Методичні рекомендації. При підготовці до першого та другого питань необхідно пам’ятати про стадійність цивільного процесу, його етапність

При підготовці до першого та другого питань необхідно пам’ятати про стадійність цивільного процесу, його етапність. Будь яка стадія цивільного процесу характеризується своїм специфічним змістом, колом суб'єктів процесуальної діяльності, особливим процесуальним оформленням і процесуальною ціллю. Тому необхідно визначити особливості, властиві стадії підготовки справи до судового розгляду з огля­ду на, що саме в цій стадії закладається основа успішного розгляду судом спо­ру про право або іншої правової вимоги.

Завданнями цієї стадії є: 1) створення можливостей для врегулювання спору до судово­го розгляду, в тому числі примирення сторін; 2) визначення характеру спірних правовідносин та мате­ріальної норми права, яка підлягає застосуванню; 3) визначення предмета доказування, тобто фактичних обста­вин, що мають значення для правильного вирішення справи; 4) визначення складу учасників процесу у справі, їх процесуа­льного становища та способів забезпечення своєчасної явки цих суб'єктів у судове засідання; 5) з'ясування кола доказів, необхідних для вирішення справи та забезпечення їх своєчасного надання. Ці завдання виконуються шляхом вчинення комплексу проце­суальних дій судді та інших учасників процесу, що складають змістстадії підготовки справи до судо­вого розгляду. Порівняно із стадією підготовки справи до розгляду, яка існувала за ЦПК 1963 р., ЦПК 2004 р. розширив права сторін, більш докладно врегулював порядок здійснення підготовчих дій шляхом введення інституту попереднього судового засідання.

Після відкриття провадження у справі суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття прова­дження у справі. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надсилається копія позовної заяви з копіями дода­них до неї документів, а третій особі — копія позовної заяви.

Попереднє судове засідання проводиться є обов'язковим для кожної справи позовного провадження і повинно бути призначене та проведене протягом одного місяця з дня відкриття провадження у справі. Воно проводиться суддею одноособово за участю сторін та інших осіб, які приймають участь у справі. Суддя в обов’язковому порядку повинен з’ясувати можливість урегулювання спору між сторонами або передачі справи на розгляд третейського суду. Якщо позивач відмовився від позову, відповідач визнав позов або сторони уклали мирову угоду, суддя на підставі ст. ст. 174 і 175 ЦПК приймає відповідне рішення.

Якщо спор не врегульовано, суддя вживає передбачених ч.6 ст.130 ЦПК заходів по підготовці справи до судового розгляду. Їх перелік не є вичерпним, оскільки, підготовка до су­дового розгляду повинна проводитися з урахуванням особливостей тієї або іншої категорії справ (цивільних, трудових, житлових, шлюбно-сімейних, земельних, тощо). Водночас, неза­лежно від категорії справ, усі дії судді по підготовці справи підрозділяються на чотири основні групи, які і необхідно визначити курсантам і студентам. Суду потрібно у буд-якому випадку враховувати місячний строк призначення та проведення попереднього судового засідання при вжитті вказаних заходів.

Готуючись до двох наступних питань слід звернути увагу на наступне: 1) призначення справи до судового розгляду може мати місце лише після проводження всіх необхідних дій по її підготовці до розгляду; 2) заздалегідь вжити необхідних заходів для своєчасного інформування учасників процесу про час і місце судового засідання.

Не пізніше п’ятнадцяти днів після закінчення підготовки справи до судового розгляду суддя призначає справу до розгляду, про що постановляє ухвалу із зазначенням, які підготовчі дії ним проведені та встановленням часу та місця судового засідання.

Виклик до суду здійснюється судовими повістками. Суд зобов'язаний вчасно повідомити осіб, які приймають участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів та перекладачів про день розгляду справи шляхом направлення повісток про виклик. Виклик в судове засідання завжди здійснюється тільки повістками про виклик. Повістки-повідомлення надсилаються особам, які беруть участь у справі, з приводу процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов’язковою, наприклад, при вирішенні питання про поновлення або продовження процесуального строку.

Правила вручення повісток про виклик детально регламентовано ст. 74 ЦПК.

Питання для самоконтролю:

1. Якою є мета проведення попереднього судового засідання?

2. Чи є обов’язковим проведення попереднього судового засідання по тих справах, які направлені на повторний розгляд до суду першої інстанції апеляційним судом?

3. Чи може суддя при розгляді справи у попередньому судовому засіданні постановити рішення?

4. Чи може суддя при розгляді справи у попередньому судовому засіданні визнати мирову угоду сторін і постановити ухвалу про закриття провадження у справі?

5. Чи може суддя при розгляді справи у попередньому судовому засіданні постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду?

6. Чи може суддя при розгляді справи у попередньому судовому засіданні постановити ухвалу про допуск у справу правонаступника?

7. У яких випадках суд надсилає учасникам цивільного судочинства повістку-повідомлення?

8. У яких випадках суд надсилає учасникам цивільного судочинства повістку-виклик?

9. Який порядок вручення повісток передбачено чинним законодавством?

10. Яким чином можна повідомити відповідача, місце фактичного перебування якого невідоме про день судового засідання?