Методичні рекомендації. Методичні рекомендації підготували

ДО ВИКОНАННЯ І ЗАХИСТУ

ДИПЛОМНИХ РОБІТ У

ГАЛУЗІ ЗНАНЬ 0305 “ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВО”

ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ

8.03050401 ”ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА”

ОКР «МАГІСТР»

ЖИТОМИР 2013

Методичні рекомендації підготували:

Павловська Л.Д. – к.е.н., професор, завідувач кафедри економіки підприємства;

Кравчук Н.І. – к.е.н., доцент кафедри економіки підприємства;

Булуй О.Г. – к.е.н., доцент кафедри менеджменту інвестиційної діяльності;

Гринь Т.О. – к.с.-г. наук, доцент, завідувач кафедри охорони праці та безпеки життєдіяльності

Рецензенти:

Ходаківський Є.І. – д. е. н., професор кафедри економічної теорії ЖНАЕУ;

Федянін І.П. – к.е.н., професор Житомирського економіко-гуманітарного інституту університету „Україна”

Методичні рекомендації розглянуті та рекомендовані до друку:

Ø на засіданні кафедри економіки підприємства, протокол № 8 від 19 лютого 2013 р.

Ø на засіданні вченої ради факультету економіки та менеджменту протокол № від 21 березня 2013 р.

Ø методичною комісією факультету економіки та менеджменту протокол № 7/1 від 4 березня 2013 р.

Ø ЗМІСТ

		Стор
	Вступ
1.	Загальні положення
2.	Мета та сутність дипломної роботи
3.	Принципи організації підготовки та завдання дипломної роботи
4.	Стадії та етапи виконання дипломної роботи
5.	Вибір напряму дослідження і затвердження теми дипломної роботи
6.	Об’єкт дипломної роботи
7.	Структура, обсяг та зміст дипломної роботи
8.	Загальні вимоги до реферату
8.1.	Структура реферату
8.2.	Оформлення реферату
9.	Робота над статтями та доповідями
10.	Порядок виконання дипломної роботи
11.	Оформлення дипломної роботи
12.	Наукове керівництво над виконанням дипломних робіт
13.	Відгук на дипломну роботу
14.	Рецензування дипломної роботи
15.	Підготовка дипломної роботи до захисту
16.	Захист дипломної роботи
17.	Критерії оцінювання дипломної роботи
	Додатки
	Додаток А. Тематика дипломних робіт магістрів
	Додаток Б. Завдання та календарний план-графік виконання дипломних робіт магістра
	Додаток В. Зразок оформлення титульного листа
	Додаток Г. Приклади планів до окремих тем дипломних робіт
	Додаток Д. Порядок укладання списку літературних джерел
	Додаток Е. Відгук на дипломну роботу
	Додаток Ж. Рецензія на дипломну роботу
	Додаток З. Орієнтовна назва третього розділу дипломної роботи
	Додаток К. Зразок оформлення заяви на затвердження теми дипломної роботи
	Додаток Л. Зразок оформлення подання голові ДЕК щодо захисту дипломної роботи
	Список літератури

ВСТУП

Зміна пріоритетів розвитку національної економіки вимагає адекватних заходів щодо покращення забезпечення підприємств, організацій та установ висококваліфікованими кадрами економічного профілю. Розвиток ринкової економіки в Україні має супроводжуватись поглибленням теоретичних та практичних знань випускників навчальних закладів з обраного напряму навчання.

Система вищої освіти в Україні є багатоступеневою. Одним із кваліфікаційних рівнів освіти є магістр. Факультет економіки та менеджменту Житомирського національного агроекологічного університету націлений на підготовку магістрів різних напрямків економіки.

Магістр здобуває спеціальні знання та уміння, певний досвід їх застосування для вирішення складних професійних завдань, передбачених для посад економістів підприємств та організацій основних галузей економіки країни.

Ці рекомендації можуть надати допомогу студентам спеціальності “Економіка підприємства” щодо організації виконання дипломної роботи магістра, розуміння завдань, змісту, структури, правил оформлення та представлення її до захисту.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Магістр – це кваліфікація фахівця освітнього рівня „повна вища освіта”. Для денної форми нормативний термін навчання магістра складає один рік. Отримання рівня магістра базується на основі наявного освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» однойменної спеціальності.

Магістерська підготовка за галуззю знань “Економіка і підприємництво” професійного спрямування 8.03050401 “Економіка підприємства” забезпечує здобуття повної вищої освіти. Підготовка магістрів проводиться за освітньо-професійною програмою, яка зорієнтована на підготовку фахівців для роботи як в державних та недержавних установах, організаціях і підприємствах, так і науково-дослідних та навчальних закладах.

Випускники-магістри мають право вступати до аспірантури ЖНАЕУ.

За час навчання на факультеті економіки та менеджменту за спеціальністю “Економіка підприємства” студент здобуває поглиблені спеціальні теоретичні знання та практичні навики дослідження в галузі економіки, організації та управління підприємством, менеджменту, маркетингу, зовнішньоекономічної діяльності, фінансів, аналізу, обліку тощо, може продукувати нові знання для вирішення професійних проблем в економіці.

Для проходження державної атестації випускники готують дипломну роботу на здобуття кваліфікації магістра з економіки. Підготовка і захист дипломної роботи є кінцевим етапом навчального процесу після засвоєння освітньо-кваліфікаційної програми підготовки бакалавра та магістра, комплексу спеціальних гуманітарних, природничонаукових і спеціальних соціально-економічних дисциплін та практичної підготовки.

2. МЕТА ТА СУТНІСТЬ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Дипломна робота магістра є кваліфікаційним документом, на підставі якого Державна екзаменаційна комісія визначає рівень теоретичної підготовки випускника, його готовність до самостійної роботи за фахом і приймає рішення про присвоєння йому відповідної кваліфікації.

Дипломна робота магістра – це самостійне теоретико-прикладне дослідження студента. Вона має містити глибокий аналіз діяльності конкретного об’єкта дослідження, теоретичне осмислення актуальної соціально-економічної проблеми, а також обґрунтований варіант практичного її розв'язання.

Підготовка дипломної роботи магістра переслідує навчальну, дослідну та оціночну мету.

Навчальна мета полягає у:

· поглибленні, систематизації, закріпленні студентом теоретичних і практичних знань, виробленні умінь застосовувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань;

· закріпленні володіння системним підходом, сучасною методологією, методичним апаратом, інструментарієм та технологічними прийомами обґрунтування управлінських рішень, впровадження рекомендацій на конкретних об'єктах господарювання.

