Методичні рекомендації. Ризик зміни процентної ставки – це наявний або потенційний ризик для надходжень або капіталу, який виникає внаслідок несприятливих змін процентних ставок

Ризик зміни процентної ставки – це наявний або потенційний ризик для надходжень або капіталу, який виникає внаслідок несприятливих змін процентних ставок.

Одним з методів оцінки ризику зміни процентної ставки є геп-менеджмент.

Гeп — це міра процентного ризику, на який наражається банк впродовж фіксованого часового інтервалу.

GAP(t) = FA(t) - FL(t), (5.1)

де GAP(t) - величина гепу в періоді (t);

FA(t) - активи, чутливі до зміни процентної ставки в періоді (t);

FL(t) - пасиви, чутливі до зміни процентної ставки в періоді (t).

Кумулятивний геп — інтегральний показник, що відбиває сту­пінь ризику процентних ставок, на який наражається банк впродовж розглянутого часового горизонту.

(5.2)

Банк може управляти цим ризи­ком, установлюючи ліміт гепу як максимально допустимий його розмір та приводячи структуру чутливих активів і зобов'язань у від­повідність з установленим лімітом. При оцінюванні ризику процентних ставок обчислюється коефіцієнт гепу як відношення чутливих активів до чутливих зобов'язань.

(5.3)

Індекс процентного ризику

(5.4)

Зміну маржі банку можна визначити за такою формулою:

(5.5)

де DP - величина зміни маржі фінансової установи протягом періоду Т

r1, r0 - прогнозована та поточна ринкові ставки

Валютна позиція - це співвідношення вимог (балансових і позабалансових) та зобов’язань (балансових і позабалансових) банку в кожній іноземній валюті. При їх рівності позиція вважається закритою, при нерівності - відкритою. Відкрита позиція є короткою, якщо обсяг зобов’язань за проданою валютою перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог за купленою валютою перевищує обсяг зобов’язань.

Валютний ризик – це наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют і цін на банківські метали.

Для обмеження ризику, пов'язаного з проведенням операцій на валютному ринку, що може призвести до значних втрат банку встановлюється ліміт ризику загальної відкритої (довгої/короткої)валютної позиції банку. Ліміт ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції розраховується за такою формулою: (5.6)

де ВП - загальна відкрита валютна позиція за балансовими та позабалансовими активами і зобов'язаннями банку за всіма іноземними валютами у гривневому еквіваленті (розрахунок здійснюється за звітну дату), яка визначається як сума абсолютних величин усіх довгих і коротких відкритих валютних позицій у гривневому еквіваленті окремо за кожною іноземною валютою (без урахування знака) за всіма іноземними валютами

РК - регулятивний капітал

Нормативне значення загальної відкритої(довгої/короткої) валютної позиції банку (Л13) має бути не більше ніж 30 відсотків.У цьому разі встановлюється обмеження ризику окремо для довгої відкритої валютної позиції та короткої відкритої валютної позиції банку:· загальна довга відкрита валютна позиція (Л13-1) має бути не більше ніж 20 відсотків;· загальна коротка відкрита валютна позиція (Л13-2) має бути не більше ніж 10 відсотків.

Залежність між величиною прибутків (збитків), одержаних у результаті утримання банком відкритої валютної позиції, та змінами валютних курсів на ринку, описується аналітичною моделлю:

(5.7)

де, Pv − прибуток (збиток) від переоцінювання валютних коштів у зв’язку з зміною валютного курсу;

sp та s − прогнозний та поточний валютний курс;

VP − валютна позиція банку.