні лікарські препарати.

Створені ОАСУ “Охорони здоров´я” – це:

1) самі сучасні концепції,

2) можливість досягнення якісно нових результатів,

3) адаптивність до визначених умов роботи ЛПУ,

4) зручність для користувачів при використанні діалогових систем,

5) висока економічна ефективність.

В перспективі на найближчі роки планується в більш широкому масштабі:

1) створення банку єдиних історій розвитку і хвороби кожної людини із обслуговуючого контингенту по всіх медичних спеціальностях,

2) створення і використання обчислювальної мережі для розподільчої обробки такої інформації,

3) подальша розробка і використання моделей оптимізації діяльності різних служб і установ охорони здоров'я,

4) розробка моделей оцінки динаміки здоров'я населення,

5) створення на цій основі апарату напрацювання рекомендацій для прийняття управляючих рішень,

6) створення комплексу керуючих задач по різних медичних спеціальностях, взаємопов'язаних між собою.

Поліклініки повинні отримувати інформацію за допомогою анкет і комплексного скринінгу. Машини призвані здійснювати не тільки процеси формування груп ризику, визначати передбачувану локалізацію очікуваного захворювання, видавати алгоритм обстеження, але і вести також облік, звіт, контроль, прогнозування і планування профілактичних заходів. Кінцевою метою є взаємозв'язок АСУ охороною здоров'я нижнього рівня з вищестоящими. Розкриття і широке застосування можливостей АСУ в охороні здоров'я не обмежується сказаним. Наступила необхідність, щоб кожний лікар знав і розумів, для чого необхідні АСУ в охороні здоров'я, що вміє робити комп'ютер, де і як найбільш доцільно його використовувати.

Автоматизована система профілактичних оглядів населення (АСПОН)

На даний час створено ряд автоматизованих систем для масового огляду населення:

КАСМОН – комплексна автоматизована система для масових оглядів населення.

АСМОН – ДМПО – автоматизована система масових оглядів населення з донозологічною багатопрофільною організацією.

АСОРС – автоматизована система оцінки ризику синдромів.

АСПОН – автоматизована система профілактичних оглядів.

Програмою передбачено розгляд лише останної, оскільки решта систем аналогічні по структурі з АСПОН.

АСПОН створюється в вигляді розгалудженої сітки терміналів (дисплеїв) автоматизованих медичних приладів і апаратів з мікропроцесорами, підключеними до міні-ЕОМ.

З допомогою АСПОН вирішуються наступні задачі:

1 – автоматизована обробка даних лабораторних досліджень;

2 – автоматизована розшифровка ЕКГ;

3 – аналіз біохімічних досліджень;

4 – аналіз антропометричних досліджень;

5 – аналіз флюорографічних досліджень;

6 – обробка анамнестичних даних і результатів лікарських оглядів лікарями-спеціалістами;

7 – установка діагнозів методами лікарсько-машинної діагностики;

8 – здійснення планування, обліку і контролю проведенням профілактичних оглядів і диспансеризації в цілому організованих колективів населення;

9 – визначення професійної придатності;

10 – складання планів лікувально-оздоровчих заходів;

11 – обробка матеріалу для статистичної звітності.

Враховуючи пропускну здатність АСПОН (від 25 до 50 тисяч чоловік протягом року при однозмінній роботі), доцільніше всього створити її в МСЧ великих підприємств чи об´єднань при наявності ІВЦ. За рік в ній може пройти огляд більше ста тисяч осіб. в систему АСМОН включені підсистеми “Регістратура”, “Анамнез” і інші в відповідності з вказаними задачами. При закінченні опитування і обстеження ЕОМ видає табулаграми зі всіма даними і попереднім заключенням про стан здоров´я і відповідні рекомендації (огляд спеціалістів, дообстеження, лікування в стаціонарі та ін.).