Дослідна мета направлена на:

· здобуття і поглиблення навичок самостійної роботи з науковими, методичними, законодавчими та інструктивними матеріалами;

· розвиток вмінь у проведенні наукового пошуку і узагальненні різних методичних підходів та концепцій;

· пошук та розвиток сучасних наукових досягнень у певному напрямку економічної науки та уміння їх самостійно застосовувати при вирішенні прикладних проблем на сучасних господарюючих суб’єктах.

Оціночна мета пов’язана з:

· виявленням здібностей студента підбирати, систематизувати та аналізувати необхідну інформацію про діяльність об'єкту дослідження, проведення його економічної діагностики;

· виявленням уміння студента застосувати набуті знання при розв'язанні конкретних економічних задач на підприємствах та в організаціях;

· оцінкою ступеня підготовки випускника до самостійної практичної діяльності в умовах трансформації економічних відносин, сучасного виробництва, прогресу науки, техніки та культури та присвоєнням йому відповідної кваліфікації.

Сутність дипломної роботи магістра

За сутністю дипломна робота рівня підготовки магістра зі спеціальності “Економіка підприємства” є підсумковою кваліфікаційною роботою та завершеним самостійним науковим дослідженням однієї з актуальних проблем, що стосуються економіки підприємств, організацій та установ. Вона відіграє роль кваліфікаційного документа, на підставі якого Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) визначає рівень кваліфікації випускника, оволодіння ним теоретичними знаннями, набуття практичних навичок розробки раціональних управлінських рішень в конкретних соціально-економічних умовах діяльності підприємств, організацій та установ.

Зміст роботи та рівень її захисту є одним із основних критеріїв для оцінки якості реалізації відповідної освітньо-професійної програми підготовки магістра з економіки.

Магістерська робота повинна також включати апробацію отриманих результатів і висновків не менш як одним із наступних способів:

Ø у вигляді патенту (заявки на патент);

Ø доповідей на наукових конференціях (не нижче університетського рівня як внутрішніх, так і зовнішніх);

Ø публікацій (як мінімум однієї) в наукових журналах і збірниках.

3. ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ ТА ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Принципи організації підготовки дипломної роботи магістра.

Основними принципами при підготовці та виконанні дипломної роботи магістра з економіки на факультеті економіки та менеджменту ЖНАЕУ є:

· обов'язковість написання дипломної роботи магістра;

· особиста відповідальність студента;

· самостійність виконання дипломної роботи;

· ініціативність та добровільність студента у виборі напрямку дослідження;

· інтегрованість висвітлення досліджуваних питань дипломної роботи із суміжними дисциплінами, передбаченими навчальним планом;

· обов’язковість виконання роботи на матеріалах конкретного об’єкта дослідження;

· корисність та практична цінність матеріалів дослідження;

· індивідуальність консультування студента та контроль керівником виконання поставлених завдань;

· оформлення роботи у відповідності до встановлених вимог;

· публічність захисту дипломної роботи.

Дотримання цих принципів створює передумови для якісного написання дипломної роботи та успішного її захисту.

Основними завданнями дипломної роботи магістра є:

· узагальнення та поглиблення теоретичних та методологічних знань з обраної теми дослідження;

· застосування методичних положень та проведення економічного дослідження підприємства з використанням сучасних методів та інструментарію;

· оцінка та розробка альтернативних підходів щодо вирішення поставлених проблем;

· наукове та практичне обґрунтування запропонованих рішень.

Дипломна робота магістра виконується кожним студентом самостійно. За всі відомості, викладені в дипломній роботі, обґрунтованість і достовірність висновків та положень, що в ній захищаються, несе відповідальність безпосередньо автор – майбутній фахівець.

Дипломна робота магістра має:

· засвідчити рівень теоретичної та практичної підготовки студента до професійної діяльності, передбаченої освітньо-кваліфікаційною характеристикою магістра напряму “Економіка і підприємництво”;

· відобразити вміння студента ставити проблемні питання, визначати їх актуальність, формулювати мету та завдання дослідження, оцінювати соціально-економічні процеси в суспільстві, критично аналізувати літературні джерела, обґрунтувати власні узагальнення, висновки і пропозиції;

· продемонструвати рівень оволодіння сучасними методиками досліджень та обробки статистичних та інших фактичних матеріалів;

· показати рівень засвоєння теоретичних знань і вміння застосовувати їх при розв’язанні практичних проблем, робити висновки, вносити пропозиції та розробляти практичні рекомендації.

Виконання і захист дипломної роботи магістра є кінцевим етапом процесу здобуття повної вищої освіти та отримання кваліфікації магістра.

4. СТАДІЇ ТА ЕТАПИ ВИКОНАННЯ

ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Процес виконання дипломної роботи магістра можна поділити на три стадії – підготовчу, основну та заключну, кожна з яких складається з ряду етапів та робіт.

Підготовча стадія передбачає:

• визначення напряму дослідження;
• вибір теми дослідження;
• підбір об’єкту дослідження;
• затвердження теми дипломної роботи;
• складання та погодження плану роботи;
• складання та погодження графіку виконання дипломної роботи.

Основна стадія виконання роботи включає:

· підбір та обробка літературних джерел;

· проведення досліджень;

· написання дипломної роботи;

· оформлення дипломної роботи;

· попередній захист;

· передачу дипломної роботи на випускаючу кафедру.

Заключна стадія полягає у:

· отриманні відгуку керівника;

· проходженні рецензування;

· підготовці до захисту роботи;

· публічному захисті дипломної роботи.

Зміст основних етапів виконання магістерської дипломної роботи розкривається нижче.

При виконанні магістерської роботи слід уникати таких типових помилок:

― зміст роботи не відповідає плану магістерської роботи або не розкриває тему повністю чи її частини;

― зміст розділів (підрозділів) не відбиває реальну проблемну ситуацію, стан об'єкта дослідження;

― безсистемний виклад матеріалу, повторення одних і тих самих положень;

― логічні помилки, невміння виокремити головне;

― мета дослідження не пов'язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відбиває специфіки об'єкта та предмета дослідження;

― автор не виявив самостійності, робота є компіляцією або плагіатом;

― не зроблено глибокого і всебічного аналізу чинних нормативних документів, нової спеціальної літератури з теми дослідження;

― кількість використаних джерел є недостатньою для всебічного вивчення теми або переважно використовувались підручники, а не спеціальна наукова література;

― поверхово висвітлено стан практики, невдало поєднано теорію з практикою;

― кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням або тексту роботи;

― у роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал;

― бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без дотримання вимог державного стандарту;

― наведено таблиці, діаграми, схеми, які не складені самостійно, а запозичені з підручника, навчального посібника, монографії або наукової статті;

― обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, робота виконана неохайно, з помилками.

5. ВИБІР НАПРЯМУ ДОСЛІДЖЕННЯ І ЗАТВЕРДЖЕННЯ

ТЕМИ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Вибір напряму дослідження здійснюється, виходячи із наукових інтересів студента та тематики дослідження випускаючої кафедри. При цьому студентам надається право самостійно вибирати напрям своєї дипломної роботи.

При виборі теми слід виходити з її актуальності, наявності власних наукових напрацювань та перспектив своєї професійної орієнтації. Необхідно також враховувати наявний досвід, можливості отримання необхідної статистичної та іншої практичної інформації, що відповідає фаху і відображає специфіку об’єкта дослідження (організації, підприємства, установи), на матеріалах якого вона буде розроблятися, власні науково-практичні інтереси, можливість ефективного використання економічної інформації щодо досліджуваного об'єкта та результатів, отриманих в роботі.

У процесі визначення теми дипломної роботи магістра потрібно керуватись переліком орієнтовних тем дипломних робіт, що пропонуються кафедрою економіки підприємства та відповідають плану її наукових досліджень (додаток А).

Тема дипломної роботи може бути запропонована студенту призначеним науковим керівником роботи. Студент може запропонувати власну тему роботи, обґрунтувавши її актуальність та узгодивши її з науковим керівником.

Якщо кілька студентів однієї групи або потоку мають спільні інтереси, вони можуть взяти для розробки комплексну тему, для чого потрібні відповідні рішення керівника (керівників), завідувача випускаючої кафедри та декана факультету.

Вибір теми повинен бути здійснений вчасно, не пізніше встановленого відповідним положенням терміну.

Обрані студентами теми дипломних робіт узгоджуються з науковими керівниками, які передають їх на розгляд та затвердження випускаючої кафедри – економіки підприємства. Таке затвердження здійснюється не пізніше початку останнього навчального семестру.

Зміни формулювання тем дипломних робіт допускаються тільки у виняткових випадках з відповідним обґрунтуванням та не пізніше, ніж за три місяці до визначеного терміну подання завершеної роботи. Такі зміни погоджуються з науковим керівником, керівництвом кафедри та факультету і оформляються відповідним наказом. Після цього керівник видає студенту завдання на виконання дипломної роботи і погоджує з ним календарний графік її виконання (додаток Б).

Порушення термінів виконання дипломної роботи є підставою для можливого перенесення захисту роботи на наступний навчальний рік.

6. ОБ'ЄКТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

О б’єкт дослідження – частина об’єктивної реальності, процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Як правило, об’єкт визначають як коло конкретних суспільних відносин, що буде досліджуватись у роботі.

Об'єктами дипломної роботи магістра зі спеціальності “Економіка підприємства” можуть бути:

1. Підприємства або фірми будь-яких організаційно-правових форм району та підприємства значних розмірів чи їх структурні підрозділи, що належать до АПК.

2. Науково-дослідні, проектно-конструкторсько-технологічні та інші науково-технічні організації та їх підрозділи, що сприяють розвитку аграрних підприємств.

3. Інвестиційні, страхові, посередницькі, фінансові, консалтингові, маркетингові компанії та фірми, а також біржі, фонди, комерційні банки та інші організації інфраструктури аграрного ринку.

4. Технологія та організація виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг.

5. Інвестиційні та інноваційні процеси в АПК.

6. Загальні функції управління аграрними підприємствами: планування, організація, мотивація, контроль, комунікація, а також функції господарюючих суб'єктів: маркетинг, фінанси, постачання, збут, підготовка виробництва, стратегічне та оперативно-календарне планування, фінансовий та управлінський облік, стратегічне та фінансове управління тощо.

7. Потенціал підприємств, стадії і процеси його розвитку та управління, кризові явища, методи та механізми антикризового управління.

Даний перелік не обмежує перелік можливих об'єктів дипломної роботи магістра. При виборі об’єкта дослідження важливо, щоб технологія виробництва продукції, виконання робіт або надання послуг були добре знайомі студенту.

Для магістерської дипломної роботи бажано аналізувати підприємства, установи чи організації району або досліджувати одне підприємство, значне за розміром чи значенням у виробництві певного виду продукції.

7. СТРУКТУРА, ОБСЯГ ТА ЗМІСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Дипломна робота магістра повинна мати чітку та логічну побудову, послідовність та завершеність. Рекомендований обсяг дипломної роботи магістра має становити 100-110 аркушів друкарського тексту формату А-4.

Титульний лист дипломної роботи магістра оформляється за зразком, поданим у додатку В. На початку роботи приводиться завдання на виконання дипломної роботи та календарний графік її виконання.

За структурою дипломна робота магістра складається з таких частин:

· анотація;

· зміст;

· вступ, орієнтовно 3-5 % від обсягу роботи;

· розділ 1 (теоретична частина), орієнтовно 20 % від обсягу роботи;

· розділ 2 (аналітична або дослідницька частина), орієнтовно 20 % від обсягу роботи;

· розділ 3 (комп’ютерні технології у дипломному проектуванні) – орієнтовно 20% від обсягу роботи;

· розділ 4 (конструктивна частина) – 20%;

· розділ 5 (охорона праці) – 10-15 %;

· висновки (заключна частина), орієнтовно 3-5 % від обсягу роботи;

· додатки (таблиці, схеми, діаграми, тощо);

· список літератури.

Анотація (1 сторінка) включає:

Ø прізвище та ініціали здобувача;

Ø назву магістерської дипломної роботи;

Ø спеціальність (шифр і назва);

Ø назва випускаючої кафедри;

Ø відомості про обсяг дипломної роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків і бібліографічних найменувань за списком літератури;

Ø мету та основні завдання роботи;

Ø основні ідеї, результати магістерської роботи;

Ø перелік ключових слів (не більше 20).

Одну анотацію пишуть українською мовою, другу – російською, третю – англійською мовою. Обсяг кожного з текстів повинен нараховувати до 150 слів.

Матеріал в анотації викладають стисло і точно з використанням синтаксичних конструкцій, притаманних мові ділових документів, уникаючи складних граматичних зворотів. Необхідно вживати стандартизовану термінологію, а не маловідомі терміни і символи.

Ключовим словом називається слово або стійке словосполучення із тексту анотації, яке з точки зору інформаційного пошуку несе смислове навантаження. Сукупність ключових слів (загальною кількістю не меншою трьох і не більшою двадцяти) повинна відображати основний зміст наукової праці.

Ключові слова подають у називному відмінку, друкують в рядок, через кому.

Зміст (1-2 сторінки) відображає назви розділів та підрозділів, які тісно пов’язані з назвою теми дипломної роботи, але дослівно не повторює її. Зміст роботи повинен розкривати суть вибраної теми, структуру та складність проблеми, прийняту логіку дослідження. У змісті надають найменування розділів, підрозділів, пунктів, а також номери відповідних початкових сторінок, починаючи зі вступу і закінчуючи списком літератури і додатками. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки по тексту дипломної роботи. Усі заголовки у змісті починаються з великої літери, крапка в кінці не ставиться. Останнє слово кожного заголовку подовжується крапками з відповідним номером сторінки у крайньому правому положенні в рядку. Приклад написання змісту дипломної роботи наведено в додатку Г.

У вступі (3-5 сторінки) обґрунтовується актуальність обраної теми, характеризується стан проблеми, формулюється її мета, подається наукове та практичне значення, розкривається завдання дослідження, визначається об'єкт, предмет, методи та інформаційна база дослідження, зазначаються елементи наукової новизни, інформується про апробацію роботи на практиці, наводяться дані щодо участі автора в конференціях, колоквіумах, круглих столах та щодо публікацій за темою магістерської роботи або здійснених винаходів чи зареєстрованих заявок щодо видачі патенту.

Перший розділ (20-25 сторінок) основної частини складається з 3-4 підрозділів теоретичного характеру. В цьому розділі слід викласти суть досліджуваної проблеми та ступінь її сучасної розробки, узагальнення існуючих концепцій, визначити дискусійні аспекти, невирішені питання і проблеми теоретичного, методичного та прикладного характеру, розглянути еволюцію підходів до їх вирішення, викласти теоретичні основи обраної теми. Перший розділ є основою для розробки прикладних аспектів обраної теми, які студент повинен викласти в подальших розділах дипломної роботи магістра.

Другий розділ (20-25 сторінок) включає 3-4 підрозділи аналітичного характеру на матеріалах конкретних об’єктів дослідження. В ньому має бути надана коротка організаційно-економічна характеристика об'єкта дослідження, умови господарювання, сучасні проблеми розвитку, результати аналізу та оцінки систематизованих матеріалів щодо його діяльності та галузі, до яких він відноситься.

Аналітичний матеріал повинен включати два напрями:

Перший – загальні, виробничі, організаційні, економічні, фінансові, маркетингові та інші характеристики об'єкту дослідження, тобто цей напрямок передбачає загальну характеристику діяльності підприємства, фірми, організації.

Другий – поглиблений аналіз досліджуваної проблеми. Проводиться аналіз ефективності виробництва, управління підприємством відповідно до теми магістерської роботи, класифікуються переваги, недоліки, пояснюється вплив на основні показники господарчої діяльності підприємств, організацій чи установ.

Базовий аналітичний матеріал, проміжні розрахунки та отримані кількісні результати мають бути подані у розроблених в другому розділі (або у винесених в додатки) таблицях, рисунках, графіках, діаграмах тощо.

На основі обробки та узагальнення аналітичних матеріалів студент повинен виявити і відобразити у дипломній роботі сучасні тенденції та характер впливу зовнішніх та внутрішніх чинників на зміну режиму функціонування господарюючих суб'єктів. Досить важливим є те, що узагальнення теоретичних концепцій та висновки, що сформульовані студентом на базі вивчення наукової літератури і викладені у першому розділі, повинні бути підтверджені конкретним практичним матеріалом у другому розділі.

Третій розділ – використання комп’ютерних технологій у дипломному проектуванні.

На сучасному етапі для прискорення виконання розрахунків та підвищення точності і надійності отриманих результатів в дипломному проектуванні все частіше використовуються сучасні пакети прикладних програм загального призначення, а також спеціалізовані програмні комплекси. Найбільш перспективним напрямом використання обчислювальної техніки є створення комп’ютерних моделей, які дозволяють легко прораховувати найбільш раціональні способи використання виробничих ресурсів підприємства та визначати можливі варіанти мінімізації господарських ризиків. Це активізує творчу складову студентів, дозволяє глибше вивчити проблему дослідження і в доступній формі сприяє засвоєнню інформаційних технологій вирішення задач певної предметної області.

Пропонований розділ магістерської роботи має логічно продовжувати аналітичний (другий) розділ та передбачати можливість використання отриманих результатів у проектно-рекомендаційному (четвертому) розділі (орієнтовна назва розділу наведена у додатку К). Основними напрямами використання інформаційних технологій у даному розділі можуть бути наступні:

· кореляційно-регресійний аналіз та прогнозування на основі трендів в середовищі Excel, Forecast Expert, Maple, Maxima, MATLAB, Scilab, SPSS Statistics, Rcmdr, тощо;

· оптимізація виробничих та господарських процесів на базі Excel;

· cтворення фінансової моделі підприємства за допомогою таких програм як: Project Expert, Excel, 1С:Підприємство;

· управління проектами з використанням Mіcrosoft Project.

Можуть використовуватися й інші програмні продукти та напрямки їх використання. Головна умова – вирішення існуючої задачі на основі проектування та використання інформаційних систем, що відрізняються якісно новим рівнем, відмінним від існуючих на даний час чи вирішення нової задачі готовими прикладними програмними рішеннями (програмними продуктами).

Кореляційно-регресійний аналіз. Виявлення прихованих взаємозалежностей та тісноти взаємозв’язку між факторами встановлюється за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Наприклад, відомо що продуктивність праці залежить від обсягу інвестицій в основний капітал в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, родючості ґрунтів, внесених на 1 га добрив, кількості відпрацьованих годин одним працівником, частки робітників у загальній кількості працюючих. Введення в дію основних фондів від рентабельності підприємства, фондоємкості продукції. Фондоємкість продукції від урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин, родючості ґрунтів, матеріалоємкості. Собівартість продукції від урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин, продуктивності праці, рівня фондоємкості та матеріалоємкості, родючості ґрунтів.

При відборі факторів для дослідження потрібно віддавати перевагу відносним, а не абсолютним показникам. Наприклад, обсяг чистого прибутку, що отримано на 1 працюючого чи 1 га сільськогосподарських угідь, обсяг відпрацьованих годин 1 працівником, рентабельність тощо.

Після відбору факторів роблять припущення про стохастичний (статистичний) вид зв’язку результативного показника та факторів, що формують його рівень. Частіше всього спостерігається прямолінійна (лінійна) залежність між факторами вигляду , значно рідше криволінійна (показникова , степенева , гіпербола ). Дослідження проводять з використанням спеціалізованих пакетів або табличним процесором Excel (LINEST чи ЛИНЕЙН, LOGEST чи ЛГРФПРИБЛ – лінійне та логарифмічне наближення; пакет аналізу) [19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26].

Виконання та використання прогнозних розрахунків у магістерській роботі. Підготовка пропозицій щодо підвищення ефективності функціонування бізнес-систем та розробка перспективних планів неможлива без прогнозування економічних процесів. Завдяки прогнозуванню можна оцінити затрати наступного року, виявити тенденції розвитку галузі, передбачити очікувані результати від інноваційних проектів, завбачити кон’юнктурні коливання на ринку задля зниження ризикованості господарювання тощо.

Побудова прогнозу в середовищі Excel можлива за допомогою функцій TREND (ТЕНДЕНЦИЯ), GROWTH (РОСТ), FORECAST (ПРОГНОЗ), Exponential Smoothing (Экспоненциальное сглаживание, що входить до пакету аналізу) та графічної побудови кривих різних типів. Останній дає можливість окрім лінійної залежності дослідити і нелінійні (криволінійні) [26, 27, 28, 29, 30]. Потужні засоби статистичної обробки пропонує також і пакет SPSS Statistics [31] тощо.

Оптимізація виробничих та господарських процесів. Розробка даного напрямку інформаційних технологій передбачає здійснення оптимізаційного числення. Даний напрям включає задачі щодо оптимального розподілу виробничих ресурсів, оптимізації товарних потоків, фінансування проектів, транспортування вантажів, раціонів годівлі тварин тощо задля максимізації чи мінімізації цільової функції при встановлених обмеженнях. Постановку та методику обчислення оптимізаційних задач можна віднайти у літературі з питань моделювання економічних систем [32, 33, 34, 35, 36, 37, 38].

Іншим напрямком досліджень даного блоку може бути процесний підхід до управління, що передбачає побудову комплексних структурних моделей. Реалізація даної технології стала можливою лише в останні роки, коли спостерігається децентралізація обробки даних, застосування високопродуктивних технічних засобів збору, реєстрації, зберігання та розповсюдження інформації та використання відповідного програмного забезпечення (BPWin, ARIS).

Cтворення фінансової моделі підприємства. Доцільність даного інструменту обумовлюється необхідністю дослідити велику кількість взаємозалежних показників за схемою «якщо то», що дозволяє достатньо легко визначити параметри на виході системи і відповідно опрацьовувати практично безкінечну кількість варіантів плану до тих пір поки не буде обрано найбільш прийнятний за рахунок маніпуляції (підбору) параметрів на вході.

Управління проектами. Реалізація складних проектів передбачає обробку великих обсягів даних. В таких ситуаціях в нагоді може бути програма управління проектами, яка допомагає розробляти плани, розподіляти ресурси по завданнях та аналізувати обсяги виконаних робіт [39].

Четвертий розділ – (20-25 сторінок) складається з 3-4 підрозділів рекомендаційного характеру, розроблених на матеріалах аналізу конкретних об’єктів дослідження та викладених у другому розділі роботи. Четвертий розділ має містити обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення процесів, явищ, об’єктів дослідження, заходи, що сприяють підвищенню ефективності діяльності підприємств, процесів і механізмів функціонування тощо.

Студент повинен розкрити зміст запропонованих заходів, що спрямовані на вирішення проблем функціонування об’єкта в цілому, обґрунтувати рекомендації щодо покращення окремих аспектів господарської діяльності, системи управління нею тощо. Тобто, викладаються розробки й обґрунтування вдосконалення окремих питань діяльності підприємств в аспекті теми, що досліджується. Рекомендації та пропозиції повинні мати глибоке наукове обґрунтування та випливати з результатів дослідження фактичного матеріалу.

Розробки та рекомендації мають базуватись на фактичних матеріалах об'єкта, використаного для досліджень. Реальне практичне значення пропозицій та рекомендацій доцільно підтвердити шляхом здійснення необхідних техніко-економічних розрахунків та визначенням розміру очікуваного економічного ефекту, що буде отриманий внаслідок впровадження комплексу запропонованих заходів у практику.

П’ятий розділ – «Охорона праці і безпека в надзвичайних ситуаціях» є невід’ємною частиною дипломної роботи. В цьому розділі студент повинен провести аналіз стану охорони праці на тому підприємстві, на базі якого виконується дипломна робота. Написання розділу повинно базуватись на знаннях, набутих студентами під час вивчення таких дисциплін, як “Безпека життєдіяльності”, “Основи охорони праці”, “Охорона праці в галузі”; при вивченні питань охорони праці під час проходження практик.

Розділ 5 “Охорона праці і безпека в надзвичайних ситуаціях” в дипломних роботах спеціалістів і магістрів повинен складатися з таких пунктів:

5.1. Нормативне забезпечення охорони праці.

5.2. Аналіз стану охорони праці на підприємстві.

5.3. Безпека в надзвичайних ситуаціях.

Порядок підготовки та написання розділу наступний:

1. З’ясувати у керівника тему та основний зміст дипломної роботи.

2. Звернутись до консультанта з розділу “Охорона праці” на кафедрі охорони праці та безпеки життєдіяльності для того, щоб узгодити остаточний зміст розділу.

3. Підготувати попередній варіант розділу “Охорона праці”, який надати для перевірки консультанту не пізніше, ніж за місяць до початку роботи ДЕКу.

4. Після врахування всіх зауважень включити розділ “Охорона праці” до дипломної роботи і надати її на підпис консультанту з охорони праці.

Зміст розділу “Охорона праці і безпека в надзвичайних ситуаціях”

У вступній частині першого пункту “Нормативне забезпечення охорони праці” слід дати загальну характеристику законодавства України з охорони праці (Закон України “Про охорону праці”, Кодекс законів про працю України, Закон України “Про колективні договори та угоди” тощо).

Далі необхідно дослідити порядок опрацювання, узгодження, затвердження і скасування нормативних актів з охорони праці, що діють на даному підприємстві. Крім того, доцільно проаналізувати наявність необхідних нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві. Особливу увагу варто звернути на документ, який діє в межах підприємства – колективний договір. При вивченні колективного договору особливу увагу слід звернути на розділ “Охорона праці”. Основні заходи з охорони праці, що заплановані в колективному договорі, потрібно перерахувати в роботі.

Другий підрозділ “Аналіз стану охорони праці на підприємстві” слід почати з вивчення структури системи управління охороною праці на даному підприємстві. Дану структуру зобразити у вигляді рисунку:

Рис. 1. Структура системи управління охороною праці підприємства

Необхідно проаналізувати чисельність служби охорони праці, її функції та права спеціалістів цієї служби.

Для аналізу стану охорони праці необхідно вивчити стан виробничого травматизму на даному підприємстві за останні три роки, використовуючи статистичний метод. Статистичний метод аналізу виробничого травматизму призначений для визначення кількісних показників, які характеризують загальний рівень виробничого травматизму. Для цього застосовують відносні величини – показники частоти, важкості і втрат (непрацездатності).

Показник частоти травм характеризує кількість травм, що припадає на 1000 працюючих за певний період:

К_Ч = 1000 х Т/П (1)

Показник важкості травматизму характеризує загальну важкість травм, що виникли протягом звітного періоду. Він показує, скільки днів непрацездатності в середньому припадає на одну травму:

К = Д/Т (2)

Показник втрат характеризується кількістю днів непрацездатності, що припадає на 1000 працюючих за звітний період.

К_В = 1000 х Д/П (3)

де Т – загальна кількість травм, що виникла на підприємстві,

П – середня кількість працюючих на підприємстві,

Д – сумарна кількість днів тимчасової непрацездатності по всіх нещасних випадках, що враховані за звітний період.

Результати розрахунків необхідно подати у вигляді таблиці.

Таблиця 1

Стан виробничого травматизму у (назва підприємства) за 2011-2013 рр.

Показник	2011 р.	2012 р.	2013 р.
Середньоспискова чисельність працівників, осіб
Кількість потерпілих з втратою працездатності або із смертельними наслідками, осіб
з них: із втратою працездатності більше одного дня
Кількість днів непрацездатності
б) зі смертельними наслідками
Показник частоти травм
Показник важкості травм
Показник втрат

Отримані результати слід проаналізувати і зробити висновок про те, покращився чи погіршився стан виробничого травматизму на даному підприємстві за досліджуваний період.

Далі необхідно проаналізувати фінансування заходів з охорони праці на даному підприємстві за останні три роки. Перелік заходів з охорони праці та розміри витрат на них наводяться в колективному договорі, річному звіті про фінансову діяльність підприємства. Аналіз витрат на охорону праці слід подати у вигляді таблиці.

Таблиця 2

Витрати (планові, фактичні) на охорону праці у (назва підприємства)

за 2011-2013 рр., грн

Стаття витрат	2011 р.	2012 р.	2013 р.
План	Факт	План	Факт	План	Факт
1. Медичний огляд
2.Лікувально-профілактичне харчування
3. Спецодяг
4. Витрати на оздоровлення
5. Інші
Всього:
На 1 працівника:

Дані, наведені в таблиці, необхідно проаналізувати і зробити висновок про стан фінансування заходів з охорони праці на даному підприємстві. Варто порівняти розміри фінансування заходів з охорони праці із мінімальними розмірами витрат на охорону праці, передбаченими ст. 19 Закону України “Про охорону праці”. При наявності всіх необхідних вихідних даних бажано, користуючись спрощеною методикою, визначити економічну ефективність витрат на охорону праці досліджуваного підприємства.

Слід визначити, до якого класу ризику належить дане підприємство та в якому розмірі сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків України. Крім того, необхідно висвітлити такі питання: організація пожежної охорони на даному об’єкті; характеристика шкідливих та небезпечних виробничих факторів, що впливають на працівників даного підприємства; засоби колективного та індивідуального захисту працівників.

В кінці розділу необхідно зробити висновки про організацію та стан охорони праці на даному підприємстві, про рівень нормативного забезпечення діяльності в галузі охорони праці, про динаміку показників виробничого травматизму, рівня фінансування заходів з охорони праці тощо. Також необхідно розробити пропозиції та рекомендації щодо поліпшення стану охорони праці на даному підприємстві.

Усі розділи повинні бути приблизно однаковими за кількістю сторінок. Кожен підрозділ за обсягом повинен бути не менше 7 сторінок.

У висновках (до 5 сторінок) необхідно коротко викласти теоретико-методологічні аспекти досліджуваної проблеми, аналітичні оцінки та узагальнення, конкретні підсумки досліджень, що були проведені у дипломній роботі, акцентуючи увагу на рекомендаціях і пропозиціях, їх значущості та економічній ефективності для діяльності підприємств, організацій, установ.

Після ознайомлення з текстом висновків повинно сформуватися уявлення про ступінь реалізації мети і завдань дипломної роботи.

Список літератури – елемент бібліографічного апарата, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел. Це одна із суттєвих частин магістерської роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю її автора і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження. Список використаних джерел розміщується після висновків та має самостійну нумерацію. Кількість використаних літературних джерел має бути на менше 70.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв тощо.

Список літератури укладається в алфавітному порядку прізвищ авторів або назв книг (приклади оформлення літературних джерел наведені в додатку Д). Зазначається автор (якщо є), назва, місце видання, видавництво, рік видання, загальна кількість сторінок у книзі.

Літературні джерела іноземною мовою подаються наприкінці загального списку, після них називають Інтернет джерела (якщо є). Якщо в роботі використані архівні джерела та правові документи, їх виділяють в окрему групу і починають ними список літератури. Відомості про джерела, включені до списку, варто давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів із бібліотечної та видавничої справи. Зокрема потрібну інформацію можна одержати з наступних стандартів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования й правила".

Джерела можна розміщувати у списку одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Складаючи список використаних джерел в алфавітному порядку, необхідно врахувати такі умови:

1. На перше місце у списку виносяться: Конституція України, закони України, укази Президента України; постанови Верховної Ради України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України.

2. Решта літератури розміщується в алфавітному порядку прізвищ авторів чи перших слів назви.

Авторів-однофамільців розміщують за алфавітом їх ініціалів, а праці одного автора – за алфавітом заголовків його видань чи згідно з хронологією написання робіт.

У випадку, коли список використаних джерел оформлюється відповідно до порядку появи посилань у тексті, інформація про джерело наводиться лише один раз, незалежно від того, скільки разів з’являється посилання на це джерело у тексті. Назви використаних робіт не перекладають і подають мовою оригіналу.

Необхідно мати на увазі, що у списку використаних джерел обов’язково вказуються джерела, на які автор посилався в роботі, а також ті, на які немає посилань, але їх опрацювання допомогло авторові більш змістовно написати ті чи інші розділи.

У додатки виноситься вся інформація допоміжного характеру, що представлена у текстовій, табличній, графічній формі або у вигляді форм первинної статистичної звітності і не увійшла до складу основної частини. Обов’язковими додатками до дипломної роботи є звітність підприємства за 3 роки (форма № 1 “Баланс” і форма № 2 “Звіт про фінансові результати”) з відтиском печатки підприємства або її ксерокопією. Якщо така печатка відсутня, студент додає довідку з підприємства, яка підтверджує використання реальних даних фінансової звітності організації.

Рекомендований обсяг додатків – не більше 20 сторінок.

8. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО РЕФЕРАТУ

У ДЕК крім дипломної роботи магістра подається реферат.

Написання реферату – заключний етап виконання магістерської роботи перед поданням її до захисту. Призначення реферату – ознайомлення членів ДЕК та присутніх на захисті наукових працівників з методикою дослідження, фактичними результатами і основними висновками роботи. Реферат друкують державною мовою. Реферат має стисло, але досить ґрунтовно розкривати основний зміст роботи, в ньому не повинно бути надмірних подробиць, а також інформації, якої нема в роботі. Реферат – своєрідна візитна картка магістерської роботи. У ньому викладають основні ідеї та висновки магістерського дослідження, внесок автора у проведене дослідження, ступінь новизни і практичну значущість результатів дослідження.

8.1. Структура реферату

Структурно реферат складається із загальної характеристики роботи, коротко викладеного змісту, висновків та рекомендацій, списку опублікованих автором праць та доповідей за темою магістерської роботи й анотації українською, російською та англійською мовами.

Загальна характеристика роботи, що подається в рефераті, має відповідати наведеним у вступі до роботи її кваліфікаційним ознакам:

Ø актуальність теми;

Ø оцінка сучасного стану проблеми на основі аналізу вітчизняної і зарубіжної наукової літератури із зазначенням провідних фірм, вчених і спеціалістів у даній предметній галузі;

Ø об’єкт та предмет дослідження;

Ø основна мета і завдання роботи;

Ø досліджувані проблеми, які виносяться на захист;

Ø теоретична та практична цінність роботи;

Ø характеристика методології дослідження;

Ø характеристика інформаційної бази дослідження;

Ø апробація результатів дослідження.

Заголовки рубрик не потрібно виділяти в окремі рядки, досить вирізнити їх жирним шрифтом або курсивом і розмістити в підбір із текстом. Крім того, вказують структуру роботи (наявність вступу, кількості розділів, додатків), повний обсяг диплому в сторінках, а також обсяг, що займають ілюстрації, таблиці, додатки (із зазначенням їх кількості), список використаних літературних джерел (із зазначенням кількості найменувань).

Формулюється наукова проблема, що вельми тісно пов'язується з назвою магістерської роботи, метою роботи і основними науковими положеннями, що захищаються в дипломі. Це ніби наукова «формула» отриманої наукової новизни. Звичайно формулювання починається так: «У магістерській роботі наведене теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукового завдання (або наукової проблеми), що виявляється в...». Далі треба вказати, якою саме є наукова проблема або завдання, як вона вирішена і для чого в кінцевому розумінні (прикладному плані) вона призначена.

Далі стисло викладається зміст магістерської роботи за розділами.

Після формулювання вирішеної наукової проблеми у висновках викладають головні теоретичні та практичні результати роботи.

Список опублікованих праць магістранта (статей, тез доповіді на конференціях) за темою магістерської роботи подають відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць і прізвищ усіх співавторів. Треба вказати теми виступів на конференціях та Днях науки і методичних семінарах, по яких нема публікацій, але є програми або інші документи; вказати, яка організація прийняла до використання рекомендації або проектні розробки.

Кожен теоретичний і прикладний висновок роботи потрібно формулювати чітко і конкретно (однозначно). Формулювання віддзеркалює суть і новизну зробленого.

8.2. Оформлення реферату

За обсягом реферат має бути приблизно 7-8 сторінок.

На титульному листі подаються: назва випускаючої кафедри, прізвище, ім'я, по батькові магістранта; шифр і найменування спеціальності заголовок «Реферат магістерської роботи»; з теми: „...........”, місто, рік, підписи магістранта і наукового керівника.

Номери сторінок проставляються в центрі верхнього краю сторінки. Нумерація починається з цифри 1 на першій сторінці, де міститься загальна характеристика роботи.

Структурні частини реферату не нумерують, їх назви друкують великими літерами симетрично до тексту.

9. РОБОТА НАД СТАТТЯМИ ТА ДОПОВІДЯМИ

Для майбутнього фахівця важливо оволодіти технікою написання статей і підготовки доповідей на конференціях не тільки з точки зору задоволення вимог щодо кількості та рівня публікацій, а й позицій сприйняття їх слухачами та читачами. Це зобов’язує до певної логіки побудови доповіді та статті, високої вимогливості до їх форми, стилю та мови.

Опублікувати статтю – це означає зробити даний матеріал надбанням фахівців для використання в їхній роботі. Слід уникати як передчасних публікацій, так і зволікання. Спочатку варто зробити план. Для статті обсягом 7-8 машинописних сторінок план має такий вигляд:

· вступ – постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими практичними завданнями (5-10 рядків);

· останні дослідження і публікації, на які спирається автор (5-10 рядків);

· формулювання мети статті (постановка завдання); це розділ дуже важливий бо з нього читач визначає корисність для себе даної статті; мета статті випливає з постановки загальної проблеми і огляду раніше виконаних досліджень (обсяг 5-10 рядків);

· якщо на обсяг статті немає суворих обмежень – доцільно описати методику дослідження;

· виклад власне матеріалу дослідження (5-6 сторінок машинописного тексту) – виклад отриманих результатів;

· у кінці статті наводяться висновки з даного дослідження і коротко подаються перспективи подальших досліджень у цьому напряму.

Деякі журнали для авторів публікують вимоги до структури статей, тоді варто обов’язково їх дотримуватися.

Вимоги ВАК України до наукових статей наведені у Постанові президії ВАК від 15.01.2003.р. № 7 – 05/1.

Методика підготовки доповіді на науковій конференції є дещо іншою. План доповіді аналогічний плану статті. Проте, специфіка усного мовлення викликає суттєві зміни у формі і змісті. При написанні доповіді слід враховувати, що значна частина матеріалу викладається на слайдах (презентації), де подаються математичні постановки, метод вирішення, алгоритми, виявлені залежності у табличній або графічній формі тощо. Тому в доповіді викладають коментарі до ілюстративного матеріалу. Це дає змогу на 20-30% скоротити її.

Слід також мати на увазі, що за 10 хв. людина може прочитати матеріал, розміщений на 4 сторінках машинописного тексту (через два інтервали), тому обсяг доповіді є значно меншим від обсягу статті. Крім того, доповідач повинен реагувати на попередні виступи за темою його доповіді. Полемічний характер доповіді викликає інтерес слухачів і підвищує їх активність.

10. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Виконання дипломної роботи потребує глибоких теоретичних знань, вміння використати їх стосовно предмету й об'єкту дослідження. Добросовісне і старанне вивчення дисциплін, що викладаються в університеті, не виключає постійного самостійного вдосконалення і поглиблення одержаних знань за тими напрямками, які відповідають обраній темі випускної роботи. В період виконання роботи студента консультує науковий керівник. Крім того, студент, у випадку необхідності, може користуватись консультаціями викладачів інших кафедр університету.

На початку виконання роботи необхідно ознайомитись зі змістом спеціальної літератури за обраною темою. При підборі літератури слід користуватися предметними каталогами бібліотек, бібліографічними збірниками за відповідними галузями знань, реферативними журналами, інформацією з системи Інтернет. Корисні поради щодо підбору літератури можуть дати співробітники бібліотеки.

Матеріали за результатами діяльності підприємств, організацій чи установ, на базі яких виконується дипломна робота, збираються під час навчання в ЖНАЕУ та проходження практики. Їх необхідно збирати цілеспрямовано, не переписуючи без конкретної системи і відповідного осмислення. При обробці зібраного матеріалу особливу увагу рекомендується приділити наочності та змістовності таблиць, рисунків, схем, графіків.

11. ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Дипломна робота магістра повинна бути виконана і оформлена з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт.

Титульний лист

Оформлення роботи починають з титульного аркушу (див. додаток В). Далі розміщують зміст роботи, заголовки якого повинні відповідати їх назвам в тексті роботи.

Папір та друк

Дипломна робота друкується українською мовою на білому папері формату А4 (210x297 мм) і має обсяг в межах 110-120 сторінок.

На друкованій сторінці розміщується 26-38 рядків, в кожному рядку 57-60 знаків. Поля мають такі розміри: ліве – 30 мм, праве – 15 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм. Текст дипломної роботи друкується шрифтом 14 розміру; міжрядковий інтервал – 1,5; абзацний відступ має становити 1,27 см, шрифт – Times New Roman.

Нумерація

Нумерація сторінок роботи повинна починатися з титульного аркушу і бути послідовною: перша сторінка – титульний аркуш, друга – завдання, третя – зміст і т.д. Номер сто­рінки проставляють арабськими цифрами у правому верхньому куті. На титульному аркуші і завданні номер не ставиться. Зміст нумерується як третя сторінка.

Заголовки

Необхідно дотримуватися певного розподілу роботи на окремі логічні частини, кожна з яких має назву, що відтворює її зміст.

Заголовки окремих частин дипломної роботи друкують великими літерами по центру жирним шрифтом. Наприклад: ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовку не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Кожну структурну частину дипломної роботи потрібно розміщувати на новій сторінці та присвоїти їй номер. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, використовуючи номер розділу і порядковий номер підрозділу, між якими ставиться крапка, наприклад: 1.3 (третій підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку розміщується заголовок підрозділу. З абзацу – структурні елементи: зміст, вступ, список літератури. Додатки не нумерують як розділи. Відстань між заголовками та текстом повинна становити 2 інтервали.

Ілюстрації

Текст дипломної роботи магістра ілюструють кресленнями, рисунками, схемами, фотографіями, графіками, діаграмами, таблицями. Вибір типу ілюстрації залежить від змісту матеріалу та поставленої мети. Всі ілюстрації та таблиці слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де їх згадано вперше або на наступній сторінці. Якщо вони містяться на окремих сторінках роботи, їх включають до загальної нумерації сторінок. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті.

Ілюстрації позначають словом Рис. і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій у додатках. Знак № перед цифрою не ставиться. Номер ілюстрації має складатися з номера розділу і порядкового номеру ілюстрації в розділі, між якими ставиться крапка: наприклад, Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією.

Таблиці

Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що розміщені в додатках,) у межах розділу. У правому верхньому куті розміщають надпис: Таблиця із зазначенням її номеру, який складається з номера розділу і порядкового номеру таблиці, між якими ставиться крапка: наприклад, Таблиця 2.4 (четверта таблиця другого розділу); поряд вказується назва таблиці, яка відтворює її зміст. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишеться: Продовження табл. 2.4. (але краще уникати переносу таблиць на іншу сторінку).

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту тексту або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Заголовки граф таблиці починаються з великих літер, підзаголовки – з малих, якщо складають одне речення із заголовком, і з великих – якщо вони є самостійними.

Вертикальні графи нумерують в тих випадках, якщо в тексті на них є посилання, або якщо таблицю частково переносять на наступну сторінку, а також при виконанні розрахунків за даними, що розміщені в різних графах.

Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх виносять у заголовок, якщо різні – вказують у "боковику". Позначення одиниць виміру повинно відповідати стандартам. Якщо текст у таблиці повторюється і складається з двох або більше слів, при першому повторенні його замінюють сполученням "те саме", а далі – лапками. Не дозволяється ставити лапки замість повторюваних цифр, знаків, математичних і хімічних символів. Якщо цифрові або інші дані відсутні, то ставлять пропуск. Цифри в графах таблиці належить проставляти так, щоб відповідні розряди чисел по всій колонці були розміщені один під одним. Потрібно дотримуватись однакової кількості десятинних знаків для всіх значень цифрових величин в одній графі.

Слово «Таблиця» і її номер друкують курсивом 14 розміру. Назву таблиці розміщують по центру і друкують жирним шрифтом 14 розміру. Текст таблиці друкують шрифтом 12 розміру через одинарний інтервал.

Примітки

Примітки до тексту і таблиць, в яких наводять довідкові та пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова „Примітки" ставлять двокрапку, наприклад: Примітки: 1... 2...

Формули

Формули у дипломній роботі нумеруються в межах розділу. Номер формули складається з номеру розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номер формул пишуть біля правого поля сторінки на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (2.1) – це перша формула другого розділу.

Пояснення значень символів, числових коефіцієнтів у формулах треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані в формулі, і кожне – з нового рядка. Перший рядок пояснення починається із слова "де" без двокрапки.

Рівняння і формули слід виділяти в тексті вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менш як один вільний рядок. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (*) і ділення (:).

Посилання на ілюстрації оформлюють порядковим номером ілюстрації: наприклад, рис. 2.3, на формули – порядковим номером формули: наприклад, у формулі (3.1). посилання у тексті на таблиці пишуть скорочено: наприклад, у табл. 1.2. У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вживати скорочене слово "дивись": наприклад, див. табл. 1.2.

Кількість ілюстрацій у роботі визначається її змістом і повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту роботи ясності і конкретності.

Цитування

При цитуванні необхідна абсолютна точність і відповідність тексту джерела. На інформацію, що цитується, дається посилання. Посилання на літературу наводять в квадратних дужках по тексту після відповідної фрази. В дужках ставлять порядковий номер джерела і сторінку. Його назву наводять у списку літератури, який розміщують в кінці роботи в алфавітному порядку. Для кожного джерела вказують прізвище, ініціали автора, повну назву книги, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Для статей, що опубліковані в періодичній літературі, вказують прізвище, ініціали автора, назву статті, назву журналу або газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети (додаток Д).

Додатки

В роботі не повинно бути повторів та відступів від основної теми. Не слід у тексті подавати довгі описи, арифметичні дії. Наприклад, ряд однотипних розрахунків слід оформити у вигляді таблиці, у тексті дати лише один розгорнутий приклад розрахунку.

Виконання дуже великої за обсягом розрахункової роботи, на якій